Порівняльна оцінка різних форм антагоніста кальцію – ріодипіну та їх вплив на добовий профіль артеріального тиску, внутрішньосерцеву і церебральну гемодинаміку у хворих на гіпертонічну хворобу - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИРобота виконана в Національному медичному університеті імені О.О. Науковий керівник доктор медичних наук, професор Лизогуб Віктор Григорович, Національний медичний університет імені О.О. Казак Лідія Іванівна, Національний медичний університет імені О.О. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Національного медичного університету імені О.О.Не дивлячись на існування поодиноких повідомлень щодо трансдермального застосування ліків, досі не вивчений вплив подібної лікарської форми дигідропіридинового ряду антагоністів кальцію на добовий профіль АТ, внутрішньосерцеву й церебральну гемодинаміку в хворих на ГХ. Таким чином, існує необхідність детального вивчення добового профілю артеріального тиску, центральної та церебральної гемодинаміки, енергетичного обміну в хворих на ГХ; та оцінки ефективності різних лікарських форм антагоніста кальцію ріодипіну в цієї категорії пацієнтів. Проаналізувати стан центральної гемодинаміки, церебральний кровотік, енергетичний обмін та проникність клітинних мембран у хворих на гіпертонічну хворобу І і ІІ ст. Порівняти терапевтичну ефективність й переносимість ріодипіну при пероральному та трансдермальному застосуванні за даними добового моніторування артеріального тиску, ехокардіографії, ультразвукової доплерографії магістральних артерій голови у хворих на гіпертонічну хворобу. Дослідити стан енергетичного гомеостазу та мембранну проникність еритроцитів у хворих на гіпертонічну хворобу в процесі лікування ріодипіном при трансдермальному та пероральному застосуванні.До І групи увійшли 42 хворих на ГХ І ст.: перша підгрупа (І-А група) - 21 хворий на ГХ І ст., яким призначили таблетовану форму ріодипіну (форидон, “Борщагівський ХФЗ”, Україна, 20 мг тричі на добу) впродовж 14-16 діб; друга підгрупа (І-Б група) - 21 хворий на ГХ І ст., яким призначили гелеву форму ріодипіну (форидон-гель 5%, “Борщагівський ХФЗ”, Україна, 0,450 г форидона - 9 г гелю двічі на добу) впродовж 14-16 діб. До ІІ групи увійшли 62 хворих на ГХ ІІ ст.: перша підгрупа (ІІ-А група) - 28 хворих на ГХ ІІ ст., яким призначили таблетовану форму ріодипіну (30 мг тричі на добу) впродовж 14-16 діб; друга підгрупа (ІІ-Б група) - 34 хворих на ГХ ІІ ст., яким призначили гелеву форму ріодипіну (0,675 г форидона - 13,5 г гелю двічі на добу) впродовж 14-16 діб. У пацієнтів, які страждали на ГХ ІІ ст., при застосуванні таблетованої форми ріодипіну спостерігались наступні побічні ефекти: набряки на гомілках у 2-х хворих, тахікардія у 1-го хворого, гіперемія шкіри обличчя у 1-го хворого, головний біль у 1-го хворого; при застосуванні гелевої форми ріодипіну в цій групі гіперемія шкіри обличчя була зареєстрована лише у 1-го хворого. В результаті в І групі залишилось 39 хворих на ГХ І ст.: І-А група - 18 хворих на ГХ І ст., які приймали таблетовану форму ріодипіну; І-Б група - 21 хворий на ГХ І ст., які застосовували гелеву форму ріодипіну. В ІІ групі залишилось 56 хворих на ГХ ІІ ст.: І-А група - 23 хворих на ГХ ІІ ст., які приймали таблетовану форму ріодипіну; ІІ-Б група - 33 хворих на ГХ ІІ ст., які застосовували гелеву форму ріодипіну.На підставі аналізу результатів добового моніторингу артеріального тиску, ультразвукової доплерографії магістральних артерій голови, ехокардіографії, стану енергетичної системи (аденілатний пул), проникності клітинних мембран еритроцитів були виявлені особливості центральної, церебральної гемодинаміки, енергетичного обміну, стану клітинних мембран у хворих на гіпертонічну хворобу І і ІІ ст. та встановлена перевага трансдермального застосування ріодипіну над пероральним, вдосконалено спосіб трансдермального використання. Для хворих на гіпертонічну хворобу характерне порушення структури клітинної мембрани, яке проявляється підвищенням її проникності, що збільшується від першої до другої стадії гіпертонічної хвороби й підтверджує роль біологічних мембран в патогенезі та прогресуванні гіпертонічної хвороби. Ріодипін при трансдермальному застосуванні у хворих на гіпертонічну хворобу І і ІІ ст. забезпечує поступово наростаючий антигіпертензивний ефект протягом 12 годин з одночасним зниженням варіабельності та добового індексу артеріального тиску, зменшенням індексу часу та площі гіпертензії. Пероральне та трансдермальне застосування ріодипіну призводить до достовірного зменшення судинного опору магістральних артерій голови у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ ст. і не впливає на подібний показник у хворих на гіпертонічну хворобу І ст.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

