Особливості розповсюдження продуктів пострілу при застосуванні 9-мм набоїв штатного, експансивного та реактивного видів. Морфологічні особливості вогнепальних ушкоджень незахищеного тіла, що утворюються при пострілах 9-мм набоями з різних відстаней.
При низкой оригинальности работы "Порівняльна судово-медична характеристика ушкоджень, заподіяних при пострілах з використанням різних видів 9-мм пістолетних боєприпасів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Міністерство охорони здоров?я України Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Мішалов Володимир Демянович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Захист відбудеться 06.06.2008 року о _12_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.03 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Вогнепальна зброя постійно удосконалюється, створюються її нові конструкції та набої до неї (Сухий В.Д., Колос О. П., Чайка І. В., 2004), що призводить до змін їх балістичних характеристик та особливостей утворення вогнепальних ушкоджень, а отже - потребує прискіпливого вивчення з позицій криміналістики та судовомедичної експертизи (Гуров О.М. та співавт., 2007). При цьому, на відміну від попередніх, новітні боєприпаси володіють підвищеною пробивною здатністю куль (Степанов Г.В., Гурнов А.В., Калачев А.И., 2001), однак, обсяг ураження та морфологічні зміни тіла людини, не захищеної засобами індивідуального захисту, при пострілах, заподіяних 9 мм пістолетними боєприпасами експансивного та реактивного виду, висвітлені не у повній мірі. Таким чином, цілеспрямованого вивчення і судовомедичної оцінки вогнепальних ушкоджень, заподіяних 9 мм пістолетними боєприпасами експансивного та реактивного виду, виявлених на тілі осіб, не захищених засобами індивідуального балістичного захисту (бронежилетом) з різної відстані, не проводилось, шо ускладнює можливості проведення повноцінної судовомедичної експертизи і диференційної діагностики таких поранень, створює передумови для експертних помилок. Шупика „Судово-медична оцінка вогнепальних ушкоджень тіла і одягу” (№ держреєстрації 0106V009578) та виконувалась на підставі договору про науково-технічну співпрацю з державним Науково-дослідним інститутом МВС України (2006 р.), а також угоди про науково-технічне співробітництво з Національною академією оборони Міністерства оборони України (2007 р.). Обєкт дослідження: механізм і особливості утворення пошкоджень небіологічних імітаторів і ушкоджень незахищених ділянок грудної клітки, живота і стегна, що утворюються при пострілах, заподіяних 9 мм пістолетними боєприпасами штатного, експансивного та реактивного видів з різних відстаней.Ділянками ушкоджень були вибрані грудна клітка, живіт і стегно, у які виконувались постріли у кількості 10-15, боєприпасами штатного, експансивного і реактивного видів. Для вивчення складу частинок продуктів пострілу, які вилітали із дула при пострілах, і встановлення максимально можливої відстані їх вільного польоту у напрямі пострілу виконували наступні експерименти: під дулом і в напрямку пострілу розташовували по 30 аркушів чистого білого паперу прямокутної форми розмірами по 20х30 см. Дослідження пробивної здатності досліджуваних куль шляхом здійснення експериментальних пострілів в небіологічний імітатор - стальні листи товщиною 4 мм з відстані 25 м показало, що при пострілах 9 мм кулею реактивного виду “Luger”, у всіх випадаках мали місце наскрізні ушкодження діаметром 9-9,5 мм, тоді як при пострілах з тієї ж відстані штатними та експансивними 9 мм кулями були отримані лише деформації стального листа різних розмірів (діаметром від 11 до 15 мм) без проникаючих ушкоджень. При пострілах з відстаней 4-9 см зональність відкладення кіптяви зберігалася, проте в результаті вивчення цих зон було відмічено, що в межах 1-ої зони можна було виділити ще три характерні ділянки: а) центральну, таку, що складалась з численних (23-25) чорних радіальних променів, що зливаються між собою поблизу країв вогнепального пошкодження; б) проміжну, у вигляді рівномірного сірого фону, часто з рудувато-коричневим відтінком, круглої або овальної форми, на якому і розташовуються чорні радіальні промені; в) периферичну, у вигляді тонкого кільцеподібного закопчения чорного кольору по зовнішній межі зони, шириною 0,3-0,5 см. Максимальна кількість часточок такого розміру виявлялася на відстанях 15-20 см при пострілах набоями штатного і експансивного видів, а при пострілах набоями реактивного виду на відстані 40-50 см.За складом продуктів пострілу реактивні набої відрізнялись наявністю дрібних шлакоподібних продуктів повного згоряння зерен бездимного пороху у обсязі 40-50% від усіх відкладень, та меншою кількістю і більшими розмірами (до 1,45х0,8х0,12 мм) напівзгорілих частинок пороху, а відстань розповсюдження краплин зброярського мастила при пострілах реактивними кулями складала 130 см проти 100-110 см при пострілах штатною і експансивною кулями. За результатами мікрохімічних реакцій для виявлення металів серед додаткових факторів пострілу по краях цих пошкодень, як і на препаратах шкіри, при пострілах штатною кулею виявлялась мідь, при пострілах експансивною кулею - мідь та свинець, а при пострілах реактивною кулею виявлялось залізо.
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы