Порівняльна оцінка лапароскопічних методик лікування у відновленні репродуктивної функції хворих із дермоїдними кістами яєчників - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ УДК: 618.11-006.2-089-072.1 порівняльна оцінка лапароскопічних методик лікування у відновленні репродуктивної функції хворих Із дермоїдними кістами яєчниківАвтором на основі проведених експериментів розроблений новий спосіб лікування дермоїдних кіст яєчників у хворих репродуктивного віку, який включає лапароскопічне видалення дермоїдної кісти яєчника з подальшою променевою аргоновою коагуляцією яєчника. Проведена порівняльна оцінка ефективності запропонованої методики лікування у 30 хворих репродуктивного віку з результатами лапаросокпічного лікування хворих з дермоїдними кістами яєчників з використанням біполярної коагуляції у 30 хворих, лапароскопічного лікування - ушивання яєчників кетгутом у 30 хворих, лапаротомічного лікування - ушивання яєчників кетгутом у 30 хворих. Проведено изучение макроскопических и микроскопических изменений тканей яичника и периовариальных тканей после применения лучевой аргоновой коагуляции в сравнении с использованием биполярной коагуляции и с ушиванием яичников кетгутом с целью гемостаза. После проведения оперативных вмешательств по удалению дермоидных кист яичников во всех клинических группах выявлено статистически достоверное снижение уровня гонадотропных гормонов в сыворотке периферической крови, а именно уровня ФСГ, ЛГ и их соотношения, а также снижение уровня тестостерона во всех группах и достоверное повышение уровня прогестерона после выполнения оперативных вмешательств с использованием лучевой аргоновой или биполярной коагуляции тканей яичника с целью гемостаза. Наилучшие результаты лечения больных репродуктивного возраста с дермоидными кистами яичников получены при применении разработанного автором способа лечения дермоидных кист яичников - беременность наступила у 70% больных, спаечный процесс развился у 20% пациенток.В більшості випадків зрілі кістозні тератоми яєчників не порушують гормональний статус жінки, однак інколи вони продукують тиреотропний гормон, естрадіол, тестостерон, пролактин та можуть симулювати ектопічну вагітність за продукцією хоріонічного гонадотропіну людини, б-фетопротеїну та викликати черевну кровотечу (Scully RE. et al., 1998). У хворих з дермоїдними кістами яєчників, які мають підвищений вміст естрогенів у сироватці крові, можливо виникнення синдрому передчасного виснаження яєчників (Татарчук Т.Ф., Сольський Я.П., 2003). Мета дослідження - підвищити ефективність лікування хворих з дермоїдними кістами яєчників за допомогою застосування розробленого способу лікування з використанням променевої аргонової коагуляції з метою гемостазу. Для досягнення вищевказаної мети нами були поставлені такі задачі: 1) вивчити вплив променевої аргонової коагуляції, біполярної коагуляції та ушивання тканин яєчників кетгутом на репродуктивну функцію самок щурів лінії Вістар; 3) порівняти ефективність розробленого способу лікування з ефективністю лікування хворих із застосуванням біполярної коагуляції та ушивання тканин яєчників кетгутом з метою гемостазу під час лапароскопії;Отримані результати лікування порівнювалися з результатами лапароскопічного лікування 30 хворих, яким після видалення дермоїдних кіст яєчників застосовували біполярну коагуляцію тканин яєчників у 30 хворих або ушивання тканин яєчника кетгутом у 30 хворих з метою гемостазу. Яєчники 30 щурів піддано впливу променевої аргонової коагуляції, 30 щурів - біполярної коагуляції з потужністю коагулюючого струму40 Вт, яєчники 30 щурів прошито кетгутом. Першу клінічну групу склали хворі, яким була застосована з метою гемостазу променева аргонова коагуляція ложа кісти з потужністю коагулюючого струму 40 Вт, у другій групі з метою гемостазу була застосована біполярна коагуляція ложа кісти струмом потужністю 40 Вт, у третій групі було виконано ендоскопічне ушивання ложа кісти кетгутом №4 з метою гемостазу. Ефективність лікування хворих оцінювали на підставі вивчення змін вмісту статевих гормонів у сироватці крові досліджуваних хворих у післяопераційному періоді через 3 місяці після виконаних нами оперативних втручань у порівнянні із середнім вмістом відповідних гормонів у всіх 120 хворих до оперативного втручання, вивчення катамнестичних даних щодо відновлення репродуктивної функції через 1 рік після оперативного втручання, вивчення даних гістеросальпінгографії, проведеної через 1 рік після оперативного втручання у хворих, що не завагітніли.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