Вивчення показників імунного статусу у хворих на хламідіоз, уреа- та мікоплазмоз. Роль фагоцитарної системи у реалізації неспецифічної резистентності при урогенітальних інфекціях. Дослідження клініко-імунної дії циклоферону та ехінацеї композитум.
При низкой оригинальности работы "Порушення імунного статусу у хворих на урогенітальні інфекції та їх комплексна корекція", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Національному медичному університеті імені О.О. Науковий керівник доктор медичних наук, професор Свирид Сергій Григорович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, професор кафедри шкірних та венеричних хвороб з курсом проблем СНІДУ З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного медичного університету імені О.О.Урогенітальні інфекції (УІ) відносяться до групи захворювань соціального характеру. Несвоєчасна діагностика, мультивогнищевість ураження, прогредієнтно-рецидивуючий перебіг, розвиток екстра-та генітальних ускладнень, торпідність до багатьох засобів і методів терапії призводять до втрати працездатності [Молочков В.А., 2000; Айзятулов Р.Ф., 2002;]. Запропоновані молекулярні методи дослідження - полімеразна та лігазна ланцюгові реакції (ПЛР і ЛЛР) мають вищі специфічність та чутливість, достатню швидкість отримання результатів [Toye B., et al.,1998; Гладкая Л.В., Крукович А.А., 2001]. Серед імунотропних засобів перевага надається похідним тимусу, індукторам ендогенного інтерферону, сульфоновим препаратам, ензимам, адаптогенам [Горпинченко И.И., и др., 2000; Калинина С.М., и др., 2003]. Богомольця і є фрагментом комплексної теми „Розробка нових методів діагностики і лікування хронічних дерматозів та інфекцій, що передаються статевим шляхом” (державний реєстраційний номер 0101 U 000265).Було проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 171 хворих на УІ. Веріфікація збудників УІ (Chlamydia trachomatis (Ch.tr.), Ureaplasma urealyticum (U.u.) та Mycoplasma hominis (M.h.)), в залежності від віку хворих, показала, що рівень детекції Ch.tr.був найбільшим у осіб 18-23 років - 23 (43,4%) пацієнтів. В залежності від веріфікованих етіологічних чинників хворі були розподілені на наступні групи: 1-а група - хворі на урогенітальний уреаплазмоз - 48 пацієнтів (36 жінок та 12 чоловіків); Характер скарг жінок, хворих на УІ, був таким: на виділення зі статевих шляхів скаржилися 125 (99,2%), на подразнення та свербіж - 99 (78,6%), на болючість при статевому контакті (диспареунію) - 28 (22,2%), неплідність турбувала 15 (11,9%), дизурічні явища - 32 (25,4%) пацієнток. Біль над лоном, в промежині відчували 28 (77,8%) хворих, ірадиацію больових відчуттів у яєчка відзначали 12 (33,3%) пацієнтів.У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення і представлено нове вирішення науковоїї задачі - підвищення ефективності лікування хворих на УІ, з урахуванням імунопатогенезу захворювання, шляхом розробки та застосування комплексної терапії з використанням етіотропних, патогенетичних та місцевих засобів. Встановлено, що у хворих на УІ спостерігається вірогідне (p<0,05) зниження кількості CD3 (до 36,18±1,81%; у здорових осіб - 43,37±1,89%), CD4 (до 21,31±1,31%; у здорових осіб - 27,62±0,46%), CD4 /CD8 індексу - до 0,95±0,12 (у здорових осіб - 1,22±0,06), котре залежить від спектру збудників і свідчить про недостатність Т-клітинної ланки імунитету. Пригнічення вмісту CD16 /CD56 целюлярних елементів - до 11,37±1,26% (у здорових осіб - 16,23±1,27%; p<0,05), більш вагоме у мікст-інфікованих пацієнтів, відображає інгібований стан природньої резистентності та служить однією з причин тривалого перебігу патологічного процесу та розвитку різноманітних ускладнень. A - до 0,83±0,05 г/л (у здорових осіб - 1,46±0,15 г/л), Ig M - до 1,08±0,09 г/л (у здорових осіб - 1,33±0,04 г/л) і Ig G - до 11,59±1,19 г/л (у здорових осіб - 15,37±0,0,95 г/л) у хворих на УІ характеризує наявність імунологічного дисбалансу між зрослою кількістю попередників антитілопродукуючих целюлярних елементів і дефіцитом імуноглобулінів. (у здорових осіб - 3,42±0,29 од.; p<0,05), ФІ полінуклеарів - до 34,22±1,41 % (у здорових осіб - 44,42±0,68 %) свідчить про пригнічення кількості функціонально активних клітин і їх поглинальної здатності у хворих на УІ.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вывод
У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення і представлено нове вирішення науковоїї задачі - підвищення ефективності лікування хворих на УІ, з урахуванням імунопатогенезу захворювання, шляхом розробки та застосування комплексної терапії з використанням етіотропних, патогенетичних та місцевих засобів.
1. Встановлено, що у хворих на УІ спостерігається вірогідне (p<0,05) зниження кількості CD3 (до 36,18±1,81%; у здорових осіб - 43,37±1,89%), CD4 (до 21,31±1,31%; у здорових осіб - 27,62±0,46%), CD4 /CD8 індексу - до 0,95±0,12 (у здорових осіб - 1,22±0,06), котре залежить від спектру збудників і свідчить про недостатність Т-клітинної ланки імунитету. Пригнічення вмісту CD16 /CD56 целюлярних елементів - до 11,37±1,26% (у здорових осіб - 16,23±1,27%; p<0,05), більш вагоме у мікст-інфікованих пацієнтів, відображає інгібований стан природньої резистентності та служить однією з причин тривалого перебігу патологічного процесу та розвитку різноманітних ускладнень.
