Поселення нижнього Дніпра в ІV ст. до н.е. - ІІІ ст. н.е. - Автореферат

бесплатно 0
4.5 95
Аналіз та співставлення основних елементів археологічної культури територіальних і хронологічних груп поселень. Визначення хронології поселень, їх етнокультурної атрибуції. Топографія, планування та будівельні комплекси поселень Нижнього Дніпра.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ історичні науки - 07. 00.Робота виконана у відділі скіфо-сарматської археології Інституту археології НАН України Мурзін Вячеслав Юрієвич, Інститут археології НАН України, завідуючий відділом скіфо-сарматської археології Зубар Віталій Михайлович, Інститут археології НАН України, провідний науковий співробітник відділу античної археології кандидат історичних наук, доцент Захист відбудеться “_27__” __жовтня___ 1999 р. о __14__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.234.01 по захисту докторських дисертацій при Інституті археології НАН України за адресою: 254655, Україна, м.Київ-210, проспект Героїв Сталінграда, 12.У скіфо-сарматську епоху історична ситуація в Нижньому Подніпровї визначалася контактами варварського та еллінського населення, відповідно до цього, спостерігається взаємодія скіфської та грецької культурних традицій. Нижнє Подніпровя в порівнянні з сусідніми територіями Нижнього Побужжя та Нижнього Подністровя до останнього часу залишалося менш дослідженим регіоном. Факт наявності поселень у Нижньому Подніпровї був відзначений більше 100 років тому, але досліджувалися вони недостатньо та нерівномірно: розкопки проводились лише на декількох поселеннях, не всі матеріали були належним чином опубліковані, тому вивчення цих памяток стало актуальним. Особливий інтерес представляють нові датування памяток, що, зокрема, дає можливість критично підійти до поширеної серед науковців думки, що після розпаду Великої Скіфії в Нижньому Подніпровї скіфське населення залишилося та перейшло до осілого життя. До завдань, які вирішує дисертант, входить аналіз та співставлення основних елементів археологічної культури територіальних і хронологічних груп поселень.Археологічні роботи пожвавилися в середині ХХ ст., але переважали розвідки (М.М.Дмитренко, 1946 р.; Л.М.Славін, А.П.Манцевич, І.Д.Ратнер, 1946-1950 рр. та ін); в зоні будівництва Каховського водосховища були проведені розкопки на поселеннях Нижній Рогачик (Д.Т.Березовець, 1951 р.), Золота Балка (А.В.Добровольський, 1951-1952 рр.), Гаврилівське (К.А.Бреде, 1951 р.), Любимівське (Л.Д.Дмитров, 1951-1952 рр); систематично досліджувалось Камянське городище (Б.М.Граков). З цього часу систематично проводились розвідки, були відкриті нові памятки, на 11 поселеннях проведені розкопки (роботи М.Й.Абікулової, С.Б.Буйських, В.П.Билкової, О.А.Гей, В.М.Зубаря, Н.А.Гаврилюк, С.М.Кравченка, Є.В.Черненка). Джерелами є матеріали 47 археологічних памяток - на 21 поселенні були проведені розкопки, на 12 з них відкрито по 1000 м2 і більше. Був зібраний достатній матеріал для порівняння скіфських та пізньоскіфських поселень [Н.А.Гаврилюк, М.Й.Абікулова, 1991], поселень античної та варварської традицій [В.П.Билкова, 1991, 1995, 1998; М.Й.Абікулова, В.П.Билкова, 1994]. Розділ складається з двох підрозділів, у яких відповідно характеризуються поселення південної (північно-східне узбережжя Дніпровського лиману та гирла Дніпра) і північної (лівобережжя й правобережжя Дніпра в нижній течії) груп.Здійснений аналіз археологічних матеріалів поселень, які існували на території Нижнього Подніпровя в скіфо-сарматську епоху, показав, що хронологія та етнокультурна атрибуція цих памяток повинні бути в значній мірі змінені та уточнені. Досліджено дві самостійні лінії виникнення та розвитку культури поселень у досліджуваному регіоні. період, коли південна частина Дніпровського правобережжя освоювалася носіями ольвійської культури, а у степових скіфів зявилися власні поселення.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Вывод
Здійснений аналіз археологічних матеріалів поселень, які існували на території Нижнього Подніпровя в скіфо-сарматську епоху, показав, що хронологія та етнокультурна атрибуція цих памяток повинні бути в значній мірі змінені та уточнені. Досліджено дві самостійні лінії виникнення та розвитку культури поселень у досліджуваному регіоні. Запропоновано виділити два основних та один проміжний періоди в існуванні цього населення.

