Порівняльні звороти в сучасному українському поетичному тексті - Автореферат

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі української філології та методики викладання Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Науковий керівник доктор філологічних наук, професор ЛЕУТА Олександр Іванович, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, професор кафедри української мови. Захист відбудеться “31” березня 2011 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.02 у ДВНЗ «Запорізький національний університет» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 69600, м. Із дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці ДВНЗ «Запорізький національний університет» за адресою: 69600, м.В останні десятиліття у лінгвістиці відбувається зміщення наукових інтересів від формально-граматичного аналізу мовних явищ до функціонально-комунікативного, що зумовлено зростанням уваги до вивчення мовленнєвого акту як сфери реалізації комунікативної взаємодії. Зосередження зусиль мовознавців на дослідженні реального комунікативного акту стало причиною формування нових напрямів у лінгвістиці, характерною рисою яких є антропоцентризм - перенесення у центр уваги мовленнєвої діяльності людини. Прийом порівняння як метод пізнання дійсності відіграє значну роль у житті та діяльності людини, тому що сприяє встановленню характерних ознак предмета; разом із тим порівняння широко використовують і як прийом художнього мовлення, що є одним із засобів змалювання образу. Тема дисертації відповідає плану науково-дослідної роботи кафедри української філології та методики викладання Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” з науковим напрямом „Парадигма соціокультурної комунікації у літературно-мовному просторі та її роль у методиці викладання української мови та літератури”. Тему дослідження затверджено вченою радою Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (протокол № 4 від 28.11.2007) і схвалено науковою координаційною радою „Українська мова” НАН України (протокол № 40 від 20.12.2007).У першому розділі - „Проблема порівняння в сучасній лінгвістичній парадигмі” - порівняння розглянуто як засіб пізнання світу і як структурну одиницю мови. Порівняння виступає одним із складників процесу відображення дійсності у свідомості людини і відтворення її в мовній діяльності. За типом компаративної модальності розрізняють логічні та образні порівняння, традиційно розмежовуючи їх на основі зіставно-кількісних та чуттєво-образних показників. Мета зіставлення в логічному порівнянні - лаконічно пояснити сутність одного предмета шляхом його порівняння з іншим предметом або показати, наскільки гарним/поганим є предмет, який порівнюють, стосовно обєкта, який більшість мовців оцінює як позитивний чи негативний. У порівнянні розрізняють субєкт порівняння (те, що порівнюють), обєкт порівняння (те, з чим порівнюють) і ознаку, за якою один предмет (субєкт) порівнюють з іншим (обєктом).Зясування семантики моделі порівняльного звороту дало змогу встановити, що інваріантною формою семантично повного порівняння є така, яка містить: 1) обєкт, який піддають порівнянню; 2) обєкт, за допомогою якого пізнають перший обєкт; 3) основу порівняння властивостей, за якою порівнюють обєкти; 4) висновок із порівняння, який дозволяє стверджувати, що семантика порівняльного звороту не дорівнює сумі значень його складників, а є самостійною мовною одиницею. У дослідженні виявлено три типи семантично неповних порівнянь, коли один із складників порівняння є випущеним, що зумовлює певні труднощі при розумінні його змісту: 1) семантично неповне порівняння за відсутності предмета порівняння (в мені - немовби світло первісне, коли крізь воду ніби дивишся); Під порівнянням з імпліцитним показником (безсполучникові порівняння) розуміємо структуру з матеріально невираженим окремим засобом оформлення порівняльних відношень, роль якого виконують словотвірні маркери (конфікси по-…-ськи тощо), орудний відмінок іменника, слова релятивної семантики, прикладки. У роботі орудний відмінок перетворення і орудний порівняння диференційовані за такими ознаками: 1) орудний перетворення залежить від дієслів руху (вилетить, повзли, котилась) або відтворення криків тварин (блеяв, ржав) та 2) здатності дієслова-основи порівняння реалізовувати прямі й переносні значення в контексті конструкції: якщо у звороті з орудним відмінком простежуємо прямі дієслівні значення, характерні для предмета і образу порівняння, то визначаємо його як орудний порівняння (щоб краплі поту квітками конвалій на тілі затремтіли), якщо - прямі і переносні, відносимо до орудного перетворення (налипає лахміттям зимовий протяг).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