Порушення в системі коагуляції при гнійно-септичних ускладненнях в абдомінальній хірургії - Автореферат

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник: доктор медичних наук, професор ПЕРЕЯСЛОВ Андрій Анатолійович, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри дитячої хірургії Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор ЗАПОРОЖЧЕНКО Борис Сергійович, Одеський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри хірургії №2 доктор медичних наук, професор ГОНЧАР Михайло Григорович, ДНВЗ “Івано-Франківський національний медичний університет” МОЗ України, кафедра хірургії стоматологічного факультету, професор кафедри Захист відбудеться “23” вересня 2011 р. о 1100 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.01 у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України (79010, м.При гнійно-септичних ускладненнях в абдомінальній хірургії розвивається органна дисфункція, яка є наслідком синдрому системної запальної відповіді. При сепсисі та гнійно-септичних ускладненнях в абдомінальній хірургії активується зовнішній шлях системи коагуляції, генерування тромбіну і формування фібрину, що також стимулюється дією прозапальних медіаторів. Визначити вміст активованого протеїну С, молекули міжклітинної адгезії-1 з метою корекції розладів гемокоагуляції у хворих із гнійно-септичними ускладненнями в абдомінальній хірургії. Вивчити динаміку і співвідношення молекули міжклітинної адгезії-1 та активованого протеїну С при гнійно-септичних ускладненнях в абдомінальній хірургії. Предмет дослідження - концентрація в сироватці крові активованого протеїну С, молекули міжклітинної адгезії-1 і їхня кореляція, що відображає стан системи коагуляції у пацієнтів із гнійно-септичними ускладненнями в абдомінальній хірургії.Хворі перебували на лікуванні в клініці хірургії №1 (факультетської) Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького на базі Львівської обласної клінічної лікарні протягом 2003-2005 років. Усі хворі були розділені на три групи: І група - хворі на гострий деструктивний панкреатит (ГДП) та нагноєні гострі псевдокісти підшлункової залози (НГПКПЗ) - 48 (43,2%) осіб; При нагноєних гострих псевдокістах підшлункової залози цей показник був 42,1±15,0 років, а при гострому деструктивному панкреатиті - 41,89±14,5 років, що вказувало на тотожність вікового поділу у групах хворих, у залежності від тяжкості перебігу захворювання. У третій групі було 9 (8,1%) хворих, причому в 1 (11,1%) пацієнта діагностовано гнійний пілефлебіт, у 8 (88,9%) хворих - абсцеси черевної порожнини. При дослідженні абсолютної кількості тромбоцитів та вмісту АПС виявлено достовірне зниження обох показників у більшості хворих трьох груп, зокрема, кількість тромбоцитів та вмісту АПС були найнижчими у хворих на ГДП з тяжким перебігом (р<0,05), у хворих ІІ групи, у яких ССЗВ ускладнився ПОД (р<0,05), у третій групі ми також встановили пряму кореляційну залежність між абсолютною кількістю тромбоцитів та вмістом АПС протягом 1-3-7 доби (р<0,05): коефіцієнт кореляції становив 0,93526, 0,81672, 0,89596 відповідно у першій, другій та третій групі.У дисертаційній роботі представлено теоретичне і практичне вирішення актуального завдання сучасної медичної науки - вивчені порушення у системі коагуляції при гнійно-септичних ускладненнях в абдомінальній хірургії, зясовані основні ланки патогенезу та вдосконалені методи комплексного лікування гнійно-септичних ускладнень в абдомінальній хірургії. Розвиток гнійно-септичних ускладнень у пацієнтів з гострою абдомінальною патологією (гострий деструктивний панкреатит, нагноєні гострі псевдокісти підшлункової залози, гнійний холангіт, абсцеси печінки, черевної порожнини) характеризується розладами у системі коагуляції-фібринолізу із переважанням коагуляції - зниження концентрації у сироватці крові АПС нижче 90%.

Основний зміст роботи

У дисертаційній роботі представлено теоретичне і практичне вирішення актуального завдання сучасної медичної науки - вивчені порушення у системі коагуляції при гнійно-септичних ускладненнях в абдомінальній хірургії, зясовані основні ланки патогенезу та вдосконалені методи комплексного лікування гнійно-септичних ускладнень в абдомінальній хірургії. На основі проведених клініко-лабораторних досліджень (визначення рівні АПС, ІСАМ-1, абсолютної кількості тромбоцитів, гематокритного числа) розвязана важлива наукова і практична задача - попередження виникнення порушень у системі зсідання крові при гнійно-септичних ускладненнях в абдомінальній хірургії.

1. Розвиток гнійно-септичних ускладнень у пацієнтів з гострою абдомінальною патологією (гострий деструктивний панкреатит, нагноєні гострі псевдокісти підшлункової залози, гнійний холангіт, абсцеси печінки, черевної порожнини) характеризується розладами у системі коагуляції-фібринолізу із переважанням коагуляції - зниження концентрації у сироватці крові АПС нижче 90%.

2. Розлади у системі коагуляції-фібринолізу характеризуються зниженням вмісту АПС на тлі зростання сироваткових рівнів ІСАМ-1 в усіх групах хворих з гнійно-септичними ускладненнями (р<0,01), особливо у пацієнтів з ПОД та летальними вислідами захворювань.

3. Вже на момент надходження пацієнтів до клініки визначаються зниженні рівні АПС (66,8±28,5%) і високі концентрації ІСАМ-1(161,1±48,6нг/мл), що вимагає проведення антикоагулянтної терапії з перших днів госпіталізації хворого.

