Порушення мікроциркуляції та способи її корекції у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень - Автореферат

ІНСТИТУТ ФТИЗІАТРІЇ І ПУЛЬМОНОЛОГІЇ ім.Науковий керівник: доктор медичних наук Кужко Михайло Михайлович, Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Процюк Раду Георгійович, Національний медичний університет ім. доктор медичних наук, професор Панасюк Олексій Варфоломійович, Київський медичний інститут Української асоціації народної медицини, професор кафедри інфекційних хвороб, фтизіатрії та пульмонології. Захист відбудеться “24 ”листопада 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.552.01. при Інституті фтизіатрії і пульмонології ім. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту фтизіатрії і пульмонології ім.В Україні склалась небезпечна епідеміологічна ситуація з туберкульозу (Ільницький І.Г., 1996; Фомичева Н.И., 1996; Фещенко Ю.І, Мельник В.М., 1997; Корецкая Н.М., 1997). Близько 20 - 25 % хворих не виліковуються і поповнюють контингент з хронічними формами туберкульозу легень (Иванюта О.М., Дзюблик А.Я., 1992; Фещенко Ю.И., 1997). У сучасних умовах, коли досягнуто межі дії протитуберкульозних препаратів, підвищення ефективності лікування хворих на туберкульоз легень можна досягнути за допомогою дослідження механізмів виникнення і розвитку хвороби та вивчення дії чинників, які перешкоджають проведенню повноцінної протитуберкульозної терапії (Зайцев Ю.А., Полько Э.А., 1993; Фещенко Ю.И., 1997). У значній кількості робіт представлено стан мікроциркуляторного русла (МЦР) при інфаркті міокарда, гіпертонічній хворобі, цукровому діабеті, інфекційних хворобах, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, цереброваскулярних хворобах, неспецифічних захворюваннях легень (Королева Г.В., 1986; Кузубова Н.А., 1986; Лаптева И.М., 1990; Кротовский Г.С., 1991; Фуштей И.М., 1995; ). Визначити дію Текому і контрикалу при різному стані порушень мікроциркуляторного русла у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень.Відповідно до намічених завдань всі хворі були розподілені на основну групу (200 хворих), яка була розподілена на чотири підгрупи залежно від клінічної форми вперше діагностованого туберкульозу легень: перша - 30 хворих на вогнищевий туберкульоз легень, друга - 103 хворих на інфільтративний, третя - 38 хворих на дисемінований, четверта - 29 хворих на фіброзно-кавернозний. Всі обстежені хворі були поділені за віком: до 21 року - 16 (8,0 %) хворих, від 21 до 30 років - 39 (19,5 %) хворих, від 31 до 40 років - 84 (42,0 %) хворих, від 41 до 50 років - 61 (30,5 %) хворий. Периваскулярний набряк частіше спостерігався у хворих на фіброзно-кавернозний (82,7 % хворих) та дисемінований туберкульоз легень - у 81,5 %, (р<0,01) (різниця показників порівняно з такими у хворих на вогнищевий туберкульоз легень), у хворих на інфільтративний туберкульоз легень ці порушення проявилися у 74,7 %, (р<0,05), при вогнищевому - у 36,6 % хворих, (р<0,05) (різниця показників порівняно з такими у практично здорових осіб). Порушення швидкості кровоплину в мікросудинах спостерігалися досить поширено при фіброзно-кавернозному - у 79,3 % хворих, (р<0,01) (різниця показників порівняно з такими у хворих на вогнищевий туберкульоз легень), при дисемінованому - у 73,6 %, (р<0,01), та інфільтративному туберкульозі легень - 41,7 %, (р<0,05), тоді як при вогнищевому ці порушення були у 3,3 % хворих. У звязку з цим і сладж-феномен частіше проявлявся при фіброзно-кавернозному туберкульозі легень - у 55,1 % хворих, (р<0,05) (різниця показників порівняно з такими у хворих на інфільтративний туберкульоз легень), тоді як при інших клінічних формах туберкульозу легень агрегація еритроцитів спостерігалася істотно рідше: при дисемінованому - у 15,7 % випадках, (р<0,05) (різниця показників порівняно з такими у хворих на вогнищевий туберкульоз легень), при інфільтративному - у 11,6 %, (р<0,05).Досліджено стан МЦР напередодні лікування та в динаміці, зміни стану мікроциркуляції під впливом протитуберкульозних і патогенетичних препаратів Текому та контрикалу. Показано ступінь порушень мікроциркуляції у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень та можливість їх корекції для підвищення ефективності лікування хворих. У хворих на вперше діагностований туберкульоз легень спостерігаються периваскулярні (периваскулярний набряк, геморагії), судинні (зміна форми артеріол, капілярів, венул) та внутрішньосудинні (порушення швидкості кровоплину, сладж-феномен) порушення МЦР, частота і вираженість яких найбільша при дисемінованому та фіброзно-кавернозному туберкульозі легень. У хворих на вперше діагностований туберкульоз легень ізоніазид здійснює вплив на стан мікроциркуляторного русла. Одноразове застосування ізоніазиду поліпшує стан МЦР у хворих з різними формами туберкульозу легень, при цьому найбільше його вплив відзначався на форми мікросудин, зокрема на артеріоли та капіляри, при цьому прискорювалася швидкість кровоплину, знижувався відсоток проявів стазу і сладж-феномену, незначна його дія зареєстрована на периваскулярний набряк, геморагії та венули.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційній роботі узагальнені теоретичні та практичні дані щодо стану системи МЦР у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень. Досліджено стан МЦР напередодні лікування та в динаміці, зміни стану мікроциркуляції під впливом протитуберкульозних і патогенетичних препаратів Текому та контрикалу. Показано ступінь порушень мікроциркуляції у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень та можливість їх корекції для підвищення ефективності лікування хворих.

