Нейрофізіологічні маркери, які дозволяють диференціювати синдром Гійена-Баре та запальну демієлінізуючу полінейропатію. Ураження периферичних відділів вегетативної нервової системи. Наявність м’язових гіпотрофій та порушення поверхневої чутливості.
При низкой оригинальности работы "Порівняльна клініко-нейрофізіологічна характеристика перебігу гострих та хронічних імуноопосередкованих запальних полінейропатій", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Naidonova Neuropsychological characteristics of anxiety and depression in patients with rheumatoid arthritis Shupyk National Medical Academy of Postgraduate EducationRheumatoid arthritis is a systemic autoimmune disease of the connective tissue, which affects not only the joints but also the internal organs. In case of this pathology there is observed autonomic dysfunction and the nervous systemdisorderintheformofvariouskindsofencephalopathyandpolyneuropathy. The study of changes in neuropsychological indices, depending on the duration and nature of the disease. We conducted a medical examination of 30 young and middle-aged people with RAAND 20 healthy individuals of the same age. The patients with RAWERE divided into groups depending on the duration and nature of the disease.Обстежено 43 хворих з імуноопосередкованими запальними полінейропатіями, серед яких в 1 групі 31 хворий на ХЗДП та в 2 групі 12 хворих на СГБ. Серед особливостей клінічних проявів в 1 групі були наявні мязові гіпотрофії і атрофії, порушення поверхневої чутливості, в 2 групі-ознаки ураження периферичного відділу вегетативної нервової системи та парезу проксимальних відділів кінцівок. По результатам ЕМГ дослідження виявлена більша кількість хворих з вираженою ступінню зменшення ШРЗМ n.Tibialis та n.Peroneus в 1 групі (р<0,01 та р<0,05 ) та хворих зі зниженням ШРЗМ n.Medianus (р<0,01), а також зниження амплітуди М-відповіді при стимуляції n.Medianus серед хворих 1 групи було достовірно більше ніж в 2 (р<0,005), а при стимуляції n.Ulnaris зниження амплітуди М-відповіді у хворих 2 групи ніж в 1 (р<0,01). Нами обстежено 43 хворих з імуноопосередкованими запальними полінейропатіями, серед яких в 1 групі 31 хворий на ХЗДП (12 чоловіків та 19 жінок) віком від 28 до 59 років (середній вік 46,9±1,7 років) тривалістю захворювання від 1 до 5 років (середня тривалість 2,8±0,3 роки), середнім віком дебюту 44,3±1,7 роки та в 2 групі 12 хворих на СГБ (8 чоловіків та 4 жінок) віком від 26 до 59 років (середній вік 42,5±4,8 років). Всім хворим проведено клінічне обстеження, з аналізом складових індивідуального неврологічного симптомокомплексу, а також виконана стимуляційна електроміографія - амплітуда М-відповіді та швидкість розповсюдження збудження по моторним волокнам (ШРЗМ) при стимуляції n.Tibialis, n.Peroneus, n.Medianus, n.Ulnaris, вивчення параметрів F-хвилі n.Tibialis та n.Medianus, швидкість розповсюдження збудження по сенсорним волокнам (ШРЗС) при стимуляції n.Suralis, n.Safenus, n.Medianus, n.Ulnaris та голкова електроміографія з дослідженням спонтанної активності та параметрів потенціалів рухових одиниць (ПРО) на компютерному 4-канальному електроміографі «НЕЙРОМВП» («Нейрософт» Росія).
Список литературы
1. Grehl H. Checkliste Neurologie / Grehl H., Reinhardt F. - Georg Thieme Verlag, Stuttgart, 2013. - S.682-687.
2. Neundorfer B. Polyneuropathien / Neundorfer B., Heu? D.F. - Georg Thieme Verlag, Stuttgart, 2007. -S.1-5, 36-45
3. Preston D.C. Electromyography and neuromuscular disorders: clinical-elec-trophysiologicalcorrelations/PRESTOND.C.-ELSEVIERINC.:NEWYORK,2013.-P.391-397.
