Порівняльна характеристика біліодигестивних анастомозів, сформованих із використанням ВЧ-електрозварювання та лігатурним методом в експерименті (патоморфологічне дослідження) - Статья

бесплатно 0
4.5 330
Аналіз проблеми відновлення магістрального жовчовідтоку при механічній жовтяниці, тубулярному стенозі холедоха, пошкодженнях жовчовивідних протоків. Розробка способу накладання анастомозів, який би дав можливість формувати біліодигестивні анастомози.


Аннотация к работе
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БІЛІОДИГЕСТИВНИХ АНАСТОМОЗІВ, СФОРМОВАНИХ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ВЧ-ЕЛЕКТРОЗВАРЮВАННЯ ТА ЛІГАТУРНИМ МЕТОДОМ В ЕКСПЕРИМЕНТІ (ПАТОМОРФОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ) Фурманов, М.Ю.В експерименті на 50 кролях, які були розподілені на основну групу (n=35) та групу порівняння (n=15), проводили формування холецистоентеро-та ентероентероанастомозів на вилученій за Ру петлі тонкої кишки. Для встановлення .змін, які відбуваються в тканинах під час зварювання, проводили гістологічне дослідження ділянки зварювального шва та навколишніх тканин у різні терміни післяопераційного періоду. В эксперименте на 50 кроликах, которые были разделены на основную группу (n = 35) и группу сравнения (n = 15), проводили формирование холецистоэнтеро-и энтероэнтероанастомозов на выключенной по Ру петле тонкой кишки. В основной группе формировали однорядные эвертующие анастомозы методом ВЧ-электросварки тканей, в группе сравнения накладывали однорядные шовные анастомозы. Для определения изменений, которые происходят в тканях при сварке, проводили гистологическое исследование зоны сварочного шва и окружающих тканей в различные сроки послеоперационного периода.Враховуючи, що довготривалі результати після накладання ГЄА не завжди задовольняють хірургів, продовжується удосконалення шовних та розробка нових безлігатурних методів, які дозволяли б формувати анастомози як в умовах незапалених, так і запалених тканин [4, 6, 9]. Розробити новий спосіб накладання анастомозів, який би дав можливість формувати біліодигестивні анастомози без використання шовних матеріалів як в умовах незапалених, так і запалених тканин. За рахунок того, що зварювальні шви були евертуючими, вдалося досягти максимально прецизійного зпівставлення слизових оболонок зєднуваних органів, другий ряд швів не накладали. Кожну з груп відповідно було розподілено на 2 підгрупи: а) тварини, у яких анастомози формували на незмінених тканинах; б) тварини з перитонітом - анастомози накладали на запалених тканинах на фоні змодельованого жовчного перитоніту. Для встановлення змін, які відбуваються в тканинах при зварюванні, проводили гістологічне дослідження ділянки зварювального шва та навколишніх тканин у різні терміни післяопераційного періоду.Під час проведення ВЧ-електрозварювання цілісність зєднання досягалася за рахунок термоадгезії. Зона електротравми практично не поширювалась за межі ділянок безпосереднього термічного впливу, коагуляційний рубець вузький, термічне пошкодження оболонок локальне, виражені ознаки відзначені в межах 2700-3000 мкм. Процеси регенерації в ділянці зварювального шва проходили типово, тканини, які піддавалися дії високочастотного електроструму, повністю заміщувались життєздатними. 2.Зварювальний шов утворювався з дегід-ратованих та коагульованих тканин підслизової та мязової оболонок, слизова і серозна оболонки практично повністю руйнувались і в подальшому значної ролі не відігравали. Порівнюючи результати зєднання тканин методом зварювання з шовним, можна стверджувати, що процеси регенерації після зварювання проходять аналогічно, як і при використанні лігатур.

Вывод
1. Під час проведення ВЧ-електрозварювання цілісність зєднання досягалася за рахунок термоадгезії. Зона електротравми практично не поширювалась за межі ділянок безпосереднього термічного впливу, коагуляційний рубець вузький, термічне пошкодження оболонок локальне, виражені ознаки відзначені в межах 2700-3000 мкм. Процеси регенерації в ділянці зварювального шва проходили типово, тканини, які піддавалися дії високочастотного електроструму, повністю заміщувались життєздатними.

2.Зварювальний шов утворювався з дегід- ратованих та коагульованих тканин підслизової та мязової оболонок, слизова і серозна оболонки практично повністю руйнувались і в подальшому значної ролі не відігравали. У ділянці зварювання утворювався коагуляційний струп, який з часом заміщувався сполучною тканиною. Уже впродовж першого тижня спостерігались регенераційні процеси - починала формуватися грануляційна тканина та відбувалася проліферація капілярної сітки. На 2-3-му тижні утворювався доволі зрілий рубець та починалась епітелізація, а повністю формування рубця та його епітелізація завершувалась у терміни від 3 до 6 місяців.

3. Порівнюючи результати зєднання тканин методом зварювання з шовним, можна стверджувати, що процеси регенерації після зварювання проходять аналогічно, як і при використанні лігатур. Під час гістологічного дослідження порушення чи сповільнення формування рубця в ділянці зварювального шва не виявлено. У звязку з відсутністю чужорідного шовного матеріалу та прецизійному зіставленню тканин, відзначалася менш виражена місцева реактивна запальна відповідь, що в кінцевому результаті давало більш тонкий рубець та дещо швидшу епітелізацію ділянки зєднання.

4. При формуванні анастомозів методом ВЧ- електрозварювання в умовах розлитого інфікованого перитоніту, незважаючи на значні запальні зміни в тканинах, процеси регенерації відбувались практично таким же чином, як і в незмінених тканинах.

5 .Ще однією позитивною особливістю методу ВЧ-електрозварювання є помірне колагеноутворення в ділянці зварювального шва. Це не викликає надмірного рубцювання та, відповідно, виникнення стриктур у віддаленому післяопераційному періоді.

Перспективи подальших досліджень

Будуть продовжені пошуки в наміченому науковому напрямку.

Список литературы
1. Формування біліодигестивних та між- кишкових анастомозів в умовах жовчного перитоніту з використанням ВЧ-електрозварювання в експерименті / М. Ю. Ничитайло, Ю. О. Фурманов, А. І. Гуцуляк [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2016. - № 1. - С. 65-68. 2. Ничитайло М. Е. Повреждения желчных протоков при холецистэктомии и их последствия / Ничитайло М. Е., Скумс А. В. - К. : Макком, 2006. - 344 с. 3. Blumgarts Surgery of the liver, biliary tract and pancreas / L. H. Blumgart, W. R. Jarnagin, J. Belghiti et al. - Philadelphia : Elsevier saunders. - 5th edition, 2012. - 2021 p. 4. Li J. H. Healing of stoma after magnetic biliary-enteric anastomosis in canine peritonitis models / Li J. H., Guo L., Yao W. J. [et al.] // Chin Med Sci J. - 2014. - Vol. 29, № 2. - Р. 91-97. 5.Longterm outcome after early repair of iatrogenic bile duct injury. A national Danish multicentre study // N. M. Stilling, C. Fristrup, A. Wettergren [et al.] // HPB (Oxford). - 2015. - Vol. 17, № 5. - Р. 394-400. 6. Novel technique for biliary reconstruction using an isolated gastric tube with a vascularized pedicle: a live animal experimental study and the first clinical case / Helmy A. A., Hamad M. A., Aly A. M. [et al.] // Ann Surg Innov Res. - 2011. - Vol. 5. - Р. 8. 7.Reconstruction of major bile duct injuries after laparoscopic cholecystectomy / K. Holte, L. Bardram, A. Wettergren, A. Rasmussen // Dan. Med. Bul. - 2010. - Vol. 57, № 2. - Р. 413-415. 8.Referral pattern and timing of repair are risk factors for complications after reconstructive surgery for bile duct injury / P. R. de Reuver, I. Grossmann, O. R. Busch [et al.] // Ann Surg. - 2007. - Vol. 245, № 5. - Р. 763-770. 9.Repair of bile duct defect with degradable stent and autologous tissue in a porcine model / Yue-Long Liang, Yi-Chen Yu, Kun Liu [et al.] / / World J Gastroenterol. - 2012. - Vol. 18, № 37. - Р. 5205- 5210. 10.Techniques of biliary reconstruction following bile duct resection / S. Hirano, E. Tanaka, T. Tsuchikawa // J Hepatobiliary Pancreat Sci. - 2012. - Vol. 19, N° 3. - Р. 203-209.

Размещено на .ru
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?