Порівняльна оцінка ефективності різних методів лікування хворих на рак передміхурової залози, ускладнений гострою затримкою сечі - Автореферат

Порівняльна оцінка ефективності різних методів лікування хворих на рак передміхурової залози, ускладнений гострою затримкою сечіРобота виконана у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Шуляк Олександр Владиславович, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, професор кафедри урології. доктор медичних наук, професор Пепенін Володимир Розумнікович Луганський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри хірургії та урології. Захист дисертації відбудеться "27" травня 2008 р. о 1430 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.615.01 в Державній установі „Інститут урології АМН України” (04053, м.На думку деяких вчених [Возіанов О.Ф., 2003], "золотим стандартом" у лікуванні ГЗС, спричиненої РПЗ, є трансуретральна резекція простати (ТУРП), хоча не для всіх хворих можна застосовувати цей метод. За даними літератури [Tominaga S. et al., 2003], застосування уретрального катетера Фолея, або надлобкової цистостоми, з одночасним застосуванням антиандрогенних препаратів у деяких випадках дозволяє ліквідувати виникнення ГЗС і тяжкі дизуричні явища. У сучасній світовій урології постійно розробляється, удосконалюється та використовується низка різноманітних методик лікування ГЗС, спричиненої РПЗ. До них відносяться: застосування уретральних стентів і катетерів (тимчасових і постійних) різних модифікацій електрохірургії; трансуретральна резекція передміхурової залози (ТУРП), трансуретральна вапоризація (ТУВП), трансуретральна вапорезекція (ТУВРП) та трансуретральна інцизія передміхурової залози (ТУІП), кріодеструкція [Mebust W. et al., 2004]. Незначна кількість досліджень, проведених з приводу проблеми лікування ГЗС, спричиненої РПЗ, сприяє широкому вивченню даної проблеми сучасними вченими та лікарями-практиками у звязку із зростанням частоти даної патології, збільшенням кількості ускладнень, непередбачуваним перебігом, складністю у виборі найбільш оптимального методу лікування, необхідністю постійного спостереження за пацієнтами.У 63 хворих було діагностовано ранні форми РПЗ на стадії Т1 - Т2; Nx - 1; Mx - 1; G1 - 3, причому ГЗС спостерігалась лише в 11 пацієнтів. У всіх хворих була встановлена клінічна стадія Т3-4 (місцево розповсюджена та дисемінована форма хвороби), таких хворих було 346 (48,39%). Цим хворим з метою ліквідації обструктивної симптоматики було проведено ТУРП - 32 пацієнтам, ТУІП - 8 хворим, ТУВП - 5 хворим та ТУВРП - 4 хворим. Із 348 опрацьованих анкет пацієнтів, хворих на РПЗ з ГЗС, яким з лікувальною метою відразу було проведено ТУРП та її модифікації, 42 (12,06%) пацієнти з низки причин були виключені з групи дослідження. Радикальна простатектомія була виконана 59 пацієнтам, проте детальний аналіз ми змогли провести тільки 55 хворим - група ІІІ.У дисертації наведено науково-теоретичне узагальнення та вирішення актуальної науково-прикладної задачі урології - підвищення ефективності лікування хворих на рак передміхурової залози, ускладнений гострою затримкою сечі, шляхом наукового обґрунтування вибору раціональної лікувальної тактики з застосуванням консервативної терапії та ендохірургічних втручань на фоні максимальної андрогенної блокади, що дозволяє запобігти виникненню ускладнень і покращити якість життя пацієнтів. Встановлено, що використання ТУРП та її модифікацій без застосування неоадювантної терапії дозволяє відразу ліквідувати ГЗС, спричинену РПЗ, проте кількість ускладнень (20,23%) є значно вищою в порівнянні з хворими, яким було проведено ТУРП та її модифікації із застосовуванням неоадювантної терапії (відповідно 18,36%). Встановлено, що утримання уретрального катетера терміном до трьох місяців з одночасним проведенням максимальної андрогенної блокади (МАБ) для лікування РПЗ, ускладненого ГЗС, дозволяє на 84% зменшити кількість хірургічних втручань.

Основний зміст роботи

У дисертації наведено науково-теоретичне узагальнення та вирішення актуальної науково-прикладної задачі урології - підвищення ефективності лікування хворих на рак передміхурової залози, ускладнений гострою затримкою сечі, шляхом наукового обґрунтування вибору раціональної лікувальної тактики з застосуванням консервативної терапії та ендохірургічних втручань на фоні максимальної андрогенної блокади, що дозволяє запобігти виникненню ускладнень і покращити якість життя пацієнтів.

1. У пацієнтів з локально-обмеженою формою РПЗ (Т1-2) ГЗС зустрічається рідко (3,17%). Частота виникнення ГЗС на більш пізніх стадіях хвороби (Т3-4) становить 32% випадків.

2. Встановлено, що використання ТУРП та її модифікацій без застосування неоадювантної терапії дозволяє відразу ліквідувати ГЗС, спричинену РПЗ, проте кількість ускладнень (20,23%) є значно вищою в порівнянні з хворими, яким було проведено ТУРП та її модифікації із застосовуванням неоадювантної терапії (відповідно 18,36%).

3. Встановлено, що утримання уретрального катетера терміном до трьох місяців з одночасним проведенням максимальної андрогенної блокади (МАБ) для лікування РПЗ, ускладненого ГЗС, дозволяє на 84% зменшити кількість хірургічних втручань. Проте застосування такої тактики більше трьох місяців є недоцільним через низький відсоток (2,31%) ліквідації ГЗС, значне збільшення інфекційних ускладнень (вдвічі за період з третього по шостий місяць) і зниженням якості життя пацієнтів (QOL) на 1 бал.

4. На протязі трирічного спостереження встановлено, що застосування ТУРП та її модифікацій при лікуванні ГЗС, спричиненої РПЗ, в порівнянні з хворими, яким було застосоване комбіноване консервативне лікування, не впливає на прогресію онкологічного процесу та канцерспецифічну смертність, показники яких становили відповідно 36% і 34% та 32% і 31%.

5. Розроблені показання до вибору ендоскопічного методу лікування РПЗ, ускладненого ГЗС. Так, трансуретральна інцизія передміхурової залози є методом вибору хірургічного лікування пацієнтів з тяжкою інтеркурентною патологією та розміром передміхурової залози до 40 см3, електровапоризація передміхурової залози - у хворих з розмірами передміхурової залози 60-80 см3.

1. Пасічник С.М., Шуляк О.В. Аналіз результатів застосування трансуретральної резекції та трансуретральної інцизії передміхурової залози в лікуванні інфравезикальної обструкції при раку передміхурової залози // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2005. - 2(30) - С. 60-63. Автор проводив лікування хворих, зібрав дані, провів статистичний аналіз, написав, редагував та оформив статтю.

2. Характеристика ускладнень трансуретральної резекції та трансуретральної вапоризації передміхурової залози у хворих на рак передміхурової залози з гострою затримкою сечі/ О.В. Шуляк, С.М. Пасічник, Р.З. Шеремета, А.З. Журавчак // Практична медицина. - 2006. - 1 (том XII). - С. 19-22. Автор провів обстеження хворих, статистичний аналіз, редагування та оформлення статті.

3. Застосування тамсулозину в лікуванні дизурії після трансуретральної хірургії при раку передміхурової залози/ С.О. Возіанов, О.В.Шуляк, С.М.Пасічник, Ю.Р. Грицина //Acta medica leopoliensia. - 2005. - Том XI, №3. - С. 94-95. Авторові належить збір матеріалу для дослідження, участь в аналізі результатів.

4. Шуляк О.В., Пасічник С.М., Журавчак А.З. Порівняльна характеристика ускладнень трансуретральної резекції та трансуретральної вапорезекції передміхурової залози у хворих на рак передміхурової залози// Актуальні проблеми транспортної медицини: навколишнє середовище; професійне здоровя; патологія. - 2006. - №1 (3). - С. 48-51.

5. Проведення порівняльного аналізу інтраопераційної крововтрати при ендоскопічному лікуванні хворих на рак передміхурової залози/ Возіанов С.О., Шуляк О.В., Пасічник С.М., Грицина Ю.Р. Шипелик О.В., Воробець Д.З.// Практична медицина. - 2006. - № 5 (том XII). - С. 79-83. Авторові належить збір матеріалу для дослідження, участь в аналізі результатів.

6. Тривалість доцільного застосування постійного уретрального катетера у хворих на рак передміхурової залози з гострою затримкою сечі/ Пасічник С.М., Шуляк О.В., Ковальчук С.В., Матвіюк М.В., Семеряк О.М., Репко Д.Д. //Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2007. - №1. - С. 105-111. Автор провів обстеження хворих, статистичний аналіз, редагування та оформлення статті.

7. Радикальна простатектомія у лікуванні хворих на рак передміхурової залози, ускладнений гострою затримкою сечі/ Пасічник С.М., Шуляк О.В., Репко Д. Д., Зайченко Н.О. // Український бальнеологічний журнал. - 2006. - №№ 1, 2. - С. 48-52. Авторові належить збір матеріалу для дослідження, участь в аналізі результатів.

8. Пасічник С.М., Шуляк О.В. Сучасні погляди на проблему лікування та діагностики раку передміхурової залози// Всеукраїнська експертна мережа, розділ “Аналітика” [Електронний ресурс] - 670 Mb від 03.10.2006. Автор провів обстеження хворих, статистичний аналіз, редагування та оформлення статті.

9. Пасічник С.М., Шуляк О.В. Застосування ТУРП та її модифікацій в лікуванні ГЗС, спричиненої РПЗ/ Тези доповідей V Українсько-Польського симпозіуму урологів. Львів, 4-6 травня 2007 р. С. 13-14. Авторові належить збір матеріалу для дослідження, участь в аналізі результатів.