Порядок укладення і зміст колективного договору - Курсовая работа

Міністерство освіти и науки України Кременчуцький державний університет ім. Відділення економіки і права З навчальної дисципліни «Трудове право України» на тему: «Порядок укладення і зміст колективного договору» студента III курсу денної форми навчання Соціальне партнерство в Україні, поняття і загальна характеристикаДо сфери соціального партнерства входять: досягнення консенсусу з питань забезпечення зайнятості, створення додаткових робочих місць, організації оплачуваних громадських робіт, захисту населення від безробіття; застосування найманої праці з дотриманням техніки безпеки, вимог з охорони здоровя працівників у процесі праці, оплати праці й забезпечення відтворюючої і стимулюючої функцій заробітної плати, прав працівників на своєчасне отримання заробітної плати; забезпечення нормального режиму праці й відпочинку; забезпечення права працівників на участь в управлінні працею на підприємстві, в розподілі прибутку для забезпечення соціальної діяльності підприємства, у визначенні соціальних стандартів і встановленні їх мінімальних меж, у встановленні порядку проведення колективних переговорів, вирішенні колективних трудових спорів тощо. Кисельов визначає правові рамки соціального партнерства як комплекс правових норм, що регулюють статус і права профспілок і організацій підприємців, їхню співпрацю на підприємствах і поза ними; колективні договори, особливо в тій їх частині, в якій вони сприяють помякшенню трудових конфліктів (обовязок соціального миру в період дії договору); вирішення колективних трудових спорів насамперед шляхом переговорів і досягнення взаємоприйнятних компромісів на основі двосторонньої і тристоронньої співпраці [9. Стор.163]. «Про укладення колективних договорів на підприємствах» сторонам було надано право включати до колективного договору нормативні положення з питань праці і заробітної плати, у звязку з чим колективний договір набув нормативного характеру. Ще більшого розширення знайшли повноваження нормативного характеру в колективному договорі згідно до Закону України «Про колективні договори і угоди» і розділу II «Колективний договір» КЗПП (ст. 17 Закону України «Про підприємства в Україні» колективним договором регулюються виробничі, трудові й економічні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства, питання охорони праці, соціального розвитку, участі працівників у використанні прибутку підприємства, якщо останнє передбачене статутом підприємства.Розглядаючи тему курсової роботи я дослідив, що внаслідок упорядкування правового регулювання колективних договорів і угод виникла певна система норм, які регулюють трудові та соціально-економічні відносини між власником або уповноваженим ним органом та найманими працівниками. Законодавство встановлює нийнижчі, мінімальні гарантії для найманих працівників на території всієї держави. З урахуванням надбання колективних угод колективним договором встановлюється сукупність правил, що визначають умови праці, досягнуті на переговорах між сторонами.

Розглядаючи тему курсової роботи я дослідив, що внаслідок упорядкування правового регулювання колективних договорів і угод виникла певна система норм, які регулюють трудові та соціально-економічні відносини між власником або уповноваженим ним органом та найманими працівниками. Законодавство встановлює нийнижчі, мінімальні гарантії для найманих працівників на території всієї держави.

Колективні угоди укладаються з тим, щоб допомогти трудовим колективам визначитись при укладенні колективних договорів. Відповідно колективний договір є результатом процесу прийняття рішень між власником або уповноваженим ним органом і представницьким органом трудового колективу. З урахуванням надбання колективних угод колективним договором встановлюється сукупність правил, що визначають умови праці, досягнуті на переговорах між сторонами.

Регульовані колективним договором взаємовідносини ґрунтуються на тому, що встановлені законодавчими та іншими нормативними актами положення є мінімальними. Стаття 91 КЗПП надає право підприємствам, установам, організаціям в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

Разом з тим колективний договір не становить єдиного способу фіксації умов праці. Поряд з колективним існує індивідуальний трудовий договір, яким визначаються умови найму. Але щоб ці умови були сприятливими для працівника, взаємообумовленими, а не встановленими одностороннє власником, вони мають бути визначені колективним договором.

Конституція України

Кодекс законів про працю України (КЗПП)

Закон України «Про колективні договори і угоди» N 357/96-ВР від 10.09.96, ВВР, 1996, N 45, ст. 229

Закону України «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991 року №887-ХП (ВВР 1991 р., №24, ст.272)

Закон України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” від 03.03.1998 р. № 137/98-ВР

Закону України “Про оплату праці” Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, N 17, ст.121 )

Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92, ВВР, 1992, N 49, ст.669

Конвенція МОП №154 про сприяння колективним переговорам, рат. 1981 p.

Киселев И.Я. Зарубежное трудовое право. - М., 1998. - С.163

Українець С. Соціально-трудові відносини в Україні: зміст і розвиток // Україна: аспекти праці. - 1999. - №3.

