Поширення маститів у корів, розробка засобів їх профілактики та терапії з застосуванням йодофорів - Автореферат

Українська академія аграрних наук Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наукІнститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, завідувач лабораторії мікробіології й імунології; доктор ветеринарних наук, професор, академік УААН Малинін Олег Олексійович, Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, завідувач Центру токсикологічних досліджень. Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук Ушкалов Валерій Олександрович, Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, завідувач лабораторії вивчення хвороб молодняка. доктор ветеринарних наук, професор, член-кореспондент УААН, Заслужений діяч науки і техніки України Косенко Михайло Васильович, Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок. У дисертації викладено матеріали щодо поширення клінічно виражених і субклінічних форм маститу в господарствах Харківської області, їх взаємозвязку з інтенсивністю забруднення молока мікроорганізмами. Установлено звязок порушень технологічного процесу одержання молока і виконання ветеринарно-санітарних заходів у забезпеченні системи виробництва молока високої якості. В диссертации изложены материалы о распространении клинически выраженных и субклинических форм мастита в хозяйствах Харьковской области, их взаимосвязи с интенсивностью загрязнения молока микроорганизмами.При впровадженні їх у ветеринарну практику може бути вирішена низка складних завдань з профілактики і лікування маститів, знижена небезпека появи антибіотикостійких штамів мікроорганізмів, підвищена санітарна якість молока, яке не буде містити залишки токсичних речовин, що в цілому не перешкоджатиме просуванню вітчизняної продукції на міжнародний ринок. Робота виконувалась з метою вивчення поширення клінічних і субклінічних форм маститів у корів у господарствах Харківської області, їх етіологічних факторів, впливу на санітарні показники якості молока, ветеринарно-санітарної оцінки ефективності проведених заходів щодо боротьби з маститами, розробки нових засобів їх терапії і профілактики із застосуванням препаратів із групи йодофорів. Вивчити ветеринарно-санітарні показники якості молока у корів, хворих на мастит, дати обєктивну характеристику видовому спектру мікроорганізмів, що виділяються з молока. Обєкт дослідження - клінічні та субклінічні мастити в корів, забруднення молока мікроорганізмами, системи діагностики, профілактики і лікування маститів у корів. При проведенні досліджень були використані різні методики ідентифікації мікроорганізмів, бактеріологічні методики виділення патогенних мікроорганізмів із молока, клінічні і спеціальні методи діагностики маститів у корів; методи профілактики і терапії маститів, профілактичної і лікувальної ефективності йодофорів; токсикологічної і фармакологічної оцінки нових препаратів, спеціальні методи з технологічного регламентування ветеринарних заходів і їх економічна оцінка.Установлено широке поширення клінічно виражених і субклінічних форм маститу в господарствах Харківської області, їх вплив і звязок з інтенсивністю забруднення молока мікроорганізмами. Установлено звязок порушень технологічного процесу одержання молока і виконання ветеринарно-санітарних заходів по забезпеченню системи виробництва молока високої якості. На ступінь забруднення молока мікроорганізмами істотний вплив має технологія одержання, обробки і транспортування молока на всьому шляху від місця його виробництва до місця його реалізації. При цьому ступінь забруднення молока на шляху від доїльної фляги до приймального пункту зростає в 10 і більше разів (з 180 тисяч мікроорганізмів у 1 см3 молока в доїльному відрі - до 1800 тисяч у 1 см3 під час приймання). Економічна ефективність упровадження технологічного процесу з профілактики маститу за допомогою синтайоду (Совейодиму) дозволяє збільшити валовий надій молока на 10-11 %, знизити захворюваність корів на мастит у 2-3 рази, підвищити санітарну якість молока (1 сорту до 96-97 %), що відповідає 40-60 карбованцям на 1 карбованець затрат (за цінами 1986 року).

1. Установлено широке поширення клінічно виражених і субклінічних форм маститу в господарствах Харківської області, їх вплив і звязок з інтенсивністю забруднення молока мікроорганізмами. Показана домінуюча роль агалактійного стрептокока у виникненні маститів і тенденція до погіршення ситуації в літній і осінній періоди, особливо при наявності несприятливих погодних умов. Установлено звязок порушень технологічного процесу одержання молока і виконання ветеринарно-санітарних заходів по забезпеченню системи виробництва молока високої якості. Теоретично обґрунтована і розроблена система ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики і лікування маститів із використанням вітчизняних йодофорів (Синтайод, Савейодим, Йод-неонол). Установлено їх нешкідливість і безпеку застосування в рекомендованих дозуваннях, лікувально-профілактичну й економічну ефективність зазначених заходів в умовах виробництва.

