Порушення рівноваги надколінка у собак (етіологія, патогенез, лікування) - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наукРобота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України. Науковий керівник - доктор ветеринарних наук, професор Петренко Олег Федосійович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри хірургії ім. проф. Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Іздепський Віталій Йосипович, Луганський Національний аграрний університет завідувач кафедри хірургії та хвороб дрібних тварин; Захист відбудеться «9» червня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.13 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м.Як і у тварин інших видів, у собак на кінцівках часто виявляється ураження кісток, суглобів, сухожилків і звязок. У наш час зусилля вчених і практиків спрямовані переважно на вивчення патології кульшового суглоба, яка у собак зустрічається в 5-7,5 % випадків (Самошкін І.Б., 2000; Ягніков С.А., 2001, 2003; Петренко О.Ф., 1999, 2002; Величко С.В., 2004; Сухонос В.П., 2001 Мітін В.Н., 1999, 2002). Серед захворювань колінного суглоба значне місце займають визначення стану надколінка і гребенів блока стегнової кістки (Slocum B ., 1985, 1993; Херцог А., 2001; R.Read, 2000, Harasen G., 2006), вплив механічних травм горбистості великогомілкової кістки, а також колатеральних стегно-гомілкових і схрещених звязок (Петренко О.Ф., 1997, 2000, 2001; Ж. Ф. Дослідження з обраної теми включали такі завдання: - вивчити етіологію, патогенез і поширення ПРН залежно від віку та породи собак; Уперше в хірургічній практиці визначені доцільність та особливості лікування собак з ПРН диспластичного генезу на преморбітній (діагностується за рентгенометричними критеріями) стадії; описані гістологічні та гістохімічні зміни хрящової тканини при дисплазії СНС; установлені мікроструктурні зміни в кістках і хрящовій тканині під час репаративної регенерації виростків стегнової кістки.Також детально досліджували функціонально звязані з колінним суглобом тазо-стегновий і заплесневий суглоби. Відновлення рівноваги надколінка було виконано на 86 суглобах у 55 собак. Найчастіше діагностували дисплазію медіального чи латерального гребеня блока стегнової кістки (14,5 % та 16,4 % відповідно), медіалізацію ГВГК (16,4 %) і дисплазію виростів стегнової кістки (14,5 %). Найважливіше значення у вивченні геометричних параметрів СНС за аксіальними рентгенограмами мають: коефіцієнт глибини надколінка, пателярний індекс, кут відкриття надколінка, коефіцієнт глибини блока стегнової кістки, кут відкриття блока стегнової кістки. При цьому враховували такі критерії: індекс надколінка (відношення ширини надколінка х100/до його довжини); коефіцієнт глибини надколінка (відношення ширини надколінка «по екватору» до його висоти, визначеною за відстанню (на рівні гребеня) до екваторіальної площини); кут відкриття надколінка (утворений дотичними до суглобової поверхні фасеток); пателярний індекс (відношення ширини латеральної фасетки до ширини медіальної); вертикальна орієнтація надколінка (відношення між довжиною звязки надколінка та довжиною поздовжньої осі надколінка); горизонтальна орієнтація ГВГК.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової проблеми - надання хірургічної допомоги при порушенні рівноваги надколінка диспластичного генезу у собак: визначено поширення та систематизовано його клінічні форми, вдосконалено діагностику (розроблено методику клінічного, рентгенологічного, рентгенометричного та компютерно-томографічного обстеження); вивчено патогенез (зміни структури та гістохімічних показників у суглобовому хрящі при остеохондропатії, роль диспластичного процесу залежно від віку та породи собак); проведено клінічну апробацію ефективних методів оперативної та консервативної терапії. Серед 498 собак із хворобами тазових кінцівок у 55 випадках (11 %) виявлено порушення рівноваги надколінка. У собак різних порід визначаються певні клінічні форми порушення рівноваги надколінка диспластичного генезу: у тварин дрібних і середніх порід (пудель, спанієль, шарпей, американський стафордширський терєр) - медіалізація надколінка, варус деформація розгинального апарату колінного суглоба; у великих порід (кавказька та середньоазіатська вівчарка) - латералізація надколінка, вальгус деформація розгинального апарату колінного суглоба. До основних патогенетичних факторів, які призводять до розвитку порушення рівноваги надколінка диспластичного генезу належать: вади форми та розмірів блока стегнової кістки, надколінка, сполучно-тканинного дисбалансу, вальгус (варус) колінного суглоба, вальгус (варус) розгинального апарату. Операційне лікування собак з порушенням рівноваги надколінка включає: фасціально-звязкову пластику-для тварин дрібних порід віком до 3 років, тварин середніх та великих порід віком до 11 міс. за відсутності стійкої деформації кінцівок; кістково-хрящову пластику - для тварин усіх порід віком після 12 міс.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