Прогнозування розвитку порушень мікробіоценозів кишечнику та розробка профілактично-лікувальних заходів мікроекологічної корекції на підставі вивчення змін функціонального стану кишечнику, його слизового бар’єру та імунологічної реактивності організму.
При низкой оригинальности работы "Порушення мікробіоценозів у дітей першого року життя (прогнозування, профілактика та лікування)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ДУ "ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наукРобота виконана в Державній Установі "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України". Науковий консультант: Шадрін Олег Геннадійович, доктор медичних наук, ДУ "Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМНУ", м. Офіційні опоненти: Бережний Вячеслав Володимирович, доктор медичних наук, професор Національна медична академія післядипломної освіти, м. Захист відбудеться "16" грудня 2008 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.553.01 при ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України" за адресою: 04050, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України" за адресою: 04050, м.Підтримання здоровя дитини та зниження ризику розвитку гострих і хронічних захворювань є одним з джерел соціального і економічного добробуту суспільства та має особливе значення в періоді раннього дитинства, коли закладаються основи здоровя, активного довголіття та інтелектуального потенціалу людини (WHO, 2005). Серед педіатрів немає консенсусу відносно поняття тригерних факторів розвитку порушень мікробіот організму, їх основних предикторів; не вивчені механізми, за якими відбуваються порушення колонізаційної резистентності слизового барєру кишечнику, не визначено вплив порушень в біосистемі "мати - дитина" на стан здоровя дітей (В.В. Зясування ролі мікроекологічних порушень кишечнику в патогенезі імунобіохімічних реакцій слизових оболонок організму, їх основних предикторів, вплив на стан здоровя і фізичний розвиток дітей першого року життя визначили вибір напрямку, мети і завдання дослідження. Дослідити цитокіновий профіль сироватки крові у дітей першого року життя з урахуванням інтенсивності бактеріальної контамінації кишечнику ППБ. На підставі виявлених патогенетичних механізмів при дисбіотичних порушеннях кишечнику обґрунтована доцільність, розроблена та впроваджена в практику охорони здоровя система лікувально-профілактичних заходів мікроекологічної корекції з застосуванням продуктів функціонального харчування з пре-і пробіотичною дією у матерів-годувальниць та дітей першого року життя.В залежності від результатів бактеріологічного дослідження фекальної мікрофлори визначено 3 групи: 120 дітей, результати яких відповідали віковим нормативам, склали 1-у (контрольну) групу, 160 - з ознаками порушень мікробного пейзажу кишечнику І-ІІ ст. увійшли до 2-ої гр., а 180-з КД ІІІ-IV ст. Разом з тим, і кількісний вміст у дітей 2-ої гр. був вірогідно вищим, ніж в 3-ій: біфідобактерії - [lg (7,5±0,4) КУО/г], лактобацили - [lg (6,2±0,7) КУО/г], а майже у половини дітей 3-ої гр. виявлено зниження абсолютної кількості біфідо-[lg (5,2±0,1) КУО/г]та лактофлори [lg (5,3±0,6) КУО/г]відносно дітей 1-ої та 2-ої гр., Р <0,05. КД практично у всіх дітей (94,4 %) виявлені функціональні та органічні (постінфекційні ентероколіти - 25,5 %) захворювання ШКТ, шкіри (51,1 %), респіраторного тракту (81,1 %), у 34,4 % цих дітей до процесу залучались нижні відділи бронхолегеневої системи (бронхіти, пневмонії), Р 2-3<0,05. Частота та інтенсивність їх проявів залежали від ступеня КД: субфебрілітет встановлено у 5,5 % дітей 2-ої та 15,0 % 3-ої гр.; зниження апетиту - у 16,2 % та 47,2 % дітей (Р 2-3<0,05); регургітація - 21,8 % та 57,6 % (Р 2-3<0,05); абдомінальний больовий синдром - у 18,1 % та 40,5 % (Р 2-3<0,05); моторно-евакуаторні дисфункції ШКТ - 15,7 % та 64,9 % (Р 2-3<0,05); функціональні порушення травлення - у 22,5 % та 94,4 % (Р 2-3<0,05) дітей, відповідно. При визначенні фізичного стану однорічних дітей встановлено, що більша частина дітей 1-ої (88,3 %) та 2-ої (81,8 %) груп мали нормофізичний розвиток, а у дітей 3-ої гр. відхилення індексів основних антропометричних показників (маса, зріст) більше ±2SD зустрічались у 69,9 % дітей (Р 2-3<0,05, Р 1-3<0,05).У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення актуальної проблеми педіатрії - покращення стану здоровя дітей першого року життя шляхом прогнозування розвитку порушень мікробіоценозів кишечнику та розробки системи профілактично-лікувальних заходів мікроекологічної корекції на підставі вивчення змін функціонального стану кишечнику, особливостей мікроекологічних порушень, стану слизового барєру кишечнику та імунологічної реактивності організму. Порушення мікробіоценозу кишечнику має суттєвий вплив на стан здоровя та фізичний розвиток дітей першого року життя, що проявляється збільшенням частоти інфекційних захворювань (у 68,1 % дітей з дисбіозом І-ІІ ст. та 90,0 % дітей з дисбіозом ІІІ-IV ст.), маніфестацією дермо-інтестинальних алергічних реакцій (22,5 % і 51,5 %) та супроводжується дисгармонійним фізичним розвитком - у 18,1 % та 69,3 % дітей, відповідно. Захворювання ШКТ, дихальних шляхів, ЛОР-органів, шкіри у дітей першого року життя в 73,9 % випадків асоціюються з порушенн
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы