Психологія та конфліктологія чинників порозуміння у суспільстві в ситуації соціально-політичного протистояння та можливої ролі у організації комунікації медіаторів з числа спеціально підготовлених юристів. Вироблення компромісного рішення спірних питань.
Порозуміння в ситуації поліалогуНа відміну від діалогу, в якому беруть участь два учасники комунікації, які, в ідеалі, висловлюються «по черзі» та уважно слухають один одного (на жаль, не завжди), поліалог - розмова багатьох учасників комунікації - досить складна та, на жаль, непродуктивна форма комунікації, в якій беруть участь багато «спікерів». В ідеалі результатом групової або між групової комунікації є порозуміння, колективне мислення, ухвалення консенсусом такого рішення, яке влаштовує всіх учасників перемовин й буде виконане практично. Звичайно, в такій напруженій ситуації багато що залежить від чіткого визначення предмету обговорення, організації процедури комунікації, регламенту, наявності медіатора особи, яка організує та спрямовує комунікацію та від самих учасників перемовин: толерантного ставлення до опонентів, наявності власної чіткої позиції, культури спілкування. М.Реріх, Л.Толстой, А.Швейцер); аксіологічний підхід, що визначає спрямованість активності особистості на діалог, розуміння, осмислення, визнання, виробництво духовних цінностей (Є.Бондаревська, Б.Гершунський, В.Сластьонін та ін.); особистісно-діяльнісний підхід, що дозволяє розглядати особистість як субєкта діяльності і суб’єкт-субєктних відносин (К.О.Абульханова, Г.О.Бал, В.О.Татенко, Т,М.Титаренко); недостатнього рівня розвитку гуманітарної освіти (А.Запєсоцький, В.Зінченко, М.Мамардашвілі, Ю.Сенько, В.Сєріков та ін.). Можна схематично виділити: розуміння на рівні сприймань; тісно пов’язане з попереднім рівнем, розуміння на рівні памяті; розуміння, що є мисленєвим процесом, який опосередковується розумовими діями і операціями.Порозуміння можливе, якщо буде створено майданчик для дискусії, на нього вийдуть авторитетні люди, які спроможні чітко та аргументовано висловити свою позицію, вислухати запитання, зауваження та заперечення. Їх зусилля мають бути спрямовані на створення певної базової реальності, яка не викликає жодних сумнівів. Коли картина світу змінюється, досить часто виникає бажання замінити реальність звичними стереотипами, які при частому повторенні начебто набувають статусу істини («в Києві фашисти, хунта»), але не витримують перевірки на істинність при застосуванні критичного мислення.
Вывод
Порозуміння можливе, якщо буде створено майданчик для дискусії, на нього вийдуть авторитетні люди, які спроможні чітко та аргументовано висловити свою позицію, вислухати запитання, зауваження та заперечення. Їх зусилля мають бути спрямовані на створення певної базової реальності, яка не викликає жодних сумнівів. Коли картина світу змінюється, досить часто виникає бажання замінити реальність звичними стереотипами, які при частому повторенні начебто набувають статусу істини («в Києві фашисти, хунта»), але не витримують перевірки на істинність при застосуванні критичного мислення. Не варто відкидати й того, що існують сили, які зацікавлені в розбраті, саме вони закликають не до діалогу, а до застосування сили в не правовому полі.
Право говорити часто привласнюють собі люди, які навмисно брешуть заради досягнення своїх цілей. Оскільки в наш час ситуація динамічно змінюється, не можливо її зафіксувати та визначитися щодо предмету та цілей суспільного поліалогу. Правові механізми вирішення спірних питань на підставі незалежного слідства та судового розгляду не викликають довіри. Пропонова амністія розглядається не як ознака гуманізму держави, а як неспроможність встановити та покарати злочинців. Після встановлення миру та правоплрядку можуть бути розглянути питання помилування тих, хто визнає свою провину й готов відшкодувати завдану шкоду.
Примирення можливе за наявності політичної волі, залучення до поліалогу моральних авторитетів, лідерів суспільнох думки (вчених, священиків, письменників), отримання ними трибуни на рігеональному та державному рівні. Навчання основам медіації в конфліктних ситуаціях має стати обов’язковим предметом для юристів, інших фахівців соціальної сфери.
Список литературы
1. Брудный А.А. Психологическая герменевтика / А.А. Брудный. - М.: Лабиринт, 2005. - 336 с.
2. Знаков В.В. Психология понимания: Проблемы и перспективы / В.В. Знаков. - М.: Изд-во “Институт психологии РАН”, 2005. - 448 с.
3. Костюк Г. С. Про психологію розуміння / Г. С. Костюк // Наукові записки НДІ психології. - К.: 1950. - Т. 2. - С. 7-57.
4. Почепцов Г.Г. Психологические войны. - М.: Рефл-бук, 2000. - 529 с
5. Роллз Дж. Теория справедливости. - Новосибирск: НГУ, 1995. - 535 с.
6. Флоренская Т.А. Психологические проблемы диалога в свете идей М.М. Бахтина и А.А. Ухтомского // Общение и развитие психики // Под ред. А.А. Бодалева, Г.А. Ковалева. - М.: Изд. АПН СССР, 1986, С. 21-31.
7. Хабермас Юрген. Моральное сознание и коммуникативное действие / Д.В. Скляднев (пер. с нем. под ред.). - СПБ.: Наука, 2000. - 380 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
