Порівняльна оцінка різних режимів терапії артеріальної гіпертензії з діабетичною нефропатією - Автореферат

Харківський державний медичний університет Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник: доктор медичних наук, профессор Березняков Ігор Геннадійович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри терапії. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Власенко Михайло Антонович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри терапії і нефрології;доктор медичних наук, професор Топчій Іван Іванович, Інститут терапії АМН України, м. Захист відбудеться “17”лютого 2006 року об 1100 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 64.600.04 при Харківському державному медичному університеті МОЗ України (61022, м.Харків, пр.Леніна 4; т.707-73-24).Результати багатоцентрового дослідження UKPDS показали, що більш інтенсивний контроль рівня АТ у хворих на ЦД 2 типу супроводжується зниженням частоти розвитку серцево-судинних захворювань і смертності, причому контроль рівня АТ сам по собі у попередженні розвитку макроускладнень більш важливий, ніж специфічна цукрознижуюча терапія (UK Prospective Diabetes Group, 1998). Дотепер не проводилося порівняльних досліджень ефективності БРА, ІАПФ і альфа1-адреноблокаторів, що здатні знижувати інсулінорезистентність та зменшувати атерогеність сироватки крові у хворих на АГ з діабетичною нефропатією. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Харківської медичної академії післядипломнї освіти (ХМАПО) і є фрагментом науково-дослідної роботи теми кафедри кардіології та функціональної діагностики за планом МОЗ України на тему “Вплив поліморфізму гена АПФ на клініко-гемодинамічні особливості артеріальної гіпертензії та ефективність терапії” (2003-2006 рр., № держреєстрації 0103 U 004133 ), у якій автор брав участь у якості виконавця. Автором виконано вивчення впливу терапії інгібіторами АПФ, блокаторами рецепторів ангіотензина ІІ та альфа1-адреноблокаторами на рівень артеріального тиску, функцію нирок, обмін ліпідів та углеводів, гемодинамічні параметри серця та якість життя у хворих на артеріальну гіпертензію з діабетичною нефропатією. Визначити виразність антигіпертензивного ефекту при призначенні валсартана, лізінопріла і доксазозіна в режимі монотерапії у хворих на АГ з діабетичною нефропатією (ДН).В основу роботи покладено результати обстеження 105 хворих на артеріальну гіпертензію і цукровий діабет 2 типу з діабетичною нефропатією (мікроальбумінурія від 30 до 300 мг/добу), що знаходилися на лікуванні в кардіологічних і терапевтичних відділеннях міської клінічної лікарні №25 і міської клінічної лікарні №8. Окрім цього відмічалась тенденція до підвищення рівня МАУ в залежності від тривалості ЦД: 173,4±70,0 мг/добу за тривалості ЦД до 7 років включно і 189,6±69,9 мг/добу за тривалості ЦД, що складала більше 7 років (p 7,5%). В нашому дослідженні відмічалась тенденція (p <0,1) до підвищення рівня добової екскреції альбуміна у пацієнтів з показниками ХС ЛПВЩ, що не відповідають вищенаведеним нормам (рівень МАУ дорівнював 194,6±63,3 мг/добу); за нормального рівня ХС ЛПВЩ добова екскреція альбуміна складала 169,8±77,5 мг/добу (табл.1). Так на тлі лікування лізінопрілом рівень основних показників обміну ліпідів був наступним: загальний холестерин - 4,7±1,2 ммоль/л до лікування і 4,7±1,3 ммоль/л після лікування, тригліцериди - 1,6±0,9 ммоль/л до лікування і 1,4±0,7 ммоль/л після лікування, ліпопротеїди високої щільності - 0,98±0,29 ммоль/л до лікування і 1,04±0,33 ммоль/л після лікування, коефіцієнт атерогеності - 4,1±1,7 до лікування і 3,9±1,7 після лікування. Терапія валсартаном також не впливала на основні показники ліпідного обміну: загальний холестерин - 5,5±1,2 ммоль/л до лікування і 5,3±1,1 ммоль/л після лікування, тригліцериди - 1,7±0,6 ммоль/л до лікування і 1,6±0,6 ммоль/л після лікування, ліпопротеїди високої щільності - 1,1±0,2 ммоль/л до лікування і 1,1±0,2 ммоль/л після лікування, коефіцієнт атерогеності - 4,2±1,5 до лікування і 3,8±1,3 після лікування.У дисертації приведені теоретичне узагальнення і нове рішення наукового завдання, що полягає у встановленні впливу різних класів антигіпертензивних препаратів на виразність МАУ і якість життя у хворих на АГ і ЦД 2 типа. Лізінопріл, валсартан і доксазозін мають порівнянний антигіпертензивний ефект у режимі 4-тижневої монотерапії хворих на АГ з ДН. Лікування вивченими препаратами приводило до поліпшення якості життя по показниках “серцеві скарги” і “інтенсивність скарг” в обстежених хворих. Монотерапія різними класами антигіпертензивних препаратів у хворих на АГ і ДН у вивчених дозах і за досліджуваний термін дозволяє досягти цільових цифр АТ не більш ніж у 12,4% пацієнтів, що обумовлює необхідність використання комбінованої терапії.

