Порушення мікробіоценозу піхви і його корекція при використанні внутрішньоматкових контрацептивів - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукПроблема гнійно-запальних захворювань набуває в даний час значної актуальності в звязку зі зниженням імунологічної реактивності організму, широким та часто нераціональним використанням антибіотиків, що призводить до формування резистентних штамів мікроорганізмів, а також порушення піхвового мікробіоценозу, що супроводжується високою концентрацією облігатно та факультативно-анаеробних умовнопатогенних мікроорганізмів та зростанням таких інфекцій, як хламідійна, мікоплазмена, вірусна, грибкова (Б. Л. Разом з тим, сьогодні не існує єдиних підходів до прогнозування запальних ускладнень у користувачів ВМЗ, а також обгрунтованих засобів їх профілактики при порушенні мікроекології піхви (О. Д. Існуючі засоби лікування дисбіозів часто не забезпечують повного відновлення мікробіоценозу піхви через високу частоту мікробних асоціацій і неможливість подолати бактеріальну резистентність, що призводить лише до зменшення клінічних проявів та переходу маніфестного запального процесу в малосимптомний або латентний (О. К. На сучасному етапі відсутні науковообгрунтовані рекомендації відносно тактики лікування дисбіотичних порушень мікроценозу піхви у жінок, що використовують ВМЗ. Вперше запропоновано високоефективный метод комплексної профілактики запальних ускладнень у жінок-користувачів ВМЗ із групи ризику, а також розроблено диференційований, в залежності від наявності факторів ризику, підхід до корекції порушеного мікробіоценозу піхви.Обстежуваних було розподілено на три групи: першу - контрольну - групу склали 30 (18.8%) здорових жінок-користувачів мідьвміщующих ВМЗ, які використовували їх менш 5 років, мали нормальні показники мікробіоценозу піхви, та не мали будь-яких скарг. Другу - основну - групу склали 85 (53.1%) користувачів ВМЗ без скарг, але з проміжним типом мікробіоценозу та виявленими прихованими дисбіотичними процесами піхви. В третю - групу порівняння - було включено 45 (28.1%) жінок з вагінітами, вираженими порушеннями мікроекології піхви та хронічними ЗППМ. При бактеріологічному та бактеріоскопічному дослідженні мазків, взятих із заднього склепіння, уретри та цервікального каналу, нормальний видовий склад мікрофлори піхви виявлено у 30 (18.8%) жінок першої - контрольної - групи: чистота вагінальних мазків відповідала II ступеню, показник РН - в рамках норми (4,0-4,4). У 85 (53.1%) жінок другої - основної - групи, які не мали ніяких скарг, під час обстеження було виявлено урогенітальні інфекції та порушення мікроекології піхви в вигляді безсимптомного перебігу бактеріального вагінозу в 22 (25.9%) випадках.У користувачів ВМЗ збільшується частота безсимптомного перебігу бактеріального вагінозу (до 29.5%) зі збільшенням числа анаеробів (до 1010 мк/мл), актіноміцет (до 107 мк/мл) і зниженням кількості лактобацил (до 103-104 мк/мл). У користувачів ВМЗ спостерігаються порушення місцевих захисних механізмів, що проявляється підвищеним вмістом місцевого IGA (до 0,47±0,03) і SIGA (до 2,40±0,10) при безсимптомному порушені мікробіоценозу і їх зниженням при виражених дисбіозах й клінічно маніфестних вагінозо-вагінітах, відповідно до 0,21±0,04 і 0,75±0,32. Розроблений комплекс корегуючих лікувально-профілактичних заходів є ефективним методом для відновлення нормального мікробіоценозу піхви, обсяг яких визначається вираженістю порушень: при відсутності клінічної маніфестації і наявності лактофлори показана немедикаментозна стимуляції факторів місцевого імунітету - ендовагінальне гідролазерне опромінення в поєднанні з розчинами еубіотиків і фітопрепаратів, які сприяють відновленю мікробіоценозу піхви.

Основний зміст роботи

1. У користувачів ВМЗ збільшується частота безсимптомного перебігу бактеріального вагінозу (до 29.5%) зі збільшенням числа анаеробів (до 1010 мк/мл), актіноміцет (до 107 мк/мл) і зниженням кількості лактобацил (до 103-104 мк/мл).

2. Факторами ризику розвитку запальних захворювань органів малого тазу у користувачів внутрішньоматкових контрацептивів є не тільки тип ВМЗ і тривалість їх використання, але й характер асоціацій мікроорганізмів в поєднанні зі зниженням лактофлори, а також вираженість іммуних порушень на системному і місцевому рівні.

3. У користувачів ВМЗ спостерігаються порушення місцевих захисних механізмів, що проявляється підвищеним вмістом місцевого IGA (до 0,47±0,03) і SIGA (до 2,40±0,10) при безсимптомному порушені мікробіоценозу і їх зниженням при виражених дисбіозах й клінічно маніфестних вагінозо-вагінітах, відповідно до 0,21±0,04 і 0,75±0,32. Лізоцимна же активність піхвового секрету знижується в усіх випадках порушеного мікробіоценозу піхви.