Український союз промисловців і підприємців - учасник колективних переговорів // Україна: аспекти праці. - 1998. - №2.

Положення про Національну службу посередництва та примирення затверджено Указом Президента України від 17 листопада 1998 p. №1258/98 // Праця і зарплата. - 1998. - №23.

Додаток №1

КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВІР м.Кременчук 10 березня 2010 р.

З метою сприяння регулюванню трудових відносин і соціально-економічних інтересів працівників і власника Публічне Акціонерне Товариство «Бавінов і компанія» в особі директора Бавінова С І. з однієї сторони, і трудовий колектив в особі вибраного і уповноваженого представника ради трудового колективу в особі Мосунова А.О (надалі - Сторони) підписали цей договір про подані нижче взаємні обовязки. 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Розробка і укладення колективного договору проводилась сторонами на основі законодавчих актів: Закону України «Про колективні договори і угоди»; Кодексу Законів про Працю України ; Закону України «Про оплату праці»; Закону України «Про охорону праці»; Закону України «Про відпустки»; Закону України «Про зайнятість населення»; Закону України «Про підприємства в Україні»; Закону України «Про господарські товариства»; Договору про діяльність підприємства «Бавінов і компанія» 1.2. Положення колективного договору визначають взаємні виробничі, трудові і соціально-економічні відносини між уповноваженим власника (надалі - Адміністрація) і працівниками підприємства . 1.3. Умови цього колективного договору є обовязковими для Сторін, що його підписали. Ці умови у випадку будь-яких спорів і розходжень не можуть трактуватися як погіршуючи, порівняно з діючим законодавством України, положення працівників, бо в протилежному випадку вони визнаються недійсними. У разі зміни діючого законодавства щодо питань які є предметом колективного договору зміни та доповнення до положень вносяться в обовязковому порядку. 1.4. Положення цього колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства і є обовязковими, як для власників і управлінського персоналу, так і для кожного члена трудового колективу. З умовами цього договору мають бути ознайомлені всі працівники підприємства та особи, які приймаються на роботу. 1.5. Правила внутрішнього трудового розпорядку є невідємною частиною колективного договору та узгоджуються з трудовим колективом (додаток № 8) 1.6. Договірні сторони визнають, що економічна стабільність підприємства і добробут членів колективу взаємоповязані і таким чином сторони зацікавлені в створені для цього оптимальних умов. У випадку виникнення конфліктних ситуацій вони можуть вирішуватись шляхом прямих і відкритих переговорів згідно діючого законодавства. 1.7. Жодна зі Сторін, що підписала колективний договір, не може в односторонньому порядку припинити виконання його положень. 1.8. Цей колективний договір чинний у випадку зміни складу, структури і найменування підприємства, а у випадку його реорганізації він може бути переглянутий за згодою Сторін. У випадку зміни власника підприємства дія колективного договору зберігається не більше року. У цей період Сторони повинні розпочати переговори про підписання нового чи зміну діючого колективного договору. 1.9. Положення цього колективного договору діє до підписання нового договору. 1.10. У разі ліквідації підприємства колективний договір діє протягом усього строку проведення ліквідації. Всі зобовязання адміністрації відносно оплати праці, гарантійних, компенсаційних виплат та інших соціальних норм забезпечують у відповідності з діючим законодавством та цим колективним договором. 1.11. Колективний договір набуває чинності з дня його підписання і діє по 10 березня 2013 року. 1.12. Колективний договір підлягає повідомній реєстрації у місцевому органі державної виконавчої влади. 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА, ПРАЦІ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДУКТИВНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ 2.1. Жодний інший трудовий договір (контракт), що підписується підприємством з працівниками, не може суперечити цьому колективному договору таким чином, щоб порівняно з останнім права та інтереси працівника в трудовому договорі (контракті) були якимсь чином обмежені. У випадку виникнення такого протиріччя відповідні положення трудового договору (контракту) визнаються недійсними. 2.2. Адміністрація не вправі вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовими договорами (контрактами). Підприємство зобовязане передбачити в контракті чи розробити і затвердити для кожного робітника його функціональні обовязки, ознайомити його з ними і вимагати лише їх виконання. В цих функціональних обовязках чи в контракті може бути передбачено виконання одним з працівників обовязків іншого лише у випадках тимчасової відсутності останнього у звязку з хворобою, відпусткою чи з інших важливих причин, причому такі обовязки можуть покладатися на іншого працівника лише за додаткову плату і з врахуванням його реальної можливості виконувати їх, тобто з врахуванням необхідної професійної підготовки і зайнятості при виконанні безпосередніх обовязків. 