Порівняльна ефективність преформованих фізичних чинників у комплексному відновлювальному лікуванні хворих на стенокардію - Автореферат

Міністерство охорони здоров?я України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРоботу виконано на кафедрі госпітальної терапії Одеського державного медичного університету МОЗ України. Науковий керівник: Юрлов Владислав Михайлович, доктор медичних наук, професор, Одеський державний медичний університет, завідувач кафедри госпітальної терапіі. Захист дисертації відбудеться 31 жовтня 2000 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 41.608.01 при Українському науково-дослідному інституті медичної реабілітації та курортології МОЗ України (65014, Одеса, Лермонтовський пров., 6)Підвищити ефективність комплексного відновлювального лікування хворих із поєднанням двох форм стенокардії (стабільна стенокардія напруження ІІ-го чи ІІІ-го функціонального класу та вазоспастична стенокардія) шляхом розробки патогенетично обґрунтованих методів диференційованого використання ПФЧ, а саме інфрачервоного лазерного опромінення, синусоїдально-скошеного магнітного поля, міліметрово-хвильової терапії при впливові ними на область зірчастого ганглія. На підставі клінічних та інструментально-лабораторних показників (кількість та характер епізодів ішемії на добу, потужність навантаження та подвійний добуток, порогова частота стимуляції, термографічна картина задньої поверхні шиї та спини, показники активності перекисного окислення ліпідів, коефіцієнт атерогенності) вивчити особливості перебігу захворювання у пацієнтів з поєднанням двох форм стенокардії. Розроблено методики диференційованого застосування ПФЧ при впливові ними на область зірчастого ганглія в комплексному відновлювальному лікуванні хворих з поєднанням стабільної стенокардії напруження ІІ-го чи ІІІ-го функціонального класу та вазоспастичної стенокардії: ІЧЛО - у випадку переважання у клінічній картині стенокардії вазоспастичної компоненти, ССМП - при високій питомій вазі “навантажувальних” епізодів ішемії, при переважанні больової ішемії над безбольовою при добовому моніторуванні ЕКГ, при відсутності порушень синоатріальної та атріовентрикулярної провідності. Усі хворі були розподілені на 4 групи, співставимі за віком: 1-ша група (n=28) - отримували лише медикаментозну терапію; 2-га група (n=30) - отримували комплексне лікування з використанням опромінення зони зірчастого ганглія інфрачервоним імпульсним лазером боковим доступом; 3-я група (n=30) - отримували комплексне лікування з використанням впливу на зону зірчастого ганглія синусоїдально-скошеним магнітним полем з бокового доступу; 4-та група (n=14) - отримували комплексне лікування з включенням МХТ на проекцію зони зірчастого ганглія. Частину хворих обстежували амбулаторно, після активного виклику, через 6 місяців після проведеного лікування (10 хворих 1-ої групи, 11 хворих 2-ої та 3-ої груп) для оцінки віддалених результатів.Виявлені особливості перебігу захворювання при поєднанні двох форм стенокардії, а саме: 1) реєстрація під час холтерівського моніторингу як вазоспастичних, так і навантажувальних епізодів ішемії з певною циркадністю; 2) нелінійний характер регресії сегмента ST після черезстравохідної електрокардіостимуляції, яка виконувалась у відновлювальному періоді після велоергометрії; 3) наявність зон (и) підвищеної температури (36 ?С) на рівні CV-THII паравертебрально під час дистанційної термографії задньої поверхні шиї та верхньої третини спини, 4) ознаки значної активації перекисного окислення ліпідів, 5) підвищення коефіцієнта атерогенності. Застосування ІЧЛО області зірчастого ганглія призводить до зменшення кількості та часу епізодів ішемії, у першу чергу вазоспастичних; зменшення питомої ваги безбольової ішемії міокарда. Використанням ССМП для впливу на область зірчастого ганглія досягається зменшення кількості та часу епізодів ішемії, переважно за рахунок пов?язаних з фізичним навантаженням, розвиток знеболюючої дії у відношенні ангінозних та ангінозноподібних наступів. Порівняння ефективності застосування ПФЧ на область зірчастого ганглія з боку зони підвищеної температури паравертебрально на рівні CV-THII у комплексному відновлювальному лікуванні хворих із поєднанням двох форм стенокардії свідчить, що значний антиішемічний ефект ІЧЛО досягається за рахунок зменшення вазоспастичних проявів; зростання коронарного резерву після застосування ССМП обумовлене зменшенням питомої ваги ішемії, пов?язаної з навантаженням. У хворих із поєднанням двох форм стенокардії застосування ПФЧ на область зірчастого ганглія з боку зони підвищеної температури паравертебрально на рівні CV-THII показано: ІЧЛО - при переважанні у клінічній картині вазоспастичних проявів; ССМП - при наявності переважно “навантажувальної” ішемії, схильності до симпатикотонії, відсутності порушень провідності.

Виявлені особливості перебігу захворювання при поєднанні двох форм стенокардії, а саме: 1) реєстрація під час холтерівського моніторингу як вазоспастичних, так і навантажувальних епізодів ішемії з певною циркадністю; 2) нелінійний характер регресії сегмента ST після черезстравохідної електрокардіостимуляції, яка виконувалась у відновлювальному періоді після велоергометрії; 3) наявність зон (и) підвищеної температури (36 ?С) на рівні CV-THII паравертебрально під час дистанційної термографії задньої поверхні шиї та верхньої третини спини, 4) ознаки значної активації перекисного окислення ліпідів, 5) підвищення коефіцієнта атерогенності.

Застосування ІЧЛО області зірчастого ганглія призводить до зменшення кількості та часу епізодів ішемії, у першу чергу вазоспастичних; зменшення питомої ваги безбольової ішемії міокарда. Вказані ефекти розвиваються за рахунок корекції сегментарних вегетативних розладів на рівні CV-THII, інгібіції процесів ПОЛ, “антиатерогенних” зсувів у ліпідному профілі плазми.

Використанням ССМП для впливу на область зірчастого ганглія досягається зменшення кількості та часу епізодів ішемії, переважно за рахунок пов?язаних з фізичним навантаженням, розвиток знеболюючої дії у відношенні ангінозних та ангінозноподібних наступів. Ці ефекти реалізуються за рахунок системної вегетокорекції зі зсувом вегетативного тонуса у сторону ваготонії; зменшення порушень сегментарної вегететивної регуляції; значної інгібіції ПОЛ; зниження показника атерогенності плазми до рівня здорових.

Застосування МХТ на проекцію зірчастого ганглія супроводжується нахильністю до посилення вазоспастичних реакцій за рахунок зсуву вегетативного тонусу в сторону симпатикотонії, тенденції до активації ПОЛ, “атерогенних” змін у плазмі крови.

Порівняння ефективності застосування ПФЧ на область зірчастого ганглія з боку зони підвищеної температури паравертебрально на рівні CV-THII у комплексному відновлювальному лікуванні хворих із поєднанням двох форм стенокардії свідчить, що значний антиішемічний ефект ІЧЛО досягається за рахунок зменшення вазоспастичних проявів; зростання коронарного резерву після застосування ССМП обумовлене зменшенням питомої ваги ішемії, пов?язаної з навантаженням. Антиішемічні ефекти МХТ не виявлені.

У хворих із поєднанням двох форм стенокардії застосування ПФЧ на область зірчастого ганглія з боку зони підвищеної температури паравертебрально на рівні CV-THII показано: ІЧЛО - при переважанні у клінічній картині вазоспастичних проявів; ССМП - при наявності переважно “навантажувальної” ішемії, схильності до симпатикотонії, відсутності порушень провідності. Застосування МХТ у хворих із поєднанням двох форм стенокардії не рекомендовано.

Перелік робіт, опублікованих за темою дисертації

Юрлов В.М., Ковалевська Л.А., Перепелюк Н.Н. Изменения перекисного окисления липидов у больных стенокардией под влиянием КВЧ-терапии // Укр. кардіологічний журнал. - 1998. - № 3. - С. 17-18.

Перепелюк М.М. Застосування інфрачервоного лазерного опромінення зони зірчастого вузла у хворих на змішану стенокардію // Одеський медичний журнал. - 1999. - № 3. - С.33-36.

Перепелюк М.М. Використання інфрачервоного лазера в реабілітації хворих на стабільну стенокардію // Одеський мед. журнал. - 1999. - № 5. - С.38-40.

Юрлов В.М., Перепелюк М.М., Бацевіч А.А. Застосування лазеротерапії та магнітотерапії у хворих на змішану стенокардію // Вісник морської медицини. - 1999. - № 3. - 116-119.

Юрлов В.М., Бугерук В.В., Перепелюк Н.Н. и др. Использование КВЧ-терапии и внутривенного лазерного облучения крови в комплексном восстановительном лечении больных с хронической иммунной недостаточностью // Мед. реабилитация, курортол. и физиотерапия. - 1999. - № 3. - С.3-6

6. Юрлов В.М., Пісковацький П.М., Перепелюк Н.Н. Дифференциальная диагностика вазоспастической стенокардии и стенокардии напряжения / Материалы межрегион. науч.-практ. конф., посвященной 10-летию организации Одесск. областного кардиол.диспансера. - Одесса, 1994. - С.137.

7. Перепелюк М.М. Порівняльна характеристика лазеро- й магнітотерапії у хворих на змішану стенокардію / Матеріали наук.-практ. конф. “Актуальні проблеми лазерної медицини, ендоскопічної хірургії та гінекології”. - Одеса, 1999. - С.123-126.