Порушення функціонального стану органів гастродуоденальної зони та психоемоційного статусу у дітей шкільного віку із синдромом функціональної диспепсії: удосконалення лікування - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Порушення функціонального стану органів гастродуоденальної зони та психоемоційного статусу у дітей шкільного віку із синдромом функціональної диспепсії: удосконалення лікуванняНауковий керівник: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Мороз Олексій Дмитрович, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, головний науковий співробітник відділення медичних проблем здорової дитини та преморбідних станів. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Лапшин Володимир Федорович, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, завідувач відділення реабілітації дітей та вагітних жінок; Захист дисертації відбудеться “12 ”вересня 2006 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями “Педіатрія”, “Акушерство та гінекологія” при Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м Київ, вул..Останнім часом велика увага гастроентерологів надається синдрому функціональної диспепсії (СФД), терміну, що визначає тривале захворювання внаслідок порушення функціонального стану шлунку та дванадцятипалої кишки без наявності органічної патології [Н.Я. Не зважаючи на ряд досліджень стосовно ролі порушень психологічного статусу у розвитку хронічних захворювань гастродуоденальної зони у дітей [Ю.Ф.Антропов, 2000; О.Ю.Дубченко, 2005; І.В.Іваніна, 2006], відсутні дані про порушення психоемоційного статусу у дітей із СФД. На даний час не розроблено диференційовані схеми терапії для дітей шкільного віку із СФД, в залежності від характеру порушень психологічного статусу та функціонального стану шлунку. Визначити особливості кислотоутворюючої функції шлунку у дітей шкільного віку з синдромом функціональної диспепсії. Дослідити особливості моторно-евакуаторної функції шлунку у дітей шкільного віку з синдромом функціональної диспепсії.Проведено обстеження 77 дітей, хворих на СФД та 43 - хворих на хронічний гастродуоденіт, віком від 10 до 18 років, які перебували на стаціонарному лікуванні в гастроентерологічному відділенні Івано-Франківської державної обласної клінічної лікарні. За умови гіперацидності та нормальної або прискореної моторно - евакуаторної функції шлунку, провідними в клінічній картині захворювання були: біль в епігастрії, особливо вночі і „голодний”, печія - в наших дослідженнях у 60,0% дітей. Встановлені характерні особливості функціонального стану шлунку в дітей шкільного віку із СФД: при виразковоподібному варіанті СФД переважали нормальна (у 50% хворих) моторно - евакуаторна функція та підвищена кислотоутворююча функція (у 100% хворих), а при дискінетичному варіанті - сповільнена (у 60,5 % хворих) моторно - евакуаторна функція та нормальна кислотоутворююча функція (у 73,7 %). Зміни КІГ у дітей з ХГД характеризувалися наявністю симпатикотонії у 19 дітей (43,3 %) та парасимпатикотонії - у 12 дітей (40,0%). При наявності Helicobacter pylori у дітей із СФД та ХГД застосовувалась потрійна схема ерадикації: де - нол 120 мг 3 рази на день, флемоксин 0,5 г 2 рази на день, фромілід 0,25 г 3 рази на день, курсом на 7 днів, згідно із Міжнародними рекомендаціями [В.Т.Ивашкин,2001].У дітей шкільного віку із синдромом функціональної диспепсії найчастіше зустрічається дискінетичний (у 49,5% хворих) та виразковоподібний варіант захворювання (у 38,9% хворих). У всіх дітей з СФД виявлено порушення психоемоційного статусу: риси інтровертованості, підвищення рівнів особистісної та реактивної тривожності, посилення властивостей нейротизму, емоційної нестійкості, іпохондричності, ригідність мислення, ослаблення інтелектуально - мнестичних функцій, непослідовність мислення, зниження концентрації уваги та здатності до міркування, зниження самооцінки. Встановлено наявність хронічного психоемоційного стресу у 82,0 % хворих на СФД, у більшості з яких (90,0%) виявлено компенсовану та субкомпенсовану стадії хронічного психоемоційного стресу, а декомпенсовану - у 10,0% дітей з СФД. Встановлено, що застосування розробленого диференційованого комплексу лікувально - профілактичних заходів у дітей шкільного віку з СФД сприяло нормалізації функціонального стану шлунку та основних показників психологічного статусу, попередженню розвитку хронічного гастродуоденіту. Дітям із синдромом функціональної диспепсії слід проводити комплексне психологічне обстеження із застосуванням апробованих тестових методик - Айзенка, Спілбергера, стандартизованого базового опитувача особистості, Люшера, Деллінгера, експериментально - психологічних методик: „таблиця Шульте”, методика ”інтелектуальна лабільність”, „оперативна память”, „числові ряди”, „заучування 20 слів”; вивчення рівня уваги; визначення короткочасної памяті.

