Порівняльна характеристика інноваційної діяльності України та Сполучених Штатів Америки - Реферат

Міністерство освіти і науки України Реферат на тему: «Порівняльна характеристика інноваційної діяльності України та Сполучених Штатів Америки»Майбутнє існування світового співтовариства в умовах глобалізації визначається рівнем інноваційного розвитку країн, тому ефективне управління інноваційними процесами є основною умовою реалізації інноваційної стратегії розвитку України. Разом з тим, Україна продовжує розвиватися як країна з високою часткою сировинних галузей промисловості, а інноваційний розвиток не став однією з головних ознак зростання національної економіки. Позитивні тенденції хоча й спостерігалися протягом кількох років, але мали переважно тимчасовий характер і змінювалися протилежними зрушеннями в економіці, що характеризує інноваційні процеси в Україні як нестійкі та позбавлені чітких довгострокових стимулів для інноваційної діяльності. Стан інноваційної діяльності в Україні більшістю експертів-науковців визначається як кризовий і такий, що не відповідає сучасному рівню розвитку інноваційних процесів в країнах, для яких інноваційний розвиток є ключовим вектором економічної стратегії [22]. Протягом 2006-2011 рр. відбулося збільшення питомої ваги підприємств, що впроваджували інновації, проте частка реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової продукції знизилася на 2,9%.Керівники американських компаній підходять до управління інноваціями (і фірмою загалом) насамперед з позицій прибутковості, увагу приділяють тільки значним інноваціям. У США грошова винагорода і загроза її втрати необхідні для мотивації керівництва відділенням: у цьому випадку відповідальність має бути чітко визначена, щоб було зрозуміло, до яких результатів керівництво має прагнути [6, c. У США фінансові ресурси надходять як від держави, так і від приватних фірм, організацій. При цьому федеральний уряд не має централізованого органу управління науковими розробленнями і здійснює цю діяльність через невелику кількість агентств і компаній. Органами державного регулювання інноваційної діяльності в США є: Американський науковий фонд (курирує фундаментальні наукові дослідження), Американська наукова рада (курирує промисловість і університети), НАСА (Національне космічне агентство), Національне бюро стандартів, Національний інститут охорони здоровя, Міністерство оборони, Національний центр промислових досліджень, Національна академія наук, Національна технічна академія, Американська асоціація сприяння розвитку науки.Розглянувши і порівнявши інноваційну діяльність України і США, можна однозначно сказати, що США є лідером, не тільки у порівнянні цих двох країн, а навіть у світовому порівнянні, чого не скажу про Україну. Стратегія інноваційного розвитку України має стати тією основою, яка дасть змогу забезпечити вдосконалення системи генерації знань, формування цілісної інноваційної інфраструктури та системи трансферу технологій, підвищення ефективності управління інтелектуальною власністю, стимулювання попиту на інновації. Це свідчить про те, що інноваційні процеси в Україні є нестійкими та позбавлені чітких довготермінових стимулів для інноваційної діяльності [1, c. Щоб в Україні все ж таки розвивалась інноваційна діяльність, необхідно здійснити комплекс організаційно-економічних заходів, що охоплюватимуть: проведення ефективної державної інноваційної політики, погоджуючи темпи і пропорції розвитку науки, технологій і виробництва; вдосконалення механізму захисту прав інтелектуальної власності та процедур патентного захисту інновацій; забезпечення сприятливого клімату для створення власних наукомістких виробництв повного циклу завдяки використанню різних форм державної підтримки; розвиток інноваційної інфраструктури через покращення системи інформаційного забезпечення інноваційної діяльності, сертифікації та впровадження розробок, підготовки і перепідготовки кадрів; забезпечення комерціалізації наукових результатів завдяки формуванню основ для ефективного партнерства державного та підприємницького секторів в інноваційній сфері; розширення міждержавного співробітництва у галузі наукових розробок та інноваційної діяльності, координації зусиль у питаннях розвитку пріоритетних для кількох держав напрямів.В результаті проведеного дослідження виділено ряд факторів, що гальмують розвиток інноваційної діяльності підприємств. Серед основних проблем її активізації виділяється відсутність державної підтримки, незадовільна податкова система та, як результат, відсутність мотивації щодо вдосконалення нових технологій, значна зношеність обладнання та застаріла матеріально-технічна база, дефіцит фінансових ресурсів і слабкий розвиток інфраструктури трансферу технологій. Відмічається також недосконалість та недостатність інформаційного забезпечення інноваційної діяльності аграрних підприємств. Відсутність чіткої методології формування облікової інформації та впорядкованої системи внутрішньої звітності щодо інноваційної діяльності підприємств стає перешкоджати ефективному управлінню інноваційними процесами.

План

Вступ

1. Характеристика інноваційної діяльності України

2. Характеристика інноваційної діяльності США

3. Порівняльна характеристика інноваційної діяльності України і США

Висновки

В результаті проведеного дослідження виділено ряд факторів, що гальмують розвиток інноваційної діяльності підприємств. Серед основних проблем її активізації виділяється відсутність державної підтримки, незадовільна податкова система та, як результат, відсутність мотивації щодо вдосконалення нових технологій, значна зношеність обладнання та застаріла матеріально-технічна база, дефіцит фінансових ресурсів і слабкий розвиток інфраструктури трансферу технологій.

