Порівняльна оцінка клініко–психопатологічних особливостей, якості життя та соціального функціонування хворих на параноїдну шизофренію з різними типами перебігу - Автореферат

«ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА КЛІНІКО-ПСИХОПАТОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ, ЯКОСТІ ЖИТТЯ ТА СОЦІАЛЬНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ХВОРИХ НА ПАРАНОЇДНУ ШИЗОФРЕНІЮ З РІЗНИМИ ТИПАМИ ПЕРЕБІГУ||Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Абрамов Володимир Андрійович, Донецький національний медичний університет ім. Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор Підкоритов Валерій Семенович, ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України», керівник відділу клінічної, соціальної та дитячої психіатрії. доктор медичних наук, професор Скрипніков Андрій Миколайович, ВДНЗ «Українська медична стоматологічна академія», завідувач кафедри психіатрії, наркології та медичної психології. Захист дисертації відбудеться «23» вересня 2009 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.566.01 при ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України» за адресою: 61068, м.Харків, вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України» (61068, м.Це повязано з високим рівнем захворюваності, частою інвалідизацією хворих у працездатному віці, тривалими госпіталізаціями, значними порушеннями соціально-трудової та сімейної адаптації, зниженням якості життя та соціального функціонування [Волошин П.В., 2006; Марута Н.О., 2006; Абрамов В.А., 2006; Підкоритов В.С., 2007; Бачеріков А.М., 2007; Бітенський В.С., 2006; Кутько І.І., 2006]. Особливе значення останнім часом набуває проблема якості життя та соціального функціонування хворих на шизофренію, у т.ч. з різними типами перебігу захворювання [Жигуліна І.В., 2002; Марута Н.О., 2004, Підкоритов В.С., 2005; Бурковський Г.В., 2004; Незнанов М.Г., 2004, Масловський С.Ю., 2004, Atkinson M., 1997; Lechman Залишається актуальним вивчення клініко-психопатологічних особливостей хворих на параноїдну шизофренію з оцінкою продуктивних, негативних та загальних психопатологічних симптомів з різним типом перебігу. Вивчити особливості якості життя та рівень соціального функціонування хворих на параноїдну шизофренію з різним перебігом. Оцінити вплив соціально-демографічних факторів та клініко-психопатологічних особливостей хворих з шизофренією на рівень якості життя та соціального функціонування.Донецька було проведено дослідження 90 хворих на параноїдну шизофренію з різними типами перебігу, а також 30 пацієнтів з гострим психотичним розладом з симптомами шизофренії. До першої групи увійшли 40 хворих (33,3%) з діагнозом по МКХ-10 - параноїдна шизофренія, епізодичний перебіг з наростаючим дефектом (F20.01). Третя група була сформована з 30 хворих (25%) з гострим психотичним розладом з симптомами шизофренії (F23.1). У хворих на параноїдну шизофренію з безперервним типом перебігу клінічна картина в більшості випадків (70%) була представлена маревними розладами з розвитком систематизованих маревних ідей різного змісту: ідеї відношення (66,7%), релігійного змісту (25%), реформаторства (8,3%). У пацієнтів з гострим психотичним розладом з симптомами шизофренії, клінічна картина в більшості випадків (56,7%) була представлена галюцинаторно-параноїдними розладами з переважанням вербальних псевдогалюцинацій (76,4%) та маревних ідей переслідування (58,8%).У дисертації на основі комплексного соціально-демографічного, клініко-психопатологічного, соціально-психологічного досліджень представлено теоретичне обґрунтування і нове рішення наукової задачі - порівняльної оцінки особливостей якості життя і соціального функціонування хворих з різними типами перебігу параноїдної шизофренії, що дозволило удосконалити принципи їх лікування шляхом поєднаного використання психофармакологічних і психоосвітніх методів. Аналіз основних соціально-демографічних показників обстежених хворих на параноїдну шизофренію засвідчує про переважання осіб у віці від 30 до 39 років (50,0%), з середньо-спеціальною освітою (38,3%), що не мають власної сімї (79,2%), що проживають в батьківських сімях або у родичів (55,8%) з симбіотично-залежним характером родинних стосунків (33,7%). Середній сумарний показник порушення якості життя у пацієнтів з безперервним типом перебігу параноїдної шизофренії характеризується найбільшою глибиною (10,7±1,22) і стабільністю, відображаючи прояви дефіцитарності в сферах фізичного функціонування (10,2±1,11), незалежності та автономії (10,7±1,18), соціальних стосунків (9,3±1,10), оцінки навколишнього середовища (10,4±1,17) та сприйняття свого психічного здоровя (9,8±1,10). У хворих на гострі психотичні розлади з симптомами шизофренії порушення якості життя характеризуються найменшою глибиною (середня сумарна оцінка знаходиться в діапазоні задовільного-доброго рівня (13,8±1,22; р<0,05)) і відносно високими значеннями показників самоідентифікації рівня незалежності (14,1±1,29).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