Пореформений розвиток сільськогосподарського виробництва регіону - Автореферат

Пореформений розвиток сільськогосподарського виробництва регіонуНезалежний шлях розвитку України зумовив необхідність формування ринкових відносин у сільському господарстві, в яких першочергового значення набуває сукупність взаємоповязаних важелів і методів впливу на виробництво, обмін, розподіл і споживання продуктів. У процесі реформування та розвитку агропромислового виробництва в цілому по країні і в її регіонах постають численні проблеми, зумовлені обєктивними факторами загального стану розвитку економіки та субєктивними, найголовнішими з яких можна вважати недосконалість, а інколи й суперечливість нормативно-правової бази, нерозвиненість ринкової інфраструктури, недоліки у функціонуванні фінансово-економічного механізму, цінової політики, фінансово-кредитної й податкової системи, інформаційно-консультаційного забезпечення та відповідного рівня професійних знань. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Української академії аграрних наук за науково-технічною програмою на 2001-2005 рр. «Трансформування організаційно-економічних відносин до соціально-орієнтованих ринкових умов в АПК» (затверджена Мінагрополітики України, Президією УААН, грудень 2000 року), підпрограма «Розробити теоретико-методологічні основи розвитку аграрної та соціальної політики на етапі відродження сільського господарства» (державний реєстраційний номер 0102U000260). Основою дисертаційної роботи є результати власних досліджень автора, які проводилися протягом 2000-2003 років у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» та Буковинському інституті агропромислового виробництва Української академії аграрних наук. Метою дисертаційного дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування й оцінка економічних механізмів розвитку сільськогосподарського виробництва в Чернівецькій області, аналіз пореформеної трансформації економічних відносин та впливу на них механізмів державного і ринкового регулювання, опрацювання макро - та мікроекономічної системи господарювання, що забезпечує стійкий розвиток і послідовне виробництво за рахунок відновлення виробничих ресурсів на новій техніко-технологічній основі.Вирішенню нових засад правового забезпечення земельних і аграрних відносин сприяла ліквідація державної монополії власності на землю й передача її селянам. Посилений інтерес селян до її проведення призводить до формування і прояву на практиці важливих соціально-економічних відносин, що охоплюють політико-правові та соціально-економічні питання, підпорядковані задоволенню інтересів селянина. Характеризуючи значення аграрної реформи, етапи пореформеного розвитку аграрних відносин, автором дається оцінка здійснення практичних кроків щодо отримання перших соціально-економічних результатів, відродження аграрного сектора економіки, основною метою якого є забезпечення його розвитку в таких напрямах: підвищення рівня життя селян; Складовою дослідження методології є пореформений розвиток аграрних відносин в регіоні (області), а також особливості, які надають їй певної своєрідності, головними серед яких є: певний вплив політичних сил, що мав місце в західних регіонах України, та позиція селян щодо господарювання на власній землі; З огляду на вищенаведене, автором зроблено висновок, що на Буковині прискорено формується сприятливе середовище щодо процесу утвердження середніх і дрібних власників-господарів, їх подальший розвиток залежатиме від здійснюваної державою аграрної політики, а також від того, наскільки ефективно селяни зможуть використати одержані у власність землю та майно.Розвиток аграрно-економічної науки та практичний досвід соціально-економічних аграрних перетворень в Україні зумовлюють подальше опрацювання науково-методологічних основ сучасної аграрної політики, яка має стати стрижнем соціально-економічного управління державою, поєднувати ринкові економічні механізми з державним регулюванням, враховувати зміни в організаційних формах господарської діяльності, характері виробничих відносин і соціальному розвитку села. На сучасному етапі необхідно розробити державну модель розвитку аграрного виробництва, складовими якої мають бути мотиваційний механізм трудової діяльності, демографічно-трудовий фактор, професійно-кваліфікаційний рівень кадрів із системою їх підготовки та перекваліфікації, соціальна і виробнича інфраструктура, які б забезпечували політичну, економічну, соціальну, макроекономічну, техніко-технологічну, екологічну, кадрово-управлінську та нормативно-правову функції аграрної політики при їх комплексній дії. Економічні механізми пореформеного розвитку сільськогосподарського виробництва мають базуватися на удосконаленні ринкового регулювання економіки, цін і ціноутворення, кредитування, оподаткування й інвестиційної діяльності.

Основний зміст дисертаційної роботи