Основний зміст роботи

У дисертації подані нові дані стосовно психологічного статусу у дітей шкільного віку із синдромом функціональної диспепсії, узагальнені основні особливості функціонального стану шлунку, удосконалені диференційовані підходи до діагностики і лікування СФД у дітей та профілактики розвитку хронічного гастродуоденіту у дітей з СФД.

У дітей шкільного віку із синдромом функціональної диспепсії найчастіше зустрічається дискінетичний (у 49,5% хворих) та виразковоподібний варіант захворювання (у 38,9% хворих). Helicobacter pylori виявлено у 50% дітей з СФД. Встановлена особливість больового абдомінального синдрому у дітей з СФД Нр : можливість рецидивів протягом доби та часта поява болю натще.

Встановлені характерні особливості функціонального стану шлунку в дітей шкільного віку із СФД: при виразковоподібному варіанті СФД нормальна моторно - евакуаторна функція у 50% хворих та підвищена кислотоутворююча функція у 100% хворих, а при дискінетичному варіанті - сповільнена моторно - евакуаторна функція у 60,5 % хворих та нормальна кислотоутворююча функція (73,7 %).

У всіх дітей з СФД виявлено порушення психоемоційного статусу: риси інтровертованості, підвищення рівнів особистісної та реактивної тривожності, посилення властивостей нейротизму, емоційної нестійкості, іпохондричності, ригідність мислення, ослаблення інтелектуально - мнестичних функцій, непослідовність мислення, зниження концентрації уваги та здатності до міркування, зниження самооцінки. Встановлено наявність хронічного психоемоційного стресу у 82,0 % хворих на СФД, у більшості з яких (90,0%) виявлено компенсовану та субкомпенсовану стадії хронічного психоемоційного стресу, а декомпенсовану - у 10,0% дітей з СФД.

Характерною особливістю вегетативної нервової системи у дітей з СФД є переважання симпатикотонії ( 73,6 % хворих) над парасимпатикотонією (26,0 % хворих).

Найсуттєвішими прогностичними факторами переходу синдрому функціональної диспепсії в гастродуоденіт у дітей шкільного віку є: наявність гострих та хронічних стресових станів; компютерні ігри, агресивні за змістом; звязок інтенсивності болю в епігастрії зі змінами кислотоутворюючої функції; прибуток на одного члена сімї нижче від прожиткового мінімуму; куріння; незадовільні взаємини батьків між собою; соціальне становище матері; нерегулярний режим харчування школяра.

Встановлено, що застосування розробленого диференційованого комплексу лікувально - профілактичних заходів у дітей шкільного віку з СФД сприяло нормалізації функціонального стану шлунку та основних показників психологічного статусу, попередженню розвитку хронічного гастродуоденіту.

Практичні рекомендації

1. Дітям із синдромом функціональної диспепсії слід проводити комплексне психологічне обстеження із застосуванням апробованих тестових методик - Айзенка, Спілбергера, стандартизованого базового опитувача особистості, Люшера, Деллінгера, експериментально - психологічних методик: „таблиця Шульте”, методика ”інтелектуальна лабільність”, „оперативна память”, „числові ряди”, „заучування 20 слів”; вивчення рівня уваги; визначення короткочасної памяті.

2. Для вивчення кислотоутворюючої функції шлунку у дітей з СФД пропонується впровадження внутрішньопорожнинної компютерної РН - метрії шлунку (експрес - РН-метрії та РН- моніторингу протягом 3-х годин з фармакотестом).

3. Пропонується диференційований терапевтичний комплекс для індивідуальної корекції змін психологічного статусу: сеанси музикотерапії, аутотренінг, раціональна індивідуальна та групова психотерапія. При низькій і дуже низькій тривожності - шлунковий збір №3, заспокійливий збір №2. При помірній тривожності, за умови гіперкінетичного варіанту СФД- настій валеріани, за умови гіпокінетичного варіанту - настій пустирника. При високій тривожності - персен, при ознаках песимістичності - деприм. Для корекції психоемоційного стресу - комплексний гомеопатичний засіб „Нотта”.

4. В комплексну терапію змін функціонального стану шлунку пропонується включити: за умови сповільненої моторно - евакуаторної функції шлунка - монотерапія мотиліумом, за умови прискореної моторно - евакуаторної функції шлунка - монотерапія діцителом. При помірній гіперацидності - фамотидин, а при вираженій гіперацидності - лансопразол. У випадку поєднаних порушень кислотоутворюючої та моторно - евакуаторної функцій пропонуються терапевтичні комплекси: хелікол або фамотидин і мотиліум або діцител відповідно.

5. Ступінь ризику формування ХГД у дітей з СФД рекомендується визначати за допомогою диференційно-прогностичної таблиці.

Якщо сума прогностичних коефіцієнтів дорівнює або перевищує поріг 8, то прогнозується високий ризик розвитку ХГД. Якщо сума ПК дорівнює - 8, ризик розвитку ХГД відсутній. При сумі ПК > 5 прогнозується підвищений ризик розвитку ХГД.

