Порівняльний аналіз сезонно-місячних і тижневих коливань суїцидальної активності осіб, які проживають у депресивному промисловому регіоні (Лисичанськ), у періоди 2006-2013 та 2014-2016 років - Статья

Порівняльний аналіз сезонно-місячних і тижневих коливань суїцидальної активності осіб, які проживають у депресивному промисловому регіоні (Лисичанськ), у періоди 2006-2013 та 2014-2016 роківВивчення часової динаміки суїцидальної поведінки різнорідної групи дозволяє проаналізувати дію трьох груп факторів більш високого порядку: біологічних, соціальних і психологічних. На тлі АТО відбулася низка змін суїцидальної активності залежно від часу. Сезонні коливання у період АТО стали більш амплітудними з коливаннями показників у чоловіків від 4,10 до 12,40 (у мирний час - від 5,40 до 10,70), а у жінок - від 1,10 до 14,90 (у мирний час - від 4,60 до 11,20).Актуальність роботи визначається високим рівнем самогубств в Україні (22 на 100 тис. населення) та прогнозованим зростанням такого суїцидогенного фактору, як розлад адаптації, який зумовлений значними змінами психологічної та соціальної обстановки, повязаної з бойовими діями. Практично всі автори, які вивчають суїцидальну поведінку, вважають, що на шляху її дослідження вченим доводиться зіштовхнутися з низкою факторів (релігійні традиції, культура, моральність, юридичні та соціальні аспекти), які табуюють суїцид або роблять його неприйнятним, і це значно деформує статистичні дані, створює ефект «вершини айсберга» [1-3]. З іншого боку, СП овіяна якимось ореолом таємничості, що підігріває інтерес інтернет-спільноти і часом призводить до суїцидоімітуючої поведінки. Офіційна статистика реєструє тільки явні епізоди суїциду, тому кількість реальних самогубств значно вище загальновідомих даних, адже причиною більшості «смертей від нещасних випадків» (передозування медичних препаратів, аварії на дорогах, падіння з висоти) насправді є суїциди [1; 4]. суїцидальний антитерористичний психологічний Дослідження часової динаміки СП різнорідної групи дозволяє винести за дужки аналізу значну кількість змінних (вік, діагноз, соціальний статус і т. д.), які не піддаються впливу надзвичайних ситуацій, і звести аналіз до вивчення впливу на СП 3 груп факторів більш високого порядку: біологічних, соціальних і психологічних.У той же час відзначено значні зміни у характері СА, причому у чоловіків і у жінок зрушення відбуваються у різних напрямках (залежно від пори року і дня тижня), але при цьому суттєвого впливу часу доби на СА не виявлено. Так, у чоловіків крива СА протягом року у цілому повторює довоєнний період, але весняний пік та річний мінімум зареєстровані на місяць пізніше, а самі перепади відрізняються більшою амплітудою. Сезонні коливання жіночої СА у період АТО також повторюють контури кривої довоєнного часу, і, як й у чоловіків, відзначаються більшою амплітудою, а також зсувом піків та мінімумів у межах одного місяця. Отримані дані свідчать, що на тлі гібридної війни соціальні фактори справляють значний вплив на СА (як протягом року, так і протягом тижня) та призводять до значних змін СП і у чоловіків, і у жінок. У вересні 2006-2013 рр. тільки жінки реагували різким падінням СА, яке було викликано соціальними факторами (зокрема, роллю жінки у вихованні дітей та у господарстві), а крива СА чоловіків у цей час мала характер плато.

Виходячи з отриманих результатів, можна зробити певні висновки.

1. Порівняльний аналіз коливань суїцидальної активності у 2006-2013 та 2014-2016 рр. осіб, які проживають у депресивному промисловому регіоні (м. Лисичанськ), дає змогу говорити про те, що гібридну війну, яка ведеться на цій території, неможна вважати антисуїцидальним фактором у тому сенсі, в якому розглядали війну автори минулого століття. У період проведення АТО рівень завершених суїцидальних спроб залишався стабільно високим - 26,40 на 100 тис. населення, але не перевищував дані окремих років довоєнного періоду. У той же час відзначено значні зміни у характері СА, причому у чоловіків і у жінок зрушення відбуваються у різних напрямках (залежно від пори року і дня тижня), але при цьому суттєвого впливу часу доби на СА не виявлено.

2. Аналіз кривої суїцидальної активності протягом року показує, що зберігається вплив біологічного чинника, але зі змінами відносно довоєнного часу. Так, у чоловіків крива СА протягом року у цілому повторює довоєнний період, але весняний пік та річний мінімум зареєстровані на місяць пізніше, а самі перепади відрізняються більшою амплітудою. Сезонні коливання жіночої СА у період АТО також повторюють контури кривої довоєнного часу, і, як й у чоловіків, відзначаються більшою амплітудою, а також зсувом піків та мінімумів у межах одного місяця.

