Порівняльний аналіз копінг-стратегій лікарів-хірургів та інтернів хірургічного відділення - Статья

Порівняльний аналіз копінг-стратегій лікарів-хірургів та інтернів хірургічного відділенняОскільки розвиток і формування копінг-стратегій є динамічним та складним процесом, який розгортається протягом становлення особистості та її професійної діяльності, то існують відмінності копінг-стратегій лікарів-хірургів та інтернів хірургічного відділення. Емпірично визначено, що досвід роботи лікарів-хірургів впливає на вибір допінгу в умовах стресогенної ситуації професійної діяльності. Поскольку развитие и формирование копинг-стратегий является динамичным и сложным процессом, который разворачивается на протяжении становления личности и ее профессиональной деятельности, то существуют отличия копинг-стратегий врачей-хирургов и интернов хирургического отделения. Эмпирически определено, что опыт работы врачей-хирургов влияет на выбор копинга в условиях стрессогенной ситуации профессиональной деятельности. Этим объясняются статистически значимые различия в проявлении копинг-стратегий у врачей и интернов, а именно: у врачей преобладают копинги: самоконтроля, принятия ответственности, избегания и использования психоактивных веществ, а у интернов - избегание и положительное переопределение.Долаюча поведінка - це форма поведінки, що відображає готовність особистості до вирішення проблемних ситуацій та спрямована на адаптацію до стресогенних обставин навколишнього середовища й збереження емоційного стану особистості [1]. Копінг-поведінка реалізується завдяки успішним копінг-стратегіям, тобто сукупності свідомих дій людини, що обєднують когнітивні, емоційні та поведінкові реакції та які людина використовує з метою зниження й усунення емоційно негативних навантажень на її організм. Формування копінг-стратегій відбувається в онтогенезі протягом життя особистості та є динамічним і складним процесом, який розгортається в становленні особистості. Професійна діяльність лікарів-хірургів супроводжується стресогенними умовами праці. Фахівцям властиво перебувати у стані психічного напруження, який виникає у професійній діяльності внаслідок емоційно несприятливих вимог професійної діяльності.Дослідження з вивчення копінг-стратегій лікарів-хірургів та інтернів хірургічного відділення проводилося на базі НМА післядипломної освіти імені П. Л. Загальна кількість респондентів склала сто осіб, серед яких: пятдесят осіб лікарів-хірургів віком від 29 до 68 років та пятдесят осіб інтернів хірургічного відділення віком від 24 до 27 років. З метою вивчення особливостей копінг-стратегій лікарів-хірургів та інтернів хірургічного відділення ми використали методику визначення копінг-стратегій Р. За допомогою W-критерію ми визначили статистично значимі відмінності копінг-стратегій серед лікарів-хірургів та інтернів хірургічного відділення згідно з методикою Р. З метою наочного зображення значимих відмінностей копінг-стратегій серед лікарів-хірургів та інтернів хірургічного відділення нами було використано метод описової (дескриптивної) статистики (рис.Професійна діяльність лікарів-хірургів супроводжується стресогенними умовами праці, які сприяють перебуванню фахівців у емоційно-напружених странах професійної діяльності та виникненню психічно напруженого стану у лікарів-хірургів, тому важливе значення мають копінг-стратегії спеціалістів, які забезпечують їх конструктивну адаптацію до вимог стресогенної ситуації, збереження фізичного й психічного здоровя людини. Фолкмана за такими шкалами: шкала самоконтролю на рівні значимості p<0,05 (p=0,017), шкала прийняття відповідальності на рівні значимості p<0,01 (p=0,008) та шкала уникнення на рівні значимості p<0,01 (p=0,004); згідно з методикою COPE нами були визначені наступні відмінності у шкалах копінг-стратегій серед лікарів-хірургів та інтернів хірургічного відділення: шкала позитивного самовизначення на рівні значимості p<0,01 (p=0,007) та шкала використання психоактивних речовин на рівні значимості p<0,05 (p=0,021).

