Вивчення екологічного стану рибогосподарських водойм господарств рибкомбінату з метою створення у ставах оптимальних умов для вирощування риби. Кількісне визначення концентрації важких металів у воді та донних відкладах. Умови для вирощування риб.
При низкой оригинальности работы "Порівняльна характеристика екологічного стану вирощувальних ставів Львівського рибкомбінату", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
УДК: 639.311.053.1:556.114 (447)Вирощування риби на рибдільниці «Рудники» проводилось у літньому маточному ставу № 12 площею 4,2 га. Став було зарибнено однорічками любінських лускатого і рамчастого коропів середньою масою 83,3 г за густоти посадки 1428 екз./га. На рибдільниці «Держів» вирощування риби проводилось у ставу № 1 площею 4,2 га. Став було зарибнено личинкою коропа за густоти посадки 18000 екз./га. Кількісне визначення концентрації важких металів у воді та донних відкладах здійснювали прямим всмоктуванням розчину у пропан-бутан-повітряне полумя за допомогою абсорбційного спектрофотометра С-115-М1.Досліджено, що значна кількість забруднювачів, як природного так і антропогенного походження, які знаходяться у воді, осідає на дно. Накопичені на дні водойми органічні речовини, біогенні елементи, важкі метали за певних умов гідрохімічного режиму переходять у воду, що може повторно її забруднювати [4, 5]. Забруднення рибогосподарських водойм відбувається із джерел водопостачання, атмосферних опадів, стічних вод з прилеглих територій, а також за рахунок хімічних та біологічних процесів, які проходять у ставах за період вирощування риби [6]. Метою досліджень було вивчення екологічного стану рибогосподарських водойм господарств «Рудники» та «Держів» Львівського рибкомбінату для створення в ставах оптимальних умов вирощування риби. Дослідження проводились у 2011 році в ставах Львівського рибкомбінату: рибдільниці «Рудники», які живляться водою ріки Нежухівка, та рибдільниці «Держів», джерелом водопостачання якої є ріка Вівня.Гідрохімічний склад води ставів рибдільниць «Рудники» та «Держів» Львівського рибкомбінату, 2011 р. За мінералізацією води стави господарств «Рудники» (358,8 мг/дм3) та «Держів» (291,1 мг/дм3) відносяться до середньомінералізованих. Твердість води набувала майже однакових значень в обох господарствах - 3,6 і 3,2 мг-екв/дм3 відповідно, що відповідає нормативним показникам [12]. За водневим показником (РН) середовище для вирощування риби було оптимальним в усіх дослідних ставах (РН від 7,1 до 8,1), що відповідає слаболужному середовищу. Оптимальне значення РН позитивно впливає на життя екосистеми в цілому, тому що за даних умов підвищується інтенсивність кругообігу речовин і розвивається середовище для життя донних організмів, що сприяє росту продуктивності ставу.Всі показники хімічного складу води значною мірою залежать від якості води джерела водопостачання, хімічних та біологічних процесів, які проходять у водоймі в період технологічного процесу вирощування риби (використання комбікормів і органічних добрив, відмирання гідробіонтів та ін.). Органічні речовини надходять у воду в результаті вимивання їх з ґрунту, життєдіяльності водних організмів, розкладання невикористаних комбікормів, а також потрапляння із стічними побутовими та промисловими водами. Вода обох господарств не була забруднена нітритами (NO2-), вміст яких коливається від 0,011 до 0,022 МГN/дм , що відповідає мінімальним значенням і свідчить про відсутність свіжого забруднення ставової води азотовмісними органічними сполуками. Нітратний азот (NO3-) був присутній у воді обох господарств, але на рибдільниці «Рудники» його вміст був Зокрема, кількість заліза загального (Fe) у воді ставу господарства «Рудники» була високою (1,45 мг/дм3) і переважає нормативні показники, а в ставу дільниці «Держів» кількість його була нижчою втричі ? 0,5 мг/дм3, відносно номативних значень (1,0 мг/дм3).За порядком зростання концентрацій важких металів в донних відкладах їх можна розкласти в ряд: Fe - Mn - Zn - Cd - Pb - Co - Cu - Ni. В результаті проведених досліджень визначено рівень забруднення рибогосподарських водойм Львівського рибкомбінату на прикладі господарств «Рудники» і «Держів». У ставовій воді господарства «Рудники» всі досліджувані важкі метали виявлені у вищих концентраціях, ніж у дільниці «Держів», тобто, проходить більш інтенсивне їх нагромадження, особливо іонів Mn та Cu, кількості яких в 6 - 13 разів переважали нормативні значення.Количественное определение содержания тяжелых металлов в воде и донных отложениях осуществляли прямым всасыванием раствора в пропан-бутан-воздушное пламя с помощью абсорбционного спектрофотометра С-115 М1. В прудовой воде хозяйства «Рудники» все исследуемые тяжелые металлы обнаружены в концентрациях, превышающие таковые в хозяйстве «Держов». Полученные показатели экологического состояния рыбохозяйственных водоемов позволят создать в прудах оптимальные условия для выращивания рыбы. Study of the ecological state of aquaculture ponds of the Lviv fish farms “Rudnyky” and “Derzhiv” for creation of optimum conditions for fish growing in ponds. In the fish farm “Derzhiv”, growing of fish was conducted in the pond №1 of 4.2 ha area.
Список литературы
1. Перевозников М. А. Тяжелые металлы в пресноводных экосистемах / М. А. Перевозников, Е. А. Богданова. — С-Пб. : ГОСНИОРХ, 1999. — 226 с.
2. Мур Дж. Тяжелые металлы в природных водах. Контроль и оценка влияния / Дж. Мур, С. Рамамурти. — М. : Мир, 1987. — 288 с.
3. Горев Л. Н. Региональная гидрохимия / Л. Н. Горев, А. М. Никаноров, В. И. Пелешенко. — К. : Выща школа, 1989. — 280 с.
4. Нахшина Е. П. Тяжелые металлы в системе “вода - донные отложения” водоемов (обзор) / Е. П. Нахшина // Гидробиологический журнал. — 1985. — Т. 21, № 2. — С. 80—90.
5. Линник П. Н. Тяжелые металлы в поверхностных водах Украины: содержание и формы миграции / П. Н. Линник // Гидробиологический журнал. — 1999. — Т. 35, № 2. — С. 22—42 .
6. Линник П. Н. Донные отложения водоемов как потенциальный источник вторичного загрязнения водной среды соединениями тяжелых металлов / П. Н. Линник. // Гидробиологический журнал. — 1999. — Т. 35, № 2. — С. 97—109.
7. Аналітична хімія поверхневих вод / [Набиванець Б. Й., Осадчий В. І., Осадча Н. М. , Набиванець Ю. Б.]. — К. : Наукова думка, 2007. — 456 с.
8. Алекин О. А. Руководство по химическому анализу вод суш и / Алекин О. А., Семенов А. Д., Скопинцев Б. А. — Л. : Гидрометеоиздат, 1973. — 270 с.
9. Хавезов И. Атомноабсорбционный анализ / И. Хавезов, Д. Цалев. — Л. : Химия, 1983. — 144 с.
10. Сырье и продукты пищевые. Подготовка проб. Минерализация для определения содержания токсичных елементов : ГОСТ 26929-94. — [Действует с 1997-03-07]. — Киев : Госстандарт Украины, 1997 — 16 c.
11. Сырье и продукты пищевые. Атомноабсорбционный метод определения токсичных елементов : ГОСТ 30178-96. — [Действует с 1997-03-26]. — Минск : Межгосударственный совет по стандартизации, метрологии и сертификации, 1997 — 12 c.
ISSN 2075-1508 РИБОГОСПОДАРСЬКА НАУКА УКРАЇНИ • №2/2014 19
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ВИРОЩУВАЛЬНИХ СТАВІВ ЛЬВІВСЬКОГО РИБКОМБІНАТУ
12. Вода рибогосподарських підприємств. Загальні вимоги та норми : СОУ-05.01.- 37-385: 2006. — [Чинний від 2007-07-16]. — Київ : Міністерство аграрної політики та продовольства України, 2013 — 22 c.
