Порівняльна характеристика ефективності різних методів терапії невиношування вагітності нез"ясованої етіології - Автореферат

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИРоботу виконано в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України Захист дисертації відбудеться “30 ”березня 2004 року о 13.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук зі спеціальностей “Педіатрія”, “Акушерство та гінекологія” при Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Дослідження чинників, наслідком яких є мимовільний викидень, розробка нових підходів до діагностики та прогнозування невиношування вагітності, впровадження ефективних методів лікування, які забезпечать збереження вагітності й народження здорової дитини - ось необхідні умови для вирішення проблеми невиношування вагітності. Завдання дослідження: Вивчити дані анамнезу, особливості перебігу вагітності та її наслідків у жінок з невиношуванням у порівнянні з такими при фізіологічному перебігу вагітності, провести зіставлення отриманих результатів, а також клінічних показників у разі застосування різних методів лікування загрози мимовільного викидня незясованої етіології. Для оцінки імунного статусу жінок з невиношуванням (вагітні, невагітні) та з фізіологічним перебігом вагітності визначити субпопуляції лімфоцитів: Т-лімфоцитів (CD3 ), В-лімфоцитів (CD19 ), природних кілерів (CD16 /CD56 ), Т-хелперів (CD3 CD4 ), Т-цитотоксиків/супресорів (CD3 CD8 ), активованих Т-хелперів (CD3 CD4 HLA-DR ), активованих Т-цитотоксиків/супресорів (CD3 CD8 HLA-DR ), співвідношення Т-хелперів/супресорів (CD4 /CD8 ) у цільній крові, дати оцінку Т-клітин за проліферативною відповіддю на стимуляцію мітогенами.З метою вирішення поставлених завдань обстежено 165 жінок віком від 20 до 40 років, серед яких 115 жінок з невиношуванням вагітності (95 вагітних і 20 невагітних) та 50 здорових жінок (20 вагітних і 30 невагітних). Залежно від даних анамнезу, клінічного стану та методу лікування жінки були розподілені на групи: 1 - 30 здорових невагітних жінок; 2 - 20 невагітних жінок з невиношуванням в анамнезі; 3 - 20 здорових вагітних жінок з фізіологічним перебігом вагітності; 4 - 55 вагітних жінок з невиношуванням, які отримували в комплексі лікування прогестерон та загальноприйняту базисну терапію; 5 - 40 вагітних жінок з невиношуванням, які отримували в комплексі лікування риб’ячий жир та загальноприйняту базисну терапію. Як показали проведені ендокринологічні дослідження, під час вагітності у спостережуваних жінок з загрозою переривання вагітності в І триместрі концентрація прогестерону, естрадіолу та ХГ в крові була подібною такій у жінок з неускладненим перебігом вагітності, тобто загроза мимовільного викидня розвинулася на фоні нормальних показників прогестерону. Аналіз вмісту лімфоцитів та їх субпопуляцій показав, що у разі загрози переривання вагітності спостерігається зниження вмісту лімфоцитів порівняно зі станом поза вагітністю, без істотних змін у співвідношенні CD4 /CD8 та вмісту HLA-DR лімфоцитів серед Т-цитотоксиків, тоді як при фізіологічному перебігу вагітності поряд зі зниженням вмісту лімфоцитів відбувається зниження співвідношення CD4 /CD8 та відсотку HLA-DR лімфоцитів серед CD3 CD8 Т-цитотоксиків. Незважаючи на проведення терапії у 7 (8,2±3,0)% жінок 4-ої та 5-ої груп вагітність перервалася в І триместрі у 4 (8,7±4,2)% при лікуванні прогестероном, у 3 (7,7±4,3)% при лікуванні риб’ячим жиром, у 1 жінки 5-ої групи відбулося припинення розвитку ембріона (2,6±2,5)%.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення задачі удосконалення терапії загрози переривання вагітності у жінок з невиношуванням незясованої етіології з урахуванням особливостей імунного статусу та перебігу вагітності. До настання вагітності у жінок з невиношуванням у разі нормального вмісту прогестерону, естрадіолу в крові, відсутності відхилень кольпоцитограми спостерігається збільшення абсолютної кількості лімфоцитів, Т-лімфоцитів (CD3 ), Т-цитотоксиків/супресорів (CD3 CD8 ) та природних кілерів (CD16 /CD56 ), зниження проліферативної активності лімфоцитів у відповідь на стимуляцію мітогенами, підвищення концентрації ФНП, що свідчить про наявність імунної дисрегуляції та дисбалансу. Під час вагітності у жінок з невиношуванням незясованої етіології в І триместрі спостерігається нормальний вміст прогестерону, естрадіолу та хоріонічного гонадотропіну в крові, але зявляються зміни кольпоцитологічної картини. Проведення лікування з застосуванням прогестерону поліпшує клінічний стан жінок, супроводжується імунологічними змінами: зниженням відносної та абсолютної кількості ПК та проліферативної активності лімфоцитів у відповідь на мітоген лаконоса; відбувається повна нормалізація концентрації розчинних рецепторів ФНП обох типів, що свідчить про патогенетичність такого лікування.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