Характеристика порівняльних досліджень Д. Донцова-літературного критика, який у своїх студіях досліджував концепцію романтичної іронії. З"ясовано, що критична рефлексія Д. Донцова своєрідна — це свого роду ідеологія, виражена у художніх формах і образах.
При низкой оригинальности работы "Порівняльні дослідження Д. Донцова-критика крізь призму категорії іронічного", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ДОНЦОВА-КРИТИКА КРІЗЬ ПРИЗМУ КАТЕГОРІЇ ІРОНІЧНОГО Обєктом характеристики у статті стали порівняльні дослідження Д. Донцова - літературного критика, який у своїх студіях дослідив концепцію романтичної іронії у вигляді інтегральної частини творів М. Донцова своєрідна - це свого роду ідеологія, виражена у художніх формах і образах. Донцова - литературного критика, который в литературоведческих студиях изучил концепцию романтической иронии в виде интегральной части произведений Н.Донцова, іронія несе у собі утопічний компонент - як засіб критичної оцінки реальності, спосіб моделювання або освоєння майбутнього, продукує утопізм як тип свідомості, що розширює свої можливості у «перехідний час», коли суспільство перебуває у стані руйнації старої соціальної системи. Донцов дослідив іронію у гранично згорнутому, редукованому вигляді: у мові, інтонаціях, міміці, жестах персонажів. Дослідник трактував широку амплітуду «почуття іронії» [7, 193]: власне іронію, авто-іронію, «легкий відтінок комізму» [7, 193], щиру, «стару іронію українського козака» [7,195], іронію-усмішку [7,194], «зїдливий сарказм» [7, 198], мяку, витончену, майже делікатну, або, навпаки, грубу, трагічну іронію тощо. Відкидаючи усталений на той час погляд «старого народництва або й нового “радянського" реалізму» [7, 193] на виникнення комічного у Черемшини («Святий Миколай у гарті»), критик наголошує на «виразній іронічній нотці» [7, 193], що не тільки бринить упродовж усієї новели, виступає доцільною відправною точкою розуміння авторського замислу, а й породжує композиційну складову - трагікомічну розвязку, «коли Василько й Петрик з простягнутими до молитви руками там, де все висів образ святого, побачили голу стіну: до арешту помандрував святий Микола» [7, 193]. У його літературній рефлексії іронія реалізується через взаємодію з іншими сегментами: з психологічним малюнком, із співчуттям до героя, із драматизмом та трагізмом, повязаними з жахом та хаосом війни: «Ось «Козак» (вже війна!) такий добрий до ґазди, усім з ним ділиться, що життя б за нього віддати мало.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
