Моніторинг маркерів герпесвірусних інфекцій із різних біотопів пацієнтів. Визначення складу мікрофлори репродуктивного тракту жінок, інфікованих герпес вірусами. Значення вірусу Епштейна-Барр у формуванні імунодефіцитів і розвитку пухлинних процесів.
При низкой оригинальности работы "Порівняльний аналіз частоти виявлення герпес вірусів із різних біотопів людини", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Порівняльний аналіз частоти виявлення герпес вірусів із різних біотопів людиниУ якості онкогенів будь-який із видів родини герпесвірусів може виступати збудником злоякісних новоутворень, але фактично провідне значення належить вірусу Епштейна-Барр, хоча і розповсюдження вірусу герпеса людини 6-го типу, що є етіологічним агентом деяких карцином шийки матки, назофарінгеальних карцином, різних лімфопроліферативних і імуносупресивних захворювань, в останні роки набуває загрозливого значення. Матеріалом для виділення маркерів вірусів були кров, слина, зішкріби з ротоглотки, шкіра, зішкріби з урогенітального тракту, сеча, спинномозкова рідина. Для моніторингу частоти виявлення маркерів герпесвірусів різних типів досліджували матеріал від осіб віком від 16 до 60 років з підозрою на герпесвірусні інфекції (n = 1291) і клінічні зразки від жінок віком від 18 до 45 років (n = 123) на наявність вірусів простого герпесу 1-го й 2-го типу та вірусу цитомегалії, а також збудників ЗПСШ. Найчастіше фрагменти геномної ДНК різних герпесвірусів виявлялись зі слини обстежених осіб - 184 (40%), та у ротоглотці - 165 (36%), з зішкрібів слизових оболонок урогенітального тракту - 64 (14%), із крові - 30 (7%), з найменшою частотою ДНК герпесвірусів було виявлено у сечі - 4 (1%), лікворі - 6 (1%) та на шкірі - 6 (1%) випадків серед 1291 досліджених пацієнтів (рис. За результатами диференціальної діагностики маркери вірусу простого герпесу 1-го типу (ВПГ-1) були виявлені лише в слині (4 випадки) та в зішкрібах із репродуктивного тракту (7 випадків) у обстежених осіб.Проведений моніторинг розповсюдження герпесвірусів серед населення деяких регіонів України за допомогою ПЛР в режимі реального часу свідчить про високу частоту виявлення ДНК вірусів Епшейна-Барр, ВГЛ-6-го типу, цитомегалії із різних біотопів, особливо ротоглотки та урогенітальної системи обстежених пацієнтів. Виявлено дисбіотичні порушення різного ступеню, що проявлялись у зниженні титрів лактобактерій, збільшенні кількісних показників умовно-патогенних мікроорганізмів - представників родів Gardnerella, Ureaplasma, Mycoplasma,Candida, а також наявності збудників ЗПСШ у 36,6% досліджених осіб, таких як Mycoplasma genitalium, Trichomonas vaginalis, Neisseria gonorrhoeae, Chlamydia trachomatis на фоні герпесвірусних інфекцій.
Вывод
Проведений моніторинг розповсюдження герпесвірусів серед населення деяких регіонів України за допомогою ПЛР в режимі реального часу свідчить про високу частоту виявлення ДНК вірусів Епшейна-Барр, ВГЛ- 6-го типу, цитомегалії із різних біотопів, особливо ротоглотки та урогенітальної системи обстежених пацієнтів.
Проаналізовано склад мікробіоценозу урогенітальної системи жінок, інфікованих вірусами простого герпесу 1-го і 2-го типів та цитомегалії. Виявлено дисбіотичні порушення різного ступеню, що проявлялись у зниженні титрів лактобактерій, збільшенні кількісних показників умовно-патогенних мікроорганізмів - представників родів Gardnerella, Ureaplasma, Mycoplasma,Candida, а також наявності збудників ЗПСШ у 36,6% досліджених осіб, таких як Mycoplasma genitalium, Trichomonas vaginalis, Neisseria gonorrhoeae, Chlamydia trachomatis на фоні герпесвірусних інфекцій.
Перспективи подальших досліджень. Результати проведених досліджень свідчать про необхідність подальшого вивчення впливу різних герпесвірусів на розвиток дисбіотичних порушень, інтенсивність перебігу інфекційного процесу та для оцінки наслідків герпесвірусних інфекцій. Отримані дані складають основу для подальшого визначення характеру взаємовідносин різних асоціантів мікробіоценозу певного біотопу людини, що робить актуальним вдосконалення діагностичних підходів.
