Порівняльний аналіз механізмів формування та роль різних компонентів електричної активності риненцефальних структур лабораторних тварин (щурів, мишей, морських свинок) - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКАРобота виконана в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького на кафедрі анатомії та фізіології людини і тварин. Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Макарчук Микола Юхимович Київського національного університету імені Тараса Шевченка завідувач кафедри фізіології людини і тварин біологічного факультету. Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Сторожук Віктор Максимович Інститут фізіології НАН України ім. Захист відбудеться “28 ”березня 2007 року о “14 ”годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, Київ, пр. акад. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, Київ - 33, вул.Сприйняття та аналіз запахових чинників тваринами, як правило, супроводжується появою або змінами параметрів “викликаних хвиль” [Adrian, 1950], які, виходячи з анатомо-морфологічного підходу до місця їхнього формування і найкращої вираженості, визначають як ольфакто-амигдалярний ритм [Ганжа, 2000]. Спектральні характеристики спалахової високочастотної активності (“40Гц-ова активність” за Bressler, Freeman, 1980; Gray, Skinner, 1989) досліджені у значного числа видів, починаючи від риб і амфібій [Anders, 77, Каплан, 1988] до різноманітних видів ссавців [Freeman, 1992, Bressler, 1988, Макарчук, Калуєв, 2000, Ганжа, 2000, Ілюха В.О.,2002, Ravel, Chabaut et al., 2003] та людини [Rawson, 2002, Zatorre, 2001]. З огляду на вищевикладене та виходячи з особливої ролі нюхового аналізатора, не лише в поточному забезпеченні життєдіяльності тварин-макросматиків, але й у самому формуванні переднього мозку в філогенезі хребетних, а також зважаючи на недостатню вивченість нейрофізіологічних механізмів його функціонування і участі в регуляторних та інтегративних процесах, доцільним було простежити прояви основних компонентів електричної активності риненцефальних структур та їх динаміку за різних умов поведінкової активності та при специфічній для них стимуляції у близьких видів лабораторних тварин, які мають різнорівнево ускладнений неокортекс. Робота виконувалась згідно з науковою темою кафедри фізіології людини і тварин біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка № держреєстрації 01БФ033-01 “Дослідити системні і молекулярні механізми регуляції моторної діяльності мязів, секреторних процесів у травному тракті та лімбічні механізми регуляції функціонального стану організму людини і тварин”. Метою даної роботи було зясувати нейрофізіологічні механізми формування і прояву різних складових електричної активності риненцефальних структур у макросматичних лабораторних тварин за різних рівнів поведінкової активності, при дії запахів та за умов аносмії.Такий вибір обєктів дослідження був зумовлений необхідністю співставити динаміку електричної активності ольфакто-амигдалярних структур з вегетативними показниками і поведінковими реакціями, які дозволяють обєктивно оцінювати поточний функціональний стан тварин. Під час дослідів тварини перебували в камері за цих умов протягом 45-60 хв. Біоелектричну активність головного мозку кожної тварини вивчали протягом 10-70 діб залежно від мети конкретної серії досліджень, опісля чого здійснювали морфологічний контроль розміщення кінчиків електродів у досліджуваних структурах, використовуючи відповідні атласи мозку. На користь такого підходу свідчать суттєва (у деяких випадках 2-3-кратна) частотна різнорідність, яка відмічалася в межах окремого веретена у щурів, а також простежені у стані поведінкового збудження в ЕА НЛ морських свинок більш високочастотні, але суттєво нижчі за амплітудою характеристичні спалахові компоненти (ВСА), які на відміну від ОАР були переважно представлені достатньо потужними частотними компонентами у діапазоні 75-125 Гц (Рис. Суттєво, що феномен ВСА не був відмічений при вивченні ЕА РС у інших досліджених видів тварин: щурів та мишей, хоча за певних поведінкових станів у них було виявлене зростання вираженості високочастотної частини спектру.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Ілюха В.О., Ганжа Б.Л., Ілюха Л.М., Синюта О.М. Спектральний аналіз біоелектричної активності нюхових луковиць мишей Mus Musculus L. за умов вільної поведінки // Вісник Київського університету. Проблеми регуляції фізіологічних функцій. - Вип. 8. К.: ВПЦ “Київський університет”. 2002. - С. 48-54. (особистий внесок здобувача полягає в проведенні експериментальних досліджень, узагальненні результатів та висновків).

2. Ілюха В.О., Синюта О.М., Ілюха Л.М., Оверченко Т.І. Спектральний аналіз біоелектричної активності нюхових луковиць мишей Mus Musculus L. за умов запахової стимуляції // Вісник Черкаського університету. Серія біологічні науки. Вип. 32.- Черкаси.- 2002.- С. 58-67. (особистий внесок здобувача полягає в проведенні експериментальних досліджень, узагальненні результатів та висновків).

3. Ілюха В.О., Ілюха Л.М. Дослідження електрогенезу риненцефальних структур ссавців у нормі та при одоровпливах // Актуальні питання біології та медицини: наук. праці ІІ Міжрегіон. конф. молодих вчених. Луганськ. -2004. С.32-33. (особистий внесок здобувача полягає в проведенні експериментальних досліджень, узагальненні результатів та висновків).

4. Ілюха В.О., Ілюха Л.М. Одоропролонговані зміни спектрограм електричної активності риненцефальних структур // Проблеми вікової фізіології: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції / За ред. проф. Коцана І.Я., Макаренка М.В. - Луцьк: РВВ ВДУ “Вежа”, 2005. - С.44-45. (особистий внесок здобувача полягає в проведенні експериментальних досліджень, узагальненні результатів та висновків).

5. Ілюха В.О., Ілюха Л.М. Особливості електрогенезу риненцефальних структур ссавців // Матеріали VII Міжнародної наук.-практ. конференції “Наука і освіта 2005” Том 11.- Дніпропетровськ.- 2005. С.27-28. (особистий внесок здобувача полягає в проведенні експериментальних досліджень, узагальненні результатів та висновків).

6. Ілюха В.О., Ілюха Л.М., Синюта О.М. Електрофізіологічне дослідження запахпролонгованих реакцій морських свинок (Cavia) // Вісник Луганського націон. педагогічного університету. Серія біол. науки.- Вип. 6 (86).- Луганськ.- 2005. С.68-73. (особистий внесок здобувача полягає в проведенні експериментальних досліджень, узагальненні результатів та висновків).

7. В.О.Ілюха, М.Ю.Макарчук, Л.М.Ілюха Спектральний аналіз електричної активності риненцефальних структур ссавців // Матеріали XVII зїзду Українського фізіологічного товариства з міжнародною участю, Чернівці, 18-20 травня 2006р. - т. 52, №2 - с. 34-35. (особистий внесок здобувача полягає в проведенні експериментальних досліджень, узагальненні результатів).