Порушення здоров’я сім’ї ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС і його психотерапевтична корекція - Автореферат

Український науково-дослідний інститут соціальної та судової психіатрії Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня доктора медичних наукРоботу виконано в Харківській медичній академії післядипломної освіти, МОЗ України Науковий консультант - доктор медичних наук, професор Кришталь Валентин Валентинович, Харківська медична академія післядипломної освіти, завідуючий кафедрою сексології і медичної психології. Офіційні опоненти - доктор медичних наук Морозов Олександр Михайлович, Київський інститут внутрішніх справ України, начальник кафедри пеніціарної медицини доктор медичних наук, доцент Пшук Наталія Григорівна, Винницький державний медичний університет ім. Пирогова, доцент кафедри психіатрії, загальної і медичної психології доктор медичних наук, професор Коробов Олександр Олександрович, Кримський державний медичний університет ім.Це пояснюється зростанням соматичної та психічної патології як у ліквідаторів аварії на ЧАЕС, так й у членів їхніх сімей, що не може не позначитися на сімейних відносинах і функціонуванні сімї. Набагато менше вивчено порушення здоровя членів сімей ліквідаторів, що не живуть на уражених впливом територіях, а саме їхніх дружин і дітей, які народилися після участі чоловіків у ліквідації аварії на ЧАЕС. Не вивчався соматичний, психічний і сексуальний преморбід ліквідаторів аварії та їхніх дружин, що не дає змоги обєктивно оцінити порушення здоровя, виявлені в них у процесі обстеження після аварії. Мало досліджувалися причини, механізми і прояви сексуальних розладів у ліквідаторів і особливо - сексуальні дисгармонії подружніх пар, а також порушення сімейної адаптації і функцій сімї ліквідаторів аварії. Таке становище обумовлює необхідність системного підходу до вивчення здоровя сімї ліквідаторів аварії в цілому, до корекції порушень і реабілітації як самих ліквідаторів, так і членів їхніх сімей, що не зазнали впливу іонізувального випромінювання.28 (11±3%) ліквідаторів були інвалідами ІІ і 102 (41±3%) - ІІІ групи; в контрольній групі інвалідами були відповідно 2 (8±5%) і 8 (31±9%) людей. За професією 87±4% чоловіків були робітниками, їхні дружини займалися фізичною працею (37±3%) або були службовцями (43±3%), решта - домашніми господарками. Більшість подружніх пар основної групи (165, або 66±3%) мали по одній дитині, 66 (26±3%) - по двоє дітей і 19 (8±2%) сімей були бездітними. Статева самосвідомість була правильною у всіх подружніх пар, тимчасом статеворольова поведінка була порушеною у 64±4% чоловіків і 50±4% жінок, причому і в тих, і в інших найчастіше відзначалася її трансформація, у 32±4% чоловіків і 22±3% жінок була андрогінна статеворольова поведінка. Любов до дружини (чоловіка) відчували лише 29±3% чоловіків і жінок, досить частою у тих та інших (22±2%) була байдужість, а 10±2% чоловіків відчували аверсію до своїх дружин.Розлад здоровя ліквідаторів аварії та зміна соціальних і мікросоціальних умов сімї є психотравмою, що призводить до розвитку у 52±2% випадках доневротичних розладів у дружин ліквідаторів. Причиною сексуальної дисгармонії подружньої пари, в якій чоловік брав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС, у 89±3% випадків є сексуальний розлад у чоловіків, повязаний із порушенням нервової регуляції сексуальної функції. У 29±3% подружніх пар і до участі чоловіків у ліквідації аварії мали місце первинна сексуальна дисфункція у чоловіка, що в деяких випадках поєднувалася з сексуальною дисфункцією у дружини, і первинна сексуальна дезадаптація. Після участі чоловіків у ліквідації ядерної аварії в них і дещо меншою мірою в їхніх дружин сталася трансформація спрямованості особистості у бік її певної примітивізації і практично втратили значущість престиж, професійні і культурні інтереси, і в той самий час зросла цінність побуту і сексуальної сфери. У дітей ліквідаторів чорнобильської аварії, що народилися після участі батька в її ліквідації, мають місце множинні хронічні психотравми: неправильне виховання, порушення груповань із однолітками, сексуальна психотравма, дисгармонійні взаємовідносини в сімї, емансипаційний конфлікт та ін.

