Історичні етапи розвитку позики. Наслідки порушення договору. Забезпечення виконання зобов’язання позичальником. Новація боргу у позикове зобов’язання. Сторони кредитного договору. Розмір процентних пунктів за кредитом та процентні ставки банків.
1. Загальна характеристика договору позики 1.1 Історичні етапи розвитку позики позика договір кредитний борг Формування ринкової економіки зумовлює пошук ефективних методів і правових інструментів в організації товарно-грошового обміну створення яких, в першу чергу, залежить від послідовного використання закономірностей і корисних властивостей приватно правних механізмів серед яких чисельне місце посідають цивільно-правові конструкції, основані на позикових відносинах. В римському праві позикою визнавався односторонній, реальний, безвідплатний або відплатний правочин, який містив у собі передачу власності на гроші або інші замінні речі від позикодавця позичальнику, який зобов’язувався повернути таку саму кількість речей того самого роду і якості. Морська позика (переправні гроші) виступала в римському праві особливим видом позики, внаслідок якої зобов’язання позичальника ставилося у залежність від щасливого результату плавання і як компенсація за такий ризик могли бути погоджені відсотки, з покладенням на кредитора ризику випадкової загибелі речі з моменту коли корабель повинен був вийти в море і знаходився (ризик) на ньому, поки боржник не допускав прострочення. Найважливіші положення про позику у зазначеному цивільному кодексі (ст. 208-209) зводилися до такого: - позикою називався договір, за яким одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) гроші або визначені родовими ознаками речі, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцю одержану кількість речей того самого роду і якості з процентами або без процентів; - сторони могли надавати форму позикового зобов’язання всякому боргу, що виникав з купівлі-продажу, найму майна чи іншої підстави, з поширенням на такий борг правил про позику; - договір позики на суму понад 50 крб. мав бути оформлений під страхом його недійсності письмово; - позикодавець мав право вимагати проценти за позику лише тоді, коли вони передбачені договором. Нарахування процентів на проценти заборонялося за винятком законно існуючих кредитних установ; - допускалося дострокове виконання безпроцентної позики, а за процентною позикою позичальник мав право, попередивши позикодавця за три місяці або сплативши йому проценти за місяць вперед, достроково звільнитися від зобов’язання поверненням одержаної суми, якщо за позикою процент перевищував встановлений обліковий процент Державного банку за активними операціями; - позичальник мав право оспорювати дійсність договору позики за його безгрошевістю (безвалютністю) повністю або частково, але якщо договір позики повинен був укладатися у письмовій формі, оспорювання його шляхом свідчень свідків не допускалося, за винятком кримінально-карних дій; - попередній договір про укладення в майбутньому договору позики повинен був укладатися лише у письмовій формі незалежно від суми позики. Другий етап правового становлення позикових відносин повязаний з прийняттям у 1961 р. Основ цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік та цивільних кодексів у союзних республіках. ЦК УРСР 1963 р. Позиці безпосередньо було присвячено шість статей (ст. 374-379), найбільш принциповими в них були такі положення: - з поняття договору позики було вилучено застереження про можливість процентної позики та введено правило про передачу грошей чи речей, визначених родовими ознаками не лише у власність а і в оперативне управління; - в імперативній формі було сформульовано правило про визнання договору позики укладеним у момент передачі грошей або речей; - була визнана обов’язковою письмова форма щодо договорів позики, що укладаються на суму понад 50 крб.; - були визначені особливості позикових відносин банків і державних трудових ощадних кас, ломбардів та кас громадської взаємодопомоги і фондів творчих спілок; - введено поняття «позикові операції» у значенні, ідентичному позиці, та введено поняття «позичка» як різновид позики, що її надавали в межах позикових операцій ломбардів, кас громадської взаємодопомоги і фондів творчих спілок; - проведено розмежування у правовому регулюванні позикових операцій (у тому числі ломбардів, кас громадської взаємодопомоги і фондів творчих спілок) від операцій з надання банківських позик та інших кредитних операцій за участю комерційних банків, інших кредитних установ. Новим ЦК України закріплено презумпцію відплатності договору позики (у вигляді права позикодавця на отримання процентів на суму позики), якщо інше не передбачено законом або договором, що певною мірою руйнує усталену концепцію презумпції безоплатності договору позики і усуває доцільність виокремлення кредитних договорів; - детально врегульовано умови виконання обовязків сторін договору позики і наслідки їх невиконання, що підвищує рівень урегульованості позикових відносин порівняно з ЦК УРСР 1963 р.; - проведено розмежування правового регулювання договорів позики і позички; - договір позички за новим ЦК поширюється на передачу у безплатне користування речей, на які поширюється правило про майновий найм Уявляється, що об’єктом позички можу
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
