Порівняльний вплив карведілолу та атенололу на добовий профіль артеріального тиску та показники гемодинаміки у хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ішемічною хворобою серця - Автореферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Сєркова Валентина Костянтинівна, Вінницький державний медичний університет ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Воронков Леонід Георгієвич, Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України, завідувач відділом серцевої недостатності, доктор медичних наук, старший науковий співробітник Єна Лариса Михайлівна, Інститут геронтології АМН України, керівник відділу клінічної та епідеміологічної кардіології. Захист відбудеться “24 ”квітня 2001 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01. при Інституті кардіології ім. акад.Розвязання цих питань є актуальним і перспективним для визначення ефективності і доцільності застосування карведілолу в співставленні з атенололом у хворих на ГХ, при поєднанні ГХ з ІХС, та у хворих, що перенесли ІМ. Вивчити динаміку добового профілю артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу, в тому числі при поєднанні її з ІХС, при артеріальній гіпертензії І та ІІ ступеня при лікуванні карведілолом в співставленні з атенололом. Встановити вплив карведілолу та атенололу на структурно-функціональний стан міокарда у хворих на гіпертонічну хворобу, зокрема, при поєднанні її з ІХС і наявності післяінфарктного кардіосклерозу. Виявити вплив карведілолу в співставленні з атенололом на ліпідний спектр крові, перекисне окислення ліпідів, стан антиоксидантної системи і рівень ПСММ у хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ІХС. Предмет дослідження - порівняльний вплив терапії b-блокатором карведілолом, який має додаткові властивості а1-блокатора та антиоксиданта, і кардіоселективним b-блокатором атенололом на добовий профіль АТ, вегетативну регуляцію серцевої діяльності, показники гемодинаміки та стан ліпопероксидації у хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ІХС.У 32 хворих була діагностована ГХ ІІ стадії, у 111 хворих - поєднання ГХ і ІХС зі стабільною стенокардією напруги ІІ-ІІ ФК та прогресуючою стенокардією, серед них у 55 хворих в анамнезі визначався документований ІМ давністю не менше 6 місяців. В залежності від рівня АТ були виділені групи хворих з артеріальною гіпертензією І (95 хворих) та ІІ ступеня (48 хворих) за класифікацією ВООЗ з середнім рівнем АТ 154,9±0,9/96,6±0,6 мм рт. ст. та 173,2???8/105,9???7 мм рт. ст., відповідно. Групу карведілолу склало 72 хворих, з них на ГХ - 15 хворих, на ГХ в поєднанні з ІХС у 57 хворих, серед них з післяінфарктним кардіосклерозом - 30 пацієнтів, у 32 хворих відзначалися прояви серцевої недостатності I-II ФК за класифікацією NYHA. Призначення як карведілолу, так і атенололу хворим на ГХ, в т. ч. при поєднанні з ІХС, призвело до зниження АТ при вимірі за Коротковим в цілому по групі на 18,0%/15,7% та 15,2%/11,4%, відповідно, (р<0,05). Застосування карведілолу вірогідно зменшувало величину ранкового підвищення АТ в цілому по групі на 22,5±2,5% (р<0,05) для САТ та на 16,8±2,9% для ДАТ (p<0,05), тоді як при використанні атенололу зменшення ВРП САТ/ДАТ не досягло достовірності, різниця між групами достовірна.На підставі поглибленого вивчення клініко-гемодинамічних особливостей гіпертонічної хвороби в поєднанні з ІХС, обґрунтовано диференційоване застосування ?-блокаторів карведілолу та атенололу з врахуванням клінічнних особливостей хворих, що вирішує актуальну задачу сучасної кардіології. Встановлено, що карведілол сприяє досягненню більш рівномірного контролю за артеріальним тиском протягом доби, ніж атенолол: виявлена різниця в антигіпертензивній дії препаратів, яка полягає в достовірно більш значному зниженні середніх рівнів діастолічного артеріального тиску при лікуванні карведілолом, порівняно з атенололом (на 10,2% проти 8,4% вдень та 10,2% проти 7,2% вночі, відповідно), систолічного артеріального тиску вночі та індексу часу гіпертонії діастолічного артеріального тиску. Лікування карведілолом, на відміну від атенололу, чинить достовірне зниження величини та швидкості ранкового підвищення систолічного артеріального тиску, а також діастолічного артеріального тиску при артеріальній гіпертензії І ступеня. Встановлено позитивний вплив карведілолу і атенололу на вегетативну регуляцію серцевої діяльності, що відбивається в значному зростанні часових показників варіабельності серцевого ритму та потужності високочастотних коливань ЧСС. Виявлено більш значний позитивний вплив карведілолу, порівняно з атенололом, на показники кардіогемодинаміки у хворих з поєднанням гіпертонічної хвороби та ІХС, зокрема, при наявності післяінфарктного кардіосклерозу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. На підставі поглибленого вивчення клініко-гемодинамічних особливостей гіпертонічної хвороби в поєднанні з ІХС, обґрунтовано диференційоване застосування ?-блокаторів карведілолу та атенололу з врахуванням клінічнних особливостей хворих, що вирішує актуальну задачу сучасної кардіології.