6. Дітям з групи ризику розвитку хронічного гастродуоденіту пропонується комплекс профілактичних заходів: диспансерне спостереження протягом 2 років; курс музикотерапії тривалістю по 2 години через день, курсом 10 днів, обмеження спілкування з компютером до 0,5-1 години щодня; уникнення розумових та психоемоційних перевантажень; нормалізація режиму навчання та відпочинку, а також 1- 2 годинний сон протягом дня; заняття індивідуальними видами спорту; виключення куріння та вживання алкогольних напоїв; нормалізація режиму харчування. Рекомендується проводити сімейну психотерапію 1 раз на тиждень 3 місяці, а також раціональну психотерапію -2-3 рази на тиждень протягом 2-х місяців.

1. Фактори ризику розвитку функціональної диспепсії та ерозивного гастродуоденіту у дітей підліткового віку (власні спостереження та огляд літератури) // Український медичний альманах.-Т.1.-№2.-2004.-С.17-19. (співавт. Волосянко А.Б., Цицюра О.О., Святкевич О.Т.) - Збір матеріалу та аналіз отриманих даних.

2. Клінічні особливості перебігу функціональної диспепсії в дитячому віці // Вісник Вінницького національного медичного університету.-№8 (1).-2004.-С.268-270. (співавт. Волосянко А.Б.) - Клінічне та параклінічне обстеження хворих, підготовка статті до друку.

3. Застосування мотиліуму як монотерапії при функціональній диспепсії у дітей // Архів клінічної медицини.-№1.-2004.-С.44-45. (співавт. Волосянко А.Б., Саморіз Л.М., Шеремета А.І.) - Узагальнення ефективності лікування, підготовка статті до друку.

4. Психоемоційний стан у дітей, хворих на функціональну диспепсію // Буковинський медичний вісник.-Т.8.-№1.-2004.-С.79-82.

5. Вплив музикотерапії на клінічні особливості функціональних захворювань верхніх відділів травного тракту. // Архів клінічної медицини. - № 2 (6).-2004.-С.- 54-55. (співавт. Цицюра О.О.) - Обстеження хворих, вивчення ефективності лікування.

6. Моторно - евакуаторна функція шлунка у дітей старшого шкільного віку із синдромом функціональної диспепсії, методи визначення та їх порівняльна характеристика // „ Здоровя жінки”.-№4.-С.163-165. (співавт. Волосянко А.Б., Мороз О.Д.) - Визначення моторно-евакуаторної функції шлунку, обстеження хворих.

7. Застосування компютерної РН - метрії шлунка для визначення ефективності антисекреторної терапії у дітей шкільного віку із синдромом функціональної диспепсії. // Перинатологія та педіатрія.- №4.-2004.- С.58-61. (співавт. Мороз О.Д.) - Проведення експрес-РН метрії та РН-моніторингу з фармакотестом.

8. Лікування психоемоційних змін при синдромі функціональної диспепсії у дітей старшого шкільного віку. // Галицький лікарський вісник. - Т.12 -число 1- частина 2.- 2005.-С.46-48.

9. Адаптаційно - компенсаторні процеси при синдромі функціональної диспепсії у дітей старшого шкільного віку на підставі даних кардіоінтервалографії. // „Здоровя жінки”. - 2005. - №.2 (22)-С.- 192-194. (співавт. Мороз О.Д., Волосянко А.Б.) - Збір матеріалу, аналіз отриманих в процесі обстеження даних, обґрунтування висновків.

10. Математична модель прогнозування переходу синдрому функціональної диспепсії в хронічний гастродуоденіт у дітей шкільного віку // Архів клінічної медицини. - № 2 (8).-2005.- С.70-77.

11. Вміст в сироватці крові кортизолу та серотоніну у дітей шкільного віку із синдромом функціональної диспепсії в умовах хронічного психоемоційного стресу // Biomedical and biosocial anthropology. - жовтень 2005.-С.6-8.

12. Стан кислотоутворюючої функції шлунка у дітей шкільного віку із синдромом функціональної диспепсії та хронічним гастродуоденітом за даними компютерної внутрішньопорожнинної РН-метрії шлунку // Матеріали науково-практичного симпозіуму „Езофагогастро-РН-моніторинг та ізотопні дихальні тести в сучасній гастроентерології ”.- Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2006.- №10 (1).-С.127-130.

13. Ефективність лансопразолу (хеліколу) та гастросідину в лікуванні функціональної диспепсії у дітей шкільного віку. // Тези 11 -го зїзду педіатрів України (7 -10 грудня 2004 року, м. Київ) ”Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі”.-196 -197с.(співавт. Мороз О.Д.) - Обстеження та лікування хворих, обґрунтування висновків.