Особливості управління підприємствами окремих видів (організаційних форм підприємств). Вимоги до змісту укладення колективних договорів. Правове регулювання створення та діяльності суб"єктів підприємницької діяльності в Україні. Ознаки юридичної особи.
Вступ Підприємство - самостійний субєкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими субєктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Підприємство, якщо законом не встановлене інше, діє на основі статуту. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи субєкта господарювання (юридичної особи); підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності комунальне підприємства, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; державне підприємство, що діє на основі державної власності; підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі обєднання майна різних форм власності). Функції, права та обовязки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. Порядок створення підприємств в Україні Правове регулювання створення та діяльності субєктів підприємницької діяльності в Україні здійснюється відповідно до норм Цивільного кодексу і деяких спеціальних законів. У Господарському кодексі зазначено, що субєктами підприємницької діяльності (підприємцями) можуть бути: • громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності; • юридичні особи всіх форм власності, установлених Законом України Про власність. До першої групи субєктів належать фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи. Обовязковою вимогою до індивідуальних підприємців є державна реєстрація - в результаті саме державної реєстрації вони набувають статусу субєктів підприємництва. Навіть більше, якщо фізична особа займається підприємницькою діяльністю без реєстрації, то вона порушує чинне законодавство і до неї можливе застосування правових санкцій. Декрет Кабінету Міністрів України від 31. 12.92 р. заборонив безпосередньо займатися підприємницькою діяльністю керівникам, заступникам керівників державних підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів, а також посадовим особам державних органів, органів місцевого самоврядування, Другу групу субєктів підприємницької діяльності складають юридичні особи - організації, що мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обовязки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражному або третейському суді. Для комерційних юридичних осіб ознака майнової відокремленості конкретизована у вигляді наявності самостійного балансу. 3. Відповідно до розяснення Президії Вищого Господарського суду України Про деякі-питання практики вирішення спорів, повязаних із визнанням угод недійсними, правоздатність будь-якої юридичної особи є спеціальною, оскільки визначається спеціальними цілями її діяльності (ч. 1 ст. 26 Цивільного кодексу) відповідно до закону та/або установчих документів юридичної особи. Тарифи на оплату послуг за користування даними Реєстру затверджує Ліцензійна палата за узгодженням із Міністерством фінансів України. Висновки. Господарський кодекс називає два види установчих документів: статут і рішення одного або кількох власників або уповноваженого ним (ними) органів про створення; субєкта підприємницької діяльності (якщо власників або органів два і більше, то таким рішенням є установчий договір).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
