Порушення рухової активності товстої кишки у дітей із синдромом подразненого кишечнику та їх корекція - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукВ дисертації описано шляхи удосконалення діагностики стану рухової активності товстої кишки, що базуються на реєстрації її біопотенціалів з поверхні тіла дитини, представлено нові методи оцінки моторної функції і тонусу товстої кишки, нормативи біоелектричної активності товстої кишки у дітей. Проаналізовано роль біогенних амінів та катехоламінів у формуванні рухових порушень товстої кишки, а саме: характер їх впливу на показники біоелектричної активності товстої кишки у дітей при синдромі подразненого кишечнику. Обґрунтовано принципи корекції порушень рухової активності товстої кишки, конкретизовано показання до призначення дуспаталіну залежно від біоелектричного стану товстої кишки у дітей із синдромом подразненого кишечнику. Установлено, что на характер двигательных нарушений влияют анатомические особенности толстой кишки: при расширении просвета толстой кишки, выявленном при ректороманоскопии, и удлинении сигмовидной кишки (по данным ирригографии) преобладает гипокинетический-гипотонический тип сокращения толстой кишки. Установлено, что серотонин осуществляет регуляцию двигательной активности толстой кишки преимущественно у детей с нарушением стула, и его действие направлено на нормализацию показателей биоэлектрической активности толстой кишки; гистамин негативно влияет на моторику толстой кишки при гиперкинетической дискинезии у детей со спастическими запорами и кишечными коликами.Провідну позицію серед функціональних захворювань кишечнику в дитячому віці займає синдром подразненого кишечнику (Бельмер С.В., 2005, Шадрін О.Г., 2005, Spiller R., 2007). На думку багатьох авторів, порушення рухової активності товстої кишки лежить в основі формування головних клінічних проявів синдрому подразненого кишечнику, таких як абдомінальний біль, діарея, закреп, метеоризм (Мінушкін О.М., 2002, Лучкова А.Є., 2007). Визначення стану біоелектричної активності товстої кишки сприяє кращому розумінню патогенезу синдрому подразненого кишечнику і робить підхід до корекції рухових дисфункцій більш диференційованим. Обґрунтувати принципи диференційованої корекції рухових дисфункцій товстої кишки з урахуванням її біоелектричної активності, порівняти ефективність дуспаталіну при різних типах рухових порушень товстої кишки у дітей із синдромом подразненого кишечнику. Удосконалено діагностику стану рухової активності товстої кишки, що базується на реєстрації її біопотенціалів з поверхні тіла дитини; розроблено методи оцінки моторної функції і тонусу товстої кишки на підставі аналізу показників її біоелектричної активності до і після харчової стимуляції; встановлено нормативи біоелектричної активності товстої кишки у дітей.В І підгрупу увійшла 41 дитина з переважанням в клініці закрепу, в ІІ підгрупу - 40 дітей із діареєю, в ІІІ підгрупу - 40 дітей із домінуванням в клініці абдомінального болю. Для виключення вроджених вад товстої кишки у 36 дітей було проведено іригографічне дослідження за загальноприйнятою методикою. Стан рухової активності товстої кишки визначено у 121 дитини із синдромом подразненого кишечнику і у 30 дітей контрольної групи на підставі реєстрації біопотенціалів товстої кишки з поверхні тіла за допомогою приладу ЕГС - 4М («ЕМА» ТУ 64-1-1980-78 c.28 № 00408). Вивчались наступні показники біоелектричної активності товстої кишки: величина сумарного потенціалу дії А (МВ) - середня арифметична із суми величин електричних потенціалів, що генерують гладкі мязи товстої кишки за відрізок часу (t), який відповідає тривалості гармонічної складової графічного зображення; кількість максимумів F (кількість максимальних сумарних потенціалів дії) - визначено в кожній гармонічній складовій графічного зображення за відрізок часу (t), що відповідає її тривалості; активний час T (%) - кількість максимумів F гармонічної складової, поділено на час, що відповідає її тривалості та помножено на 100. Для оцінки ефективності застосування дуспаталіну залежно від стану біоелектричної активності товстої кишки 40 дітей основної групи віком від 6 до 18 років було розподілено на підгрупи за домінуючим симптомом та за характером порушення рухової активності товстої кишки.У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове рішення актуального наукового завдання: підвищення ефективності діагностики та лікування синдрому подразненого кишечнику у дітей шляхом удосконалення методів діагностики рухової функції товстої кишки на підставі визначення її біоелектричної активності. Різні клінічні прояви синдрому подразненого кишечнику супроводжуються відповідними порушеннями моторної функції товстої кишки: при закрепі відмічаються моторні дисфункціі товстої кишки переважно за гіпокінетичним типом; при діареї спостерігається тенденція до порушень моторної функції переважно за гіпокінетичним типом; при домінуванні абдомінального болю має місце тенденція до переважання гіперкінетичних дискінезій.

2. Основний зміст роботи