2. Встановлено, що карведілол сприяє досягненню більш рівномірного контролю за артеріальним тиском протягом доби, ніж атенолол: виявлена різниця в антигіпертензивній дії препаратів, яка полягає в достовірно більш значному зниженні середніх рівнів діастолічного артеріального тиску при лікуванні карведілолом, порівняно з атенололом (на 10,2% проти 8,4% вдень та 10,2% проти 7,2% вночі, відповідно), систолічного артеріального тиску вночі та індексу часу гіпертонії діастолічного артеріального тиску. Карведілол, на противагу атенололу, не погіршує двофазний циркадний ритм артеріального тиску. Лікування карведілолом, на відміну від атенололу, чинить достовірне зниження величини та швидкості ранкового підвищення систолічного артеріального тиску, а також діастолічного артеріального тиску при артеріальній гіпертензії І ступеня.

3. Встановлено позитивний вплив карведілолу і атенололу на вегетативну регуляцію серцевої діяльності, що відбивається в значному зростанні часових показників варіабельності серцевого ритму та потужності високочастотних коливань ЧСС. Найбільш значна динаміка показників варіабельності серцевого ритму виявлена при лікуванні карведілолом хворих, які перенесли інфаркт міокарда та мають найменші параметри до лікування. Карведілол, в порівнянні з атенололом, достовірно в більшій мірі підвищує потужність високочастотних коливань ЧСС, які асоціюються з вагусною активністю - на 64,7% проти 50,8%, відповідно.

4. Виявлено більш значний позитивний вплив карведілолу, порівняно з атенололом, на показники кардіогемодинаміки у хворих з поєднанням гіпертонічної хвороби та ІХС, зокрема, при наявності післяінфарктного кардіосклерозу. Встановлено, що карведілол сприяє збільшенню систолічної функції лівого шлуночка у хворих з початковою стадією серцевої недостатності, на відміну від хворих без серцевої недостатності. У хворих з концентричною гіпертрофією та ексцентричною гіпертрофією лівого шлуночка найбільш позитивний вплив на показники кардіогемодинаміки виявляє карведілол, тоді як у хворих з нормальною геометрією лівого шлуночка - атенолол.

5. Встановлено, що, на противагу атенололу, карведілол достовірно знижує загальний периферичний судинний опір на 16,4%.

6. Встановлено, що карведілол, порівняно з атенололом, не чинить несприятливого впливу на ліпідний спектр крові хворих на гіпертонічну хворобу, зокрема, в поєднанні з ішемічною хворобою серця.

7. Виявлено зниження показників інтенсивності ліпопероксидації і підвищення активності антиоксидантної системи при терапії карведілолом, виражене в більшій мірі, ніж при застосуванні атенололу. Найбільш значним є ефект карведілолу в умовах вираженого оксидативного стресу - при прогресуючій стенокардії. Карведілол, на відміну від атенололу, зменшує вміст пептидів середньої молекулярної маси в крові хворих на гіпертонічну хворобу при поєднанні її з ішемічною хворобою серця, достовірно більшою мірою у хворих з прогресуючою стенокардією (на 22,5-22,9%) та при наявності післяінфарктного кардіосклерозу.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При застосуванні карведілолу як антигіпертензивного засобу у хворих на гіпертонічну хворобу, зокрема при поєднанні її з ішемічною хворобою серця, рекомендується його прийом 2 рази на добу, при артеріальній гіпертензії І ступеня у дозі 25-50 мг на добу, ІІ ступеня - 50-75 мг на добу, починаючи з початкової дози 12,5 мг.

2. Карведілол рекомендується застосовувати у хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ішемічною хворобою серця, особливо тих, що перенесли інфаркт міокарда, на підставі найбільш значного позитивного впливу карведілолу, порівняно з атенололом, на параметри варіабельності серцевого ритму, структурно-функціональний стан міокарда, відсутності несприятливого впливу на ліпідний спектр крові таких хворих.

