Порівняльний опис лексичних засобів об"єктивації емоційного концепту "гнів" - Курсовая работа

ВСТУП Напрямком мовознавства, який досліджує проблеми співвідношення мови та свідомості, роль мови в концептуалізації і категоризації світу, в пізнавальних процесах і узагальненні людського досвіду, зв’язок окремих когнітивних здібностей людини з мовою і форми їх взаємодії, являється когнітивна лінгвістика. Когнітивна лінгвістика виникла в 70-ті роки XX ст.. Даний напрямок лінгвістики досліджує непрості взаємовідношення науки про мову з наукою про людську психіку, розглядає мову не як систему в самій собі і для самої себе, а у зв’язку з людиною, яка безпосередньо впливає на виникнення та функціонування цієї системи. Зважаючи на сучасні тенденції розвитку лінгвістичної науки, можна безпомилково констатувати пріоритетний статус когнітивної лінгвістики, предметом якої стає проблема ролі мови в процесах пізнання та осмислення навколишнього світу та співвідношення концептуальних систем із мовними (Тер-Мінасова, Корнілов, Чарикова, Арутюнова, Радченко, Комлєв тощо). До найбільш впливових представників когнітивної лінгвістики відносяться Р.Джакендофф, Р. Лакофф, Дж. Лангакер, Л.Талмі тощо. Центральним поняттям сучасної когнітивної лінгвістики є концепт, який розглядається як одиниця концептуальної системи, всієї картини світу, що відображена в людській психіці. Такої думки дотримуються О. Кубрякова, З.Попова, О. Бабушкін та інші. Актуальність даного дослідження пояснюється необхідністю поглибленого вивчення способів концептуалізації емоцій у мовних картинах світу в рамках когнітивної лінгвістики. Емоційні концепти мають особливу значимість і цінність для створення емоційної картини світу, що малюється дослідником за допомогою концепту. Не дивлячись на значну кількість праць, присвячених дослідженню концептуалізації емоцій, мовне відображення концепту гнів в різних мовах вивчено недостатньо. Виявлення ознак цього концепту, співставлення цих ознак в російській, англійській ….. мовах і встановлення подібностей та відмінностей визначає новизну дослідження. Джерельною базою при проведенні даного теоретичного дослідження були роботи Н.Д.Арутюнової, О.С. Бондаренка, А. Вежбицької, С.Г. Воркачова, В.Гумбольдта, Н.А. Красавського, Дж. Лангакера, П.О. Селігей, Л. Талмі та значна кількість праць інших науковців - психологів та лінгвістів. КОГНІТИВНА ЛІНГВІСТИКА ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА КОГНІТОЛОГІЇ 1.1 Когнітивна лінгвістика, її сутність Когнітивна наука, як проект дослідження людської когніції є актуальною і важливою. На зміну системно-структурній парадигмі (структуралізму), де мова інтерпретувалася як своєрідна суворо організована система, в якій кожне явище має свою цінність залежно від місця в цій системі, і де було проведено чіткі межі між мовною синхронією і діахронією, мовою і мовленням, звуком і фонемою, морфом і морфемою, словом і лексемою, значенням і смислом, висловленням і реченням тощо, прийшла когнітивна лінгвістика, котра розглядає мову не як систему в самій собі і для самої себе, а у звязку з людиною, без якої виникнення та функціонування цієї системи було б неможливим. Існує навіть думка, що когнітивна парадигма може перерости в креативну, тобто творчу парадигму, яка використовуватиме когнітивні структури для вироблення нових знань. Представниками когнітивного підходу в семантиці є переважно американські вчені Дж. Лакофф, Р. Лангакер, Р. Джекендофф, Ч. Філлмор, Л. Талмі, А. Гольдберг, Дж. Тейлор, Ж. Фоконьє, Б. Рудзка-Остін, А. Ченкі та ін. На думку Е. Рош, категоризація є одним із найважливіших складників механізму пізнання і полягає в тому, що для кожного слова окреслюється семантичне коло споріднених слів за принципом родинної подібності та встановлюється узагальнювальний репрезентант (прототип). Правда, в різних етносів прототипи можуть не збігатися. Дещо іншу концепцію прототипів запропонувала австралійська дослідниця польського походження А. Вежбицька. За Дж. Фодором, ментальна репрезентація є специфічною мовою мислення.