1. У хворих на вперше діагностований туберкульоз легень спостерігаються периваскулярні (периваскулярний набряк, геморагії), судинні (зміна форми артеріол, капілярів, венул) та внутрішньосудинні (порушення швидкості кровоплину, сладж-феномен) порушення МЦР, частота і вираженість яких найбільша при дисемінованому та фіброзно-кавернозному туберкульозі легень.

2. У хворих на вперше діагностований туберкульоз легень ізоніазид здійснює вплив на стан мікроциркуляторного русла. Одноразове застосування ізоніазиду поліпшує стан МЦР у хворих з різними формами туберкульозу легень, при цьому найбільше його вплив відзначався на форми мікросудин, зокрема на артеріоли та капіляри, при цьому прискорювалася швидкість кровоплину, знижувався відсоток проявів стазу і сладж-феномену, незначна його дія зареєстрована на периваскулярний набряк, геморагії та венули.

3. Найефективнішими методами введення ізоніазиду у хворих з різними клінічними формами туберкульзу легень, що впливають на МЦР, є внутрішньовенний та внутрішньомязевий.

4. Застосування Текому в комплексному лікуванні хворих на туберкульоз легень поліпшує стан різних ланок МЦР, а саме: значно зменшуються прояви периваскулярного набряку та геморагій, поліпшується швидкість кровоплину в мікросудинах, зникає агрегація еритроцитів, нормалізується форма артеріол і капілярів. При цьому венули більшою мірою залишаються патологічно зміненими.

5. Застосування контрикалу в комплексному лікуванні хворих на туберкульоз легень поліпшує стан мікросудин і периваскулярної гілки МЦР, значно зменшує прояви геморагій і периваскулярного набряку, артеріоли і капіляри нормалізують свою форму та діаметр внутрішньої порожнини. До того ж, контрикал сприяє поширенню внутрішньосудинних порушень: швидкість кровоплину стає більш повільною і частіше спостерігається агрегація еритроцитів (сладж-феномен).