2.3. Кожний працівник зобовязаний добросовісно і якісно виконувати свої обовязки, працювати чесно і добросовісно, дотримуватися дисципліни праці, своєчасно і точно виконувати розпорядження власників та уповноважених ними осіб, дотримуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів з охорони праці, дбайливо ставитися до майна власника, на прохання адміністрації підприємства надавати звіти про виконання своїх конкретних обовязків. 2.4. При звільнення працівників у випадку змін в організації виробництва, при скороченні чисельності чи штату, вони персонально попереджаються Адміністрацією про майбутнє звільнення не пізніше ніж за два місяці. При цьому підприємство надає працівнику іншу роботу по спеціальності, а у випадку неможливості цього або при відмові працівника від неї останній працевлаштовується самостійно. При звільненні працівника за підставою, вказаною в цьому пункті, йому виплачується заробітна плата за весь період подальшого працевлаштування, але не більше ніж за три місяці від дня звільнення. 2.5. Звільнення працівників допускається лише після використання всіх наявних і додатково створених можливостей для забезпечення зайнятості на підприємстві та в разі невідповідності робітника затвердженим посадовим інструкціям. 2.6. Адміністрація підприємства зобовязана регулярно надавати трудовому колективу інформацію про економічне та фінансове положення підприємства. 2.7. При вивільнені працівників у звязку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності повідомляти про це не пізніш як два місяці у письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - списки фактично вивільнених працівників (ч.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення»). 2.8. У випадках скорочення чисельності працюючих Адміністрація зобовязується вживати заходів по їх працевлаштуванню відповідно до положень Закону України «Про зайнятість населення». 2.9. При вивільненні працівників, у звязку зі змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності Адміністрація повідомляє про це працівника не пізніше ніж за два місяці. При звільненні працівника на зазначений у цьому пункті підставі йому виплачується заробітна плата за весь період наступного працевлаштування, але не більше ніж за три місяці з дня звільнення. 3. ВСТАНОВЛЕННЯ ГАРАНТІЙ, КОМПЕНСАЦІЙ І ПІЛЬГ 3.1. Працівникам надаються гарантії, компенсації при службових відрядженнях, при переїзді на роботу в сільську місцевість і в інших випадках, передбачених законодавством. 3.2. Підприємством встановлюються такі додаткові (не передбачені законодавством) гарантії, компенсації і пільги: компенсація за використання особистого автотранспорту, в межах виконання трудових обовязків; компенсація у підвищених порівняно із законодавчо затвердженими розмірах за службові відрядження, у разі необхідності за рахунок прибутку; гарантії забезпечення засобами індивідуального захисту працівників служб охорони і безпеки; компенсація харчування у розмірі сто пьятдесят грн., окремим категоріям працівників додаткове харчування (наприклад сімям з дітьми) у вигляді натурвиплат. додаткові пільги для окремих категорій працівників по узгодженню з представником ради трудового колективу. Компенсація витрат, повязаних з розїздним характером роботи робітників (службовців). Для забезпечення безперебійного спілкування в межах виконання трудових обовязків надається право користування телефонним стільниковим звязком, а саме телефонним номером корпоративного звязку та телефонним апаратом, без переходу права власності на телефонні апарати фізичним особам, що працюють як в самій Корпорації так і на підприємствах, що входять до складу Корпорації, в межах укладеного договору з Корпорацією та перерозподілу телефонних номерів через Корпорацію з телефонним оператором по корпоративної мережі. Узгодження фактичного використання телефонів повинно бути відповідним чином оформлено. У відповідності з договорами оренди автотранспортних засобів у фізичних осіб та необхідністю постійних відряджень з використанням даного автотранспорту, з подальшим належним документальним оформленням вказаного факту господарської діяльності, тобто, видачу відряджувального посвідчення, заповнення шляхового листа на даний автотранспортний засіб та інших документів по необхідності визнавати витрати на заправку даного пересувного засобу, інші витрати по відшкодуванню витрат в межах строку відрядження виробничими, без визнання даних витрат доходом фізичної особи, яка надала в оренду засіб в межах договірних відносин, з відображенням у двосторонньо-підписаних актах виконаних робіт по наданню орендних послуг. Дані витрати повинні бути оформлені документально. У відповідності до вимог чинного законодавства не визнавати доходом громадян використання товарно-матеріальних цінностей в межах виконання трудових відносин, у разі відповідного документального оформлення з закладенням договорів про повну матеріальну відповідальність. 4. РЕЖИМ РОБОТИ, ТРИВАЛІСТЬ РОБОЧОГО ЧАСУ І ВІДПОЧИНКУ 4.1. На підприємстві встановлюється такий режим роботи, який зобовязуються виконувати всі працівники: 1 зміна прядильного та підготовчого цехів початок роботи - 06.40, закінчення роботи - 14.00, перерва для відпочинку і харчування - з 11.00 до 11.20. 