2. Результати досліджень показали, що в господарствах Харківської області клінічна форма маститу в лактуючих корів виявляється в 3,5 % (0,5-6,2 %), а субклінічна у 18,6 % (12,6-34 %) тварин. У сухостійний період кількість корів із клінічною формою маститу збільшується до 7,2 % (5,0-12,5 %), а із субклінічною - до 28,9 % (19-35 %).

3. При бактеріологічному дослідженні молока від позитивно реагуючих на димастин корів виявляється в основному агалактійний стрептокок - 29,6 %, гемолітичний стафілокок - 7,5 % і спорова мікрофлора, що викликає гемоліз кровяного агару. Ця закономірність просліджується у всіх господарствах Харківської області.

4. На ступінь забруднення молока мікроорганізмами істотний вплив має технологія одержання, обробки і транспортування молока на всьому шляху від місця його виробництва до місця його реалізації. При цьому ступінь забруднення молока на шляху від доїльної фляги до приймального пункту зростає в 10 і більше разів (з 180 тисяч мікроорганізмів у 1 см3 молока в доїльному відрі - до 1800 тисяч у 1 см3 під час приймання).

5. Кількість мікроорганізмів, що виявляються в збірному молоці, має чіткий взаємозвязок із рівнем поширення субклінічного маститу в групі. При збільшенні кількості хворих на мастит тварин у 2-3 рази кількість мікроорганізмів, що виділяються з молока, збільшується в 2-2,5 рази. У 1 см3 молока, отриманого від корів із субклінічним маститом, містилося до 1-2 млн. мікробних тіл гемолітичного стрептокока, або 40-60 % від загальної кількості виділених мікроорганізмів.

6. При використанні для доїння високопродуктивних корів переносних доїльних апаратів і виконання повного обсягу ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики маститу за кожним оператором необхідно закріплювати не більше 25-30 тварин. Збільшення кількості тварин у групі в момент максимальних навантажень веде до порушення технологічного процесу, збільшення захворюваності корів на мастит і зниження ветеринарно-санітарної якості молока.

7. Вивчення параметрів токсичної дії синтайоду показало, що він може бути віднесений до препаратів середньої токсичності: ЛД50 для мишей - 268 мг/кг, ЛД16 - 41 мг/кг, ЛД84 - 578 мг/кг. Установлено, що препарат не має вираженої токсичної, сенсибілізуючої, алергенної, мутагенної і тератогенної дії при багаторазовому нанесенні на шкіру в 0,1; 0,5 і 1% концентраціях активного йоду. Лише в деяких випадках при систематичному і багаторазовому нанесенні на шкіру препарату в 1% концентрації можна спостерігати слабко виражений подразнюючий ефект.

При систематичному 2-місячному нанесенні на шкіру кроликів синтайоду в 0,5% концентрації достовірних, стабільно виражених змін з боку гематологічних показників (гемоглобін, еритроцити, лейкоцити, лейкоцитарний профіль), а також активності тканевих індикаторних ферментів (лужна фосфатаза, АЛТ і АСТ) не було виявлялено.

8. Вивчення терапевтичної ефективності йодофорів при використанні їх як протизапальних засобів показало, що вони сприяють регенерації ушкоджених тканин і дають можливість скоротити на 3-4 доби термін загоєння ран.

9. При використанні синтайоду в 0,5% концентрації для профілактики маститів у корів удається знизити захворюваність тварин на мастит у 2-2,5 рази. При обробці шкіри вимені корів 0,5% розчином синтайоду з лікувально-профілактичною метою в молоці вміст мікроорганізмів знижувався в 10 разів, а в змивах зі шкіри вимені - 200 разів. Вміст йоду в крові через 15-30 діб збільшувався на 20-25 %, а в молоці з 30,8 мкг/л до 71-82 мкг/л, але не перевищував припустимої норми (для молока - 300 мкг/л; для крові - 60-150 мкг/л).