6. Комплексне диференційне призначення етіотропних і патогенетичних препаратів, що мають більш впливовішу дію на периваскулярні, судинні та внутрішньосудинні зміни МЦР, сприятиме підвищенню ефективності лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легень при призначенні контрикалу на 16,2 %, а Текому на 22,3 %.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для комплексного обстеження хворих на вперше діагностований туберкульоз легень на початку лікування, одночасно із загально-терапевтичними заходами доцільно проводити первинну діагностику порушень мікроциркуляторного русла у обсязі дослідження бульбарної конюнктиви.

2. В залежності від характеру порушеннь МЦР у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень, призначається етіотропна і патогенетична терапія та проводиться динамічна оцінка ефективності лікування.

3. Оскільки з протитуберкульозних препаратів при одноразовому введенні вплив на МЦР має лише ізоніазид, рекомендовано його призначати внутрішньовенно та внутрішньомязево при фіброзно-кавернозному і дисемінованому туберкульозі легень.

4. Для поліпшення мікроциркуляторних процесів в зоні ураження, хворим на вперше діагностований туберкульоз легень рекомендується призначати патогенетичні препарати - Теком або контрикал. Теком може бути призначений з третього місяця лікування хворих у дозі - по 2 капсули (1 г) 4 рази на добу щоденно протягом місяця для корекції порушень МЦР (периваскулярних, судинної стінки та внутрішньо судинних). Для корекції судинної стінки та периваскулярної ланки МЦР може бути рекомендовано призначення контрикалу по 10000 - 20000 АТРО в 200 мл ізотонічного розчину через день, курсами по 3 тижні. Контрикал не рекомендується призначати хворим на вперше діагностований туберкульоз легень при наявності сладж-феномену.

Кужко М.М., Гулевич О.П. Вплив ізоніазиду на мікроциркуляторне русло у хворих з вперше виявленим туберкульозом легень // Укр. пульмонол. журнал. - 1999. - N. 4. - С. 18-19. (особисто провела дослідження стану мікроциркуляторного русла у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень та спостереження за впливом ізоніазиду на мікроциркуляцію при різних методах його введення хворим, узагальнила одержані результати, підготувала статтю до друку).

2. Кужко М.М., Процик Л.М., Подгаєвський С.Г., Джавад І.В., Невмержицька Т.В., Волошина О.В., Гулевич О.П. Клінічні особливості поєднаного перебігу туберкульозу легень і хронічного бронхіту // Укр. пульмонол. журнал. - 2001. - № 3. - С. 29-32. (особисто провела клініко-інструмельтальне обстеження хворих, статистично розрахувала матеріали дослідження, узагальнила одержані результати).

3. Кужко М.М., Гулевич О.П. Стан мікроциркуляторного русла під впливом хіміопрепаратів у хворих з вперше виявленим туберкульозом легень // Інфекц. хвороби. - 2002. - N. 3. - С. 49-51. (самостійно провела дослідження хворих, статистично розрахувала матеріали дослідження, узагальнила одержані результати).

4. Гулевич О.П. Стан мікроциркуляторного русла у хворих з вперше виявленим туберкульозом легень та його зміни під впливом хіміотерапії та патогенетичних засобів // Укр. пульмонол. журнал. - 2003. - N. 1. - С. 65-67. (особисто провела дослідження впливу препаратів на стан мікроциркуляції, статистично розрахувала матеріали дослідження, узагальнила одержані результати).

5. Кужко М.М., Гулевич О.П., Підгаєвський С.Г. Зміни мікроциркуляторного русла під впливом ізоніазиду та контрикалу // Матеріали ІІ Міжнародної конференції по проблемам вікових порушень мікроциркуляторного русла. - Київ, 2002. - С. 171-172. (самостійно провела дослідження хворих, статистично опрацювала матеріали дослідження, узагальнила одержані результати, підготувала тези до друку).

6. Кужко М.М., Гулевич О.П., Куріло С.М. Зміни мікроциркуляторного русла та способи їх корекції у хворих на вперше діагностований туберкульозом легень // Матеріали ІІІ зїзду фтизіатрів та пульмонологів України. - Київ, 2003. - С. 230. (Ідея і зміст належать дисертанту, Кужко М.М. та Куріло С.М. - консультативна допомога).