4. Існує чітка кореляційна залежність між сироватковими рівнями АПС, ІСАМ-1 та важкістю ПОД (r=-0,866358), рутинними лабораторними показниками, зокрема кількістю тромбоцитів (r=0,765072) та гематокритним числом (r=0,838883).

5. Наявність ознак гіперкоагуляції, зокрема низькі показники АПС, кількості тромбоцитів, високі рівні ІСАМ-1, гематокритного числа, тощо, вимагає включення у комплекс лікувальних заходів середників з антикоагулянтними властивостями - рекомбінантний людський АПС.

6. Впровадження патогенетично обґрунтованого лікування пацієнтів з гнійно-септичними ускладненнями дозволила знизити летальність серед хворих на ГДП від 25,2% до 10,6%.

Комплексна консервативна терапія хворих на некротичний панкреатит / М. М. Посівнич, А. А. Переяслов, С. М. Чуклін, Т. М. Іванків, І. Ю. Бігальський // Хірургія України. - 2005. - № 3. - С. 68-70. Здобувач обґрунтував патогенетичну консервативну терапію некротичного панкреатиту.

Сучасні погляди на патогенез і лікування хворих на гострий некротичний панкреатит / А. А. Переяслов, С. М. Чуклін, М. М. Посівнич, Р. О. Чукла, М. П. Павловський // Acta Medica Leopoliensia. - 2005. - Vol. XI, № 4. - С. 67-72. Посівнич М.М. висвітив роль цитокінів та молекули ІСАМ-1 у патогенезі гострого деструктивного панкреатиту, а також оптимізацію лікувальної тактики у хворих на гострий панкреатит із тяжким перебігом.

Патогенетичні аспекти комплексної терапії хворих на гострий некротичний панкреатит у стадії поліорганної дисфункції / М. П. Павловський, А. А. Переяслов, С. М. Чуклін, М. М. Посівнич, О. Б. Усач // Клінічна хірургія. - 2006. - № 9. - С. 63-64. Дисертант проаналізував патогенетичні механізми виникнення гострого некротичного панкреатиту та ефективність застосування різних лікувальних засобів.

Переяслов А. А. Патогенез і лікування розладів гемокоагуляції при гострому некротичному панкреатиті /, А. А. Переяслов, С. М. Чуклін М. М. Посівнич // Клінічна хірургія. - 2006. - № 10. - С. 26-29. Дисертант проаналізував результати вивчення вмісту та кореляції АПС, ІСАМ-1 у хворих на гострий панкреатит.

Діагностика і принципи лікування хворих на гнійний холангіт і абсцеси печінки з синдромом поліорганної дисфункції / М. П. Павловський, Т. І. Шахова, В. І. Коломійцев, М. М. Посівнич, Б. М. Вервега // Харківська хірургічна школа. - 2008. - № 2. - С. 215-218. Здобувач довів наявність зворотної кореляційної залежності між вмістом ІСАМ-1 та АПС у хворих на гнійний холангіту та абсцеси печінки; обґрунтовано принципи лікування хворих на ГХ та АП.

Післяопераційний перитоніт і внутрішньоочеревинні абсцеси із розвитком поліорганної недостатності і септичного шоку. Діагностика, прогноз перебігу, лікування / Т. І. Шахова, В. І. Коломійцев, М. М. Посівнич, О. В. Лукавецький, Ю. П. Довгань, В. Г. Жемела, М. П. Павловський // Український журнал хірургії. - 2009. - № 2. - С. 110-114. Посівнич М.М. вивчив і проаналізував роль АПС та ІСАМ-1 у хворих із післяопераційним перитонітом і внутрішньоочеревинними абсцесами, які ускладнилися розвитком ПОД та септичним шоком.

Посівнич М. М. Роль молекул адгезії у розвитку поліорганної дисфункції / М. М. Посівнич, А. А. Переяслов, С. М. Чуклін // Сепсис. Патогенез, діагностика та терапія: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. - Х., 2004. - C. 184-185. У роботі дисертантом вивчено і обґрунтовано роль молекул міжклітинної адгезії-1 у патогенезі поліорганної дисфункції у хворих на гострий деструктивний панкреатит.

Posivnych M. M. Pathogenesis of coagulation disturbances in patients with severe pancreatitis / М. Posivnych, A. Perejaslov, S. Chooklin // Intensive Care Medicine. - 2005. - Vol. 31, № 9, suppl. 1. - S. 92. Здобувач вивчив кореляційний звязок між вмістом ІСАМ-1 та АПС у хворих на гострий панкреатит з тяжким перебігом.

Посівнич М. М. Порушення у системі коагуляції при гострому некротичному панкреатиті / М. М. Посівнич, А. А. Переяслов // Сепсис. Проблеми, діагностики, терапії та профілактики: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. - Х., 2006. - C. 189-191. Посівнич М.М. вивчив взаємозвязок запальної відповіді та системи коагуляції при гострому деструктивному панкреатиті.

Chooklin S. Cytokines, adhesion molecules, and activated protein C in coagulation disorders in necrotizing pancreatitis / S. Chooklin, A. Perejaslov, M. Posivnych // Pancreatology. - 2006. - № 6. - P. 366. Посівнич М.М. вивчив роль цитокінів, молекул адгезії та АПС у виникненні коагуляційних розладів при гострому некротичному панкреатиті.

Діагностично-лікувальна тактика при поліорганній недостатності на ґрунті гнійного холангіту та абсцесів печінки /, М. П. Павловський, Т. І. Шахова, В. І. Коломійцев, М. М. Посівнич А. А. Переяслов // Клінічна хірургія. - 2007. - № 11 - 12. - С. 47. У роботі здобувач довів, що при гнійних холангітах та абсцесах печінки є наростання концентрації ІСАМ-1 та зниження вмісту АПС.