Характеристика седативних засобів як хімічно різнорідної групи лікарських речовин рослинного і синтетичного походження. Класифікація седативних препаратів, їх фармакологічна характеристика. Ефективні та безпечні седативні препарати серед обраних.
При низкой оригинальности работы "Порівняльна характеристика лікарських засобів фармакологічної групи седативні препарати", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Міністерство науки і освіти України Курсова робота з дисципліни "Фармакологія" за темою: "Порівняльна характеристика лікарських засобів фармакологічної групи седативні препарати"Седативні засоби (лат. sedativo - заспокоєння) - хімічно різнорідна група лікарських речовин рослинного і синтетичного походження, які викликають заспокоєння або зменшення емоційної напруги без снодійного ефекту (в той же час полегшують настання природного сну і поглиблюють його). До седативних засобів відносяться речовини різної природи і перш за все препарати рослинного походження (препарати з кореня валеріани, пустирника та інших лікарських рослин). Часто як седативні засоби використовуються барбітурати і інші снодійні. Незважаючи на наявність сучасних транквілізуючих препаратів, седативні засоби продовжують широко застосовуватися в медичній практиці при різних невротичних станах. Хороша переносимість, відсутність серйозних побічних явищ роблять можливим широко користуватися ними в повсякденній амбулаторній практиці, особливо при лікуванні хворих похилого та старечого віку.Препарати цієї групи регулюють функції ЦНС, посилюючи процеси гальмування або знижуючи процеси збудження. Як правило, вони посилюють дію снодійних (полегшують наступ і поглиблюють природний сон), анальгетиків та інших засобів, що пригнічують ЦНС [4]. До седативних засобів відносяться препарати брому - бромід натрію і калію бромід, камфора бромистого, а також препарати валеріани, препарати пустирника. Павлова, основна дія бромідів повязано зі здатністю концентрувати та підсилювати процеси гальмування в корі головного мозку, відновлюючи порушену рівновагу між процесами гальмування і збудження, особливо при підвищеній збудливості ЦНС. В експериментальних умовах показано, що для одержання однакового лікувального ефекту тваринам зі слабким типом нервової діяльності потрібні менші дози бромідів, ніж тварин з сильним типом нервової діяльності.До седативних засобів відносяться: 1.Корвалол - заспокійливий і спазмолітичний засіб, дія якого, як комплексного препарату, визначається компонентами, що входять до його складу. Препарати центрального пригнічуючого типу дії підсилюють дію Корвалолу. Наявність у складі препарату фенобарбіталу може індукувати ферменти печінки, і це робить небажаним його одночасне застосування з медикаментами, що метаболізуються в печінці (з похідними кумарину, грізеофульвіном, глюкокортикоїдами, пероральними протизаплідними засобами), Оскільки їх ефективність буде знижуватись у результаті більш високого рівня метаболізму. У період вагітності препарат не рекомендується призначати; у період лактації-варто призупинити грудне кормління. Призначають усередину (після їжі) у разовій дозі дорослим по 0,15-0,5 г; дітям у віці до 2 років - 0,05 г, 3-6 років - 0,1 г, 7-9 років - 0,15 г, 10-14 років - 0,15-0,25 г.
План
Зміст
Вступ
I. Теоретична частина
1.1 Загальна характеристика седативних засобів
1.2 Класифікація седативних засобів
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
