Порівняльна країнознавчо-туристична характеристика ПАР і Аргентини - Реферат

бесплатно 0
4.5 126
Роль розвитку туризму у вирішенні соціальних проблем. Порівняльна характеристика країнознавчо-туристичного потенціалу Південно-Африканської Республіки та Аргентини. Соціально-економічні умови розвитку країн та розгляд їх рекреаційно-туристичної галузі.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова Порівняльна країнознавчо-туристична характеристика ПІВДЕННОАФРИКАНСЬКОЇ Республіки і АргентиниВ багатьох країнах світу саме за рахунок туризму створюються нові робочі місця, підтримується високий рівень життя населення, створюються передумови для поліпшення платіжного балансу країни. Розвиток сфери туризму сприяє підвищенню рівня освіти, вдосконаленню системи медичного обслуговування населення, впровадженню нових засобів поширення інформації тощо. Главою держави й головнокомандувачем збройних сил є президент, котрий обирається під час першого після виборів засідання Національної асамблеї у складі її депутатів. Термін повноважень Президента - 5 років, може обраний цю посаду трохи більше двох раз.Законодательную влада веде до двопалатного парламенту, що складається з Національної асамблеї (400 місць) та рішення Національної ради провінцій (>НСП, 90 місць). Депутати Національної асамблеї обираються з урахуванням пропорційного представництва від провінцій на термін.НСП виконує функції сенату, координує діяльність всіх регіонів.Близько 2 тисяч років тому племена Сан перейшли на осілий спосіб життя і почали випасати худобу, яку вони запозичили від банту-мовних племен, котрі мігрували на південь. Народність Нгуні (племена зулусів, коса, свазі, ндебеле) заселили територію сьогоднішніх провінцій Квазулу-Наталь і Східний Кейп; народності Суто (з півночі та півдня) і Тсвана заселили центральні регіони, а Венда, Лемба та Шангаан-Тсонга залишилися на півночі. Племена Койкоїв першими зустріли голландських пришельців під керівництвом Яна ван Рібека, який у 1652 році заснував у Кейпі базу для Голландської Ост-Індійської компанії з метою забезпечення провіантом і водою транзитних кораблів, а також для надання медичної допомоги хворим. У 1795 році територія Кейпу була анексована Британією, проте через 8 років її знову було повернуто під контроль Батавської Республіки (назва Нідерландів під владою Наполеона). Після того, як африканери-першопрохідці заглибились далі на північ у Наталь, перейшовши через річку Оранжеву, і на схід, через пасмо Драконових гір, британські колонізатори дозволили їм облаштувати тут дві незалежні бурські республіки - Оранжеву Вільну Державу (нинішня провінція Вільна Держава) та Трансвааль (нині включає чотири провінції: Готенг, Мпумаланга, Північну і Північно-Західну провінції).Для ПАР характерно змішання різних культур, адже в країні проживають люди різних рас і національностей, що говорять на різних мовах і живуть у різних умовах. У ПАР можна побачити як традиційні для африканських народів пісні, танці, обряди, так і чудові приклади сучасного мистецтва. У ПАР широко поширені і користуються великою популярністю, особливо серед туристів, традиційні ремесла африканських народів. ПАР - прекрасне місце тим, хто приїжджає до Африки вперше: кліматичні умови і розгалужена транспортна мережу дозволяють легко пересуватися країною, численні готелю відповідають найсуворішим вимогам, а національні парки начебто одні з найкращих континенті.Територію сучасної Аргентини до її відкриття іспанцями заселяли осілі індіанські племена. Із часу заснування Педро де Мендосою в 1536 р. міста Буенос-Айрес почалася іспанська колонізація країни. Національний конгрес проголосив незалежність держави, що дістала назву Обєднані провінції Ла-Плати, а в 1926 р. була створена Аргентинська Федеративна Республіка. У середині XIX ст. заборона на вїзд до країни була скасована, і до Аргентини ринув величезний потік іммігрантів - італійців, німців, поляків, українців, росіян. Країна поділена на 22 провінції, а також включає одну національну територію (Вогняна Земля та острови в Південній Атлантиці) й один федеральний столичний округ. традиційні форми матеріальної та духовної культури збереглися в селищах і маєтках - естансіях, розосереджених на великих територіях.Аргентина - одна з найбільш економічно розвинених країн Латинської Америки, у якій вартість промислової продукції істотно перевищує вартість сільськогосподарської. Три «кити», на яких тримається економіка сучасної Аргентини, - це гірничодобувна промисловість (свинець, цинк, уран, залізні руди), металургія та сільське господарство. Наприкінці XIX - на початку XX ст. специфікою економічного розвитку країни була орієнтація сільського господарства на світовий ринок. До початку Першої світової війни Аргентина посідала перше місце у світі за експортом яловичини, лляного насіння, екстракту кебрачо (дубильного); друге - за експортом пшениці, вовни. За виробленням і споживанням промислової продукції, за виробництвом автомобілів, чавуну й сталі Аргентина посідає одне з провідних місць у Латинській Америці, а за видобутком нафти - третє місце (після Венесуели та Мексики).У 2006 на туристичну галузь Аргентини припадало 7, 41% ВВП (3-ій за прибутковістю сектор національної економії), хоча варто мати на увазі, що витрати аргентинських туристів за кордоном досягли 12% ВВП країни.

План
План

1. Загальні відомості про державу

2. Коротка історична довідка

3. Історико- культурні ресурси ПАР. Їх структура

4. Історико- культурні ресурси Аргентини

5. Соціально-економічні умови розвитку країни

Список литературы
В африканських народів, що населяють ПАР, древні і багаті традиції усної творчості. З давніх часів в племенах бушменів, готтентотів і зулусів складали казки, співали пісні та розповідали міфи.

Писемність на африканських мовах в ПАР (на базі латинського алфавіту) зявилася в другій половині XIX століття. На початку XX століття зявляються літературні твори національними мовами, в основному це “література протесту”.

Музика

Музична культура ПАР ґрунтується на багатих традиціях як африканських народів, так і переселенців з Європи та Азії.

Яскравим представником південноафриканської музичної культури є Міріам Макеба (Miriam Makeba), відома як Мама Африка (Mama Afrika). Її називали “першою леді південноафриканської пісні”.

Міріам Макеба народилася в Йоганнесбурзі в 1932 році. Починала вона свою музичну карєру разом з дуже популярною в пятдесяті роки в ПАР групою Manhattan Brothers, що грала регтайм, джайв та свінг з африканською забарвленням. Пізніше Міріам створила власну групу - Skylarks.

Міріам Макеба стає борцем проти апартеїду, після її виступу перед Організацією Обєднаних Націй в 1963 році вона була позбавлена південноафриканського громадянства і змогла повернутися на батьківщину лише в 1990 році на запрошення Нельсона Мандели.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?