REFERENCES
1. Perevoznikov, M. A. & Bogdanova, E. A. (1999). Tyazhelye metally v presnovodnykh ekosistemakh. Sankt-Peterburg: GOSNIORKH.
2. Mur, Dzh., & Ramamurti, S. (1987). Tyazhelye metally v prirodnykh vodakh. Kontrol’ i otsenka vliyaniya. Moskva: Mir.
3. Horev, L. N., Nskanorov, A. M., & Peleshenko, V. I. (1989). Rehionalnaya hidrokhimiya. Kiev: Vysha shkola.
4. Nakhshina, E. P. (1985). Tyazhelye metally v sisteme “voda-donnye otlozheniya” vodoyemov (obzor). Hidrobiologicheskiy zhurnal, 21 (2), 80-90.
5. Linnik, P. N. (1999). Tyazhelye metally v poverchnostnykh vodakh Ukrainy: soderzhanie I formy migrazhii. Hidrobiologicheskiy zhurnal, 35 (4), 22-42.
7. Nabivanezh’, B. Y., Osadchiy, V. I., Osadcha, N. M., & Nabivanezh’, Yu. B. (2007). Analitychna khimiya poverkhnostnykh vod. Kiev: Naukova dumka.
8. Alekin, O. A., Semenov, A. D., & Skopintsev, B. A. (1973). Rukovodstvo po khimichskomu analizu vod sushy. Leningrad: Gidrometeoizdat.
9. Khavezov, I., & Tzalev, D. (1983). Atomno-absorbtsionnyy analiz. Leningrad.
10. Syrye i produkty pishevye. Podgotovka prob. Mineralizatsiya dlya opredeleniya soderzhaniya toksichnykh elementov. (1994). GOST 26929-94 from 7th March 1997. Kiev: Gosstandart Ukrainy.
11. Syrye i produkty pishevye. Atomno-absorbtsyonnyy metod opredeleniya toksichnykh elementov. (1994). GOST 30178-96 from 26th March 1997. Minsk: Mezhgosudarstvennyy sovet po standartizatsii, metrologii i sertifikatsii.
12. Voda rybohospodarskykh pidpryiemstv. Zahalni vymohy ta normy. (2006). SOU-05.01.-37-385 from 16th July 2007. Kyiv: Ministerstvo ahrarnoi polityky ta prodovolstva Ukrainy.
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ЭКОЛОГИЧЕСКОГО СОСТОЯНИЯ ВЫРОСТНЫХ ПРУДОВ ЛЬВОВСКОГО РЫБКОМБИНАТА
А. Н. Добрянская, rybalyubin@ukr.net, Львовская опытная станция Института рыбного хозяйства НААН, пгт. Великий Любень
А. Ф. Мельник, melnik.kiev@mail.ru, Институт рыбного хозяйства НААН, г. Киев
Б. Г. Сярый, rybalyubin@ukr.net, Львовская опытная станция Института рыбного хозяйства НААН, пгт. Великий Любень
М. З. Корыляк, rybalyubin@ukr.net, Львовская опытная станция Института рыбного хозяйства НААН, пгт. Великий Любень
Цель. Изучение экологического состояния рыбохозяйственных водоемов хозяйств «Рудники» и «Держов» Львовского рыбкомбината для создания в прудах оптимальных условий выращивания рыбы.
Методика. Выращивание рыбы на рыбучастке “Рудники” проводилось в летнем маточном пруде № 12 площадью 4,2 га. Пруд был зарыблен годовиками любенських чешуйчатого и рамчатого карпов средней массой 83,3 г при плотности посадки 1428 экз./га. На рыбучастке «Держов» выращивание рыбы проводилось в пруду №1 площадью 4,2 га. Пруд был зарыблен личинками карпа при плотности посадки 18000 экз/га.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