Дослідження з вивчення копінг-стратегій лікарів-хірургів та інтернів хірургічного відділення проводилося на базі НМА післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Інституту травматології та ортопедії АМН України та Олександрівської клінічної лікарні м. Києва за такими професійними спрямуваннями: ортопедична, загальна та судинна хірургія.

Загальна кількість респондентів склала сто осіб, серед яких: пятдесят осіб лікарів-хірургів віком від 29 до 68 років та пятдесят осіб інтернів хірургічного відділення віком від 24 до 27 років.

З метою вивчення особливостей копінг-стратегій лікарів-хірургів та інтернів хірургічного відділення ми використали методику визначення копінг-стратегій Р. Лазаруса, С. Фолкмана та методику COPE Ч. Карвер, М. Шайер, Ж. Вантрауба.

Для визначення статистично значимих відмінностей в особливостях копінг-стратегій ми використали непараметричний критерій Уілкоксона. Критерій Уілкоксона (W-критерій) - непараметричний статистичний критерій, який використовується для визначення відмінностей між двома вибірками парних вимірювань.

За допомогою W-критерію ми визначили статистично значимі відмінності копінг-стратегій серед лікарів-хірургів та інтернів хірургічного відділення згідно з методикою Р. Лазаруса, С. Фолкмана за такими шкалами: шкала самоконтролю на рівні значимості p<0,05 (p=0,017), шкала прийняття відповідальності на рівні значимості p<0,01 (p=0,008) та шкала уникнення на рівні значимості p<0,01 (p=0,004) (табл. 1).

Таблиця 1 Особливості вияву копінг-стратегій лікарів-хірургів та інтернів хірургічного відділення (згідно з методикою Р. Лазаруса, С. Фолкмана)

Копінг-стратегії Рівень значущості* Стандартизоване значення**

Самоконтроль P=0,17 (p<0,05) Z = -2,379

Прийняття відповідальності P=0,008 (p<0,01) Z= -2,637

Уникнення P=0,004 (p<0,01) Z= -2,845

Примітка: P - рівень значущості (p<0,05; p<0,01)*.

Z - стандартизоване значення достовірності рівня значимості**.

З метою наочного зображення значимих відмінностей копінг-стратегій серед лікарів-хірургів та інтернів хірургічного відділення нами було використано метод описової (дескриптивної) статистики (рис. 1). Відсотковий показних стратегії самоконтролю у лікарів-хірургів (42 %) переважає над відсотковим показником інтернів хірургічного відділення (31 %). Отриманий результат свідчить, що лікарі-хірурги володіють вищим відсотковим показником самовладання, стриманістю емоцій та контролем власної поведінки.

Ми вважаємо, що отриманий показник обумовлений досвідом роботи лікарів-хірургів. Згідно з отриманими результатами копінг-стратегія прийняття відповідальності також має вищий відсоток у лікарів-хірургів (67 %), ніж в інтернів (54 %).

Рис. 1. Відсоткове співвідношення вияву показників копінг-стратегій лікарів- хірургів та інтернів хірургічного відділення(згідно з методикою Р. Лазаруса, С. Фолкмана)

Ми вважаємо, що інтернам хірургічного відділення властиво перекладати власну відповідальність на більш досвідчених колег і таким чином використовувати механізм уникнення та перебувати у зоні особистого комфорту. На нашу думку, беручи відповідальність, особистість стає відкритою до проблем, які виникають під час професійної діяльності, критики оточуючих, та до вирішення цих проблем. Перебуваючи лише на перших сходинках професійного зростання, інтерни намагаються уникати конфронтації у тих питаннях, які виникають у процесі професійної діяльності. Підтвердженням зазначеного слугує копінг уникнення, який в інтернів- хірургів має вищий відсотковий показник (58 %), ніж у лікарів-хірургів (37 %). Для стратегії уникнення характерним є заперечення, ігнорування стресогенної ситуації, пасивність та роздратованість особистості.

Згідно з методикою COPE нами були визначені такі відмінності у шкалах копінг-стратегій серед лікарів-хірургів та інтернів хірургічного відділення: шкала позитивного самовизначення на рівні значимості p<0,01 (p=0,007) та шкала використання психоактивних речовин на рівні значимості p<0,05 (p=0,021) (табл. 2).

