Порівняльна оцінка різних режимів антибіотикопрофілактики при гострому неускладненому апендициті із застосування цефуроксиму - Статья

Національний медичний університет імені О. О. ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА РІЗНИХ РЕЖИМІВ АНТИБІОТИКОПРОФІЛАКТИКИ ПРИ ГОСТРОМУ НЕУСКЛАДНЕНОМУ АПЕНДИЦИТІ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ЦЕФУРОКСИМУУ дослідження залучено 141 хворого (65 (46,1 %) чоловіків та 76 (53,9 %) жінок) віком від 18 до 43 років (середній вік (25,9 ± 0,6) року), які проходили лікування в Олександрівській клінічній лікарні міста Києва протягом 2014-2015 рр. Усім хворим виконано ургентну апендектомію з приводу гострого флегмонозного апедициту доступом Мак-Бурнея. Хворі групи А отримували цефуроксим («Цефоктам», виробник ПРАТ «Фармацевтична фірма „Дарниця“») у дозі 0,75 г довенно за 40-60 хв до операції та метронідазол у дозі 0,5 г довенно, хворі групи Б - додатково таку саму комбінацію препаратів через 8 год після операції, хворі групи В - таку саму комбінацію препаратів через 8 та 16 год після операції. Середній термін оперативного втручання становив (42,70 ± 0,5) хв і не відрізнявся в групах: у групі А - (44,4 ± 0,9) хв, у групі Б - (42,5 ± 0,1) хв, у групі В - (40,9 ± 0,9) хв (усі р > 0,05). Групи були порівнянними за середньою довжиною післяопераційної рани: в групі А - (4,9 ± 0,1) см, у групі Б - (4,7 ± 0,1) см, у групі В - (4,8 ± 0,1) см (усі р > 0,05). За частотою ІДХВ групи статистично не відрізнялися: в групі А - 3,9 %, у групі Б - 4,7 %, у групі В - 6,4 % (усі р > 0,05).• продовження введення АМП пізніше ніж через 24 год після операції не підвищує ефективності АБП (за даними досліджень, пролонгована АБП після операції не впливає на частоту інфекції ділянки хірургічного втручання (ІДХВ) [15]), асоціюється з підвищенням ризику Clostridium difficileасоційованої інфекції та корелює з підвищенням ризику виникнення антибіотикорезистентності [6]. Зазвичай для періопераційної АБП антибіотик рекомендують вводити до операції, під час операції за показаннями (залежно від її тривалості) та двічі після операції [13, 26, 27]. • Вік (збільшується з кожними 10 роками), цукровий діабет, скомпрометований імунітет/імуносупресія, поганий загальний стан, недостатнє харчування, ожиріння, понад 2 бали за шкалою ASA, носійство MRSA/MSSA, підвищення температури тіла за тиждень до операції, жіноча стать (у разі операцій на товстій кишці), перебування на гемодіалізі, гепатит, цироз печінки, наявність стоми, зловживання наркотиками, інфекції іншої локалізації, артеріальна ішемія, набряк кінцівок, лімфангоїт, нейропатія, лікування антибіотиками в анамнезі, куріння. Використовували різні режими АБП: одноразове введення однієї дози до операції [19, 21], додатково однієї або двох доз після операції [20, 23, 28]. Хворі групи А отримували цефуроксим у дозі 0,75 г довенно за 40-60 хв до операції та метронідазол у дозі 0,5 г довенно, хворі групи Б - додатково таку саму комбінацію препаратів через 8 год після операції, хворі групи В - додатково таку саму комбінацію через 8 та 16 год після операції.Одноразове (одна доза) доопераційне застосування цефуроксиму за ефективністю не поступається періопераційному дворазовому та триразовому режимам антибіотикопрофілактики і мінімізує побічні ефекти терапії.

Цефуроксим у поєднанні з метронідазолом ефективний щодо профілактики інфекції ділянки хірургічного втручання після відкритої апендектомії з приводу неускладненого гострого апендициту. Одноразове (одна доза) доопераційне застосування цефуроксиму за ефективністю не поступається періопераційному дворазовому та триразовому режимам антибіотикопрофілактики і мінімізує побічні ефекти терапії.

1. American Society of Health-System Pharmacists. ASHP therapeutic guidelines on antimicrobial prophylaxis in surgery // Am. J. Health Syst. Pharm. 1999. Vol. 56. P 1839-1888.

2. Andersen B. R., Kallehave F. L., Andersen H. K. Antibiotics versus placebo for prevention of postoperative infection after appendicectomy // Cochrane Database Syst. Rev. 2005. N 3. CD001439.

3. ASHP Therapeutic Guidelines. www.ashp.org/surgical-guidelines

4. Bratzler D. W, Dellinger E. P., Olsen K. M. et al., American Society of Health-System Pharmacists (ASHP); Infectious Diseases Society of America (IDSA); Surgical Infection Society (SIS); Society for Healthcare Epidemiology of America (SHEA). Clinical practice guidelines for antimicrobial prophylaxis in surgery // Surg. Infect. (Larchmt). 2013. Vol. 14 (1). P 73-156.

5. Bratzler D. W, Houck P. M. Surgical Infection Prevention Guideline Writers Workgroup. Antimicrobial prophylaxis for surgery: an advisory statement from the National Surgical Infection Prevention Project // Am. J. Surg. 2005. Vol. 189, N 4. P 395-404.

6. Carignan A., Allard C., Pepin J. et al. Risk of Clostridium difficile infection after perioperative antibacterial prophylaxis before and during an outbreak of infection due to a hypervirulent strain // Clin. Infect. Dis. 2008. Vol. 46. P 1838-1843.