ЗМІСТ РОБОТИ. ЗДОБУТІ РЕЗУЛЬТАТИ

1.На основі міждисциплінарного дослідження сімей ліквідаторів, здоровя сімї - це не тільки соматичне, психічне і сексуальне здоровя кожного з її членів, але також їхня адаптація на всіх рівнях взаємодії і збереженість усіх функцій сімї. Розроблена концепція, в основі якої лежить погляд на здоровя сімї як на інтегративний соціобіопсихологічний феномен.

2.У чоловіків-ліквідаторів аварії є наявними порушення психічного здоровя: пострадіаційні синдроми - переважно церебрастенічний і психопатоподібний, а також посттравматичний стресовий розлад особистості і хронічна зміна особистості після переживання катастрофи. При цьому у 48±4% випадках простежується негативна динаміка порушень психічного здоровя ліквідаторів, а саме ускладнення наявних розладів.

3. Для ліквідаторів є характерними високий рівень особистісної тривоги, песимістичний погляд на майбутнє, іпохондричний, тривожний і обсесивно-фобічний типи внутрішньої картини хвороби, дезорганізована або аграваційно-рентна пристосувальна поведінка, дуже низькі адаптивні ресурси особистості при достатній цілості (18±4%) для мікросоціальної адаптації. Невротична поведінка ліквідаторів аварії на ЧАЕС є наслідком не тільки мозкової дисфункції, але й засвоєння способів спілкування з реальністю на основі спотвореної комунікації.

4. Для дружин ліквідаторів характерні тривожно-депресивний і тривожно-ригідний особистісний профіль, високий індекс нейротизму, високий і середній ступінь вираженості тривоги і депресії, неадекватний (найчастіше - соромливо-катастрофічний) тип сприйняття хвороби чоловіка. Розлад здоровя ліквідаторів аварії та зміна соціальних і мікросоціальних умов сімї є психотравмою, що призводить до розвитку у 52±2% випадках доневротичних розладів у дружин ліквідаторів. У частини жінок, як і в їхніх чоловіків, спостерігаються мікросоціальні стресові розлади і хронічна зміна особистості після переживання катастрофи, а також зловживання алкоголем(21±3%).

5. Причиною сексуальної дисгармонії подружньої пари, в якій чоловік брав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС, у 89±3% випадків є сексуальний розлад у чоловіків, повязаний із порушенням нервової регуляції сексуальної функції. У 29±3% подружніх пар і до участі чоловіків у ліквідації аварії мали місце первинна сексуальна дисфункція у чоловіка, що в деяких випадках поєднувалася з сексуальною дисфункцією у дружини, і первинна сексуальна дезадаптація. Порушення сексуального здоровя подружжя багато в чому визначається наявністю біогенних, соціогенних та психогенних чинників у преморбіді.

6. Після участі чоловіків у ліквідації ядерної аварії в них і дещо меншою мірою в їхніх дружин сталася трансформація спрямованості особистості у бік її певної примітивізації і практично втратили значущість престиж, професійні і культурні інтереси, і в той самий час зросла цінність побуту і сексуальної сфери. Зміна ієрархії цінностей у чоловіків виражається також у тому, що в них, як свідчать дані вивчення психологічного часу особистості, основної значущості набула потреба у захищеності від життєвих невдач і дезактуалізувалася потреба в самореалізації.

