Порушення показників системи імунітету та інтерферону при гіперплазії тимусу у дітей із обструктивним бронхітом (клініко-імунологічні спостереження) - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукЗаболотного НАН України та в обласній дитячій лікарні Закарпатської області Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Микола Якович Співак, завідувач відділом проблем інтерферону та імуномодуляторів Інституту мікробіології і вірусології ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Анатолій Андрійович Чумак, завідувач лабораторією молекулярної біології Інституту клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України доктор медичних наук, професор Володимир Герасимович Бордонос, завідувач відділом експериментальної та клінічної імунології Науково-дослідного лабораторного центру Національного медичного університету ім. Захист дисертації відбудеться 04.03.2004 року о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.02 при Національному медичному університеті ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім.Проблема патології тимусу, зокрема синдром гіперплазії тимусу (ГТ), є актуальною для дитячої клінічної імунології, насамперед тому, що тимус як центральний орган імуногенезу визначає стан імунної системи в цілому та є звязуючою ланкою при формуванні нейро-імунно-ендокринних звязків організму на протязі життя (Тяжкая А.В.,1988; Зайратьянц О.В, 1990; Матковская Т.В., 1991; Ивановская Т.Е.,1996; Казмирчук В.Е.,1999; Sauter E.R. et al., 1991). Зміни в нейро-імунно-ендокринному статусі дитини призводять до значних порушень у формуванні ендокринної, нервової та імунної систем, що проявляється атиповим перебігом будь-якого захворювання, у тому числі повязаного з внутрішньоутробними та постнатальними інфекціями (Вогралик М.В., 1988; Таринская О.Л., 1992; Ткаченко Ю.П., 1996). В більшості випадків у дітей з ГТ виявляються множинні аномалії та вади розвитку, зокрема: патологія нервової, серцево-судинної, ендокринної, дихальної систем, сполучної тканини, що значно ускладнює перебіг запальних бронхо-легеневих процесів (Зайратьянц О.В.,1990; Ивановская Т.Е. с соавт., 1996; Moya C.E et al., 1991; Purandare Таким чином, актуальність проблеми визначається високою частотою вродженої ГТ у дітей першого року життя, важкістю перебігу запальних процесів бронхолегеневої системи при ГТ, що зумовлено наявністю характерних критеріїв тимус-залежної імунної недостатності, а також ВВР, перинатальної патології ЦНС тощо. Визначити особливості стану системи імунітету та інтерферону при вродженій ГТ у дітей першого року життя за умов запального бронхо-легеневого процесу та клінічного спокою з метою підвищення ефективності лікування та вторинної профілактики цих захворювань на основі використання у комплексній терапії препаратів інтерферону.В динаміці лікування за 1996-2001 рр. було обстежено 110 хворих дітей першого року життя з ГТ, які проживають у низинних або високогірних районах Закарпатської області, з них 52 дитини - при проявах ОБ, 58 дітей - за умов клінічного спокою. Виявлено різницю в алергологічному анамнезі: харчова алергія спостерігалась у дітей з ГТ за умов клінічного спокою та при проявах ОБ відповідно у 40,1 та 26,9% випадків у порівнянні з 16,3% випадків у дітей із РОБ (P<0,05); медикаментозна алергія виявлена у 15,4% випадків у дітей з ГТ при проявах ОБ у порівнянні з 4,1% випадків у дітей з РОБ (P<0,05). У дітей із ГТ за умов клінічного спокою та при проявах ОБ кількість CD4 CD8 клітин підвищувалась відповідно до 24,1±5,6 та 27,1±4,1% у порівняні з 9,6±3,1% (P<0,05) у контролі та 10,6±3,2% (P<0,05) у дітей з РОБ. При ГТ за умов клінічного спокою та при проявах ОБ спостерігалась тенденція до підвищення у периферичній крові кількості CD4 клітин на фоні незначного зниження вмісту CD8 клітин, однак різниця у порівнянні з показниками в контролі та для дітей із РОБ не була вірогідною (табл.1). Слід зазначити, що у дітей, які проживають в умовах високогіря, перебіг ГТ призводив до незначного зниження кількості CD4 клітин (1355,3±991,4 проти 2045,4±715,6 кл/мкл у дітей з низовини; P>0,05) та підвищення кількості CD8 клітин (1770,2±72 проти 1143,8±57,6 кл/мкл у дітей із низовини; P<0,05).Науково обґрунтовано та розроблено нове вирішення актуальної задачі удосконалення методів лікування та вторинної профілактики запальних бронхо-легеневих захворювань у дітей першого року життя з ГТ на основі вивчення особливостей стану імунітету та процесів інтерфероноутворення. Проведені дослідження дали підставу встановити наступні клінічні критерії синдрому ГТ: стійке збільшення розмірів тимусу (більш ніж у 2 рази від вікової норми), вроджені вади розвитку, виражена стигматизація та підвищена чутливість до запальних процесів бронхолегеневої системи з синдромом бронхообструкції.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