2 зміна прядильного та підготовчого цехів початок роботи - 14.00, закінчення роботи - 21.20, перерва для відпочинку і харчування : підготовчого цеху- з 18.00 до 18.20 прядильного цеху- з 17.30 до 17.50 Адмінуправліня: початок роботи - 08.00, закінчення роботи - 16.30, перерва для відпочинку і харчування - з 12.00 до 12.30. Лабораторія початок роботи - 08.00, закінчення роботи - 16.30, перерва для відпочинку і харчування - з 12.00 до 12.30. Відділ головного механіка: початок роботи - 08.00, закінчення роботи - 16.30, перерва для відпочинку і харчування - з 12.00 до 12.30. 4.2. У будь-якому випадку тривалість робочого часу працівників не може перевищувати встановлену законодавством України: 40 годин на тиждень. (ст. 50 КЗПП України). Беручи до уваги специфіку роботи підприємства, тривалість щоденної роботи (зміни) затверджується графіками, з додержанням установленої тривалості робочого тижня. 4.3. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників скорочується на одну годину. 4.4. Тривалість щорічної відпустки для працівників підприємства встановлюється не менш ніж 24 (двадцять чотири) календарних дні. Якщо працівники користувались відпусткою, загальна тривалість якою більше, ніж передбачено Законом України «Про відпустки», на весь час їх роботи на підприємстві по посадах, що давало право на цю відпустку, за ними згідно п. 2 Постанови Верховної Ради України «Про порядок ведення в дію Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 року № 505/96-ВР зберігається відпустка раніше встановленої тривалості. 4.5. Щорічна відпустка у перший рік роботи працівника після 6 місяців безперервної роботи на підприємстві, а на другий та наступні - згідно з графіком відпусток. 4.6. Особам віком до 18 років надається щорічна відпустка тривалістю 31 календарний день. 4.7. Графік чергових щорічних відпусток затверджується Адміністрацією підприємства до 31 січня поточного року, для чого не пізніше 15 січня надається на розгляд трудовим колективом. При визначенні черговості відпусток враховуються сімейні й інші особисті обставини кожного працівника. 4.8. За сімейними обставинами й іншими поважними причинами працівникам за їхніми заявами можуть бути надані короткотермінові відпустки без збереження заробітної плати (ст. 25. Закону України «Про відпустки») на термін, обумовлений згодою між працівником і Адміністрацією підприємства, тривалістю не більше 15 (пятнадцять) календарних днів, в тому числі: особам, які одружуються - до 10 календарних днів; при похованні членів родини - до 7 календарних днів без урахування часу проїзду в обидва кінці; жінкам, які мають 2-х і більше дітей віком до 15 років (для оздоровлення дітей) - до 14 календарних днів. У випадку простою з незалежних від підприємства причин Адміністрація може надати працівникам відпустку без збереження заробітної плати тривалістю не більше 15 (пятнадцять) календарних днів за рік, а також відпустку з частковим збереженням заробітної плати на рівні 2/3 тарифної ставки чи посадового окладу на період до 60 календарних днів. При наданні такої відпустки з ініціативи Адміністрації працівник може бути повідомлений про початок відпустки не менше ніж за 15 (пятнадцять) днів до його початку. 4.9. Залучати працівників до надурочних робіт, як виняток, тільки у передсвяткові і святкові дні з оплатою в подвійному розмірі. 4.10. Всі працівники зобовязуються без дозволу Адміністрації не перебувати в приміщеннях підприємства у неробочий час з причин, не повязаних з роботою, а також не запрошувати туди сторонніх осіб. 4.11. Перелік професій та посад працівників з ненормованим робочим днем мають право на одержання додаткової відпустки за особливий характер праці, додається (додаток № 3). 5. ПРИЙОМ І ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ 5.1. Форми і умови трудового договору (контракту), не могуть погіршувати умови праці робітника порівняно з законодавством. 5.2. Кожний прийнятий працівник зобовязаний ознайомитися з умовами колективного договору під розписку. 5.3. Не допускається звільнення працівника у звязку з ліквідацією робочого місця, якщо до досягнення пенсійного віку йому необхідно пропрацювати до 2-х років. 5.4. Звільнений працівник зобовязаний відшкодувати підприємству заподіяні збитки у разі порушення ним вимог договору про матеріальну відповідальність. 6. УМОВИ І ОХОРОНА ПРАЦІ 6.1. Забезпечення безпечних умов праці є обовязком власника підприємства (уповноваженого ним органу), який організує умови праці на робочому місці, безпеку технологічних процесів, машин, механізмів, обладнання, інших засобів виробництва, наявність засобів захисту, відповідність санітарно-побутових нормативних актів з охорони праці. 6.2. Адміністрація зобовязується забезпечити виконання всіх заходів по охороні праці, передбачених в (додатку № 4). Перелік посад, яким для виконання службових обовязків, передбачена видача спецодягу, спецвзуття, додається (додаток № 5). 6.3. Працівники мають право відмовитись від дорученої роботи, при якій створюється ситуація, небезпечна для життя і здоровя, якщо такі умови прямо не передбачені трудовими договорами (контрактами), а також для життя і здоровя інших людей та навколишнього середовища. 6.4. Затвердити комплексні організаційно-технічні заходів по дотриманню нормативів безпеки, гігієни праці, підвищення існуючого рівня охорони праці з виділенням коштів на їх виконання у розмірі: з фонду охорони праці підприємства до 3 000 (трьох ) грн., але не більше 50% фонду оплати праці; 6.5. Виділити додаткові кошти: з фонду охорони праці підприємства - до 2000,0 (двох тисяч) грн. На придбання спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітників. 6.6. Працівники зобовязані знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поведінки з машинами в тому ліку з ЄОМ, механізмами, обладнанням, іншими засобами виробництва, користуватися засобами індивідуального і колективного захисту, проходити обовязкові медичні огляди. Можуть бути додатково передбачені і інші обовязки працівників по узгодженню з уповноваженим представником ради трудового колективу. 6.7. Власник (уповноважений ним орган) зобовязаний відшкодовувати працівникам фізичні збитки, завдані пошкодженням здоровя, повязаним з виконанням трудових обовязків, а також моральні збитки, завдані внаслідок небезпечних або шкідливих умов праці, на умовах і в порядку, передбачених статтями 173, 173-1 КЗПП України, статтями 11-13 Закону України «Про охорону праці», та іншими законодавчими актами. 6.8. Працівники зобовязуються використовувати надані їм у користування (розпорядження) транспортні засоби, техніку й інше майно власника лише у службових цілях. 6.9. Адміністрація зобовязана планувати заходи по підготовці підприємства до роботи в осінньо-зимовий період в строк до 15 жовтня поточного року на наступний за звітним рік. 6.10. З усіх інших питань безпеки, гігієни праці, виробничого середовища, порядку організації праці адміністрації та працівники користуються положеннями Закону України «Про охорону праці». 6.11. Адміністрація зобовязується застрахувати усіх працівників від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, згідно Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату непрацездатності». 6.12. Перелік професій та посад, робота, яких повязана з забрудненням і яким безкоштовно видається мило і пральний порошок, додається (додаток 6). 7. СОЦІАЛЬНІ ПІЛЬГИ І ГАРАНТІЇ 7.1. Власник (Адміністрація) підприємства гарантує надання працівникам вільного часу для проходження медичних оглядів, отримання медичної допомоги, відвідування державних органів для вирішення необхідних житлово-побутових проблем працівників без здійснення будь-яких стягнень із заробітної плати чи інших безпідставних санкцій. 7.3. За рахунок підприємства видавати безвідсоткові позики працівникам, з затвердженням графіку погашення таких позик та окремого обліку даних операцій по бухгалтерії. Можливе погашення виданих (отриманих) позик за рахунок нарахованої заробітної плати, але не більше ніж 50 (пятдесят) відсотків нарахованої заробітної плати за місяць. 7.4. За рахунок коштів підприємства видавати безвідсоткові позики: молодим сімям в розмірі не більшої ніж річна заробітна плата даного працівника. Поховання - 400 грн., без надання копії свідоцтва про смерть, на підставі заяви фізичної особи. 7.5. Надавати допомогу багатодітним і малозабезпеченим сімям у вигляді: - додаткової одноразової допомоги на кожну дитину - 180 грн, 8. ГАРАНТІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРЕДСТАВНИЦЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ПРАЦІВНИКІВ 8.1. Адміністрація визнає діяльність на підприємстві уповноваженого представника трудового колективу, як представника трудового колективу по вирішенню питань трудових відносин заробітної плати, соціальних пільг та гарантій працівників. 8.2. Підприємство гарантує свободу організації і діяльності ради трудового колективу, проведення в неробочий час загальних зборів трудового колективу. 9. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН, ВИРІШЕННЯ СПОРІВ 9.1. У випадку невиконання чи неналежного виконання обовязків, передбачених цим договором, Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства. 9.2. При цьому притягнення осіб, що представляють власника або уповноважений ним орган, з вини яких порушено чи не виконано зобовязання по колективному договору, до адміністративної відповідальності рада трудового колективу або представник власника направляють відповідну інформацію в органи прокуратури. До дисциплінарної відповідальності як посадові особи, так і працівники можуть бути притягнуті лише на підставі перевірки, в ході якої порушник повинен буде дати письмові пояснення. 9.3. Суперечки між Сторонами вирішуються в порядку, встановленому чинним законодавством України. 9.4. Притягнення до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності не виключає цивільної, матеріальної чи інших видів відповідальності винних осіб. 10. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ 10.1.Колективний договір набирає чинності з дня його підписання представниками сторін. Строк дії цього договору - до 10 березня 2013 р., але після закінчення терміну дії договору його положення продовжують діяти до прийняття нового колективного договору 10.2. Зміни і доповнення до цього договору протягом терміну його дії можуть вноситися лише за взаємною згодою Сторін. 10.3. Контроль за виконанням договору здійснюється безпосередньо Сторонами чи уповноваженими ними представниками за обумовленою Сторонами згодою (в письмовій або усній формі). 10.4. Сторони, які підписали цей колективний договір, щорічно, не пізніше ніж 15 січня, звітуються про його виконання. 10.5. Цей договір підписаний у трьох примірниках, які знаходяться у кожної із сторін та в Голосіївській райдержадміністрації, та мають рівноцінне юридичне значення.

