Порушення жирнокислотного спектру ліпопротеїнів, тригліцеридів та їх медикаментозна корекція у хворих на нестабільну стенокардію - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Національному медичному університеті імені О. О. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Лизогуб Віктор Григорович, Національний медичний університет імені О. О. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Яременко Олег Борисович, Національний медичний університет імені О. О. доктор медичних наук, професор Єна Лариса Михайлівна, Державна установа «Інститут геронтології АМН України», завідуюча відділу клінічної та епідеміологічної кардіології, м. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного медичного університету імені О.О.Про це свідчать результати популяційних досліджень, проведені в ряді країн, в яких виявлено чіткий звязок між рівнем загального холестерину (ХС) чи ХС ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) в плазмі крові та розповсюдженістю ІХС та смертністю від цього захворювання [He K., 2004; Амосова К. М., 2006]. Рядом епідеміологічних досліджень показано позитивну кореляційну залежність між підвищеним рівнем тригліцеридів плазми крові та підвищеним ризиком ІХС, яка особливо чітко простежувалась у жінок та пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу [Levington S., 2005; Hu F. et al., 2002]. Такі дані ілюструють комплексність залежності рівень тригліцеридів - ІХС та свідчать, що підвищення ризику ІХС в пацієнтів з гіпертригліцеридемією може бути наслідком зниженого рівня ХС ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) [Levington S., 2003; Амосова К. М., 2006]. Особливий інтерес представляє проведення дослідження, що встановить чи є зміни не лише рівня тригліцеридів, а й їх жирнокислотного складу впливовим фактором ризику розвитку та прогресування ІХС, чи різниться жирнокислотний склад тригліцеридів здорової дорослої людини з таким у хворих на різні форми ІХС. На основі вивчення у хворих на нестабільну стенокардію (НС) змін жирнокислотного спектра (ЖКС) тригліцеридів, ЛПВЩ, ЛПНЩ та їх звязку з показниками біоелектричної активності міокарда підвищити ефективність лікування шляхом диференційованого призначення симвастатину і аторвастатину.Першу групу склали 23 хворих на ПРС (середній вік - 59,3±18,7 р.), які отримували тільки базисну терапію, що включала нітрати, блокатори ?-адренорецепторів, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, нефракціонований гепарин, ацетилсаліцилову кислоту. До складу другої групи увійшов 21 хворий на ПРС (середній вік - 62,7±16,7 р.), яким окрім базисної терапії призначали симвастатин у дозі 20 мг/добу (одноразово, ввечері). Третю групу склав 21 хворий на ПРС (середній вік - 60,2±16,1 р.), яким окрім базисної терапії призначали аторвастатин у дозі 10 мг/добу (одноразово, ввечері). При порівнянні ЖКС осіб другої контрольної групи та хворих на НС (ПРС) на другу добу після госпіталізації звертає на себе увагу достовірно вищий рівень міристинової, пентадеканової, маргаринової кислот та достовірно нижчий рівень пальмітинової, стеаринової, лінолевої, арахідонової кислот у хворих на НС. Аналіз показників ХМ добової ЕКГ, проведеного в пацієнтів другої групи виявив: в процесі лікування в хворих, що отримували базисну терапію в комбінації з симвастатином, як і в пацієнтів, що отримували лише базисну терапію, достовірно зменшилися загальна тривалість ішемічних епізодів упродовж доби, тривалість епізодів ББІМ, загальна кількість епізодів ішемії міокарда, кількість епізодів ББІМ, величина середньої глибини депресії сегмента ST, величина середньої глибини депресії сегмента ST епізодів ББІМ, відсотковий вклад ББІМ в загальну тривалість міокардіальної ішемії, однак відсоток зниження достовірно не різнився від такого для пацієнтів першої групи (р>0,05).На підставі вивчення особливостей жирнокислотного складу тригліцеридів, ліпідів ЛПНЩ, ЛПВЩ плазми крові у взаємозвязку з показниками біоелектричної активності міокарда встановлено закономірності порушень ліпідного обміну у пацієнтів з нестабільною стенокардією та проведена їх медикаментозна корекція, підтверджена необхідність призначення препаратів групи статинів хворим даної категорії з перших днів лікування. В процесі лікування у хворих, що отримували лише базисну терапію поряд з певними позитивними змінами компонентів жирнокислотного спектру ліпідів (достовірне зменшення вмісту маргаринової кислоти на 31,1%, ліноленової кислоти на 54,1%, достовірне підвищення вмісту арахідонової кислоти на 42,6% в тригліцеридах плазми крові) достовірних змін рівнів загального холестерина, холестерина ЛПВЩ, ЛПНЩ та тригліцеридів плазми крові не відбувається.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