Порушення метаболізму оксиду азоту при системних захворюваннях сполучної тканини (діагностика, патогенез, лікування) - Автореферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук ПОРУШЕННЯ МЕТАБОЛІЗМУ ОКСИДУ АЗОТУ ПРИ СИСТЕМНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ (ДІАГНОСТИКА, ПАТОГЕНЕЗ, ЛІКУВАННЯ) АРП37 - активність реніну плазми при t°=37°C АРП4 - активність реніну плазми при t°=4°CВ Україні існує тенденція до значного підвищення захворюваності на системні хвороби сполучної тканини (Коваленко В.Н., Каминский А.Г., 2000; Свинцицкий А.С., 2002), на які разом з іншою патологією кістково-мязової системи страждає майже 9% населення країни, причому тільки на ревматоїдний артрит (РА) - 160 тис. осіб, а на системний червоний вовчак (СЧВ) - 7 тис. (Коваленко В.Н. и соавт., 2001; Коваленко В.Н., 2002). Вивчення метаболізму NO при системних захворюваннях сполучної тканини дозволить поліпшити розуміння патогенезу СЧВ, системної склеродермії (ССД) і РА, а також прогнозувати перебіг патологічного процесу та надійно контролювати хід терапевтичних заходів. Раціональне використання в програмі терапевтичних заходів інгібіторів і стимуляторів синтезу NO може поліпшити результати лікування хворих із системними захворюваннями сполучної тканини. Вивчити рівні нітритів (метаболітів NO) у крові й сечі, аргініну (попередника NO) та циклічного гуанозинмонофосфату (ЦГМФ, вторинного месенджеру NO) у крові, залежної та незалежної від ендотелію вазодилатації при СЧВ стосовно віку хворих, тривалості захворювання, характеру його перебігу й активності, тяжкості вісцеритів та судинних уражень, гемодинаміки, гормонального статусу, біохімічних і фізико-хімічних параметрів біологічних рідин. Застосувати інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту і небіволол у комплексній терапії системних захворювань сполучної тканини, оцінити ефективність лікарських засобів, що пригнічують і стимулюють продукцію NO, визначити показання до їх використання в клінічній практиці, а також динаміку метаболітів NO у крові й сечі під впливом такого лікування.У 85,9% хворих на СЧВ виявлено гломерулонефрит, у 83,1% - артрит або артралгії, у 73,2% - ураження шкіри, у 70,4% - міокарда, у 64,8% - ендокарда і формування клапанних пороків серця, у 63,4% - лихоманку, у 50,7% - лімфаденопатію, у 47,7% - алопецію, у 45,1% - міозит або міалгії, у 38,0% - гепатит, у 36,6% - зміни центральної нервової системи, у 19,7% - периферичної нервової системи, у 35,2% - плеврит, у 33,8% - пневмоніт, у 32,4% - перикардит, у 14,1% - спленомегалію. У 84,3% хворих на ССД відзначено синдром Рейно, у 82,4% - ураження суглобів, у 74,5% - шкіри, у 62,8% - міокарда, у 56,9% - легень, у 52,9% - стравоходу і/або шлунка, у 45,1% - ендокарда і/або клапанів серця, у 43,1% - мязів, у 33,3% - нирок, у 31,4% - печінки, у 21,6% - центральної нервової системи, у 17,7% - периферичної нервової системи, у 5,9% - перикарда, у 19,6% - алопецію, у 15,7% - лихоманку. У 51,7% хворих на РА відзначено наявність позасуглобових ознак захворювання: лихоманку анемію, лімфаденопатію, полінейропатію, периферичні ревматоїдні вузли, ураження серця, легень, плеври, нирок, очей, шкірний васкуліт, дигітальний артеріїт, сітчасте ліведо, синдром Шегрена, тиреоїдит. Тварин 2-ї групи залишили без лікування, а щурам 3-ї, 4-ї і 5-ї груп щодня внутрішньомязово протягом місяця вводили циклофосфамід (Циклофосфан-КМП, ВАТ Київмедпрепарат, Україна) 5 мг/кг і дексаметазон (Дексаметазон, ДЗ ДНЦЛЗ, Україна) 1 мг/кг, які мають імунодепресивну та протизапальну дію і які широко використовуються в клініці для лікування аутоімунних захворювань. Вміст нітритів у крові позитивно співвідносився з рівнем середнього артеріального тиску (p=0,001), а рівень загального периферичного судинного опору - обернено з параметрами добової екскреції метаболітів NO з сечею (p=0,001).У дисертації подано теоретичне узагальнення результатів і досягнуто нове вирішення наукової проблеми - на основі вивчення порушень у системі метаболізму NO при СЧВ, ССД і РА та застосування у такої категорії хворих інгібіторів (глюкокортикоїдних гормонів і цитостатиків) і стимуляторів (високоселективного b-адреноблокатора небівололу та ІАПФ) синтезу NO підвищено ефективність діагностики та лікування системних захворювань сполучної тканини: характерні для кожної конкретної нозології зміни метаболізму NO є критеріями ступеня тяжкості цих хвороб, а в ході лікування досягнуто значне зниження активності патологічного процесу (у середньому на два ступені) і зменшення частоти розвитку суглобового й мязового синдромів, вісцеритів, лімфаденопатії, судинних ускладнень та інших тяжких проявів захворювань (у середньому на 25%).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