Поширення основних гельмінтозів жуйних тварин та розробка засобів боротьби із застосуванням альбендазолу - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР "ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ" АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наукРобота виконана в Національному науковому центрі "Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини". Куцан Олександр Тихонович, доктор ветеринарних наук, член-кореспондент УААН Національний науковий центр "Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини", заступник директора з наукової роботи і міжнародних відносин. Захист відбудеться "12" листопада 2008 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.359.01 у Національному науковому центрі "Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини" за адресою: 61023, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру "Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини" за адресою: 61023, м.У більшості випадків у тварин реєструється змішана гельмінтозна інвазія, для усунення якої бажано застосовувати препарати з широким спектром антгельмінтної дії, зокрема альбендазол (Галат В.Ф. та ін., 2001; Приходько Ю.О., 2002). ? "Удосконалити засоби діагностики, розробити систему профілактики і лікування найбільш розповсюджених паразитарних хвороб тварин і птиці" (1996-2000 рр.), номер державної реєстрації 0197U00761; Метою нашої роботи було дослідити поширеність гельмінтозів серед жуйних у господарствах з різною технологією утримання тварин та експериментально обґрунтувати застосування ресинтезованого в Україні альбендазолу при гельмінтозах. Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити наступні задачі: - дослідити поширення основних гельмінтозів жуйних тварин у господарствах з промисловою технологією утримання тварин та індивідуальних господарств; Результати проведених досліджень увійшли в окремі розділи "Рекомендацій щодо застосування антгельмінтиків, діючою речовиною яких є альбендазол, при гельмінтозах свійських тварин і птиці", затверджених секцією ветеринарної медицини науково-методичної ради Міністерства аграрної політики України (протокол № 1 від 19.12.2000 р.) та Головним державним інспектором ветеринарної медицини України (наказ № 52 від 7.112000 р.), а також до технічних умов на лікарську форму альбендазолу "Альбен" (ТУ У 4615.420-99) та "Настанови щодо застосування препарату "Альбен" (реєстраційний № 15-14/207), які затверджені Головою Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агропромислової політики України 3 листопада 1999 р.При вивченні поширеності гельмінтозів серед овець в обстежених нами господарствах зареєстровано 16 видів гельмінтів, з них 2 види трематод, 1 вид цестод і 13 видів нематод: Fasciola hepatica L, 1758; Dicrocoelium lanceatum Stiles et Hassal, 1896; Moniezia expansa Rudolphi, 1810, Blanchard, 1891; Dictyocaulus filaria Rudolphi, 1809; Chabertia oviпa Fabricius, 1788; Oesophagostomum venulosum Rudolphi, 1809; Trichostrongylus axei Cobbold, 1879, Reilliet et Henry, 1909; Trichostrongylus colubriformis Giles, 1892, Ransom, 1910; Ostertagia circumcincta Stadelman, 1894, Ransom, 1907; Ostertagia trifurcata Stiles, 1892, Ransom, 1907; Cooperia oncophora Reilliet, 1898, Ransom, 1907; Cooperia punctata Linstow, 1906, Ransom, 1907; Haemonchus contortus Cobbold, 1898, Rudolphi, 1903; Nematodirus spathiger Reilliet, 1896, Reilliet et Henry, 1909; Bunostomum trigonocephalum Rudolphi, 1808, Reilliet, 1902; Trichuris skrjabini Baskakow, 1924. До наведених у таблиці даних слід додати, що серед неблагополучних щодо гельмінтозів господарств нематодози були представлені: стронгілятозами шлунково-кишкового тракту - у 87,5 % сільгосппідприємств, 83,3 % фермерських та 63,3 % індивідуальних підсобних господарств; диктіокаульозом - у 25 % сільгосппідприємств, 16,7 % фермерських та 1,4 % індивідуальних підсобних господарств; трихурозом - у 9,4 % і сетаріозом - у 18,7 % сільгосппідприємств; трематодози представлені: фасціольозом - у 50 % сільгосппідприємств, 50 % фермерських та 25,3 % індивідуальних підсобних господарств; дикроцеліозом - у 15,6 % сільгосппідприємств та 1,7 % індивідуальних підсобних господарств; парамфістомозом - у 28,1 % сільгосппідприємств та 19,3 % індивідуальних підсобних господарств; цестодози в усіх типах господарств представлені монієзіозом. "Альбен" уводили всередину на 1 % крохмальному слизу за допомогою зонду щодобово протягом 90 діб тваринам першої групи у дозі 10 мг/кг маси тіла за ДР; другої - 30 мг/кг маси тіла за ДР, контрольні отримували лише 1 % крохмальний слиз. У контрольній групі та у групі, тварини якої отримували "Альбен" у дозі 10 мг/кг маси тіла за ДР протягом усього терміну спостережень, та у групі, тварини якої отримували препарат у дозі 30 мг/кг маси тіла за ДР протягом 11 тижнів, змін у поведінці не спостерігалось - тварини були жвавими, шерстний покрив гладенький, блискучий, колір видимих слизових оболонок світло-рожевий, фек