7. De Medeiros CR, Moreira VA, Pasqiri R. Cytomegalovirus as a cause of very late interstitial pneumonia after done morrow transplantation. Bone Marrow Transplant. 2002;20:443-4.
8. Doubrovina Е, Oflaz-Sozmen B, Prockop SE. Adoptive immunotherapy with unselected or EBV-specific T cells for biopsy-proven EBV lymphomas after allogeneic hematopoietic cell transplantation. Blood. 2012;119(11):2644-56.
9. Munro SC. Symptomatic infant characteristics of cytomegalovirus disease in Australia. J. Paediatr. Child. Health. 2005;41:449-52.
Резюме
Порівняльний аналіз частоти виявлення герпесвірусів із різних біотопів людини. Попова І. С., Гаврилюк В. Г.
Проведено моніторинг розповсюдження герпесвірусів серед населення деяких регіонів України за допомогою ПЛР в режимі реального часу. Встановлено високу частоту виявлення маркерів вірусу Епштейна-Барр, вірусу герпесу людини 6-го типу та цитомегаловірусу в різних біотопах у обстежених пацієнтів. Проаналізовано склад мікробіоценозу урогенітальної системи жінок, інфікованих вірусами простого герпесу 1-го і 2-го типів та цитомегалії. Виявлено дисбіотичні порушення різного ступеню, що проявлялись у суттєвих відхиленнях в титрах представників резидентної й умовно-патогенної мікрофлори, а також наявності збудників ЗПСШ у 36,6% досліджених осіб на фоні герпесвірусних інфекцій.
Сравнительный анализ частоты обнаружения герпесвирусов из различных биотопов человека. Попова И. С., Гаврилюк В. Г.
Проведен мониторинг распространения герпесвирусов среди населения некоторых регионов Украины с помощью ПЦР в режиме реального времени. Показана высокая частота выявления маркеров вируса Эпштейна-Барр, вируса герпеса человека 6-го типа и цитомегаловируса в различных биотопах у обследованных пациентов. Проанализирован состав микробиоценоза урогенитальной системы женщин, инфицированных вирусами простого герпеса 1-го и 2-го типов и цитомегалии. Обнаружены дисбиотические нарушения разной степени, которые проявлялись в существенных отклонениях в титрах представителей резидентной и условно-патогенной микрофлоры, а также в присутствии возбудителей ЗППП у 36,6% пациенток на фоне герпесвирусных инфекций.
Comparative analysis of frequency of detecting herpesvirus from different human biotopes. Popova I. S., Gavrilyuk V. G.
The objective of the research is to monitor the detection of herpesvirus infections markers from different biotopes of patients and to determine the composition of the microflora of the reproductive tract of women infected with herpesviruses. Laboratory diagnostics of herpesvirus infections is based on the detection of viral DNA in the test material using a polymerase chain reaction. To study the biocoenosis of the female urogenital tract by PCR method in real time (Femoflor Screen) and the detecting amplifier DT-96.
Most often, genomic DNA fragments of different herpesviruses were detected from the saliva of the examined individuals - 184 (40%), and in the oropharynx - 165 (36%), from the mucous membrane scraping of the urogenital tract - 64 (14%), from the blood - 30 (7%), the lowest frequency of herpesvirus DNA was detected in urine - 4 (1%), liquor - 6 (1%), and on the skin - 6 (1%) cases among 1291 studied patients. The monitoring shows that there is a critical condition regarding the infection with herpesviruses of the examined individuals from different areas, especially Epstein-Barr virus, cytomegaly and Human herpesvirus type 6.
For the analysis of associations of microorganisms in dysbiotic disorders, 123 women were examined using PCR method in real time, which allows assessing the composition of vaginal microbiocenosis according to qualitative and quantitative indicators. In the qualitative analysis for the presence of herpesvirus DNA, HSV-1 markers were detected in 24 patients, HSV-2 in 14 patients and 86 examined individuals were infected with CMV
According to the results of the conducted researches, almost in all patients on the background of herpesvirus infections were revealed dysbiotic disorders of different degrees, which occurred in lowering the titres of lactobacillus, an increase in the quantitative indices of opportunistic pathogens - representatives of the genus Gardnerella, Ureaplasma, Mycoplasma, Candida.
Also, in 36,6% of the examined individuals, pathogens of sexually transmitted infections such as Mycoplasma genitalium, Trichomonas vaginalis, Neisseria gonorrhoeae, Chlamydia trachomatis were detected.
