Порівняльна характеристика біліодигестивних анастомозів, сформованих із використанням ВЧ-електрозварювання та лігатурним методом в експерименті (патоморфологічне дослідження) - Статья

бесплатно 0
4.5 330
Аналіз проблеми відновлення магістрального жовчовідтоку при механічній жовтяниці, тубулярному стенозі холедоха, пошкодженнях жовчовивідних протоків. Розробка способу накладання анастомозів, який би дав можливість формувати біліодигестивні анастомози.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БІЛІОДИГЕСТИВНИХ АНАСТОМОЗІВ, СФОРМОВАНИХ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ВЧ-ЕЛЕКТРОЗВАРЮВАННЯ ТА ЛІГАТУРНИМ МЕТОДОМ В ЕКСПЕРИМЕНТІ (ПАТОМОРФОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ) Фурманов, М.Ю.В експерименті на 50 кролях, які були розподілені на основну групу (n=35) та групу порівняння (n=15), проводили формування холецистоентеро-та ентероентероанастомозів на вилученій за Ру петлі тонкої кишки. Для встановлення .змін, які відбуваються в тканинах під час зварювання, проводили гістологічне дослідження ділянки зварювального шва та навколишніх тканин у різні терміни післяопераційного періоду. В эксперименте на 50 кроликах, которые были разделены на основную группу (n = 35) и группу сравнения (n = 15), проводили формирование холецистоэнтеро-и энтероэнтероанастомозов на выключенной по Ру петле тонкой кишки. В основной группе формировали однорядные эвертующие анастомозы методом ВЧ-электросварки тканей, в группе сравнения накладывали однорядные шовные анастомозы. Для определения изменений, которые происходят в тканях при сварке, проводили гистологическое исследование зоны сварочного шва и окружающих тканей в различные сроки послеоперационного периода.Враховуючи, що довготривалі результати після накладання ГЄА не завжди задовольняють хірургів, продовжується удосконалення шовних та розробка нових безлігатурних методів, які дозволяли б формувати анастомози як в умовах незапалених, так і запалених тканин [4, 6, 9]. Розробити новий спосіб накладання анастомозів, який би дав можливість формувати біліодигестивні анастомози без використання шовних матеріалів як в умовах незапалених, так і запалених тканин. За рахунок того, що зварювальні шви були евертуючими, вдалося досягти максимально прецизійного зпівставлення слизових оболонок зєднуваних органів, другий ряд швів не накладали. Кожну з груп відповідно було розподілено на 2 підгрупи: а) тварини, у яких анастомози формували на незмінених тканинах; б) тварини з перитонітом - анастомози накладали на запалених тканинах на фоні змодельованого жовчного перитоніту. Для встановлення змін, які відбуваються в тканинах при зварюванні, проводили гістологічне дослідження ділянки зварювального шва та навколишніх тканин у різні терміни післяопераційного періоду.Під час проведення ВЧ-електрозварювання цілісність зєднання досягалася за рахунок термоадгезії. Зона електротравми практично не поширювалась за межі ділянок безпосереднього термічного впливу, коагуляційний рубець вузький, термічне пошкодження оболонок локальне, виражені ознаки відзначені в межах 2700-3000 мкм. Процеси регенерації в ділянці зварювального шва проходили типово, тканини, які піддавалися дії високочастотного електроструму, повністю заміщувались життєздатними. 2.Зварювальний шов утворювався з дегід-ратованих та коагульованих тканин підслизової та мязової оболонок, слизова і серозна оболонки практично повністю руйнувались і в подальшому значної ролі не відігравали. Порівнюючи результати зєднання тканин методом зварювання з шовним, можна стверджувати, що процеси регенерації після зварювання проходять аналогічно, як і при використанні лігатур.

Вывод
1. Під час проведення ВЧ-електрозварювання цілісність зєднання досягалася за рахунок термоадгезії. Зона електротравми практично не поширювалась за межі ділянок безпосереднього термічного впливу, коагуляційний рубець вузький, термічне пошкодження оболонок локальне, виражені ознаки відзначені в межах 2700-3000 мкм. Процеси регенерації в ділянці зварювального шва проходили типово, тканини, які піддавалися дії високочастотного електроструму, повністю заміщувались життєздатними.

2.Зварювальний шов утворювався з дегід- ратованих та коагульованих тканин підслизової та мязової оболонок, слизова і серозна оболонки практично повністю руйнувались і в подальшому значної ролі не відігравали. У ділянці зварювання утворювався коагуляційний струп, який з часом заміщувався сполучною тканиною. Уже впродовж першого тижня спостерігались регенераційні процеси - починала формуватися грануляційна тканина та відбувалася проліферація капілярної сітки. На 2-3-му тижні утворювався доволі зрілий рубець та починалась епітелізація, а повністю формування рубця та його епітелізація завершувалась у терміни від 3 до 6 місяців.

3. Порівнюючи результати зєднання тканин методом зварювання з шовним, можна стверджувати, що процеси регенерації після зварювання проходять аналогічно, як і при використанні лігатур. Під час гістологічного дослідження порушення чи сповільнення формування рубця в ділянці зварювального шва не виявлено. У звязку з відсутністю чужорідного шовного матеріалу та прецизійному зіставленню тканин, відзначалася менш виражена місцева реактивна запальна відповідь, що в кінцевому результаті давало більш тонкий рубець та дещо швидшу епітелізацію ділянки зєднання.

4. При формуванні анастомозів методом ВЧ- електрозварювання в умовах розлитого інфікованого перитоніту, незважаючи на значні запальні зміни в тканинах, процеси регенерації відбувались практично таким же чином, як і в незмінених тканинах.

5 .Ще однією позитивною особливістю методу ВЧ-електрозварювання є помірне колагеноутворення в ділянці зварювального шва. Це не викликає надмірного рубцювання та, відповідно, виникнення стриктур у віддаленому післяопераційному періоді.

Перспективи подальших досліджень

Будуть продовжені пошуки в наміченому науковому напрямку.

Список литературы
1. Формування біліодигестивних та між- кишкових анастомозів в умовах жовчного перитоніту з використанням ВЧ-електрозварювання в експерименті / М. Ю. Ничитайло, Ю. О. Фурманов, А. І. Гуцуляк [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2016. - № 1. - С. 65-68. 2. Ничитайло М. Е. Повреждения желчных протоков при холецистэктомии и их последствия / Ничитайло М. Е., Скумс А. В. - К. : Макком, 2006. - 344 с. 3. Blumgarts Surgery of the liver, biliary tract and pancreas / L. H. Blumgart, W. R. Jarnagin, J. Belghiti et al. - Philadelphia : Elsevier saunders. - 5th edition, 2012. - 2021 p. 4. Li J. H. Healing of stoma after magnetic biliary-enteric anastomosis in canine peritonitis models / Li J. H., Guo L., Yao W. J. [et al.] // Chin Med Sci J. - 2014. - Vol. 29, № 2. - Р. 91-97. 5.Longterm outcome after early repair of iatrogenic bile duct injury. A national Danish multicentre study // N. M. Stilling, C. Fristrup, A. Wettergren [et al.] // HPB (Oxford). - 2015. - Vol. 17, № 5. - Р. 394-400. 6. Novel technique for biliary reconstruction using an isolated gastric tube with a vascularized pedicle: a live animal experimental study and the first clinical case / Helmy A. A., Hamad M. A., Aly A. M. [et al.] // Ann Surg Innov Res. - 2011. - Vol. 5. - Р. 8. 7.Reconstruction of major bile duct injuries after laparoscopic cholecystectomy / K. Holte, L. Bardram, A. Wettergren, A. Rasmussen // Dan. Med. Bul. - 2010. - Vol. 57, № 2. - Р. 413-415. 8.Referral pattern and timing of repair are risk factors for complications after reconstructive surgery for bile duct injury / P. R. de Reuver, I. Grossmann, O. R. Busch [et al.] // Ann Surg. - 2007. - Vol. 245, № 5. - Р. 763-770. 9.Repair of bile duct defect with degradable stent and autologous tissue in a porcine model / Yue-Long Liang, Yi-Chen Yu, Kun Liu [et al.] / / World J Gastroenterol. - 2012. - Vol. 18, № 37. - Р. 5205- 5210. 10.Techniques of biliary reconstruction following bile duct resection / S. Hirano, E. Tanaka, T. Tsuchikawa // J Hepatobiliary Pancreat Sci. - 2012. - Vol. 19, N° 3. - Р. 203-209.

Размещено на .ru

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?