4.Textbook of peripheral neuropathy / editor, P.D. Donofrio. - Demos Medical Publishing: New York, 2012. - P.167-201
264
Зб. наук. праць співробіт. НМАПО імені П.Л.Шупика 23 (2)/2014
НЕВРОЛОГІЯ
В.В. Оржешковский
Сравнительная клинико-нейрофизиологическая характеристика течения острых и хронических иммуноопосредованных воспалительных полинейропатий Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л.Шупика
Введение. В статье представлен анализ клинико-нейрофизиологических особенностей состояния больных с иммуноопосредованными воспалительными полинейропатиями.
Цель. На основе этого анализа выявить нейрофизиологические маркеры, которые могут использоваться для дифференцировки синдрома Гийена-Барре (СГБ) и хронической воспалительной демиелинизирующей полинейропатии (ХВДП).
Материал и методы. Обследовано 43 больных с иммуноопосредованными воспалительными полинейропатиями, среди которых в 1 группе 31 больной с ХВДП и в 2 группе 12 больных с СГБ Всем больным было про ведено клиническое обследование, а также проведенная стимуляционная электромиография (ЭМГ).
Результаты. Среди особенностей клинических проявлений в 1 группе были имеющиеся мышечные гипотрофии и атрофии, нарушение поверхностной чувствительности, в 2 группе - признаки поражения периферического отдела вегетативной нервной системы и пареза проксимальных отделов конечностей. В результате ЭМГ исследования выявлено большее количество больных с выраженной степенью уменьшения СРВМ n.Tibialis и n.Peroneus в 1 группе (р<0,01 и р<0,05) и больных со снижением СРВМ n.Medianus (р<0,01), а также снижение амплитуды М-ответа при стимуляции n.Medianus среди больных 1 группы было достоверно больше, чем в 2 (р<0,005), а при стимуляции n.Ulnaris снижение амплитуды М-ответа у больных 2 группы, чем в 1 (р<0,01). в 1 группе оказался большим процент больных с имеющимися блоками проведения при стимуляции n.Tibialis (р<0,05), n.Medianus (р<0,01), n.Ulnaris (р<0,01). А в 2-ой группе больных с имеющимся блоком проведения при стимуляции n.Peroneus (р<0,01) и с имеющимся увеличением резидуаль-ной латентности при стимуляции n.Tibialis (р<0,03) и n.Peroneus (р<0,03) и снижение амплитуды потенциала чувствительного нерва при стимуляции n.Suralis (р<0,05).
Выводы. При СГБ более присуще поражение периферических отделов вегетативной нервной системы и чаще вовлечение в патологический процесс наряду с дистальными проксимальных отделов периферических нервной системы. ХВДП отличается клинически от СГБ наличием мышечных гипотрофий или атрофий, а также нарушений поверхностной чувствительности. Некоторые ЭМГ показатели могут использоваться как маркеры для определения варианта течения этих полинейропатий. Так для ХВДП это амплитуда М-ответа при стимуляции n.Medianus, наличие блоков проведения при
Зб. наук. праць співробіт. НМАПО імені П.Л.Шупика 23 (2)/2014
265
НЕВРОЛОГІЯ стимуляции n.Tibialis, n.Medianus и n.Ulnaris, СРВМ n.Tibialis, n.Peroneus, n.Medianus. А для СГБ это амплитуда М-ответа при стимуляции n.Ulnaris, наличие блоков проведения при стимуляции n.Peroneus, увеличение рези-дуальной латентности при стимуляции n.Tibialis и n.Peroneus.
Comparative clinical and neurophysiological characteristic of acute and chronic immunomediated inflammatory polyneuropathies
Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education Introduction. In the article, there is analyzed clinical and neurophysiological characteristic of patients with immunomediated inflammatory polyneuropathies. Aim. To determine neurophysiological markers which can be used for Guil- lain-Barre syndrome (GBS) and chronic inflammatory demyelinating polyradiculoneuropathy (CIDP) differentiation.