2. Доведене підвищення рівню CD22 -клітин до 36,12±1,19% (у здорових осіб - 29,62±1,73%; p<0,05), поєднане з вірогідним (p<0,05) пригніченням концентрацій Ig A - до 0,83±0,05 г/л (у здорових осіб - 1,46±0,15 г/л), Ig M - до 1,08±0,09 г/л (у здорових осіб - 1,33±0,04 г/л) і Ig G - до 11,59±1,19 г/л (у здорових осіб - 15,37±0,0,95 г/л) у хворих на УІ характеризує наявність імунологічного дисбалансу між зрослою кількістю попередників антитілопродукуючих целюлярних елементів і дефіцитом імуноглобулінів. Збільшення вмісту ЦІК у спостерігаємих пацієнтів до 128,39±7,55 од. (у здорових осіб - 63,12±3,98 од.; p<0,05) відображає стан компенсаторних можливостей організму звязування антигенів.
3. Констатоване зниження ФЧ нейтрофілів до 2,17±0,19 од. (у здорових осіб - 3,42±0,29 од.; p<0,05), ФІ полінуклеарів - до 34,22±1,41 % (у здорових осіб - 44,42±0,68 %) свідчить про пригнічення кількості функціонально активних клітин і їх поглинальної здатності у хворих на УІ. Це ілюструє стан фагоцитарної недостатності у таких пацієнтів, котрий обумовлює персистенцію збудників.
4. Встановлено, що хворим на УІ притаманний дискоординований характер змін цитокінового спектру, котрий обумовлює варіабельний клінічний перебіг. Так, зменшення концентрації ?-ІФН до 47,85±6,59 пкг/мл (у здорових осіб - 96,00±1,32 пкг/мл; p0,05) до збільшення рівня ІЛ-1? (47,61±6,71 пкг/мл; у здорових осіб - 39,18±1,75 пкг/мл) та фізіологічними коливаннями потенціалу ФНП-? - 47,31±6,58 пкг/мл (у здорових осіб - 48,20±1,97 пкг/мл; p>0,05).
5. Доведено, що циклоферон підвищує кількість CD3 , CD4 , CD16 /CD56 клітин, CD4 /CD8 індекс, трансформуючу активність Т-лімфоцитів під впливом ФГА, пригнічує вміст CD22 целюлярних елементів, вміст ІЛ-4 та ЦІК. Echinacea compositum S збільшує рівні CD16 /CD56 -клітин, ФІ та ФЧ нейтрофілів, ?-ІФН та зменшує кількість CD22 целюлярних елементів, концентрації ЦІК, Ig Е та ІЛ-4. Це свідчить про споріднений і, частково, різновекторний характер імунотропної дії препаратів. Означені засоби, крім того, володіють суттєвою клінічною ефективністю.
6. Констатовано, що місцеве застосування Echinacea compositum S, володіючої антимікробною та протизапальною властивостями, у складі вагінальних супозиторіїв і уретральних паличок підвищує ступінь елімінації збудників УІ.
7. Встановлено, що комплексний метод терапії хворих на УІ з послідовним використанням вільпрафену та вібраміцину, сумісним призначенням циклоферону та Echinacea compositum S і місцевим застосуванням антигомотоксичного препарату дозволяє: коригувати виникаючі імунопатологічні зрушення, досягти мікробіологічної санації у 95,1%, а клінічної виліковуваності у 96,3% пацієнтів.
Практичні рекомендації.
1. Хворим на УІ доцільно проводити комплексне імунологічне дослідження, параметри якого повинні відображати різні ланки природньої резистентності.
2. Препаратами вибору патогенетичної корекції у хворих на УІ можуть служити циклоферон і Echinacea compositum S, котрі мають споріднений і, частково, різновекторний характер імунотропної дії.
3. Включення до арсеналу засобів місцевого лікування вагінальних супозиторіїв і уретральних паличок, котрі містять Echinacea compositum S, сприяє елімінації збудників УІ.
4. Комплексний метод терапії хворих на УІ з послідовним застосуванням вільпрафену та вібраміцину, сумісним призначенням циклоферону та Echinacea compositum S, місцевим використанням вагінальних супозиторіїв і уретральних паличок наступного складу: Echinacea compositum S - 0,2 мл; Dimexidi - 0,2 мл; Butyri Cacao - 2,0 г дозволяє суттєво підвищити ефективність лікування таких пацієнтів.
2. Свирид С.Г., Мокрецов С.Е. Нарушения фагоцитоза у больных хламидиозом и их комплексная патогенетическая корекция // Дерматовенерология, косметология, сексопатология.-2002.-№1-2(5).-С.185-186.
5. Мокрецов С.Є., Свирид С.Г. Імунотропна терапія хворих на урогенітальні інфекції // Український журнал дерматології, венерології, косметології.-2003.-№1(8).-С. 96-97.
6. Мокрецов С.Е., Свирид С.Г., Тимко Г.И. Клинико-иммунные нарушения у больных страдающих хламидиозом, уреа-микоплазмозами, и возможные пути их коррекции // Імунологія та алергологія.-2002.-№3.-С.52.
7. Мокрецов С.Е., Свирид С.Г. Вторичный иммунодефицит у лиц, страдающих урогенитальными инфекциями // IV науково-практична конференція „Актуальні проблеми експериментальної медицини” (до 40-річчя НДЛЦ).-Київ, 2002.- С.60-62.
8. Пат. 62668 А Україна, МКИ 7 А 61К35/78 “Спосіб лікування урогенітальної хламідійної інфекції”.- № 2003043842; Заявл. 25.04.03; Опубл. 15.12.2003; Бюл.№12.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
