Порушення мінерального обміну в альвеолярній кістці при генералізованому пародонтиті та їх корекція у хворих на цукровий діабет - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана на кафедрі терапевтичної стоматології Національного медичного університету ім. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Данилевський Микола Федорович, кафедра терапевтичної стоматології Національного медичного університету, професор. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Білоклицька Галина Федорівна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. Шупика МОЗ України, кафедра терапевтичної стоматології, завідувач. доктор медичних наук, професор Колесова Надія Арнольдівна, Національний медичний університет ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім.Для розкриття особливостей перебігу генералізованого пародонтиту при цукровому діабеті важливо вивчити біологічні системи, що беруть участь у регуляції судинного тонусу, у запальних і деструктивних процесах у пародонті. Особливо доцільним є визначення активності цих ферментів в альвеолярній кістці, тому що генералізований пародонтит у таких хворих характеризується вираженими прогресуючими деструктивними процесами в кістковій тканині. Можливо, зміни мінерального складу в альвеолярному відростку і порушення мікроциркуляції в тканинах пародонту, створюють умови для розвитку деструктивних процесів у кістковій тканині при генералізованому пародонтиті і визначають особливості його перебігу і ступінь активності процесу. Розробити схему патогенетичного лікування генералізованого пародонтиту у хворих з ІЗЦД і вивчити клінічні результати лікування хворих із введенням у комплексну схему лікування інгібіторів протеолізу, препаратів кальцію і фторидів. З метою розробки і призначення лікувально-профілактичного комплексу даному контингенту хворих були використані наступні методи: клініко-рентгенологічний (стоматологічне обстеження - для визначення стану тканин пародонту), біохімічні (визначення активності протеолітичних ферментів в альвеолярній кістці і зубному нальоті для оцінки зміни метаболічних процесів у тканинах пародонту), експериментальні (дослідження мінерального складу альвеолярного відростка в пацюків на тлі стрептозотоцинового і генетично спадкоємного діабету), статистичні (для оцінки вірогідності отриманих результатів).При легкому ступені тяжкості діабету початковий та I ступінь генералізованого пародонтиту (в процентному відношенні) встановлені у 49,5±5,2 хворих, II - у 39,2±5,1 і III - у 11,3±1,6; при середньому ступені важкості діабету - початковий, I ступінь захворювання визначались у 21,9±2,9 хворих, II - у 59,0±3,1 і III - у 19,1±3,0; при важкому ступені захворювання - початковий, I ступінь захворювання - у 3,2±3,1, II - у 56,5±5,4 і III - у 40,3±5,1 хворих. При тривалості діабету від 3-х до 5-ти років початковий і I ступінь генералізованого пародонтиту виявляються в поодиноких випадках - 5,6±3,5, переважають II і III ступені генералізованого пародонтиту: 41,7±4,7 і 52,7±3,5, відповідно. При порівняльній оцінці перебігу генералізованого пародонтиту у хворих основної і контрольної груп встановлено, що переважаючим у хворих на ІЗЦД є його загострений перебіг (55% порівняно з 38% у контролі). Протеолітична активність вивчена в альвеолярному відростку 38 хворих на генералізований пародонтит, з них початковий і I ступінь діагностовано у 16 хворих, II ступінь - у 12, III ступінь - у 10 хворих, хронічний перебіг виявлено у 16 хворих, загострений - у 22. При вивченні активності протеолітичних ферментних систем в альвеолярному відростку хворих з різним ступенем генералізованого пародонтиту встановлена наступна закономірність: протеолітична активність кістки зростає вже при початковому і I ступеню захворювання - 0,96±0,01мкмоль аргініну/год мг тканини, при II ступеню досягає максимуму - 1,97±0,40 мкмоль аргініну/год мг тканини, при III ступеню захворювання незначно знижується (1,78±1,70 мкмоль аргініну/год мг тканини).У роботі вирішена актуальна стоматологічна задача - підвищення ефективності комплексного лікування генералізованого пародонтиту у хворих на інсулінзалежний цукровий діабет за рахунок використання інгібітору протеолізу - гордокса, місцевого електрофорезу препаратів кальцію і фторидів натрію, ендогенного призначення препарата “Мільтріум”. Це дозволило досягти стійкої клінічної ремісії генералізованого пародонтиту у 90,8% хворих на ІЗЦД. Клініко-рентгенологічна картина генералізованого пародонтиту у хворих на ІЗЦД характеризується вираженим запальним процесом у мяких тканинах пародонту, порівняно раннім утворенням пародонтальних кишень і виникненням рухливості зубів, нерівномірною прогресуючою резорбцією альвеолярного відростка щелеп. Ці показники складали: для кальцію - 48,49±0,15 (69,14±0,14 - у контролі), для фосфору - 31,09±0,145 (33,94±0,15 - у контролі), для кремнію - 1,25±0,035 (2,96±0,06 - у контролі), для калію - 0,39±0,02 (0,86±0,03 - у контролі).

Основний зміст роботи