Основний зміст роботи

1. У дисертації приведені теоретичне узагальнення і нове рішення наукового завдання, що полягає у встановленні впливу різних класів антигіпертензивних препаратів на виразність МАУ і якість життя у хворих на АГ і ЦД 2 типа. Доведено, що на відміну від альфа1-адреноблокаторів ІАПФ і БРА зменшують МАУ навіть при короткочасному застосуванні.

2. Лізінопріл, валсартан і доксазозін мають порівнянний антигіпертензивний ефект у режимі 4-тижневої монотерапії хворих на АГ з ДН.

3. На відміну від доксазозіна, 4-тижнева монотерапія лізінопрілом і валсартаном приводить до регресії МАУ.

4. Лікування вивченими препаратами приводило до поліпшення якості життя по показниках “серцеві скарги” і “інтенсивність скарг” в обстежених хворих.

5. 4-тижнева монотерапія доксазозіном супроводжується зниженням коефіцієнта атерогеності. Морфометричні параметри серця, гемодинамічні характеристики, показники вуглеводного і ліпідного обміну на тлі терапії вивченими препаратами за період спостереження не змінювалися.

6. Препаратами вибору для лікування хворих на АГ I-II ступеню з початковою ДН є БРА і ІАПФ. Монотерапія різними класами антигіпертензивних препаратів у хворих на АГ і ДН у вивчених дозах і за досліджуваний термін дозволяє досягти цільових цифр АТ не більш ніж у 12,4% пацієнтів, що обумовлює необхідність використання комбінованої терапії. У випадку неефективності монотерапії АГ з ДН і наявності порушень ліпідного спектра доцільно використовувати селективні альфа1-адреноблокатори.

Практичні рекомендації

1. У хворих на АГ і ЦД 2 типа під час відсутності протеінурії для діагностики клінічно невираженої нефропатії й оцінки необхідності використання антигіпертензивних засобів з нефропротекторними властивостями варто визначати МАУ.

2. БРА і ІАПФ, що володіють нефропротекторними властивостями, повинні використовуватися в лікуванні хворих на АГ з ДН.

3. Для оцінки якості життя в процесі лікування хворих з АГ і ДН доцільно використовувати гісенський опитувальник соматичних скарг.

1. Жадан А.В. Использование блокаторов АТ1-рецепторов у больных артериальной гипертензией и сахарным диабетом 2 типа с микроальбуминурией // Международный медицинский журнал. - 2004. - №12. - С.12-15.

2. Жадан А.В., Бабенко Н.М., Березняков И.Г. Использование лизиноприла, валсартана и доксазозина в терапии артериальной гипертензии с диабетической нефропатией // Ліки України. - 2004. - №12. - С. 120-122. Автором зроблено набір відповідних груп хворих, аналіз отриманих даних, статистичну обробку, підготовка статті до друку.

3. Жадан А.В., Кореновская В.В., Тимошкова Л.В. Артериальная гипертензия и сахарный диабет 2 типа с диабетической нефропатией: связь выраженности микроальбуминурии с метаболическими нарушениями // Проблеми медичної науки та освіти. - 2004. - №4. - С.68-70. Автором запропоновано ідею публікації, зроблено аналіз отриманих даних, статистичну обробку, підготувлено статтю до друку.

4. Березняков И.Г., Жадан А.В. Оценка качества жизни на фоне антигипертензивной терапии у больных сахарным диабетом 2 типа // Медицина сегодня и завтра. - 2005. - №3. - С. 55-57. Автором зроблено набір відповідних груп хворих, аналіз отриманих даних, статистичну обробку, підготовка статті до друку.

5. Березняков И.Г., Жадан А.В. Перспективы использования препарата Диротон у больных артериальной гипертензией и сахарным диабетом 2 типа с микроальбуминурией // Здоровя України. - 2003. - №11. - С.3. Автором зроблено аналіз отриманих даних, статистичну обробку, підготовка статті до друку.

6. Жадан А.В. Оцінка якості і ефективності лікування артеріальної гіпертензії у хворих на цукровий діабет ІІ типа // Нові технології в медицині. Тези доп. наук.-практ. конф. - Харків, 2002. - С.18-19.

7. Жадан А.В. Влияние лизиноприла и валсартана на выраженность микроальбуминурии у больных артериальной гипертензией и сахарным диабетом 2 типа // Діагностика і лікування ураження серця та нирок при артеріальній гіпертензії. Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю - Харків, 2004. - С.32-33.

8. Жадан А.В., Тимошкова Л.В. Вплив лізінопрілу на вираженість мікроальбумінурії у хворих артеріальною гіпертензією й цукровим діабетом 2 типа // Досягнення молодих вчених - майбутнє медицини. Тези доповідей наук.-практ. конф. - Харків, 2004. - С.30-31. Автором запропоновано ідею публікації, зроблено набір хворих, статистичну обробку, підготовлено статтю до друку.

9. Жадан А.В. Влияние валсартана на выраженность микроальбуминурии у больных артериальной гипертензией и сахарным диабетом ІІ типа // Від фундаментальних досліджень до прогресу в медицині. Тези доповідей наук.-практ. конф., присв. 200-річчю заснування ХДМУ. - Харків, 2005. - С.89.

10. Zhadan А., Babenko N. Effects of four weeks therapy with valsartan, lisinopril and doxasosin on blood pressure, microalbuminuria and lipid metabolism in diabetic hypertensive patients // Fifteenth European Meeting on Hypertension. Abstract book. Journal of Hypertension, 2005, Vol.23 (suppl. 2), S 102.