На підставі аналізу результатів добового моніторингу артеріального тиску, ультразвукової доплерографії магістральних артерій голови, ехокардіографії, стану енергетичної системи (аденілатний пул), проникності клітинних мембран еритроцитів були виявлені особливості центральної, церебральної гемодинаміки, енергетичного обміну, стану клітинних мембран у хворих на гіпертонічну хворобу І і ІІ ст. та встановлена перевага трансдермального застосування ріодипіну над пероральним, вдосконалено спосіб трансдермального використання.

1. Розвиток гіпертонічної хвороби супроводжується достовірним зниженням сумарної кількості аденілових нуклеотидів в еритроцитах периферичної крові, яке залежить від стадії гіпертонічної хвороби (зниження на 13% при ГХ І ст., на 29% при ГХ ІІ ст.) та відображає пригнічення загального енергетичного стану клітин.

2. Для хворих на гіпертонічну хворобу характерне порушення структури клітинної мембрани, яке проявляється підвищенням її проникності, що збільшується від першої до другої стадії гіпертонічної хвороби й підтверджує роль біологічних мембран в патогенезі та прогресуванні гіпертонічної хвороби.

3. Ріодипін при трансдермальному застосуванні у хворих на гіпертонічну хворобу І і ІІ ст. забезпечує поступово наростаючий антигіпертензивний ефект протягом 12 годин з одночасним зниженням варіабельності та добового індексу артеріального тиску, зменшенням індексу часу та площі гіпертензії.

4. Пероральне та трансдермальне застосування ріодипіну призводить до достовірного зменшення судинного опору магістральних артерій голови у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ ст. і не впливає на подібний показник у хворих на гіпертонічну хворобу І ст.

5. Встановлено, що трансдермальне лікування ріодипіном сприяє покращенню енергетичних показників клітин, про що свідчить достовірне збільшення вмісту аденозинтрифосфату в еритроцитах при гіпертонічній хворобі І і ІІ ст. (на 30% та 55% відповідно); а також зменшенню проникності клітинних мембран (зменшення гемолізу у 0,45% розчині NACL на 9,3% при ГХ І ст., на 29% при ГХ ІІ ст.) в більшій мірі, ніж пероральне застосування препарату.

6. Встановлено, що при лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу частота виникнення побічних явищ за умови трансдермального застосування ріодипіну є істотно нижчою, ніж при пероральному.

7. Розроблений спосіб лікування хворих на гіпертонічну хворобу І і ІІ ст. із трансдермальним застосуванням ріодипіну в прекардіальній зоні забезпечує пролонгацію дії препарату (порівняно з іншими зонами) та дозволяє зменшити добову дозу на 28% (порівняно з таблетованою формою).