Згідно з відсотковими показниками копінг-стратегія позитивного перевизначення у інтернів хірургічного відділення (62 %) значно перевищує відсотковий результат лікарів-хірургів (36 %) (рис. 2).

Таблиця 2 Особливості вияву копінг-стратегій лікарів-хірургів та інтернів хірургічного відділення (згідно з методикою COPE)

Копінг-стратегії Рівень значущості* Стандартизоване значення**

Позитивне перевизначення P=0,007 (p<0,01) Z = -2,701

Використання психоактивних речовин P=0,021 (p<0,05) Z = -2,615

Примітка: P - рівень значущості (p<0,05; p<0,01)*.

Z - стандартизоване значення достовірності рівня значимості**.

Копінг-стратегія позитивного визначення визначає сприйняття особистістю стресора як позитивної умови стресогенної ситуації та прийняття рішення з метою її подолання. Незважаючи на малий досвід професійної діяльності інтернів, молоді люди сповнені оптимізмом, ідеями та наснагою на долання стресогенних ситуацій, які виникають у хірургічній діяльності.

Рис. 2. Відсоткове співвідношення вияву показників копінг-стратегій лікарів-хірургів та інтернів хірургічного відділення (згідно з методикою COPE)

На нашу думку, отриманий результат обумовлюється онтогенетичними чинниками, оскільки вік зрілості як характеризується переходом від активного використання особистістю копінг-стратегій до пасивного (Л. Гуттман, В. Бодров) [1]. Ми вважаємо, що ці зміни обумовлені фізичним старінням організму, психологічним регресом і ми можемо лише припустити, що лікарі-хірурги пристосувалися до особливостей професійної діяльності та сприймають будь-який виклик стресогенної ситуації як даність, використовуючи при цьому пасивний копінг.

Також слід враховувати, що молодь XX-XXI століття є більш демократичною та відкритою до створення нових, іноді конфліктних, реформ, ніж люди, які виховувалися у Радянському Союзі. Вони щиро вірять, що зміни лише на краще, що головними учасниками змін є вони самі, і не розглядають консервативних видів вирішення будь-яких ситуацій. Тому, в контексті хірургії як одного з конкурентоспроможних напрямів професійної діяльності у світі, володіючи позитивними установками, інтерни прагнуть до новітніх відкриттів у медицині й змін на користь суспільству.

Одним з видів пасивної копінг-стратегії є вживання психоактивних речовин, і саме вона притаманна лікарям-хірургам. Цей копінг у відсотковому співвідношенні значно перевищує показник у лікарів-хірургів (56 %) над показником інтернів хірургічного відділення (35 %) (рис. 2.). У контексті цих даних наведемо поширену в українському суспільстві пересічну думку про те, що вживання медичними працівниками таких речовин (алкоголю) є реакцією на стрес у їх діяльності. Вважається, що таким чином лікарі пригнічують відчуття сердечності й «тверезо» ставляться до пацієнтів. З фізіологічної точки зору психоактивні речовини впливаючи на кору головного мозку та блокують її діяльність, і таким чином пригнічуються психічні функції особистості. Слід памятати, що психоактивні речовини є наркотичними засобами, які викликають залежність та негативно впливають на загальний стан організму, зокрема на серце. Це повязано з тим, що відбуваються негативні зміни у коронарних судинах, змінюється потік крові по судинах тощо. Існують численні статистичні результати досліджень, згідно з якими саме лікарі-хірурги страждають на коронарні захворювання (дані ВООЗ за 2014 р.) та понад 60 % смертності серед спеціалістів саме від цієї недуги [2].1. Професійна діяльність лікарів-хірургів супроводжується стресогенними умовами праці, які сприяють перебуванню фахівців у емоційно-напружених странах професійної діяльності та виникненню психічно напруженого стану у лікарів-хірургів, тому важливе значення мають копінг-стратегії спеціалістів, які забезпечують їх конструктивну адаптацію до вимог стресогенної ситуації, збереження фізичного й психічного здоровя людини.