7. У дітей ліквідаторів чорнобильської аварії, що народилися після участі батька в її ліквідації, мають місце множинні хронічні психотравми: неправильне виховання, порушення груповань із однолітками, сексуальна психотравма, дисгармонійні взаємовідносини в сімї, емансипаційний конфлікт та ін. Це призводить до розвитку у дітей невротичних розладів (від 58±6% до 71±5%). Серед рис особистості дітей найрідшими є життєрадісність, довіра до людей, товариськість; у переважної більшості дітей знижено фон настрою, вони тривожні, дратівливі, відгороджені, зазнають ніяковості і непевненості в контактах.

8. Показники подружньої адаптації і подружнього щастя в сімях ліквідаторів аварії вірогідно нижчі від нормативних, що визначає неадаптивність шлюбів. У відповідності з розробленою нами класифікацією сімї всі сімї ліквідаторів є неадаптивними (рідше алкогольними і асоціальними) і більшість із них - авторитарними. При цьому в сімях ліквідаторів спостерігається таке порушення здоровя сімї, як сімейна тривога, обумовлена в основному високим рівнем тривоги у жінок.

9. Після участі чоловіків у ліквідації чорнобильської аварії різко зросла частота порушень усіх функцій сімї. Найбільше потерпіли господарсько-побутова і сексуально-еротична функції, що виявляються порушеними у всіх сімей, у переважної більшості сімей порушено також виховну і духовну функції і більш ніж у половини - функцію первинного соціального контролю.

10. Діагностика здоровя сімї має грунтуватися на його трифакторній концепції і системному підході, які диктують необхідність поставлення функціонального діагнозу кожному члену сімї і діагностичного заключення. Системний підхід дає змогу по-новому підійти до психотерапевтичної корекції порушення здоровя сімї, впливаючи на всі його компоненти - соматопсихічний, психологічний і соціальний.

Системна психотерапевтична корекція порушення здоровя сімї ліквідаторів аварії на ЧАЕС має бути диференційованою в залежності від типу сімї, наявних порушень і від того, хто є її первинним пацієнтом - чоловік, дружина чи дитина. Корекція повинна бути комплексною, впливаючи на всі рівні взаємодії членів сімї - психофізіологічний, соціальний (мікросоціальний), психологічний, соціально-психологічний. Невідємною складовою частиною системи сімейної психотерапії, що являє собою по суті систему реабілітації сімї, входить сімейно-трудова реабілітація ліквідаторів, метою якої є їхнє повернення до суспільно корисної трудової діяльності.

Проведення запропонованої системи сімейної психотерапевтичної корекції дає можливість досягнути високого та стійкого терапевтичного ефекту, що дозволяє говорити про реабілітацію сімї у ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС.

Практичні рекомендації

Функціональний діагноз, як результат заломлення патологічного процесу через особистість хворого і ситуацію, що склалася, повинен розкривати всі індивідуальні особливості хворого, що найбільш важливо для такого своєрідного пацієнта, як учасник ліквідації ядерної катастрофи. Сімейне діагностичне заключення повинно відбивати не тільки стан соматичного, психічного і сексуального здоровя, але також рівень і ступінь адаптації кожного з членів сімї, адаптивність і функціонування сімї в цілому.

Усі коригувальні заходи мають проводитися послідовно та поетапно, з використанням широкого арсеналу сучасних методів психотерапії і психотерапевтичних технік - сімейної дискусії, програвання сімейних ролей, навчання емоційного спілкування, занять Я-концепцією, комунікаційного тренінгу, раціональної індивідуальної і парної психотерапії, гіпносугестії, аутотренінгу, статеворольового, рольового психосексуального, сексуально-еротичного тренінгу та ін. Для лікування невротичних розладів у дітей є високоефективним використання психотерапевтичного театру - лялькової вистави, у сценарії якої програються психотравмуючі дитину ситуації.

3. Оцінка ефективності проведеної психотерапії має грунтуватися на рішенні основних завдань корекції здоровя сімї - поліпшення якості внутрішньосімейної комунікації, підвищення рівня адаптивності і нормалізації всіх функцій сімї.