Бавінов С. І. (підпис власника або уповноваженої ним особи) 10 березня 2010 р. Мосунов А. О. (підпис представника трудового колективу) 10 березня 2010 р.

Додаток № 1 До колективного договору «ЗАТВЕРДЖУЮ» Директор Бавінов С. І. 10 березня 2010 р. ПОЛОЖЕННЯ про оплату праці, стимулювання праці та соціальні гарантії на три роки 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. 1.1. Положення про оплату праці помісячно, розроблено з використанням основних положень Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР, Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 року № 504/96-ВР, Кодексу Законів України про Працю, Закону України «Про колективні договори та угоди» від 01.07.1991 року № 698-ХІІ та Галузевої тарифної угоди. 2. ОПЛАТА ПРАЦІ. 2.1. Структура заробітної плати складається з: - основної заробітної плати; - додаткової заробітної плати; - інших заохочувальних і компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу, відповідно до встановлених норм праці і встановлюється у вигляді посадових окладів. Додаткова заробітна плата - це винагорода за роботу понад встановленої норми, за трудові успіхи і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії повязані з виконанням виробничих завдань і функцій. До інших заохочувальних і компенсаційних виплат включаються виплати у вигляді винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними положеннями, компенсації та інші грошові та матеріальні виплати, непередбачені актами чинного законодавства, або які здійснюються понад встановлені актами норми. Основним джерелом коштів на оплату праці є частина доходу та інші кошти, отримані внаслідок господарської діяльності підприємства. До фонду основної заробітної плати включається: Заробітна плата, нарахована за виконану роботу, відповідно до встановлених на підприємстві норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обовязки) за тарифними ставками (окладами) робітників та посадовими окладами; Суми процентних або комісійних нарахувань в залежності від обсягу доходів (прибутку) отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг) у випадках коли вони є основною заробітною платою. 2.2. До фонду додаткової заробітної плати: 2.2.1. Надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів: кваліфікованим працівникам зайнятим на особливо відповідальних роботах за високу кваліфікаційну майстерність, розміром до 200 грн.; за класність водіям автомобілів, та категоріям працівників яким буде введено такі надбавки та доплати за класи кваліфікації розміром до 200 грн.; персональні надбавки, встановлюються додатково за наказом директора підприємства; керівникам, спеціалістам, службовцям за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливих завдань на строк їх виконання, розміром до 500 грн.; за знання іноземної мови, розміром до 200 грн.; за суміщення професій (посад), розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт; за роботу у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах, за роботу у багатозмінному режимі виробництва (включаючи доплати за роботу у вихідні дні, що є робочими днями за графіком), у нічний час, розміром до 20% від штатного (посадового окладу); інші надбавки та доплати. 2.2.2.Стосовно преміювання працівників та службовців підприємства відпрацьовано «Положення про преміювання». 2.2.3. Оплата праці працівників, які не перебувають у штаті підприємства, за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду, за умови, що розрахунки з працівниками за виконану роботу провадяться безпосередньо цим підприємством. Розмір коштів, спрямованих на оплату праці цих працівників, визначається, виходячи з кошторису на виконання робіт (послуг) за договором, і платіжних документів. 2.2.4. Робота у святкові, неробочі та вихідні дні, якщо вона не компенсується іншим часом відпочинку, а також в понадурочний час оплачується у подвійному розмірі. 2.2.5. Виплата різниці в окладах працівникам, працевлаштованим із інших підприємств зі збереженням протягом деякого часу розміру посадового окладу за попереднім місцем роботи, а також при тимчасовому заступництві. 2.2.6. Оплата праці кваліфікованих робітників, керівників, спеціалістів підприємств, залучених без звільнення від основної роботи для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, для керівництва виробничою практикою студентів, для навчання учнів загальноосвітніх шкіл. 2.2.7. Оплата за час вимушеного прогулу або виконання нижче оплачуваної роботи у випадках, додатково врегульованих наказами керівництва. 2.2.8. Вартість безкоштовно наданих працівникам продуктів харчування, інших компенсацій товарів та послуг. 2.2.9. Оплата щорічних і додаткових відпусток відповідно до законодавства, грошових компенсацій за невикористану відпустку. 2.2.10. Сума заробітної плати за основним місцем роботи керівникам, робітникам і спеціалістам підприємства за час їхнього навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів. При вирішенні інших питань оплати праці підприємство керується положеннями статей Кодексу Законів про Працю і Закону України «Про оплату праці». Проводити зміни в оплаті та перегляд заробітної плати за умов нарощування обсягів товарообігу і прибутку, змін розміру мінімальної заробітної плати, рівнем інфляції. 3. МАТЕРІАЛЬНА ДОПОМОГА 3.1. До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать: Надбавки і доплати, не передбачені законодавством, і понад розміри встановлені чинним законодавством. Наприклад матеріальна допомога це оздоровчі, екологічні та інші виплати. В суму наданих підприємством трудових та соціальних пільг працівникам можуть входити: оплата додатково наданих за рішенням трудового колективу (понад передбачених законодавством) відпусток, в тому числі жінкам, які виховують дітей; одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію в розмірі одного штатного (посадового) окладу; оплата навчання в учбових закладах дітей працівників підприємства; вартість путівок на лікування і відпочинок або суми компенсацій, видані замість путівок, що не перевищує суму в розмірі 1500 грн.; витрати на погашення позик, виданих працівникам підприємства для поліпшення житлових умов, включаючи кошти для погашення первинних внесків для вступу в житловий кооператив чи для індивідуального будівництва; витрати на благоустрій садівничих товариств (будівництво доріг, енерго- та водопостачання, осушення та інші витрати загального характеру), будівництво гаражів; інші виплати, що мають індивідуальний характер (оплата найманого житла, крім гуртожитків, продовольчих на непродовольчих товарів, проїзних квитків, або оплата маршрутних листків по факту звіту, абонементів у групи здоровя, передплати на газети та журнали, протезування, суми компенсації працівникам вартості за паливо, у випадках не передбачених законодавством, та інші); витрати у розмірі страхових внесків підприємств, повязаних з добровільним страхуванням працівників (від нещасних випадків, безробіття, тощо), якщо договір страхування передбачає виплату, обумовленої суми застрахованій фізичній особі незалежно від виникнення страхового випадку по закінченні страхового договору. При цьому вказані суми включаються до фонду оплати праці в тому місяці, в якому провадяться перерахунки страхової компанії. Матеріальна допомога надається в разі гострої потреби, а саме в таких випадках: смерті працівника - 400 грн. (понад суми, передбаченої чинним законодавством; на поховання членів сімї чи родичів - 400 грн. (понад суми встановленої чинним законодавством), без надання копії свідоцтва про смерть; на оздоровлення після тяжкої хвороби у розмірі 400 грн.; на оздоровлення у звязку з відпусткою у розмірі 500 грн.; на придбання путівок у розмірі 1200 грн.; стихійного лиха у розмірі 1000 грн.; в межах одного прожиткового мінімуму 331,5 грн. кожному працівникові при використанні відпустки поточного року; інші випадки, що призвели до погіршання матеріального стану. Матеріальна допомога надається в межах сум, що передбачені кошторисом на ці цілі і при фактичній наявності коштів у підприємства, але не менше одного посадового окладу. 4. ІНШІ ОДНОРАЗОВІ ВИПЛАТИ 4.1. Одноразові винагороди (цінні подарунки) надаються працівникам при досягненні ними 50,55,60,70 років. Одноразові винагороди входять до складу коштів на оплату праці як додаткова оплата. Джерелом цих виплат є прибуток. 4.2. Всі види оплати праці і грошових виплат та заохочень у вигляді соціальних гарантій працівникам обмежуються фінансовими можливостями, крім виплат на поховання, але не вище середньомісячного заробітку, що складався за попередній місяць до моменту їх виплат. 4.3. З метою оздоровлення щорічно працівникам підприємства видаються санаторно-курортні і туристичні путівки: за рахунок підприємства 15 % - безплатно, 50 % - за повну плату, 35 % - з оплатою 60 %. 4.4. За рахунок підприємства видавати безвідсоткові позики працівникам, з затвердженням графіку погашення таких позик та окремого обліку даних операцій по бухгалтерії. Можливе погашення виданих (отриманих) позик за рахунок нарахованої заробітної плати, але не більше ніж 50 (пятдесят) відсотків нарахованої заробітної плати за місяць. 4.5. За рахунок коштів підприємства видавати безвідсоткові позики: молодим сімям в розмірі не більшої, ніж річна заробітна плата даного працівника; на підставі наданих заяв на проведення весілля по узгодженню з представником ради трудового колективу в розмірі 1000 грн. 4.6. Надавати допомогу багатодітним і малозабезпеченим сімям у вигляді: додаткової одноразової допомоги на кожну дитину - 180 грн, оплати квартири і комунальних послуг в межах представлених документів. Інші виплати у разі погодження з трудовим колективом; 4.7. Виділяти в межах одного робочого місяця до 2000 грн. за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства на здешевлення вартості харчування в їдальні. 4.8. До інших виплат, які не входять до фонду оплати праці включають: Одноразові допомоги та добові, які виплачуються при переведенні, прийманні та направленні на роботу в іншу місцевість, витрати на відрядження; Надбавки, виплати за пересувний розїздний характер роботи. Допомоги по тимчасовій непрацездатності, в межах перших пяти оплачуваних підприємством днів, передбачену спеціальним чинним законодавством України; Допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, одноразова допомога при народженні дитини, по догляду за дитиною до встановленого законодавством строку, грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років (учнів - до 18 років) Сума виплат компенсацій та пільг працівникам, що потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи; щорічна допомога на оздоровлення дітей, Вартість подарунків дітям до свят. Вартість харчування дітей, які перебувають у дитячих санаторіях яслах, оздоровчих таборах підприємств. Суми, спрямовані на оплату за утримання дітей в дитячих садках (компенсація батьківської плати); додаткові виплати працівникам, які перебувають на пенсії і не значаться у списках підприємства; вартість виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила та миючих засобів, знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування або відшкодування витрат працівникам за придбання ними спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту у випадках невидачі їх адміністрацією; надання шефської допомоги навчальним закладам (школам, ПТУ, інтернатам), дитячим будинкам, будинкам престарілих, органам внутрішніх справ, та інше. Витрати на підготовку та перепідготовку кадрів. 4.9. Витрати на проведення культурно-освітніх та оздоровчих заходів, в тому числі: оренда приміщень для проведення відповідним чином оформлених заходів; витрати на проведення таких заходів; витрати на придбання медикаментів для лікувально-профілактичних цілей на підприємстві; витрати на організацію гуртків, студій, клубів, виставок-продаж виробів самодіяльної творчості, ігрових кімнат для дітей, ярмарків, тощо; витрати підприємства, яке бере участь у будівництві дитячих таборів, пансіонатів та витрати на їх утримання; витрати на перевезення працівників до місця роботи, як власним так і орендованим транспортом (крім оплати праці водіїв); компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструменту та особистого транспорту; матеріальна допомога (дивись розділ 3 Даного положення); витрати повязані з виконанням працівником його трудових обовязків (відшкодування витрат на відрядження по факту наданих документів з використанням власного чи орендованого автотранспорту, користування телефонним мобільним звязком в межах договорів про матеріальну відповідальність, тощо) Головний бухгалтер: Маркова Т.О