3. Отримані дані свідчать, що на тлі гібридної війни соціальні фактори справляють значний вплив на СА (як протягом року, так і протягом тижня) та призводять до значних змін СП і у чоловіків, і у жінок. У вересні 2006-2013 рр. тільки жінки реагували різким падінням СА, яке було викликано соціальними факторами (зокрема, роллю жінки у вихованні дітей та у господарстві), а крива СА чоловіків у цей час мала характер плато. У 2014-2016 рр. ситуація змінюється: у серпні, приблизно у той же час, що й у жінок, у чоловіків також спостерігається різке зниження СА до (5,80 %±0,05). Окрім цього, саме у чоловіків у період АТО зареєстровано зміни й узимку: відбувається різкий стрибок СА з (4,90 %±0,05) у грудні до (10,70 %±0,10) у січні, хоча у мирний час грудневі та січневі показники були ідентичними.

4. Вивчення протягом тижня СА, на яку справляють вплив переважно соціальні фактори, дозволяє говорити про більш гостру реакцію чоловіків порівняно з жінками на проведення АТО: - залежність СА чоловіків від дня тижня у 2014-2016 рр. знаходиться у протифазі їх СА у 2006-2013 рр. Рівномірна хвилеподібна крива довоєнного періоду змінилася плато у понеділок-середу і різким зниженням активності у четвер та суботу (по 8,20 %±0,08). Але у пятницю, наприкінці тижня, який у чоловіків нашого регіону традиційно вважається днем «відпочинку» після робочих днів, коли активізується алкоголізація, відбувається різке зростання показників СА до (22,90 %±0,23), якого не було у мирний час;

- крива жіночої недільної СА під час АТО значною мірою повторює криву довоєнного періоду. Пятничний пік СА у жінок у мирний час, ймовірно, повязаний з тією ж самою традицією «відпочинку» у чоловіків, зникає у період АТО. Натомість зявляється пік СА напередодні робочого тижня, у неділю, до (19,50 %±0,19), а після нього зареєстровано більш глибокий спад у суботу - до (7,30 %±0,07).

З метою більш глибокого розуміння причин змін, виявлених під час даної роботи, дослідження у визначеному напрямку буде продовжено. Вивчатимуться зміни у формах та мотивах суїцидальної поведінки та їхні патопсихологічні характеристики, обумовлені впливом АТО.

1. Войцех В. Ф. Клиническая суицидология / В. Ф. Войцех. - М. : Миклош, 2007. - 280 с.

2. Юрьева Л. Н. Клиническая суицидология : монография / Л. Н. Юрьева. - Днепропетровск : Пороги, 2006. - 472 с.

3. Хаустова О. О. Самогубства та побутова смертність в Україні: підсумки 2012 року / О. О. Хаустова // Український вісник психоневрології. - 2013. - Т. 21, вип. 4 (77) - С. 12-17.

4. Психическое здоровье в чрезвычайных ситуациях: информационный бюллетень Всемирной орга- ницации здравоохранения. - 2016. - № 383. - 8 с.

5. Амбрумова А. Г. Психология самоубийства / А. Г. Амбрумова // Социальная и клиническая психиатрия. - 1996. - Т. 6, № 4. - С. 14-20.

6. Амбрумова А. Г. Суицид как феномен социально-психологической дезадаптации личности / А. Г. Амбрумова, В. А. Тихоненко // Актуальные вопросы суицидологии. Труды Московского НИИ психиатрии МЗ РФ. - М., 1978. - Т. 82. - С. 6-28.

7. Пилягина Г. Я. Аутоагрессия: биологическая целесообразность или психологический выбор? / Г. Я. Пилягина // Таврический журнал психиатрии. - Т. 3, №3. - С. 24-27.

8. Дюркгейм Э. О. Самоубийство: социологический этюд / Э. О. Дюркгейм ; пер. с фр. с сокр. ; под ред. В. А. Базарова. - М., 1994. - 339 с.

9. Маркова М. В. Інформаційно-психологічна війна: медико-психологічні наслідки та стратегії протидії / М. В. Маркова // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2016. - № 4. - С. 6-10.

10. Будьонний П. В. Взаємозвязок СП з сезонно- місячними та добовими циклами у населення, яке проживає у депрессивному промисловому регіоні / П. В. Будьонний // Український вісник психоневрології. - 2016. - Т. 24, вип. 4 (89). - С. 43-46.

