Частота наявності ознак внутрішньолабіринтного гідропсу у хворих на гостру нейросенсорну приглухуватість. Його роль в патогенезі перцептивних порушень слуху. Аналіз змін гемодинаміки у вертебробазилярному басейні за даними ультрасонодоплерографії.
При низкой оригинальности работы "Порушення циркуляції внутрішньолабіринтної рідини при сенсоневральній приглухуватості різного ґенезу та методи її корекції", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Вивчити частоту наявності ознак внутрішньолабіринтного гідропсу у хворих на гостру нейросенсорну приглухуватість та визначити його роль в патогенезі перцептивних порушень слуху. Провести співставлення ефективності лікування хворих на нейросенсорну приглухуватість згідно запропонованої схеми з результатами відновлення слухової та вестибулярної функції у хворих, що лікувались за традиційною схемою. З 350 хворих на гостру нейросенсорну приглухуватість для подальшого обстеження було відібрано 155 хворих, у яких за даними тональної порогової аудіометрії був виявлений кістково-повітряний інтервал, що не був повязаний з патологією середнього вуха. У першу групу були віднесені 124 хворих, у яких був проведений гліцерол-тест з оцінкою його результатів за змінами слухової і вестибулярної функції з використанням традиційних аудіометричних і вестибулометричних методик. Серед 124 обстежених позитивний гліцерол-тест був визначений у 76 (61,3 %) хворих, з них за результатами слухової функції - у 35, вестибулярної - у 41, у 28 пацієнтів спостерігались зміни як слухової, так і вестибулярної функції; у 48 (38,7 %) - результат тесту був негативним.У хворих на гостру НСП з наявністю на тональній пороговій аудіограмі кістково-повітряного інтервалу, який не повязаний з ураженням середнього вуха, у 61,29% випадків визначаються позитивні результати гліцерол-тесту за результатами слухової і вестибулярної функції, що свідчить про наявність у цих хворих внутрішньолабіринтного гідропсу. Серед хворих на НСП, що мали ознаки внутрішньолабіринтного гідропсу зміни вертебральних судин зустрічались більш часто і становили 58,2 % порівняно з 33,7 % серед хворих без розладів лабіринтної гідродинаміки. Використання запропонованої схеми двоетапного комплексного лікування хворих на гостру НСП було ефективним у 82,5 % пацієнтів, що мали ознаки внутрішньолабіринтного гідропсу.
Вывод
1. У хворих на гостру НСП з наявністю на тональній пороговій аудіограмі кістково-повітряного інтервалу, який не повязаний з ураженням середнього вуха, у 61,29% випадків визначаються позитивні результати гліцерол-тесту за результатами слухової і вестибулярної функції, що свідчить про наявність у цих хворих внутрішньолабіринтного гідропсу.
2. Внутрішньолабіринтний гідропс є однією з ланок патогенезу в розвитку гострої нейросенсорної приглухуватості різного генезу.
3. Метод ПСОАЕ є обєктивним, більш чутливим і зручним для оцінки результатів гліцерол-тесту, в порівнянні з аудіометричною його оцінкою.
4. У хворих на гостру НСП при проведенні ультрасонодоплерографії у 54,86% випадків, визначені морфологічні і гемодинамічні порушення судин вертебробазилярного басейну.
5. Серед хворих на НСП, що мали ознаки внутрішньолабіринтного гідропсу зміни вертебральних судин зустрічались більш часто і становили 58,2 % порівняно з 33,7 % серед хворих без розладів лабіринтної гідродинаміки.
6. Використання запропонованої схеми двоетапного комплексного лікування хворих на гостру НСП було ефективним у 82,5 % пацієнтів, що мали ознаки внутрішньолабіринтного гідропсу.
Практичні рекомендації.
1. Визначення у хворих на гостру НСП ознак внутрішньолабіринтного гідропсу є прогностично сприятливим фактором щодо відновлення слухової функції і вимагає проведення терапії з врахуванням внутрішньолабіринтних порушень.
2. Метод ПСОАЕ може використовуватись для оцінки результатів гліцерол-тесту як обєктивний, зручний і більш чутливий, порівняно з традиційними аудіологічними дослідженнями.
3. Визначення у пацієнтів морфологічних порушень у ВББ є підставою для визначення їх у групу ризику відносно розвитку нейросенсорних розладів. У разі дії несприятливих судинних, інфекційних або токсичних чинників цим пацієнтам з метою профілактики доцільним є призначення короткого курсу протиневритної терапії. гідропс нейросенсорний перцептивний вертебробазилярний
Список литературы
1. Мітін Ю.В., Дідковський В.Л., Дєєва Ю.В. Вплив препаратів з дегідратуючою дією на слухову та вестибулярну функцію у хворих з нейросенсорною приглухуватістю.//Українські медичні вісті. VII конгрес Світової федерації українських лікарських товариств. 16-20 серпня 1998 року, Ужгород, Україна. Частина 2.- Київ.- 1998.- С.108-109.
2. Мітін Ю.В., Гонгальський В.В., Дідковський В.Л., Цюрко Б.О., Дєєва Ю.В. Варіанти патології хребцевої артерії у хворих з нейросенсорної приглухуватістю судинного генезу.//Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 1999. - №3 (додаток). - С.373-376.
3. Мітін Ю.В., Дідковський В.Л., Дєєва Ю.В. Аналіз даних аудіометрії у хворих з нейросенсорною приглухуватістю залежно від форми патології вертебральних артерій.//Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2000. - №3. - С.42-45.
4. Деева Ю.В. Применение метода ультрасонодоплерографии для оценки эффективности использования некоторых вазоактивных препаратов при лечении больных с острой нейросенсорной тугоухостью.//Тезисы докладов научно-практической конференции “Современные вопросы аудиологии и ринологии”, Курск, 7-8 июня 2000 г. Москва. - 2000. - С.235-236.
5. Мітін Ю.В., Дєєва Ю.В. Визначення внутрішньолабіринтного гідропсу при гострій нейросенсорній приглухуватості за даними слухової функції.//Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2000. - №5. - С.94-96.
6. Мітін Ю.В., Дєєва Ю.В. Порушення циркуляції внутрішньолабіринтної рідини при гострій нейросенсорній приглухуватості різного генезу і методи її корекції.// Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2000. - №5 (додаток). - С.86-87.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