Від адміністрації: Бавінов С. І. Від трудового колективу: Мосунов А. О.

Додаток № 2 До колективного договору «ЗАТВЕРДЖУЮ» Директор Бавінов С. І. 10 березня 2010 р. ПОЛОЖЕННЯ про преміювання 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. 1.1. Положення про преміювання у розмірі 40% від середньої заробітньої плати, розроблено з використанням основних положень Кодексу Законів України про Працю, Закону України «Про колективні договори та угоди» від 01.07.1991 року № 698-ХІІ, Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР, Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 року № 504/96-ВР, та «Інструкції зі статистики заробітної плати», затвердженої наказом Мінстату від 11.12.1995 р. № 323 2. ПРЕМІЮВАННЯ. 2.1. Премії відносяться до фонду додаткової заробітної плати. 2.2. Премії нараховуються та виплачуються керівникам, робітникам, спеціалістам та іншим службовцям за виробничі результати, включаючи премії за економію конкретних видів матеріальних ресурсів, в тому числі за: Виконання та перевиконання виробничих завдань; Підвищення продуктивності праці, виробітку; Поліпшення кінцевих результатів господарської діяльності дільниці, цеху, підрозділу; Економію сировини, матеріалів, інструментів та інших матеріальних цінностей; Зменшення простоїв устаткування та інші