4. Ультразвукове дослідження з визначенням обєму і маси матки є обєктивним методом оцінки у пацієнток-користувачів ВМЗ патологічних змін. Збільшення обєму матки більш ніж на 100ммі є ранньою діагностичною ознакою гіперпластичних процесів ендо- та міометрія, а також міом матки, що не візуалізуються.

5. Розроблений комплекс корегуючих лікувально-профілактичних заходів є ефективним методом для відновлення нормального мікробіоценозу піхви, обсяг яких визначається вираженістю порушень: при відсутності клінічної маніфестації і наявності лактофлори показана немедикаментозна стимуляції факторів місцевого імунітету - ендовагінальне гідролазерне опромінення в поєднанні з розчинами еубіотиків і фітопрепаратів, які сприяють відновленю мікробіоценозу піхви.

6. При виражених, з клінічною маніфестацією, порушеннях мікроєкології піхви, показана поетапна терапія - використовування поєднаного з ГЛЄВО дезінфектантів з наступним відновленням біоценозу.

7. Пролонгувати використаня внутрішньоматкових контрацептивів можливо при проміжному типі дисбіозу за умов наявності лактофлори, відсутності скарг та запальних процесів в статевих органах з проведенням лікувально-профілактичних заходів направлених на відновлення та збереження нормального мікробіоценозу піхви.

1. Підвальнюк В.М. Внутрішньоматкові спіралі як фактор ризику гінекологічних захворювань. // Одеський медичний журнал. - 1998. - № 6 (50). - С.47-48.

2. Підвальнюк В.М., Нізова Н.М., Підвальнюк М.В. Стан ендо- та міометрія у носіїв внутрішньоматкових спіралей за даними ультразвукової діагностики. //Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - № 4. - С. 221 - 223.

3. Підвальнюк В.М., Нізова Н.М. Внутрішньоматкові засоби контрацепції як фактор ризику порушень мікробіоценозу піхви і запальних захворювань у жінок.// Одеський медичний журнал. - 2000. - № 2 (58). - С.95-98.

4. Пидвальнюк В.Н., Низова Н.Н. Гидролазерная терапия в комплексном лечении кольпитов различной этиологии. //Медико-социальные проблемы семьи. - 1999. - Том 4. № 2. - с.51-53.

5. Підвальнюк В.М., Татарова А.М. Факторы риска развития осложнений у носительниц ВМС и их профилактика. //Кесарський розтин в сучасному акушерстві. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Сімферополь - 1998. - С.492-495.

6. Пидвальнюк В.Н. Перспективность гидролазерного эндовагинального облучения для профилактики воспалительных осложнений у носительниц внутриматочных спиралей. //Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ - 1999. - С.375-377.

7. Підвальнюк В.М., Пігіда Г.І. Внутрішньоматкові спіралі та септичні ускладнення.: //Матеріали Х зізду акушерів-гінекологів України. Одеса. - 1996. - с. 60-61.

8. Низова Н.Н., Пидвальнюк В.Н. Характеристика иммунного статуса у женщин-носительниц ВМС с дисбиотическими нарушениями влагалища.// Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. Випуск 4 (24). - 1999 - с. 188-195.

9. Низова Н.Н., Пидвальнюк В.Н. Гидролазерное эндовагинальное облучение как метод профилактики воспалительных осложнений у носительниц ВМС. //Материалы XIII Международной научно-практической конференции “Применение лазеров в медицине и биологии”. Алупка. - 1999. - с.74-75.

10. Низова Н.Н., Пидвальнюк В.Н., Товштейн Л.А., Кочетова Т.В. Роль лактофлоры в восстановлении нормального микробиоценоза влагалища. //Материалы международного конгресса “Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии”. - Одесса. - 2000. - с.98.

11. Кочетова Т.В., Низова Н.Н., Товштейн Л.А., Пидвальнюк В.Н. Применение химотрипсина в комплексной противорецидивной терапии воспалительных заболеваний придатков матки. //Материалы международного конгресса “Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии”. Одесса. - 2000. - с.89.

12. Низова Н.Н., Пидвальнюк В.Н., Кочетова Т.В. Гидролазерное эндовагинальное облучение в комплексном лечении бактериального вагиноза. //Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції “Немедикаментозні методи лікування в акушерстві та гінекології”. Одеса - 2000 - с.83-85.

13. Низова Н.Н., Кочетова Т.В., Пидвальнюк В.Н. Использование низкоинтенсивного монохроматизирован-ного излучения в диагностике кольпитов у женщин в постменопаузе. //Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції ”Немедикаментозні методи лікування в акушерстві та гінекології”. Одеса - 2000 - с.83-85

14. Спосіб лікування кольпіту. // Рішення на видачу патенту України, вих № 99020830 від 12.02.1999. / В.М. Запорожан, Н.М. Нізова, В.М. Підвальнюк, Л.А. Товштейн,Т.В. Кочетова.

15. Спосіб лікування кольпіту. // Рішення на видачу патенту України, вих № 99020829 від 12.02.1999. / В.М. Запорожан, Н.М. Нізова, Т.В. Кочетова, В.М. Підвальнюк.