Рубіж V-IV - перша третина ІІІ ст. до н.е. - період, коли південна частина Дніпровського правобережжя освоювалася носіями ольвійської культури, а у степових скіфів зявилися власні поселення. Матеріальна і духовна культура, спосіб життя вказаних груп населення розрізняються докорінно.

З другої третини ІІІ до другої половини ІІ - рубежу ІІ-І ст. до н.е. на території Нижнього Подніпровя не виявлено археологічних слідів постійного проживання якогось населення.

Рубіж ІІ-І ст. до н.е.- ІІ-ІІІ ст. н.е. - період поновлення осілого способу життя на всій території Нижнього Подніпровя на основі схожого господарського типу. Південно-західна частина регіону знову заселяється представниками ольвійської культури, а далі на північ виникають памятки варварської культурної традиції, в культурі населення яких є скіфські, зарубинецькі, сарматські, античні, фракійські риси. Міжетнічні контакти в цей період були більш тісними, що знайшло відображення як у культурі населення, безпосередньо повязаного з Ольвією, так і в культурі носіїв варварської традиції.

Список литературы
Закрытый комплекс амфорной тары с поселения “Усадьба Литвиненко” на Днепровском лимане //Древности Степного Причерноморья и Крыма.- Запорожье, 1992.- Т. ІІІ.-С. 130-136.

Археологическая коллекция Херсонского краеведческого музея //ВДИ.-1993.-№ 2.-С. 233-241.

До питання про східну межу сільської округи Ольвії в пізньокласичний-ранньоелліністичний час //Археологія.- 1994.-Вип. 3.-С. 19-31.

Греки и варвары в Нижнем Поднепровье в конце V-первой трети ІІІ вв. до н.э. (по материалам раскопок поселений) //ВДИ.- 1995.-№ 4.-С. 111-116.

К вопросу о торговых связях Ольвии и Херсонеса с населением Нижнего Поднепровья в конце V-IV вв. до н.э. //Античные полисы и местное население Причерноморья.- Севастополь: НАН Украины. ИА, Крым. филиал, Нац. заповедник “Херсонес Таврический”, РАН. Ин-т всеобщей истории. Центр сравнительного изучения древних цивилизаций, 1995.-С. 61-64.

Поселение "Усадьба Литвиненко" на Днепровском лимане //МАИЭТ. -1996. -Т. V.-С. 5-11, с. 456-460.

Excavations on the Eastern Boundary of the Chora of Olbia Pontica //Echos du Monde Classique-Classical Views.-1996.- XL, 15, No. 1.- Р. 99-118.

О хронологии поселений Нижнего Поднепровья античной эпохи //Никоний и античный мир Северного Причерноморья.-Одесса: ОАМ НАНУ, Фонд греч. культуры. Одес. филиал, 1997.-С. 186-192.

Лепная керамика поселений Нижнего Поднепровья (IV-первая треть III в. до н.э.) // Древнее Причерноморье: IV Чтения памяти П.О. Карышковского.-Одесса: ОГУ, ИА АН УССР, ОАМ АН УССР, ООА., ОАО, 1998.-С. 26-33.

До проблеми звязків і зміни культур населення Нижнього Подніпровя в античну епоху // Археологія.- 1998.-№ 3.-С. 113-121.

Скифские поселения IV в. до н.э.в Степном Поднепровье.-К, 1992.-Ч. 1-2. - 57 с., 50 с. (Препр./АН Украины. Ин-т археологии).- Співавтори Гаврилюк Н.А., Кравченко С.Н.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?