Практичні рекомендації

1. Трансдермальне застосування ріодипіну має перевагу над пероральним у зниженні варіабельності артеріального тиску, індексів часу та площі гіпертензії, збільшенні вмісту аденозинтрифосфату, суми аденілових нуклеотидів, аденілового енергетичного заряду в еритроцитах периферичної крові, тому у хворих на гіпертонічну хворобу доцільним є трансдермальне застосування препарату.

2. При трансдермальному призначенні ріодипіну хворим на гіпертонічну хворобу рекомендується використовувати фільтрувальний папір 10,0 х 5,0 см, наносячи на нього форидон-гель 5% (1,8-2,7 см гелю), який за допомогою пластиру зафіксувати на прекардіальній зоні (по середньоключичній лінії у IV-V міжребірї).

(Одержаний деклараційний патент України № 47302 А від 17.05.2002 р.).

3. При виявленні підвищеного судинного опору магістральних артерій голови під час ультразвукової доплерографії доцільно призначати ріодипін трансдермально, що дозволяє нормалізувати тонус церебральних судин.

1. Арутюнова К. Ш. Вплив ріодипіну на центральну, церебральну гемодинаміку та проникність клітинних мембран у хворих на гіпертонічну хворобу / К. Ш. Арутюнова // Лікарська справа. - 2007. - № 5/6. - С. 55-60. (Автором проведено збір матеріалу, обстеження хворих, аналіз результатів, підготовка матеріалу до друку).

2. Аршинникова Л. Л. Аденілові нуклеотиди - основний критерій оцінки енергетичного обміну в організмі / Л. Л. Аршинникова, Л. І. Антоненко, К. Ш. Арутюнова // Укр. наук.-мед. молодіж. журнал. - 2007. - № 1/2. - С. 13-18. (Автором проведено збір матеріалу, обстеження хворих, аналіз результатів, підготовка матеріалу до друку).

3. Зміна показників аденілової системи при гіпертонічній хворобі / В. Г. Лизогуб, К. Ш. Арутюнова, Л. Л. Аршинникова [та ін.] // Лікарська справа. - 2006. - № 5/6. - С. 49-52. (Автором проведено збір матеріалу, обстеження хворих, аналіз результатів, підготовка матеріалу до друку).

4. Препарат форидон-гель 5% у лікуванні артеріальної гіпертензії / В. Г. Лизогуб, К. Ш. Арутюнова, І. В. Лизогуб [та ін.] // Ліки. - 2005. - № 5/6. - С. 88-93. (Автором проведено збір матеріалу, обстеження хворих, аналіз результатів, підготовка матеріалу до друку).

5. Пат. 47302 А Україна, МПК А61К31/505. Спосіб лікування хворих на гіпертонічну хворобу / В. Г. Лизогуб, К. Ш. Арутюнова. - № 2001107406; Заявл. 31.10.2001; Опубл. 17.06.2002, Бюл. № 6. (Автор брала участь у проведенні збору матеріалу, його аналізі, оформленні винаходу до друку).

6. Лизогуб В. Г. Вплив антигіпертензивної терапії лацидипіном на показники добового моніторування артеріального тиску та варіабельності ритму серця / В. Г. Лизогуб, К. Ш. Арутюнова, Т. В. Богдан // Матеріали регіональної наук.-практ. конференції. - Івано-Франківськ, 2005. - С. 69. (Автором проведено збір матеріалу, обстеження хворих, аналіз результатів, підготовка тез до друку).

7. Стан енергетичного гомеостазу у хворих на гіпертонічну хворобу при лікуванні форидон-гелем 5% / С. Б. Французова, К. Ш. Арутюнова, Л. Л. Аршинникова [та ін.] // Міжнар. медико-фармацевт. конгрес “Ліки та життя”. - К., 2006. - С. 53-54. (Автором проведено збір матеріалу, обстеження хворих, аналіз результатів, підготовка тез до друку).