Materials and methods. There have been examined 43 patients with the immunomediated inflammatory polyneuropathies. The patients were divided into 2 groups: group 1 included 31 patients with CIDP and group 2 - 12 patients with GBS. All the patients were conducted clinical examination and electromyography. Results.Among features of clinical manifestations in-group 1 there were available muscular hypotrophies and atrophies, violation of superficial sensitivity, in group 2 - signs of the disorder of peripheral division of vegetative nervous system and paresis of proximal divisions of limbs.As a result of electromyography the bigger number of patients proved to have the expressed reduction of motor nerve conduction velocity n.Tibialis and n.Peroneus in group 1 (р <0,01 and р <0,05) and patients with decreasing motor nerve conduction velocity n.Medianus (р <0,01). The decreased M response amplitude at n.Medianus stimulation among patients of 1 group was significantly greater than in group 2 (р<0,005), and at n.Ul-naris stimulation decreased M response amplitude was observed in patients of group 2 (р <0, 01). In group 1 there was a bigger percent of patients with available blocks of conduction at n.Tibialis stimulation (р <0, 05), n.Medianus (р <0,01), n.Ulnaris (р <0,01). And in the 2nd group there were bigger percent of patients with the available block of conduction at n.Peroneus stimulation (р <0, 01) and with increased residual latency at n.Tibialis stimulation (р<0,03) and n.Peroneus
(р <0,03) and decreased amplitude of SNAP at n.Suralis stimulation (р <0,05). Conclusions. In case of GBS there is more frequently observed the injury of peripheral divisions of vegetative nervous system and involvement proximal divisions of peripheral nervous system along with distal divisions in pathological process. CIDP differs clinically from GBS by the presence of muscular hypotrophies or atrophies, and violations of superficial sensitivity. Some electromyography indicators can be used as markers for determining polyneuropathies. Therefore,
266
Зб. наук. праць співробіт. НМАПО імені П.Л.Шупика 23 (2)/2014
НЕВРОЛОГІЯ
M response amplitude at n.Medianus stimulation, the presence of blocks of conduction at n.Tibialis, n.Medianus and n.Ulnaris stimulations, conduction velocity at n.Tibialis, n.Peroneus, n.Medianus stimulations are characteristic for CIDP. M response amplitude at n.Ulnaris stimulation, presence of blocks of conduction at n.Peroneus stimulation, increased residual latency at n.Tibialis and n.Peroneus stimulations are characteristic for GBS.
ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ХВОРИХ З ІШЕМІЧНИМ ІНСУЛЬТОМ ЗА НАЯВНОСТІ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ
Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, м. Київ
Мета. Оцінити вплив супутньої фібриляції передсердь (ФП) на показники якості життя (ЯЖ) хворих у гострий період та через 6 і 12 місяців після перенесеного ішемічного інсульту (ІІ) на тлі різних видів лікування.
Матеріал і методи. Проведене когортне проспективне дослідження 99 хворих віком від 60 до 81 року (середній вік 68,4±5,7 років) з ІІ у гострому періоді та через 6 та 12 місяців. Діагноз був верифікований за допомогою маг-нітно-резонансної та/або компютерної томографії. Ступінь тяжкості інсульту оцінювалась за шкалою NIHSS, ступінь незалежності у повсякденній активності - за Індексом Бартель, ступінь інвалідизації - за Модифікованою шкалою Ренкіна, оцінка когнітивних функцій - за шкалою MMSE, вираженість депресії - за шкалою DASS. Оцінка ЯЖ проводилась за допомогою опитувальника MOS SF-36. З метою проведення оцінки впливу різних видів лікування на показники ЯЖ у пацієнтів з ФП, ці хворі були поділені на дві підгрупи: ті, що отримували варфарин та аспірин.
Результати. Встановлено, що наявність ФП у хворих з ІІ негативно впливає на процес одужання, сповільнює функціональне відновлення протягом року після ІІ, впливає на психоемоційний стан, достовірно збільшуючи вираженість депресії та погіршує когнітивні функції. Виявлено погіршення показників ЯЖ хворих з наявною ФП в усіх точках спостереження протягом року після перенесеного ІІ. Показано, що ФП є незалежним чинником, що
Зб. наук. праць співробіт. НМАПО імені П.Л.Шупика 23 (2)/2014
267
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
