Порушення предметного та афективного компонентів емоцій у хворих параноїдною формою шизофренії - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукНауковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент Заїка Євген Валентинович Харківський національний університет, кафедра психології, доцент. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Полюхов Олександр Михайлович Інститут геронтології АМН України, керівник відділу клінічної фізіології та патології нервової системи; кандидат психологічних наук, доцент Морозов Сергій Маратович Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра психодіагностики та медичної психології, доцент. Захист відбудеться “29 ”червня 2001 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.26 при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Існує також думка, що емоційність при шизофренії не “угасає”, а тимчасово блокується стертою депресією або сильною негативною афективністю, яка супроводжує маячні переживання (Н.Ф. Результати патопсихологічних досліджень також неоднозначні і в цілому свідчать про “угасання” емоційності при шизофренії: відсутність колірних інтерпретацій у тесті Роршаха, беззмістовність, формальність асоціацій, зниження емоційної складаючої кольору в тесті Люшера, недостатня емоційність створених хворими розповідей (Б. О. Все це викликає необхідність більш диференційного підходу до вивчення патології емоцій при шизофренії. При параноїдній шизофренії порушення емоцій на клінічному рівні нерідко виявляються слабо вираженими, перекриваються продуктивною психопатологічною симптоматикою. Дослідження структури емоційних порушень із точки зору співвідношення емоцій різних знаків показало, що у хворих шизофренією з клінічно вираженим дефектом емоційної сфери (емоційною холодністю, байдужністю ) спостерігаються в основному дефіцитарні зміни позитивних емоцій (знижені частота, інтенсивність), а негативні емоції відносно збережені (Н.Г.Повний обсяг роботи - 222 сторінки, із них основний текст займає 157 сторінок, список літератури - 26 сторінок, додатки - 39 сторінок.У першому розділі “Емоційне явище як єдність предметності та афективності” дається методологічне і загальнотеоретичне обгрунтування підходу до дослідження: розглядаються сутність і структура емоційного явища, аналізується проблема предметності емоцій, яка є частиною більш глобальної проблеми - проблеми взаємозвязку емоційних і пізнавальних процесів, приводяться літературні дані про опредмечування та генералізацію емоцій. У крайній формі цей тезіс найшов втілення в когнитивних теоріях емоцій, які взагалі зводять емоцію до процесів пізнання (S. Невід?ємність емоцій від когнитивних утворень, відображаючих обєкт, випливає з наступного розуміння сутності емоцій: емоція - це психічне відображення відношення субєкта до обєкта у формі безпосереднього переживання (Л.М. Лише останнім часом зявилися роботи, підкреслюючі значення предметності в плані особливостей формування довільної регуляції емоцій у нормі і патології (І.Г. Таким чином, положення про невід?ємність емоцій від когнитивних утворень, відображаючих предметний зміст емоцій, і експериментальні дані про особливості емоційної генералізації служать аргументами на користь того, що дослідження порушень емоцій при шизофренії не може здійснюватися у відриві від аналізу специфіки пізнавальних процесів.У хворих спостерігається зниження активуючого впливу (фактор “Активність”) і деяке зниження інтенсивності (фактор “Сила”) не тільки позитивних, але і негативних емоцій. Значущість відмінностей по даному показнику між нормою і хворими I групи **-значимо, р< 0,05 * - на рівні тенденції, р< 0,2 Ураховуючи аморфність і слабку структурованість мислення хворих шизофренією, обумовлені погіршенням вибірковості актуалізації минулого досвіду, посилення інтенсивності негативних переживань призвело б до вираженої генералізації негативного афективного забарвлення. Якщо у чоловіків уже на початковій стадії (I група) є достатньо різкі порушення, які згодом можуть лише незначно посилюватися (II група), то у жінок на початковій стадії емоційні зміни виражені менш, зато різко посилюються з часом захворювання (див. табл. Так, за даними методик “Виключення”, “Класифікація” емоційне забарвлення об?єктів (зображень, понять) обумовлювалось емоційно-значущими ознаками в 73,5 % випадків у хворих I групи і тільки в 52,1 % випадків у хворих II групи.

Основний зміст роботи відображено в 11 публікаціях.ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Дисертація містить нове вирішення наукової проблеми структури емоційних порушень у хворих параноїдною шизофренією, яке здійснено з позиції двокомпонентної моделі емоцій.

Аналіз стану даної проблематики показує, що цілосно структура порушень емоцій не була достатньо вивчена іншими авторами: хоча й існують роботи, у яких увага приділялася порівнянню змін позитивних і негативних емоцій при шизофренії, але порушення предметного компонента, а тим більш його зв?язок з афективним, не розглядалися; залишилися також не зв?ясованими особливості структури емоційних порушень саме при параноїдній формі шизофренії, тому що авторами досліджувалися хворі на шизофренію інших типів.

2. Основний метод розвязання поставленої у дисертації проблеми - експеримент: проведено порівняльний аналіз особливостей афективного і предметного компонентів емоцій у здорових осіб і у хворих параноїдною шизофренією з різним ступенем дефекту. Надійність та вірогідність дослідження забезпечувалися реалізацією обгрунтованих теоретико-методологічних положень у вирішенні завдань емпіричного дослідження, застосуванням методів, адекватних предмету, меті і завданням дослідження, репрезентативністю вибірок випробуваних, кількісним і якісним аналізом результатів, використанням методів математичної статистики для оцінювання отриманих даних.

Результати проведеного дослідження показали, що у хворих параноїдною шизофренією спостерігаються порушення предметного компонента емоцій, які повязані із загальним погіршенням вибірковості пізнавальних процесів при шизофренії.

· Порушення предметного компонента емоцій проявляються в тому, що суттєві ознаки предметів ігноруються хворими, а несуттєві, другорядні властивості обєктів виділяються як емоційно-значущі, що приводить до неадекватного опредмечування емоцій. Наслідком порушення предметного компонента емоцій є парадоксальність змін емоційності у хворих параноїдною шизофренією: нейтральні поняття, предмети, ситуації можуть виявляться більш емоціогенними для хворих шизофренією, ніж для здорових осіб, а емоціогенні обєкти, навпаки, більш нейтральними.

· Порушення предметного компонента емоцій відзначаються як у випадку позитивних, так і негативних емоцій, тобто не залежать від знаку емоцій.

· Порушення предметного компонента емоцій спостерігаються вже на початковій стадії хвороби і становляться більш вираженими по мірі розвитку шизофренічного процесу.

4. Має місце факт зміни афективного компонента емоцій при параноїдній шизофренії.

· Порушення афективного компонента позитивних емоцій мають характер дефіцитарних і виявляються в зниженні частоти, інтенсивності, активуючого впливу і привабливості позитивних переживань для хворих параноїдною шизофренією в порівнянні зі здоровими.

· Зміни афективного компонента негативних емоцій у хворих параноїдною шизофренією своєрідні: збільшення частоти негативних переживань сполучається із зниженням їх активуючого впливу, із тенденцією до зниження їх інтенсивності і зменшення їх непривабливості для хворих шизофренією.

· Афективний компонент емоцій різного знаку порушений нерівномірно: у більшому ступені змінені параметри позитивних емоцій, ніж негативних.

· Хоча порушення афективного компонента емоції зустрічаються вже на ранній стадії захворювання, але існують розходження у динаміці змін у залежності від статі хворих шизофренією: на початковому етапі захворювання відмінності від норми в більшому ступені виявляються у чоловіків, ніж у жінок; при прогресуванні хвороби у жінок відбувається більш виражена зміна різних параметрів емоційних переживань, ніж у чоловіків.

5. У хворих параноїдною формою шизофренії має місце порушення структурного звязку предметного та афективного компонентів емоцій, що виявляється в його підвищеній нестійкості і лабільності.

Слабка структурованість предметної сторони емоцій посилює вплив емоційного фактора, тому навіть емоції середньої і низької інтенсивності можуть викликати більш виражену, ніж у здорових осіб генералізацію емоційного забарвлення і сприяти неадекватному опредмечуванню емоцій.

Отримані результати дозволили виділити критерії і скласти комплекс задач для патопсихологічної діагностики емоційних змін на ранньому етапі захворювання параноїдною шизофренією і для виявлення динаміки емоційних розладів в процесі лікувальної та психотерапевтичної роботи.

Перспективними напрямками подальшої роботи можуть бути: дослідження порушень предметного та афективного компонентів емоцій у хворих інших нозологічних груп (при неврозах, МДП і т.д.), вивчення преморбідних особливостей структури емоцій у хворих шизофренією і т.д.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Дифференцированная медикаментозная терапия параноидных психозов с учетом этиологии заболевания и возраста больных / Н. Е. Бачериков, В. Л. Гавенко, Г. А. Самардакова, А. В. Смыков, Н. В. Коваль, М. Ю. Лотоцкая, В. Н. Пулавская // Актуальные вопросы психиатрической практики. - Полтава, 1993. - Вып. 7. - С. 72 - 73.

Лотоцкая М. Ю. Об особенностях изучения эмоциональных нарушений при шизофрении // Матеріали других міжнародних психологічних читань “Актуальні проблеми сучасної психології”. - Харків, 1995. - Секція “Медична психологія та психокорекція”. - С. 104 - 106.

Лотоцкая М. Ю. Некоторые особенности взаимосвязи нарушений эмоциональных и познавательных процессов при шизофрении // Медицина сегодня и завтра. - Харьков, 1997. - Вып. 2. - С. 65 - 66.

Лотоцкая М. Ю. Методика “Выбор сходных изображений” как косвенный метод исследования эмоциональной сферы // Вісник Харківського уніветситету. - 1998. - № 419: Психологія. - С. 105 - 108.

Лотоцкая М. Ю. Применение методики “Пропущенные слова” для изучения специфики нарушений эмоциональности при шизофрении // Вісник Харківського університету. - 1999. - № 432: Психологія. - С. 211 - 214

Лотоцкая М. Ю. Особенности выполнения методики “Выбор сходных изображений” больными шизофренией // Вісник Харківського університету. - 1999. - № 439: Психологія. - Ч. 1,2. - С. 257 -261.

Лотоцкая М. Ю. Эмотивная оценка и непроизвольное запоминание слов различной эмоциогенности в норме и при шизофрении // Вісник Харківського університету. - 1999. - № 460: Психологія. - С. 83 - 88.

Лотоцкая М. Ю. К вопросу о структуре эмоциональных нарушений при шизофрении (гипотезы исследования) // Вісник Харківського університету. - 2000. - № 472: Психологія. - С. 102 - 104.

Лотоцкая М. Ю. Особенности изменения аффективного компонента эмоций у больных параноидной шизофренией // Вісник Харківського університету. - 2000. - № 483: Психологія. - С. 109 - 113.

Лотоцкая М. Ю., Заика Е. В. О взаимосвязи нарушений предметного и аффективного компонентов эмоций при шизофрении // Вісник Харківського університету. - 2000. - № 498: Психологія. - С. 91 - 94.

11. Заїка. Є. В., Лотоцька М. Ю. Методики дослідження емоцій в клінічній психології. Навчальний посібник. - Харків, 2000. - 76 с.