Проблема лікування хворих із хронічною серцевою недостатністю інгібіторами. Особливості впливу раміприла, фозіноприла та еналаприла на параметри гемодинаміки, толерантність до фізичного навантаження, на показники активності симпато-адреналової системи.
При низкой оригинальности работы "Порівняння клініко-фармакодинамічних ефектів раміприла, фозіноприла та еналаприла у хворих із хронічною серцевою недостатністю", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Академія Медичних Наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукПорівняння клініко-фармакодинамічних ефектів раміприла, фозіноприла та еналаприла у хворих із хронічною серцевою недостатністю. The dissertation is devoted to the problem of chronic heart failure (CHF) patients treatment with ACE inhibitors. Peculiarities were revealed and described of various ACE inhibitors (ramipril, fosinopril and enalapril) effects on hemodynamical parameters, tolerance to physical loading, character of its maintenance, and also on parameters of sympathic system activity and condition of oxydant and antioxydant systems in the patients with CHF during work performance. Сравнение клинико-фармакодинамических эффектов рамиприла, фозиноприла и эналаприла у больных с хронической сердечной недостаточностью. Длительный прием эналаприла, в отличие от фозиноприла и рамиприла, сопровождается снижением концентрации норадреналина в суточном количестве мочи у больных с ХСН.Застосування інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту (ІАПФ) для лікування ХСН є відносно новим напрямком сучасної кардіології, початок якому покладено більш 10 років тому. На підставі досвіду багатоцентрових досліджень ІАПФ, до доведених ефектів цього класу препаратів у таких хворих відносять не тільки клініко-функціональне покращення їх стану, але й покращення їх виживання (CONSENSUS, 1987, the SOLVD Inv. Порівняти вплив вищезазначених препаратів на показники функції лівого шлуночка і деякі параметри гемодинаміки у хворих із хронічною систолічною серцевою недостатністю. Визначити динаміку добового вмісту катехоламінів у сечі, показників структурно-функціонального стану мембран еритроцитів, перекисного окислювання ліпідів (ПОЛ), активності АПФ у сироватці крові під впливом Р, Ф в зіставленні з Е. В результаті проведеного дослідження вперше встановлено: - більш виразне підвищення фізичної працездатності та покращення гемодинамічного забезпечення фізичного навантаження у хворих із ХСН під впливом Е в порівнянні із Ф та Р.В усіх хворих були ознаки застійної серцевої недостатності, їхній функціональний стан відповідав II-III функціональним класам (ФК) по критеріях NYHA, із них II ФК був діагностований у 29 пацієнтів (33%), III - у 59 хворих (67%). У 70 хворих спостерігалося порушення ритму серця, при цьому в 42 пацієнтів (47,7%) відзначалася постійна, у 3 хворих (3,4%) - пароксизмальна форми фібріляції передсердь, у 24 (27,3%) - шлуночкова екстрасистолія. Контрольні дослідження проводили після стабілізації клінічного стану - перший етап, після 2 тижнів прийому ІАПФ - другий і після 8 тижнів лікування - третій етапи. У залежності від прийому різних ІАПФ усі хворі були розподілені на три групи: що приймали Р (препарат “Tritace” фірми Hoechst, Германія) - І група, Ф (препарат “Monopril”, фірми Бристоль-Майерс Сквибб, США) - ІІ і Е (“Renitec”, виробництво MSD, США) - ІІІ групи. На фоні прийому ІАПФ у 7 хворих виникли побічні ефекти, що лімітували подальше лікування: при застосуванні Р в 1 чоловіка (3,57%) - кашель, у 1 пацієнта (3,57%) - біль в ділянці серця, у 1 хворого (3,57%) відзначалося підвищення АТ, при прийомі Ф - у 1 хворого (3,70%) зявилися неприємні відчуття в ділянці серця, що супроводжувалися шлуночковою екстрасистолією, при прийомі Е - у 2 пацієнтів (6,06%) перевищення нормальної концентрації креатиніну в плазмі крові та у 1 чоловіка (3,03%) - шкірна висипка.Включення кожного з вивчених ІАПФ (Р, Ф, Е) до базисної терапії серцевої недостатності (фуросемід, дігоксин) супроводжується достовірним покращенням клініко-функціонального стану хворих. Більш відчутне покращення ехокардіографічних параметрів систолічної функції ЛШ спостерігається під впливом Ф: достовірно більш виразне зменшення КСО ЛШ у порівнянні з хворими, що отримували Р і Е, достовірно більш виразне зменшення КДО ЛШ порівнянно з пацієнтами, що отримували Р, і достовірно більш виразне зменшення ЛП порівняно з пацієнтами, що лікувались Е. На тлі прийому всіх зазначених ІАПФ спостерігається достовірне поліпшення показників працездатності хворих (обсягу виконаної роботи та часу педалювання), що в найбільшій мірі виразне в групі пацієнтів, які отримували Е. Застосування Р і Е супроводжується економізацією гемодинамічного забезпечення навантаження, про що свідчить прогресуючий характер зниження показника ГВР впродовж тривалого лікування, зниження ЧСС, АТС, “подвійного добутку” на ідентичному рівні ВЕМ-тесту.