10. Економічна ефективність упровадження технологічного процесу з профілактики маститу за допомогою синтайоду (Совейодиму) дозволяє збільшити валовий надій молока на 10-11 %, знизити захворюваність корів на мастит у 2-3 рази, підвищити санітарну якість молока (1 сорту до 96-97 %), що відповідає 40-60 карбованцям на 1 карбованець затрат (за цінами 1986 року).

Пропозиції для практики

1. Протизапальний засіб “САВЕЙОДИМ” / В.С. Білокінь, Б.Т. Стегній, Ю.П. Балим, М.І. Калеберда. Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини. Україна. (19) (UA), 59974 А, 7, А 61К9/08, 15.09.2003. Бюл. № 9.

2. “САВЕЙОДИМ”. Технічні умови, ТУ У 46.15. 580-2001, Вводяться вперше, Термін дії - з 2001 07.10 - до 2006 07.10. Розроблено Інститутом експериментальної і клінічної ветеринарної медицини / П.П. Фукс, Є.В. Руденко, В.С. Білокінь, С.Т. Соловйов, Ю.С. Голуб, К.Є. Конаржевський, Ю.П. Балим.

3. Настанова по застосуванню препарату савейодим Інституту експериментальної та кліничної ветеринарної медицини УААН, м. Харків: Затверджена Головним державним інспектором ветеринарної медицини України П. І. Вербицьким. 22.05.01. № 15-14\104.

4. Протизапальний засіб “Йод-неонол” / У співавторстві Б.Т. Стегній, Н.П. Чечеткіна, В.І. Стеценко, О.Г. Кузнєцов, Ю.П. Балим. Отримано деклараційний патент (UA), 60088 А; 7, А 61К33/18, 15.09.2003.

Перелік наукових робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Балим Ю.П., Новиков В.М. Поширення субклінічного (прихованого маститу) у корів і вплив його на санітарну якість молока // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. - Х., 2000. - Вип. 78, т. 2. - С. 17-22.

2. Балым Ю.П. О маститах, являющихся составным элементом некоторых заболеваний крупного рогатого скота // Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения: Материалы Междунар. науч.-производ. конф., посвящ. 25-летию образования Белгородской с.-х. академии, 27-31 окт. 2003. - Белгород, 2003. - С. 97-98.

3. Балим Ю.П. Результати вивчення ефективності застосування синтайоду для профілактики маститу у корів // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. - Х., 1999. - Вип. 76. - С. 57-60.

4. Балым Ю.П. Сетариоз и маститы у крупного рогатого скота // Проблеми зооінженерної та ветеритарної медицини: Зб. наук. праць. - Х., 2003. - Вип. 1(25), ч. 2: Вет. науки. - С. 228-231.

5. Балым Ю.П. Эндогенно патогенетические основы маститов коров // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. - Х., 2003. - Вип. 82. - С. 84-87.

6. Диагностика, профилактика и меры борьбы с пороком молока - тягучестью / В.М. Новиков, В.А. Дудник, Ю.П. Балым, М. В. Карташова, Л.А. Таранова, В.И. Хоменко, А.В. Романенко // Ветеринария: Респ. межвед. темат. науч. зб. - К., 1987. - Вып. 62. - С. 45-49.

7. Мероприятия по борьбе с маститами коров при промышленной технологии производства молока / В.М. Новиков, А.А. Осетров, А.Н. Богомаз, Ю.П. Балым // Научные основы профилактики и лечения воспроизводительной функции сельскохозяйственных животных: Всесоюз. науч. конф., Воронеж, 26-28 окт. 1988 г.- Воронеж, 1988.- С. 221-222.

8. Результати застосування синтайоду для профілактики маститів у коров в широкому виробничому випробуванні / Ю.П. Балим, К.Є. Конаржевський, В.М. Новиков // Вісник Сумського ДАУ: Наук.-метод. журн. - Суми, 1999. - Вип. 4. - С. 15-16.

9. Пат. 60088 А (UA), МКІ 7 А 61К33/18. Протизапальний засіб “Йод-неонол” / Б.Т. Стегній, Н.П. Чечеткіна, В.І. Стеценко, О.Г. Кузнєцов, Ю.П. Балим. Опубл. 15.09.2003.

Размещено на .ru