Беро М.П. Нарушение и коррекция здоровья семьи ликвидаторов Чернобыльской аварии. - Харьков: Основа, 1999. - 234с.

Беро М.П. "Психотерапевтический театр" в лікуванні невротичних станів у дітей // Укр. вісн. психоневрол. - 1996. - Т.4, вип. 4(11). - С.265-267.

Беро М.П., Баранова Т.М., Семенов В.Д., Ляшенко Ю.О. Деякі особливості клініки психотичних розладів у учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС // Укр. вісн. психоневрол. - 1996. - Т.4, вип. 5(12). - С.11-14.

Беро М.П. Система семейной психотерапии в реабилитации детей с резидуальными нервно-психическими расстройствами // Укр. вісн. психоневрол. - 1997. - Т.5, вип. 3(15). - С.170-172.

Беро М.П. Механизмы развития невротических расстройств у детей // Укр. вісн. психоневрол. - 1998. - Т.6, вип. 3(18). - С.102-105.

Беро М.П. Внутренняя картина болезни у мужчин-ликвидаторов аварии на ЧАЭС // Вестн. гиг. и эпидемиол. - 1998. - Т.2, № 2. - С.215-217.

Беро М.П. Емоційні порушення у дітей батьки яких брали участь у ліквідації аварії на ЧАЕС // Укр. вісн. психоневрол. - 1999. - Т.7, вип. 1(19). - С.68-69.

Беро М.П. Психодраматургическая коррекция невротических расстройств в семьях ликвидаторов аварии на ЧАЭС (акцент на проблемах детей) // Таврич. журн. психиатр. - 1999. - Т.3, № 1(8). - С.118-120.

Беро М.П. Клинический и организационный опыт создания новой методики семейной психотерапии на базе театра кукол // Таврич. журн. психиатр. - 1999. - Т.3, № 2 (9). - С.158-162.

Беро М.П. Нарушение сексуального здоровья мужчин-ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС // Журн. психиатр. и мед. психол. - 1999. - № 1(5). - С.64-68.

Беро М.П. Медично-психологічне дослідження подружньої адаптації в сімях ліквідаторів аварії на ЧАЕС // Вісн. Вінницьк. держ. мед. ун-ту. - 1999. - № 1. - С.57-58.

Беро М.П. Клинико-функциональные алгоритмы психических нарушений у ликвидаторов аварии на ЧАЭС // Междунар. журн. - 1999. - Т.5, № 1. - С.65-70.

Беро М.П. Клініко-психологічні особливості невротичних розладів у дружин і дітей ліквідаторів на ЧАЕС // Галицьк. лікарськ. вісн. - 1999. - Т.6, № 1. - С.16-19.

Беро М.П. Парадигма радиационной психиатрии // Вестн. гиг. и эпидемиол. - 1999. - Т.3, № 1. - С.157-160.

Беро М.П. Адаптивность семей ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС // Междунар. мед. журн. - 1998. - Т.4, № 4. - С.57-59.

Беро М.П. Сравнительная характеристика и динамика посттравматических стрессовых расстройств у участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС и пострадавших во время аварии на угольных шахтах // Таврич. журн. психиатр. - 1999. - Т.3, № 3 (10). - С.70-72.

Беро М.П. Особенности свойств личности детей, чьи родители принимали участие в ликвидации последствий аварии на ЧАЭС, как фактор риска возникновения невротических и поведенческих расстройств // Вісн. псих. здоровя. - 1999. - Т.1, № 2. - С.7-16.

Беро М.П. Супружеская адаптация в семьях мужчин-ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС // Мед.-соц. пробл. семьи. - 1998. - Т.3, № 2. - С.55-68.

Беро М.П. К типологии психотравмирующих ситуаций и психических расстройств при них у ликвидаторов аварии на ЧАЭС с синдромом преждевременного старения // Арх. клин. и эксп. мед. - 1998. - Т.7, № 7. - С.53-56.

Беро М.П. Клинико-патогенетический анализ психических нарушений при гипертонической болезни у -ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС // Арх. клин. и эксп. мед. - 1999. - Т.8, № 1. - С.69-72.