7. Coakley B. A., Sussman E. S., Wolfson T S. et al. Postoperative antibiotics correlate with worse outcomes after appendectomy for nonperforated appendicitis // J. Am. Coll. Surg. 2011. Vol. 213. P 778-783.

8. Cruse P. J., Foord R. The epidemiology of wound infection. A 10-year prospective study of 62,939 wounds // Surg. Clin. North Am. 1980. Vol. 60. -P 27-40.

9. Ein S. H., Nasr A., Ein A. Open appendectomy for pediatric ruptured appendicitis: a historical clinical review of the prophylaxis of wound infection and postoperative intra-abdominal abscess // Can. J. Surg. 2013. Vol. 56. P 7-12.

10. Fraser J. D., Aguayo P, Leys C. M. et al. A complete course of intravenous antibiotics vs. a combination of intravenous and oral antibiotics for perforated appendicitis in children: a prospective, randomized trial // J. Pediatr. Surg. 2010. Vol. 45. P 1198-1202.

11. Gorbach S. L., Condon R. E., Conte J. E. Jr. et al. Evaluation of new anti-infective drugs for surgical prophylaxis // Clin. Infect. Dis. 1992. Vol. 15 (suppl 1). P S313-338.

12. Gorbach S. L., Condon R. E., Conte J. E. Jr. et al. Evaluation of new anti-infective drugs for surgical prophylaxis // Clin. Infect. Dis. 1992. Vol. 15 (suppl 1). P S313-338.

13. Hagel S., Scheuerlein H. Perioperative antibiotic prophylaxis and antimicrobial therapy of intra-abdominal infections // Viszeralmedizin. 2014. Bd. 30 (5). S. 310-316.

14. Hemmila M. R., Birkmeyer N. J., Arbabi S. et al. Introduction to propensity scores: a case study on the comparative effectiveness of laparoscopic vs open appendectomy // Arch. Surg. 2010. Vol. 145. -P. 939-945.

15. Hirokawa F., Hayashi M., Miyamoto Y. et al. Evaluation of postoperative antibiotic prophylaxis after liver resection: a randomized controlled trial // Am. J. Surg. 2013. Vol. 206. P 8-15.

16. Horan T. C., Gaynes R. P., Martone W. J. et al. CDC definitions of nosocomial surgical site infections, 1992. P a modification of CDC definitions of surgical wound infections // Infect. Control. Hosp. Epidemiol. 1992. Vol. 13, N 10. P. 606-608.

17. Hussain M. I., Mohammed K. A., Hamad H. A.-Q., Mohammed H. A. Role of postoperative antibiotics after appendectomy in nonperforated appendicitis // J. Coll. Physicians Surg. Pak. 2012. Vol. 22. P 756-759.

18. Keighley M. R. Infection: prophylaxis // Br. Med. Bull. 1988. Vol. 44. -P. 374-402.

19. Lau W Y., Fan S. T, Chu K. W. et al. Cefoxitin versus gentamicin and metronidazole in prevention of postappendectomy sepsis: a randomized, prospective trial // J. Antimicrob. Chemother. 1986. Vol. 18. -P. 613-619.

20. Lau W. Y., Fan S. T, Yiu T F. et al. Prophylaxis of postappendectomy sepsis by metronidazole and ampicillin: a randomized, prospective and double-blind trial // Br. J. Surg. 1983. Vol. 70. -P. 155-157.

21. Liberman M. A., Greason K. L., Frame S. et al. Singledose cefotetan or cefoxitin versus multiple-dose cefoxitin as prophylaxis in patients undergoing appendectomy for acute nonperforated appendicitis // J. Am. Coll. Surg. 1995. Vol. 180. P 77-80.

22. Mui L. M., Ng C. S., Wong S. K. et al. Optimum duration of prophylactic antibiotics in acute nonperforated appendicitis // Aust. N. Z. J. Surg. 2005. Vol. 75. Vol. 425-428.

23. OROURKE M. G., Wynne M. J., Morahan R. J. et al. Prophylactic antibiotics in appendectomy: a prospective, double-blind, randomized study // Aust. N. Z. J. Surg. 1984. Vol. 54. P. 535-541.

24. Rafiq M. S., Khan M. M., Khan A., Jan H. Evaluation of postoperative antibiotics after nonperforated appendectomy // J. Pak. Med. Assoc. 2015. Vol. 65 (8). P. 815-817.

25. Ravari H., Jangjoo A., Motamedifar J., Moazzami K. Oral metronidazole as antibiotic prophylaxis for patients with nonperforated appendicitis // Clin. Exp. Gastroenterol. 2011. Vol. 4. P. 273-276.

26. Solomkin J. S., Mazuski J. E., Bradley J. S. et al. Diagnosis and management of complicated intra-abdominal infection in adults and children: guidelines by the Surgical Infection Society and the Infectious Diseases Society of America // Surg. Infect. 2010. Vol. 11. -P. 79-109.

27. Wacha H., Isenmann R., Kujath P et al. Perioperative Antibiotika Prophylaxe: Empfehlungen einer Expertenkommission der PAULEHRLICH-Gesellschaft fur Chemotherapie e.V. // Chemother. J. 2010. Vol. 19. -P. 70-84.

28. Winslow R. E., Rem D., Harley J. W Acute nonperforating appendicitis: efficacy of brief antibiotic prophylaxis // Arch. Surg. 1983. Vol. 118. P. 651-655.