3. Найбільш ефективним за впливом на показники кардіогемодинамики є застосування карведілолу в хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ішемічною хворобою серця при наявності у них серцевої недостатності I-II ФК за NYHA та у хворих з концентричною й ексцентричною гіпертрофією лівого шлуночка. У хворих з нормальною геометрією лівого шлуночка більш ефективним є застосування атенололу.

1. Берко Г.К., Сєркова В.К., Монастирський Ю.І. Динаміка показників добового моніторування артеріального тиску та діастолічної функції лівого шлуночку у хворих на гіпертонічну хворобу і ішемічну хворобу серця під впливом карведілолу // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 1999. Т.3, №2. - С. 303-304.

2. Берко Г.К., Лозинський С.Е., Сєркова В.К., Монастирський Ю.І., Андренко І.П. Застосування b-блокаторів у хворих на гіпертонічну хворобу у поєднанні з ішемічною хворобою серця. Залежність ефективності лікування від наявності початкової стадії серцевої недостатності // Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Медицина”. - 2000. - Випуск 11. - С. 91-93.

3. Берко Г.К., Вавринчук В.В. Порівняльна ефективність карведілолу та атенололу у хворих, які перенесли інфаркт міокарда // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2000. - Т.4, №2. - С. 444-447.

4. Сєркова В.К., Вавринчук В.В., Берко Г.К. Вплив карведилолу на показники систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка у хворих на ІХС з початковими стадіями серцевої недостатності // Ліки. - 2000. - №3-4. - С. 36-40.

5. Берко Г.К. Вплив бета-блокаторів другого та третього покоління на показники варіабельності ритму серця у хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ішемічною хворобою серця // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2000. - Т.4, №1. - С. 62-63.

6. Берко Г.К. Ефективність бета-блокаторів другого та третього поколінь у хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ішемічною хворобою серця // Вісник наукових досліджень. - 2000. - №4. - С.25-27.

7. Берко Г.К. Динаміка структурно-функціональних показників міокарда при застосуванні карведілолу та атенололу у хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ішемічною хворобою серця // Буковинський медичний вісник. - 2000. - Т.4, №4. - С.18-21.

8. Сєркова В.К., Берко Г.К., Вавринчук В.В. Гемодинамічні та антиоксидантні ефекти карведилолу у хворих на гіпертонічну хворобу у поєднанні з ішемічною хворобою серця / Сборник научных трудов “Достижения и перспективы развития терапии в канун ХХІ века”. - 2000. - Харьков. - С. 370-377.

9. Берко Г.К., Сєркова В.К., Монастирський Ю.І., Ревенюк О.О. Вплив карведілолу на добовий ритм артеріального тиску // Матеріали XIV з?їзду терапевтів України. - Київ. - 1998. - С. 94-96.

10. Берко Г.К., Серкова В.К., Монастырский Ю.И. Антигипертензивный эффект карведилола по данным суточного мониторирования артериального давления // Матеріали республіканської науково-практичної конференції з міжнародною участю “Ефективні методи лікування захворювань серця, судин і інших органів”. - Вінниця. - 1999. - С. 10.

11. Сєркова В.К., Берко Г.К., Вавринчук В.В. Вплив карведілолу на показники систолічної функції у хворих на ішемічну хворобу серця при початкових стадіях серцевої недостатності // Український терапевтичний журнал. Додаток. Республіканська науково-практична конференція “Нове в патогенезі, діагностиці і лікуванні хронічної недостатності кровообігу”. - Харків. - 1999. - №1,(1). - С.32-33.

12. Серкова В.К., Берко Г.К., Вавринчук В.В. Порівняльна оцінка ефективності карведілолу і бісопрололу у хворих на гіпертонічну хворобу у сполученні з ішемічною хворобою серця з початковими стадіями серцевої недостатності // Матеріали VI конгресу кардіологів України (тези наукових доповідей). - Київ. - 2000. - С. 182.

13. Берко Г.К., Вавринчук В.В. Вплив карведілолу на показники систолічної функції у хворих на ішемічну хворобу серця у поєднанні з гіпертонічною хворобою при початкових стадіях серцевої недостатності // Тези доповідей п?ятої університетської науково-практичної конференція молодих учених та фахівців. - Вінниця. - 1999. - С. 32-33.

14. Берко Г.К., Серкова В.К. Влияние карведилола на показатели липопероксидации у больных гипертонической болезнью в сочетании с ишемической болезнью сердца / Медицина сегодня и завтра. - 1999. - №3-4. -С.52-53.