Порівняльна оцінка ефективності сучасних методів лікування виразкової хвороби в амбулаторних умовах. Встановлення причини виникнення та рецидивування хвороби - тривалої персистенції інекції Helicobacter pylori у слизовій оболонці гастродуоденальної зони.
При низкой оригинальности работы "Порівняльна ефективність сучасних методів амбулаторного лікування виразкової хвороби", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИНауковий консультант: доктор медичних наук, професор Передерій Вячеслав Григорович, Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця завідувач кафедри факультетської терапії №1 Офційні опоненти: доктор медичних наук, професор Свінцицький Анатолій Станіславович, Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця, завідувач кафедри госпітальної терапії №2 доктор медичних наук, професор Чорнобровий Вячеслав Миколайович, Вінницький державний медичний інститут ім.М.І.Пирогова, завідувач кафедри поліклінічної та сімейної медицини доктор медичних наук, професор Комаренко Дмитро Іванович, Інститут клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України, завідувач відділу терапії Захист дисертації відбудеться “21” грудня 2000 року о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.04 Національного медичного університету ім.О.О.Богомольця за адресою: 01057, м.Київ, вул.Толстого, 10 З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного медичного університету ім.О.О.Богомольця (01057, Київ, вул.Зоологічна,3) Лікування будь-якої пептичної виразки повинно проводитись тільки з урахуванням наявності або відсутності Нр-інфекції, тому кожний хворий на ВХ обов?язково повинен бути протестований на Нр.Виразкова хвороба шлунка (ВХШ) та 12-палої кишки (ВХДК) у багатьох країнах й досі продовжує залишатись однією з найбільш актуальних проблем гастроентерології та внутрішньоі медицини. Між тим, в Україні в 1995 році прооперовано 29 тисяч, в 1996 году - 31 тисяча хворих, а в 1997 році - 35 тисяч хворих. 3.Вивчити розповсюдженність інфекції H.pylori в Україні серед здорових, хворих на ВХ та діспепсію за допомогою нового неінвазивного 13С-сечовинного дихального тесту. Вперше в Україні за допомогою неінвазивного 13С-сечовинного дихального тесту вивчено розповсюдженість інфекції H.pylori серед умовно здорових, пацієнтів з диспепсичними скаргами та виразковою хворобою. Вперше офіційно в методичних рекомендаціях Міністерства охорони здоровя України (1998 р.) запропоновано проводити діагностику та лікування хворих на виразкову хворобу згідно з Європейським протоколом (Маастрихський консенсус), який передбачає при лікуванні виразкової хвороби не лише рубцювання виразкового дефекту, але і обовязкову ерадикацію хелікобактерної інфекції.Для досягнення основної мети та вирішення завдань дослідження було обстежено та проліковано 824 хворих (534 чоловіка, 290 жінок) у віці від 16 до 78 років з ВХДК (658 хворих) та ВХШ (166 хворих) у фазі загострення. Усі хворі відповідно з застосованими засобами (стаціонарне або амбулаторне) та методами (монотерапія або комбінована терапія) лікування були розбиті на групи, що були відповідними за статтю, віком, наявністю Нр-інфекції, локалізацією виразкових дефектів. У кожній групі виділено 2 підгрупи хворих: підгрупа А - хворі, котрі проходили лікування в амбулаторних умовах та підгрупа В - хворі, які проходили курс лікування в стаціонарі. Результати порівняльного лікування хворих на ВХДК в амбулаторних та стаціонарних умовах показали, що через 2 тижні ВДК загоїлись у 93 хворих, що лікувалися амбулаторно (71,5%) та 82 хворих (76,6%), що проходили лікування в умовах стаціонару, а через 4 тижні - відповідно у 119 (91,5%) та 99 (92,5%) хворих (Р ? Дослідження показали, що через 2 тижні ВДК загоїлись у 168 з 214 хворих, що повністю пройшли амбулаторний курс лікування (78,5%) та 136 з 164 хворих (82,9%), що проходили лікування в умовах стаціонару, тобто відсоток загоєння виразок через 2 тижні у стаціонарних хворих хоча і був трохи вищий, але різниця була статистично не вірогідною.1.Діагностична цінність 13С-дихального тесту на Нр-інфекцію наближаєься до чутливості гістологічного методу, що дозволяє розглядати його як другий “золотий стандарт” діагностики. 3.Найбільш оптимальним засобом монотерапії, що за своєю ефективністю та безпекою перевершує Н2-гістаміноблокатори та ІПП 1-го покоління омепразол, є ІПП 2-го покоління пантопразол (контролок). 4.Монотерапія сучасними антисекреторними засобами (Н2-блокатори, ІПП) є високоефективним методом лікування пептичних виразок як в стаціонарних, так й в амбулаторних умовах, але не призводить до ерадикації Нр-інфекції і не попереджує виникнення рецидивів та числених ускладнень ВХ. 5.Ерадикація Нр-інфекції супроводжується загоєнням пептичних виразок, попереджує виникнення рецидивів та ускладнень й в абсолютної більшості випадків може розглядатися як один з головних критеріїв одужання хворих на ВХ. 11.Клініко-ендоскопічна ефективність, переносимість та безпека як монотерапії, так й комбінованої антихелікобактерної противиразкової терапії не залежить від того, в яких умовах (стаціонарних або амбулаторних) проводилось лікування, в зв?язку з чим необхідність у стаціонарному лікуванні абсолютної більшості неускладнених пептичних виразок відпадає.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1.Діагностична цінність 13С-дихального тесту на Нр-інфекцію наближаєься до чутливості гістологічного методу, що дозволяє розглядати його як другий “золотий стандарт” діагностики.
2.Інфікованість Нр-інфекцією в Україні досить висока як серед умовно здорових (67,5%), так й серед гастроентерологічних хворих (невиразкова диспепсія - 70,9%, ВХДК - 97%, ВХШ - 88%).
3.Найбільш оптимальним засобом монотерапії, що за своєю ефективністю та безпекою перевершує Н2-гістаміноблокатори та ІПП 1-го покоління омепразол, є ІПП 2-го покоління пантопразол (контролок).
4.Монотерапія сучасними антисекреторними засобами (Н2-блокатори, ІПП) є високоефективним методом лікування пептичних виразок як в стаціонарних, так й в амбулаторних умовах, але не призводить до ерадикації Нр-інфекції і не попереджує виникнення рецидивів та числених ускладнень ВХ.
5.Ерадикація Нр-інфекції супроводжується загоєнням пептичних виразок, попереджує виникнення рецидивів та ускладнень й в абсолютної більшості випадків може розглядатися як один з головних критеріїв одужання хворих на ВХ.
6.У зв?язку з досить великим числом різних побічних явищ, вибір первинної схеми ерадикаційної противиразкової терапії повинен проводитись індивідуально, з урахуванням клінічного перебігу ВХ, наявності супутніх захворювань, ймовірної метронідазол-резистентності та алергологічного анамнезу.
7.У зв?язку з високим рівнем метронідазол-резистентності в Україні первинні схеми антихелікобактерної терапії не повинні міститити метронідазол.
8.Найбільш ефективними схемами ерадикації Нр є схеми "потрійної" терапії, засновані на ІПП. Заміна ІПП 1-го покоління (омепразол) на ІПП 2-го покоління (пантопразол) у складі “потрійної терапії” дозволяє суттєво підвищити ефективність та безпеку лікування.
9.Визначення Нр-статусу пацієнта після противиразкової терапії за допомогою 13С-дихального тесту дозволяє прогнозувати ймовірність виникнення рецидиву ВХ.
10.У частини хворих на ВХ після ерадикації Нр, незважаючи на повне загоєння виразок, спостерігається так зване “повернення клініки”, що потребує продовження антисекреторної терапії.
11.Клініко-ендоскопічна ефективність, переносимість та безпека як монотерапії, так й комбінованої антихелікобактерної противиразкової терапії не залежить від того, в яких умовах (стаціонарних або амбулаторних) проводилось лікування, в зв?язку з чим необхідність у стаціонарному лікуванні абсолютної більшості неускладнених пептичних виразок відпадає.
12.Вдала ерадикаційна терапія в амбулаторних умовах попереджує редидивування ВХ та появу життєнебезпечних ускладнень, підвищує якість життя хворих, сприяє їх повному одужанню, призводить до величезного економічного ефекту й повинна розглядатись як головна стратегія лікування хворих на ВХ.
Практичні рекомендації: 1.Лікування будь-якої пептичної виразки повинно проводитись тільки з урахуванням наявності або відсутності Нр-інфекції, тому кожний хворий на ВХ обов”язково повинен бути протестований на Нр.
2.В діагностиці Нр-інфекції повинен широко застосовуватись 13С-дихальний тест, який може розглядатись як “золотий стандарт” контроля ерадикації і проводитись вже через 2 тижні після закінчення лікування, дає можливість скоротити кількість ендоскопічних обстежень та знизити ймовірність реінфекції у вилікованих пацієнтів.
3.Антисекреторна монотерапія Нр-позитивних виразок повинна розглядатись тільки як альтернативна стратегія лікування. У якості основної стратегії лікування вона повинна проводитись тільки при Нр-негативних виразках, або в тих випадках, коли повторні курси антихелікобактерної терапії неефективні. Найбільш ефективним препаратом для монотерапії будь якої пептичної виразки є ІПП 2-покоління пантопразол.
4.У якості першої лінії антихелікобактерної терапії слід використовувати 7-10-денну “потрійну терапію” ІПП у поєднанні з 2-ма антибіотиками (кларітроміцин, амоксацилін).
5.У хворих з супутнім рефлюкс-езофагітом, при вихідних високих значеннях шлункової секреції та підвищеній масі тіла після 7-денної “потрійної терапії” хворих на ВХ слід “доліковувати” антисекреторними препаратами (пантопразол 40 мг 1 раз/добу, омепразол 20 мг 1 раз/добу) на протязі 2-х тижнів.
6.При підтвердженні ерадикації Нр після вдалого лікування Нр-позитивних дуоденальних виразок та відсутності тривожних симптомів контрольну ФЕГДС проводити не слід. Після лікування будь-якої виразки шлунка контрольна ФЕГДС обов?язкова, незалежно від результатів тестування на Нр.
7.При невдалій первинній ерадикації повинна застосовуватися резервна “четвертна терапія” колоїдним вісмутом, тетрацикліном, метронідазолом та пантопразолом.
8.Для підвищення безпеки та ефективності лікування “потрійної терапії” або “четвертної терапії” у іх складі слід переважно використовувати ІПП 2-го покоління (пантопразол).
9.Лікування неускладнених пептичних виразок в абсолютної більшості випадків слід проводити тільки в амбулаторних умовах. Стаціонарному лікуванню підлягають тільки хворі з ускладненими формами ВХ, великими розмірами виразкових дефектів, або множинними виразками, відсутністю достатнього ефекту на протязі перших 3-4 днів лікування, появі небажаних побічних ефектів або ускладнень.
Список литературы
1.Язвенная болезнь или пептическая язва? Современные представления о причинах возникновения, новых подходах в лечении и возможностях вылечивания язвы желудка и 12-перстной кишки /В.Г.Передерий, С.М.Ткач, Н.И.Швец, А.В.Цветков, О.В.Яценко /Под ред.проф.В.Г.Передерия. Киев: Здоровье, 1997. - 157 стр.
2.В.Г.Передерий, С.М.Ткач, О.В.Передерий. Диагностика и лечение язвенной болезни, хронического гастрита, болезни Менетрие, предупреждение лимфомы и рака желудка, вызванных инфекцией Хеликобактер пилори, в вопросах и ответах гастроэнтеролога врачу общей практики и пациенту. Киев: ООО?УМПК ЕКСОБ?, 1999. - 187 стр.
3.В.Г.Передерий, С.М.Ткач. Язвенная болезнь (Пептическая язва) //Клинические лекции повнутренним болезням. Том 2. - Киев: Манускрипт, 1998. - стр.65-156.
4.В.Г.Передерий, С.М.Ткач. Неязвенные поражения верхних отделов пищевого канала // Клинические лекции повнутренним болезням. Том 2. - Киев: Манускрипт, 1998. - стр.11-64.
5. В.Г.Передерий, Н.Г.Бычкова, С.М.Ткач. Антимикробные препараты в лечении заболеваний желудка и 12-перстной кишки, связанных с Кампилобактер пилори //Советская медицина.- 1990.- №10.- с.17-19
6. В.Г.Передерий, Н.Г.Бычкова, Л.А.Высотюк, В.Б.Доготарь Б.М.Марусанич, А.В.Петров, М.Н.Селюк, С.М.Ткач, Е.С.Юрченко. Принципы назначения медикаментозных и немедикаментозных методов лечения язвенной болезни //Врач.дело.-1993.-№ 5-6, с.58-61
7.С.М.Ткач. Применение ингибиторов протонной помпы в лечении кислотозависимых заболеваний //Врач.дело.- 1996.- № с.63-66
15.С.М.Ткач. Ефективність блокаторів протонної помпи в лікуванні виразкової хвороби //Ліки.-1999.-№2.-с.93-95
16.В.Г.Передерий, С.М.Ткач, О.В.Швец, И.Л.Кляритская. Преимущества и недостатки разных стратегий лечения язвенной болезни //Фармакологічний вісник.-1999.- №8-9.-с.38-43
17.В.Г.Передерий, С.М.Ткач, О.В.Щвец, В.В.Тищенко, Распространенность хеликобактерной инфекции в г.Киеве по данным 13С-дыхательного теста //Врач.дело.-1999.-№4.-с.62-65
18.В.Г.Передерий, С.М.Ткач, О.В.Передерий. От эволюции знаний про хеликобактерную инфекцию как основной причины гастродуоденальных заболеваний до проблемы в системе здравоохранения //Клиническая фармация. т.3.- №1.- 1999.-с.11-13
19.В.Г.Передерий, С.М.Ткач, О.В.Швец. Эффективность эрадикации Helicobacter pylori при тройной терапии пантопразолом, клацидом и амоксициллином //Український медичний часопис.2000.-№2.-с.30-31
20.В.Г.Передерий, Н.И.Швец, С.М.Ткач, И.Л.Кляритская, В.А.Гдаль, О.В.Передерий, О.В.Швец. Место дыхательных тестов в диагностике заболеваний органов пищеварения //Сучасна гастроентерологія і гепатологія. 2000.-№1.-с.21-26
21.В.Б.Доготарь, Н.Г.Бычкова, С.М.Ткач. Эффективность разных режимов использования микроволновой резонансной терапии в лечении язвенной болезни 12-перстной кишки //Врач.дело.- 1990.- №3.-с.45-48
22.В.Г.Передерий, Н.Г.Бычкова, С.М.Ткач, В.Б.Доготорь. Способ определения чувствительности организма к микроволновой резонансной терапии при язвенной болезни. Авторское свидетельство на изобретение №1686371, Бюллетень №39, кл.А61, К41-00
23.В.Г.Передерий, Б.К.Рейнгардт, А.А.Фомина, С.М.Ткач Современные аспекты патогенеза и новые подходы к лечению заболеваний гастродуоденальной зоны, ассоциированных с пилорическим хеликобактериозом //Материалы 14-го съезда терапевтов Укранины.-1998.- с.407-409
24.С.М.Ткач. Эффективность некоторых схем двойной и тройной терапии язвенной болезни //Материалы 14-го съезда терапевтов Укранины.-1998.- с.433-435
25.С.М.Ткач. Сравнительная эффективность амбулаторного и стационарного лечения язвенной болезни //Материалы 14-го съезда терапевтов Укранины.-1998.- с.435-436
26. МПК 6 А615/08. Рішення № 99105627 про видачу патенту на винахід від 17.03.2000. Спосіб прогнозування рецидивування хелікобактерних виразок дванадцятипалої кишки. /В.Г.Передерій, О.В.Передерій, С.М.Ткач, О.В.Швець.
27.МПК 6 А61К31/43. Рішення № 99105628 про видачу патенту на винахід від 15.03.2000. Спосіб запобігання рецидивів виразкової хвороби. /В.Г.Передерій, О.В.Передерій, С.М.Ткач, О.В.Швець.
28.МПК 6 А615/00. Рішення №99116284 про про видачу патенту на винахід від 28.03.2000. Спосіб діагностики та оцінки ефективності лікування інфекції Helicobacter pylori./В.Г.Передерій, О.В.Передерій, С.М.Ткач, О.В.Швець.
29.С.М.Ткач, Н.Г.Бычкова, М.Н.Бычкова. Оценка эффективности маалокса в лечении язвенной болезни //Антацидная терапия язвенной болезни. Материалы симпозиума с международным участием. Киев.-1993.-с.7-9
30.В.Г.Передерий, С.М.Ткач, Н.И.Швец. Клиническая эффективность нуклеината натрия в противорецидивном лечении больных язвенной болезнью //Материалы Пленума правления ВНОГ, г.Смоленск.- 1988.- с.151
31.В.Г.Передерий, С.М.Ткач, Н.Г.Бычкова. Клинико-эндоскопическая эффективность микроволновой резонасной терапии при язвенной болезни //Тезисы докладов Пленума правления ВНОГ, г.Калининград.- 1988.- с.219-221
32.В.Г.Передерий, С.М.Ткач, Н.Г.Бычкова. Оценка адекватности лечения язвенной болезни в зависимости от показателей иммунитета. //Функциональная диагностика и эффективность лечения заболеваний органов пищеварения. Материалы научной конференции. г.Вильнюс, 1988.- с.118-119
33.В.Г.Передерий, С.М.Ткач, Н.Г.Бычкова. Иммунологические подходы к прогнозированию ранних рецидивов при язвенной болезни //Современные проблемы гастроэнтерологии и гематологии. Тбилиси, 1988.- с.285-286
34.В.Г.Передерий, А.М.Спивак, Б.К.Рейнгардт, С.М.Ткач. Особенности клиники язвенной болезни у лиц пожилого и среднего возраста. Материалы Всесоюзного съезда геронтологов и терапевтов. Тбилиси, 1988.- с.502
35.М.А.Рожавин, В.Г.Передерий, Е.С.Юрченко, С.М.Ткач, В.Б.Доготарь. Выявление Ср у язвенных больных до и после микроволновой резонасной терапии //1-й Всесоюзный симпозиум “Фундаментальные и прикладные аспекты применения микроволнового излучения в медицине. Киев, 1989.- с.57
36.В.Г.Передерий, Н.Г.Бычкова. Особенности течения язвенной болезни на фоне повышенного радиацонного воздействия //Тезисы конференции “Научно-практические аспекты сохранения здоровья людей, подвергшихся радиационному воздействию в результате аварии на ЧАЭС. Минск, 1991.- с.83
37.Н.Г.Бычкова, Н.И.Швец. Комбинированная иммуномодуляция у больных с язвенными поражениями пищевого канала //Конгресс молодых ученых по клинической медицине. Тезисы докладов, Киев, 1992.-с.69
38.Е.С.Юрченко, С.М.Ткач, В.Б.Доготарь. Иммунологические изменения в слизистой оболочке желудка при гастритах, связанных с Нр. Там же, с.123
39.З.В.Морозова, С.М.Ткач, В.Б.Доготарь. Состояние слизистой оболочки желудка у больных язвенной болезнью, подвергшихся радиационному воздействию //Актуальные вопросы внутренней медицины, медицинской этики и образования. Киев, 1994.- с.207
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