11. Будьонний П. В. Особливості СП осіб, які мешкають у депрессивному промисловому регіоні м. Лисичанськ (2006-2013 рр.) / П. В. Будьонний // Архів психіатрії. - 2016. - Т. 22, № 3 (86). - С. 28-32.

12. Лапач С. Н. Статистические методы в медикобиологических исследованиях с использованием Excel / С. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич. - К. : Моріон, - 320 с.

References

1. Voytsekh V. F. Klinicheskaya suitsidologiya [Clinical Suicidology]. Moscow, Miklosh Publ., 2007, 280 p. (In Russ.)

2. Yureva L. N. Klinicheskaya suitsidologiya [mono- grafiya] [Clinical Suicidology [monograph]]. Dnepropetrovsk, Thresholds Publ., 2006, 472 p. (In Russ.)

3. Haustova O. O. Samogubstva ta pobutova smertnist" v Ukraini [pidsumky 2012 roku] [Suicide and household mortality in Ukraine [2012 results]]. Ukrains"kyj visnyk psyhonevrologii" [Ukrainian Journal psychoneurology], 2013, vol. 21, issue 4 (77), pp. 12-17. (In Ukr.)

4. Psikhicheskoe zdorove v chrezvychaynykh situ- atsiyakh [informatsionnyy byulleten" Vsemirnoy organit- satsii zdravookhraneniya] [Mental health in emergency situations [World Health Information Newsletter]]. 2016, no. 383, 8 p. (In Russ.)

5. Ambrumova A. G. Psikhologiya samoubiyst- va [Psychology of suicide]. Sotsialnaya i klinicheskaya psikhiatriya [Social and Clinical Psychiatry], 1996, vol. 6 no. 4, pp. 14-20. (In Russ.)

6. Ambrumova A. G., Tikhonenko V. A. Suitsid kak fenomen sotsialno-psikhologicheskoy dezadaptatsii lichnosti [Suicide as a phenomenon of socio-psychological maladjustment]. Aktualnye voprosy suitsidologii. Trudy Moskovskogo NII psikhiatrii MZ RF [Actual questionsof suicidology. Proceedings of the Moscow Research Institute of Psychiatry MH RF]. Moscow, 1978, vol. 82, pp. 6-28. (In Russ.)

7. Pilyagina G. Ya. Autoagressiya: biologiches- kaya tselesoobraznost" ili psikhologicheskiy vybor? [Auto-aggression: biological expediency or psychological choice?]. Tavricheskiy zhurnal psikhiatrii [Tau- rian Journal of Psychiatry], 1999, vol. 3, no. 3, pp. 2427. (In Russ.)

8. Dyurkgeym E. O. Samoubiystvo: sotsiologiches- kiy etyud [рєг. s fr. S sokr.; pod red. V. A. Bazarova] [Suicide: sociological study [Translated from French with reductions; ed. V. A. Bazarov]]. Moscow, 1994, 339 p. (In Russ.)

9. Markova M. V. Informacijno-psyhologichna vij- na: medyko-psyhologichni naslidky ta strategii" protydii" [Information and psychological warfare, medical and psychological consequences and strategies for combating]. Problemy bezperervnoi" medychnoi" osvity ta nauky [Problems of continuing medical education and research], 2016, no. 4, pp. 6-10. (In Ukr.)

10. Budonnyj P. V. Vzajemozvjazok suicydal"noi" po- vedinky z sezonno-misjachnymy ta dobovymy cyklamy u naselennja, jake prozhyvaje u depressyvnomu promyslo- vomu regioni [The relationship of suicidal behavior with seasonally monthly and daily cycles of people living in an industrial region depressyvnomu]. Ukrains"kyj visnyk psy-honevrologii" [Ukrainian Journal psychoneurology], 2016, vol. 24, issue 4 (89), pp. 43-46. (In Ukr.)

11. Budonnyj P. V. Osoblyvosti suicydal"noi" pov- edinky osib, jaki meshkajut" u depressyvnomu promys- lovomu regioni m. Lysychansk (2006-2013 rr.) [Features suicidal behavior of people who live in the industrial region of depressyvnomu. Lisichansk (2006-2013 years)].

12. Arhiv psyhiatrii" [Archives of psychiatry], 2016, vol. 22, no. 3 (86), pp. 28-32. (In Ukr.)

13. Lapach S. N., Chubenko A. V., Babich P. N. Statis- ticheskie metody v mediko-biologicheskikh issledovani- yakh s ispolzovaniem Excel [Statistical methods in biomedical research using Excel]. Kiev, Morion Publ., 2000, 320 p. (In Russ.)