2. За допомогою емпіричних методів дослідження та порівняльно-статистичного аналізу даних ми визначили, що існують статистично значимі відмінності у копінг-стратегіях лікарів-хірургів та інтернів хірургічного відділення згідно з методикою Р. Лазаруса, С. Фолкмана за такими шкалами: шкала самоконтролю на рівні значимості p<0,05 (p=0,017), шкала прийняття відповідальності на рівні значимості p<0,01 (p=0,008) та шкала уникнення на рівні значимості p<0,01 (p=0,004); згідно з методикою COPE нами були визначені наступні відмінності у шкалах копінг-стратегій серед лікарів-хірургів та інтернів хірургічного відділення: шкала позитивного самовизначення на рівні значимості p<0,01 (p=0,007) та шкала використання психоактивних речовин на рівні значимості p<0,05 (p=0,021).

3. За допомогою описової статистики визначені відсоткові показники копінг-стратегій лікарів-хірургів: самоконтроль (42 %), прийняття відповідальності (67 %), уникнення (37 %), позитивне перевизначення (36 %), використання психоактивних речовин (56 %); та інтернів хірургічного відділення: самоконтроль (31 %), прийняття відповідальності (54 %), уникнення (58 %), позитивне перевизначення (62 %), використання психоактивних речовин (35 %).

4. Ми припускаємо, що отримані статично значимі відмінності й описові результати дослідження копінг-стратегій лікарів-хірургів та інтернів хірургічного відділення обумовлені досвідом роботи спеціалістів, менталітетом сприйняття умов стресогенних ситуацій та особливостями онтогенетичного розвитку копінг-стратегій.

Перспективи подальших досліджень. Базуючись на отриманих результатах дослідження, маємо на меті емпірично вивчити взаємозвязок копінг-статегій та механізмів психологічного захисту серед лікарів-хірургів та інтернів хірургічного відділення.

1. Водопьянова Н. Е. Психодиагностика стресса / Н. Е. Водопьянова. - СПБ.: Питер, 2009. - 336 с.

2. Газета МОЗ України і галузевої профспілки [Електронний ресурс] // Міністерство охорони здоровя України, 2015. - Режим доступу: http://www.vz.kiev.ua/vz/doctors/cardiology

3. Карамушка Л. М. Психологічні особливості професійного стресу у працівників медичних установ. К.: Блиц-Информ, 2009. - № 12. - С. 88-93.

4. Родіна Н. В. Класифікація осіб, що долають важкі життєві ситуації. Ієрархічна модель / Н. В. Родіна // Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету. - 2010. - № 3-4. - С. 145-156.

5. Паньковець В. Л. Психологічні чинники професійного стресу менеджерів освітніх організацій: автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.10 Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України. - К., 2006. - 21 с.

1. Vodopjanova N. E. Psihodiagnostika stressa/N. E. Vodopjanova. - SPB.: Piter, 2009. - 336 s.

2. Gazeta MOZ Ukraini і galuzevoi profspdki [Elektronnij resurs] // Mm^terstvo ohoroni zdorovja Ukraini, 2015. - Rezhim dostupu: 3. Karamushka L. M. Psiholog^hrn osoblivosti profesrjnogo stresu u pracrvnikrv medichnih ustanov / L. M. Karamushka, O. O. Rakovchena// Glavnyj vrach. - K.: Blic-Inform, 2009. - № 12. - S. 88-93.

4. Rodrna N. V. Klasifikarija osft, shho dolajut’ vazhk zhittєvі situacn. RRARMCHNA model’ / N. V. Rodrna // Naukovij vtenik Prvdennoukrarnskogo narionalnogo pedagog^hnogo urnversitetu. - 2010. - № 3-4. - S. 145-156.

5. Pankovec’ V. L. Psiholog^hrn chinniki profesrjnogo stresu menedzherrv OSVRRNH orgarnzacrj: Avtoref. dis. ... kand. psihol. nauk: 19.00.10 / V. L. Pankovec’; Institut psihologn. G. S. Kostjuka APN Ukrami. - K., 2006. - 21 s.

Размещено на .ru