План
2. Основний зміст роботи
Вывод
1. Включення кожного з вивчених ІАПФ (Р, Ф, Е) до базисної терапії серцевої недостатності (фуросемід, дігоксин) супроводжується достовірним покращенням клініко-функціонального стану хворих.
2. Всі зазначені ІАПФ поліпшують показники внутрішньосерцевої гемодинаміки, що полягає в зменшенні розміру ЛП, КСО ЛШ, збільшенні ФВ ЛШ. Більш відчутне покращення ехокардіографічних параметрів систолічної функції ЛШ спостерігається під впливом Ф: достовірно більш виразне зменшення КСО ЛШ у порівнянні з хворими, що отримували Р і Е, достовірно більш виразне зменшення КДО ЛШ порівнянно з пацієнтами, що отримували Р, і достовірно більш виразне зменшення ЛП порівняно з пацієнтами, що лікувались Е.
3. На тлі прийому всіх зазначених ІАПФ спостерігається достовірне поліпшення показників працездатності хворих (обсягу виконаної роботи та часу педалювання), що в найбільшій мірі виразне в групі пацієнтів, які отримували Е. Застосування Р і Е супроводжується економізацією гемодинамічного забезпечення навантаження, про що свідчить прогресуючий характер зниження показника ГВР впродовж тривалого лікування, зниження ЧСС, АТС, “подвійного добутку” на ідентичному рівні ВЕМ-тесту.
4. На відміну від Ф і Е, прийом Р знижує співвідношення холестерин/фосфоліпіди та вміст дієнових конюгат у мембранах еритроцитів, що може свідчити про зниження жорсткості мембран і зменшення інтенсивності процесів ПОЛ.
5. На противагу Ф і Р, Е достовірно пригнічує активність ензима антиоксидантного захисту - каталази, але, на відміну від них, зумовлює достовірне зниження концентрації норадреналіну в добовій сечі.
6. Лікування всіма трьома вивченими інгібіторами АПФ супроводжується зменшенням активності АПФ у плазмі крові, яке є достовірно вираженим в групах пацієнтів, що отримували Е і Ф.
Практичні рекомендації: 1. Як препарат вибору при лікуванні хворих із ХСН II-III ФК варто розглядати Е, який чинить, за даними проведеного дослідження, більш виразний, у порівнянні із Р і Ф, сприятливий вплив на фізичну працездатність та гемодинамічне забезпечення навантаження.
2. При вираженій систолічній дисфункції і дилятації лівого шлуночка найбільш вираженого корегуючого впливу на його ремоделювання слід очікувати від Ф.
3. При лабораторно доведеній активації процесів ліпопероксидації у хворих із ХСН цілком виправданим є використання Р як препарату, що чинить антиоксидантну дію і покращує структурно-функціональний стан клітинних мембран.
Список литературы
1. Воронков Л.Г., Гунькова Г.В. Раміприл - інгібітор ангіотензин-перетворюючого ферменту ІІІ покоління // Ліки. - 1997. - №1. - С. 12-16.
2. Воронков Л.Г., Гунькова Г.В., Мхитарян Л.С., Ильяш М.Г. Клинико-фармакодинамические эффекты рамиприла (Tritace) у больных с хронической сердечной недостаточностью //Укр. кардіол. журнал. - 1997. - №3. - С. 11-13.
3. Воронков Л.Г., Гунькова Г.В., Мхітарян Л.С., Илляш М.Г. Клініко-фармакодинамічні ефекти раміприлу та еналаприлу у хворих із хронічною серцевою недостатністю //Укр. кардіол. журнал. - 1998. - №2. - С. 37-39.
4. Воронков Л.Г., Гунькова Г.В., Мхітарян Л.С., Илляш М.Г. Еналапріл та раміпріл при хронічній серцевій недостатності: порівняльне дослідження // Матеріали XIV зїзду терапевтів Украіни. - Киів. - 1998. - С. 39.
5. Воронков Л.Г., Гунькова Г.В., Ильяш М.Г. Клинико-фармакодинамические эффекты рамиприла у больных с хронической сердечной недостаточностью // Материалы I конгресса ассоциации кардиологов стран СНГ. - Москва. - 1997. - С. 84.
6. Воронков Л.Г., Гунькова Г.В., Ильяш М.Г., Мхитарян Л.С. Клинико-гемодинамические эффекты рамиприла у больных с хронической сердечной недостаточностью // Тезисы международной конференции “Хроническая сердечная недостаточность”. - Оренбург. - 1998. - С.36.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы