Порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності. Проблемні аспекти визначення розміру матеріальної шкоди, завданої злочином - Статья

Столітній А.В., к. ю. н., доцент Інститут інтелектуальної власності Національного університету «Одеська юридична академія»У статті досліджено нормативно-правову базу, яка регулює кримінально-правові відносини, повязані з порушенням прав на обєкти інтелектуальної власності, а також необхідність впровадження єдиної методики визначення розміру матеріальної шкоди, завданої вказаним злочином; проаналізовано стан наукових та практичних напрацювань з означеного питання. За результатами дослідження запропоновано основні риси, які мають бути притаманні такій методиці. В статье исследована нормативно-правовая база, регулирующая уголовно-правовые отношения, связанные с нарушением прав на объекты интеллектуальной собственности, а также необходимость внедрения единой методики определения размера материального ущерба, причиненного указанным преступлением. The article studied the legal framework governing the criminal legal relations connected with the violation of intellectual property rights; the necessity to introduce a uniform methodology for determining the amount of material damage caused by the specified offense, analyzes of scientific and practical developments on this issue.Питання захисту інтелектуальної власності є актуальним Recommendations, опублікованого Міжнародним альянсом інтелектуальної власності, щорічного рейтингу IIPA 2016 Special 301 - сьогоденням України, адже за інформацією країна посіла перше місце в рейтингу держав, які найчастіше порушують права інтелектуальної власності [1]. Одна з проблем правозастосовної діяльності, яка викликає складність у правоохоронців при притягненні до кримінальної відповідальності недобросовісних користувачів інтелектуальної власності та породжує можливість «маневру» для уникнення покарання в останніх, - відсутність єдиної методики визначення розміру матеріальної шкоди, завданої порушенням прав на обєкти інтелектуальної власності. Варто зазначити, дослідження цієї задачі не перебуває в суто теоретичній площині, адже його важливість підкреслювалась як Рекомендаціями парламентських слухань «Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування» від 27.06.2007, так і Слуханнями комітету з питань науки і освіти на тему: «Інтелектуальна власність в Україні. Альошина, «...встановлюючи розмір завданої шкоди при порушенні авторського права та суміжних прав у кримінальних справах, суд повинен враховувати матеріальні збитки, до яких належить упущена вигода (її розмір), та моральну шкоду, завдану діями винного потерпілому в морально-етичному плані» [4, с. 52 Закону України «Про авторське право та суміжні права» при визначенні розмірів збитків, які мають бути відшкодовані особі, права якої порушено, а також для відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд зобовязаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої особі, яка має авторське право і (або) суміжні права, а також із можливого доходу, який могла б одержати ця особа [5].Також вважаємо, що досліджуваній системі визначення збитків мають бути притаманні такі риси: механізм розрахунку повинен відрізнятися залежно від наявності чи відсутності між потерпілим та порушником ліцензійного договору; за наявності останнього слід застосовувати спеціальну формулу, а за його відсутності - висновки експертів, що є результатом дослідження доказів як потерпілого, так і порушника; до увагу слід брати лише матеріальну шкоду, яка фактично заподіяла збитки потерпілому, та не враховувати упущену вигоду та моральну шкоду під час визначення розміру збитків.

Таким чином, викладене дає підстави зробити висновок про необхідність появи у вітчизняному криміналістичному інструментарії єдиної методики визначення розміру матеріальної шкоди, завданої порушенням прав на обєкти інтелектуальної власності. Також вважаємо, що досліджуваній системі визначення збитків мають бути притаманні такі риси: механізм розрахунку повинен відрізнятися залежно від наявності чи відсутності між потерпілим та порушником ліцензійного договору; за наявності останнього слід застосовувати спеціальну формулу, а за його відсутності - висновки експертів, що є результатом дослідження доказів як потерпілого, так і порушника; до увагу слід брати лише матеріальну шкоду, яка фактично заподіяла збитки потерпілому, та не враховувати упущену вигоду та моральну шкоду під час визначення розміру збитків.

Варто усвідомлювати, що черговий паліативний підхід до вирішення означеного питання не сприятиме ефективності кримінального судочинства. Співпраця науковців, практиків та законотворців дозволить прийняти правильне рішення щодо місця досліджуваного правового явища в чинному законодавстві, підвищивши, таким чином, шанси сторін на отримання справедливого судового рішення, адже в даному випадку можна стверджувати, що від встановлення всіх обставин справи залежить доля людини. Автори не претендують на визнання їхніх пропозицій єдиновірними, а запрошують до наукової дискусії.

1. ІІРА Highlights Challenges in Opening Foreign Markets for U.S. Creative Works. International Intellectual Property Alliance. February 5, 2016[Електронний ресурс]. - Режим доступу : SSRELEASE.PDF.

2. Кримінальний кодекс України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : show/2341-14.

3. Кримінальний процесуальний кодекс України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : laws/show/4651-17.

4. Альошина О.І. Щодо питання про порушення авторського права і суміжних прав І О.І. Альошина II Право і суспільство. -2011.-№2.-С. 178.

5. Закон України «Про авторське право та суміжні права». [Електронний ресурс]. - Режим доступу : .

6. Курилін І.Р. Визначення шкоди, завданої злочинами у сфері інтелектуальної власності І І.Р. Курилін II Науковий вісник Нац. акад. внутр. Справ України. - 2005. -№6,- С. 312.

7. Конституція України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254K/96-Bp .

8. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : printl433789536250147.

9. Бутнік-Сіверський О.Б. Підходи до визначення збитків від використання піратського програмного забезпечення (передумови методики судової експертизи) І О.Б. Бутнік- Сіверський II Інтелектуальна власність. - № 11. - 2011. - С. 51-54.

10. Лавровська І.Б. Матеріальна шкода та упущена вигода в судовій практиці про злочини у сфері інтелектуальної власності І І.Б. Лавровська II Вісник Верховного Суду України. - 2013.-№7.-С.45-46.

11. Дудоров 0.0. Проблеми кримінально-правової охорони інтелектуальної власності в Україні І 0.0. Дудоров II Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. -2015,- Вип. 1.-С.61.Єдиний державний реєстр судових рішень. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : . ua/Review/49908852.

12. Єдиний державний реєстр судових рішень. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : . ua/Review/28375747.

Поліщук І.Ю. Проблеми кваліфікації злочинів, повязаних з порушенням прав на торговельну марку. II Щорічний літній форум Асоціації адвокатів України з публічного права. 13 червня 2013р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : Polischuk.pdf.