Відмічається також недосконалість та недостатність інформаційного забезпечення інноваційної діяльності аграрних підприємств. Відсутність чіткої методології формування облікової інформації та впорядкованої системи внутрішньої звітності щодо інноваційної діяльності підприємств стає перешкоджати ефективному управлінню інноваційними процесами. Для вирішення піднятих проблем необхідно: - вдосконалити нормативно-правову базу державного регулювання та стимулювання інноваційної сфери;

- збільшувати обсяги фінансового забезпечення інноваційної діяльності, наукових розробок. Фінансування наукових програм з державного бюджету має носити адресний та цільовий характер (повинні фінансуватися найпріоритетніші проекти);

- створити ефективну самостійну національну інноваційну систему, яка діяла б за ринковими принципами та інтегрувалася у наукову сферу;

- проводити системну виважену політику щодо стимулювання нарощування та використання інноваційного потенціалу підприємств;

- сформувати систему державного замовлення науково-технічної та інноваційно-технологічної продукції;

- сформулювати та затвердити на державному рівні стратегію науково-технологічного та інноваційного розвитку;

- створити умови для формування інфраструктури, що здійснювала б фінансовий, інформаційний, консалтинговий, маркетинговий та інші види підтримки інноваційних процесів;

- розробити пропозиції щодо вдосконалення обліково-аналітичного забезпечення інноваційних процесів з метою зменшення ризику щодо прийняття управлінських рішень для вибору оптимального варіанта інноваційних проектів.

Зазначені заходи дадуть змогу сформувати сприятливий інноваційний клімат, задіяти всі необхідні механізми та стимули для підвищення зацікавленості підприємств у впровадженні наукомістких технологій.

1. Амоша О.І. Інноваційний шлях розвитку України: проблеми та рішення / О. І. Амоша // Економіст. - 2005. - №6. - С. 28-34.

2. Амоша О.І. Організаційно-економічні механізми активізації інноваційної діяльності ВУКРАЇНІ / О.І. Амоша // Економіка пром-сті. - 2006. - № 5. - С. 15-21.

3. Андрощук Г.О. Інноваційна діяльність в Україні: економічний механізм стимулювання / Г.О. Андрощук // Інтелектуальна власність. - 2000. - №12. - С. 23-28.

4. Андрушків Б.М. Інноваційна діяльність підприємств та організацій як метод стабілізації економіки регіонів України / Б. М. Андрушків, Н. Б.Кирич, О. Б. Погайдак // Вісн. економ. науки України. - 2009. - №1 (15). - С. 23-25.

5. Арістаров Є.М. Роль інноваційної складової у становленні конкурентоспроможності виробництва керамічних твердих сплавів / Є.М. Арістаров, О.І. Богдан // Бюл. міжнар. економ. форуму. - 2010. - №1/(3). - С. 11-16.

6. Бажал Ю.М. Розвиток національної інноваційної системи як складової українського інформаційного суспільства [Електронний ресурс]/ Ю.М. Бажал. - Режим доступу: http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/bitstream/123456789/412/1/-Bazhal_Rozvytok_natsionalnoi.pdf

7. Богдан О.І. Роль інноваційної складової у становленні конкурентоспроможності виробництва керамічних твердих сплавів/ О.І. Богдан // Бюл. міжнар. Нобелівського економічного форуму. - 2010. - № 1 (3). - С. 11-16.

8. Висоцька І. Б. Стан та проблеми інноваційної діяльності промисловості України / І.Б. Висоцька // Наук. вісн. НЛТУ України. - 2008. - №18.10 - С. 279 -285.

9. Говоруха Ж. А. Питання розвитку інноваційної діяльності підприємств України / Ж. А. Говоруха // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 8. - С. 107-114.

10.Про інноваційну діяльність: закон України від 04.07.2002 р. №40-IV у редакції Закону від 35.03.2005 р. №2505 - IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=40-15&print=1.

11.Ільченко О.О. Управління інноваційними витратами на основі системиобліку: таргет-костінг / О.О. Ільченко // Наук. вісн. ДАСОА. - 2009. - № 1(22) - С. 43-46.

12.Кантаева О.В. Формування обліково-аналітичного забезпечення інноваційної діяльності / О.В. Кантаєва // Вісн. Житомир. держ. технол. ун-ту. - 2009. - №1 (47) - С. 281-300.

13.Корінько Н. Д. Інновації у діяльності субєктів господарювання / Н.Д. Корінько // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 5. - С. 149-154.

14.Лапко О.О. Інноваційна діяльність як фактор підвищення ефективності вітчизняної економіки / О.О. Лапко // Фінанси України - 1998. - №6. - С. 31-36.

15.Луциків І.В. Інноваційна діяльність в Україні: реалії сьогодення та перспективи розвитку / І.В. Луциків // Інноваційна економіка. - 2010. - №4(18). - С. 23-26.

16.Мінаков О. Особливості бухгалтерського обліку інноваційної діяльності учасників технопарку / О. Мінаков // Вісн. Київ. нац. торг.-екон. ун-ту. - 2004. - №4. - С.68-74.

17.Мостовенко Н. А. Джерела фінансування інноваційних проектів/ Н. А. Мостовенко // Економічні науки. - 2010. - №7 (25). - С. 1 - 9.

18.Наукова та інноваційна діяльність в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/ni/ind_rik/ind_u/2002.html

19.Нежиборець В.І. Розвиток інноваційної діяльності в Україні як умова забезпечення конкурентоспроможності економіки / В.І. Нежиборець //Теорія і практика інтелектуальної власності. - 2009. - № 5. - С. 48-54.

Размещено на .ru