Беро М.П. Роль аффективной патологии в структуре ипохондрического синдрома у лиц, принимавших участие в ликвидации последствий аварии на ЧАЭС // Арх. клин. и эксп. мед. - 1999. - Т.8, № 2. - С.35-37.

Беро М.П. Психическое состояние и особенности личности жен и детей ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС // Вісн. пробл. біол. і мед. - 1998. - Вип.24. - С.106-109.

Беро М.П. Психическое состояние и особенности личности мужчин-ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС // Вісн. пробл. біол. і мед. - 1998. - Вип.23. - С.16-19.

Беро М.П. Психокорекційна робота в сімях ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС // Укр. вісн. психоневрол. - 1999. - Т.7, вип. 2(20). - С.51-53.

Беро М.П. Нарушение здоровья семьи ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС // Междунар. мед. журн. - 1999. - Т.5, № 2. - С.119-

Беро М.П. Особенности формирования невротических расстройств у жен участников ликвидации аварии на ЧАЭС в период беременности // Вісн. проблем біол. і мед. - 1999. - Вип.13. - С.86-88.

Беро М.П., Курлов В.В. О семейной и социально-трудовой реабилитации ликвидаторов аварии на ЧАЭС // Междунар. мед. журн. - 1999. - Т.5, № 3. - С.35-37.

Беро М.П. Особенности свойств личности детей, чьи родители принимали участие в ликвидации последствий аварии на ЧАЭС, как фактор риска возникновения невротических поведенческих расстройств // Вісн. псих. здоровя. - 1999. - №2. - С.30-33.

Беро М.П. Теоретичні аспекти поетапного медикаментозного лікування психічних розладів у ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС // Ліки. - 1999. - № 3-4. - С.85-89.

Беро М.П. Психотерапевтический театр. Сценарий спектакля "Так в чем же дело? Летим!": Метод. рекоменд. - Донецк, 1997. - 20с.

Беро М.П. Механизмы развития и психотерапевтическая коррекция невротических расстройств у детей: Уч. пособие. - Донецк, 1997. - 36с.

Беро М.П. Система психотерапии семьям ликвидаторов аварии на ЧАЭС // Отдаленные мед. последств. черноб. катастрофы: Матер. 2-й междунар. конф. - Киев, 1998. - С.518.

Беро М.П. Некоторые аспекты медико-социальных последствий аварии на ЧАЭС // Вісн. асоц. психіатр. України. - Київ. - 1999. - № 1 (13). - С.115

Беро М.П. Психодраматургическая коррекция невротических состояний у детей // Рос. психиатр. журн. - 1999. - № 2. - С.8-11.

Беро М.П. Взаимоотношения в семьях ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС и их психотерапевтическая коррекция // Журн. психиатр. и мед. психологии. - 1999. - № 2(6). - С.54-58.

Bero Mykhailo. Problems of Desadaption and Psychotherapeutic Correction in Families of the Participants of Liquidation of Consequences of Failure in Chernobil // XI World Congr. of Psychiat. - Hamburg, 1999. - V.II. - P.301.

Беро М.П., Стратович Ю.А. Организация лечения детей с невротическими состояниями в "Психотерапевтическом театре" // Суд. и соц. психиатрия: Матер. междунар. конф. - Киев - Харьков - Днепропетровск, 1994. - С.172-173.

Беро М.П., Беро С.Я., Стратович Ю.А., Пьяных Л.П. Психотерапевтический театр в лечении невротических и неврозоподобных состояний у детей // Клін., соц.-труд. реабілітац. в неврол., психіатр. та наркол. - Харків, 1993. - С.132-133.

Беро М.П., Векслер А.Л., Ремеров Л.В. Устройство для воздействия на зоны акупунктуры: Авт. свид. № 1757672 СССР, МКИ А61Н39/00. - Биол. изобр. - 1992. - № 32. - 3 с.